Ухвала

від 13.11.2023 по справі 925/1502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 листопада 2023 року м. Черкаси справа № 925/1502/23

Суддя Господарського суду Черкаської області Чевгуз О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАТ»,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНАТ» (вул. Субботіна, 76/4, м. Черкаси, 18030, код 40273759) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТІНВЕСТ ЛТД» (код 41472206, адреса, зазначена у позові: вул. Акінфієва Івана, буд. 1А, оф. 3, м. Дніпро, 49000; адреса реєстрації з 01.11.2023: вул. Розкидайлівська, буд. 29, оф. 26, м. Одеса, Одеська область, 65020) про стягнення заборгованості в сумі 251208,00 грн., пені в сумі 213653,64 грн відповідно до умов договору № 1505 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 15.05.2023 та 6974,00 грн судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1505 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 15.05.2023 в частині неоплати отриманих послуг.

В позовній заяві щодо обрання підсудності позивачем зазначено норму ч. 1 ст. 30 ГПК України, де зазначено, що спори, які виникають з договору перевезення, у разі коли одним з відповідачів є перевізник, розглядається господарським судом за місцезнаходженням перевізника. Позивач вважає, оскільки він є перевізником дана позовна заява має розглядатися за місцезнаходженням позивача, а саме Господарським судом Черкаської області.

Щодо твердження позивача стосовно підсудності, суд зазначає таке.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує кожному розгляд його справи судом, встановленим законом. Оскільки закон встановлює певні правила щодо того, який суд повинен розглядати ту чи іншу справу, то правильне визначення підсудності справи та її розгляд компетентним судом (до підсудності якого вона віднесена законом) є гарантією дотримання прав особи.

Поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду) («Coeme та інші проти Бельгії», № 3249296 та ін., рішення від 22.06.2000; «Gurov проти Молдови», № 3645502, рішення від 11.07.2006; «DMD Group A.S. проти Словаччини», № 1933403, рішення від 05.10.2010).

Так, принцип, закріплений ст. 6 Конвенції, щодо розгляду справи «законним судом», віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невід`ємною частиною системи правового захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. «Закон», у розумінні статті 6 § 1 Конвенції, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів («Lavents проти Латвії», № 58442/00, § 114, 28.11.2002). Отже, якщо справа не підсудна певному суду відповідно до чинних положень національного права, такий суд не є «встановленим законом» у розумінні статті 6 § 1 Конвенції. Порушення судом внутрішньо-правових положень про встановлення і компетенції судових органів становить порушення статті 6 § 1 Конвенції. Правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ. Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах «Булут проти Австрії» (Виїиіс. Аиігіске) від 22.02.1996). Термін «закон», про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Правовий статус суду, його функції та суворо визначений порядок діяльності запорука точного й неухильного додержання процесуальної форми господарського провадження, гарантія забезпечення правосуддя стосовно всіх учасників розгляду.

Дотримання правил підсудності обов`язок суду, який не залежить від особистого волевиявлення сторін. За рахунок його запровадження забезпечується оптимальне функціонування судової системи, створюються умови для вирішення поставлених перед нею завдань щодо забезпечення прав людини та громадянина, захищається державний інтерес у справедливому судочинстві.

Натомість порушення правил підсудності, породжує всеосяжний спектр несприятливих для всієї системи правосуддя наслідків. Відповідно до ч. 2 ст. 278 ГПК України, порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З метою визначення місцезнаходження відповідача судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТІНВЕСТ ЛТД», є з 01.11.2023: вул. Розкидайлівська, буд. 29, оф. 26, м. Одеса, Одеська область, 65020.

Преамбулою до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 7 зазначеного Закону унормовано, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із ст. 9 цього Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості … у т.ч. про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншому суду.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що вказаний позов належить направити за територіальною підсудністю до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, оскільки ч. 1 ст. 30 ГПК України передбачено застосування в тому разі коли одним з відповідачів є перевізник, розглядається господарським судом за місцезнаходженням перевізника, тоді як в даній позовній заяві відповідач є замовник і не являється перевізником, тому позивач помилково вважає, що підсудність належить Господарському суду Черкаської області.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вул. Розкидайлівська, буд. 29, оф. 26, м. Одеса, Одеська область, 65020.

Згідно з ч. 9 ст. 176 ГПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст. 27, 31, 176, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАТ» разом з доданими до неї документами надіслати за встановленою підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Матеріали справи №925/1502/23 після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення, підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 13.112023 та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Чевгуз