Постанова

від 14.11.2023 по справі 260/534/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 260/534/20

адміністративне провадження № К/990/16338/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №260/534/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» до Управління Держпраці у Закарпатській області (правонаступник - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним акту, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (суд у складі головуючого судді Луцович М.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Затолочного В.С., Мікули О.І.) в адміністративній справі №260/534/20

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Закарпатенергокомплект») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі по тексту - відповідач), у якому просило:

Визнати протиправним та скасувати наказ від 05 листопада 2019 року №218 «Про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки»;

Визнати недійсним повністю зміст розділів 5, 8, 9 Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 18 вересня 2019 року о 15 год 30 хв ТОВ «Закарпатенергокомплект», а зміст розділу 6 Акту - в частині визнання свідком події ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що нещасний випадок, про який йдеться в Акті спеціального розслідування, стався з гр. ОСОБА_2 , з яким позивач уклав цивільно-правовий договір, однак, Закон України «Про охорону праці» не поширюється на осіб, які виконують роботи згідно цивільно-правових договорів, а лише на працівників, з якими підприємство уклало трудовий договір (контракт).

Позивач наголошував, що правовідносини між позивачем та загиблим ОСОБА_2 оформлені цивільно-правовим договором від 17 квітня 2019 року та такі не містять ознак трудових, а тому, висновок відповідача, що в даному випадку наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими є помилковим.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Держпраці у Закарпатській області від 05 листопада 2019 року №218 «Про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки».

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що правовідносини між позивачем та загиблим ОСОБА_2 , оформлені згідно цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року, не містять ознак трудових.

Закон України «Про охорону праці» не поширюється на осіб, які виконують роботи згідно цивільно-правових договорів, а лише на працівників, з якими підприємство уклало трудовий договір (контракт). Так само, не поширюється даний Закон на підприємства у випадках, коли роботи на їх замовлення виконують підрядники відповідно до цивільно-правових договорів.

Суди дійшли висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт виконання ОСОБА_2 робіт підвищеної небезпеки на кабельних лініях і діючих електроустановках.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Держпраці у Закарпатській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, від 30 березня 2021 року по справі №380/1563/20 та від 02 червня 2021 року по справі №260/613/19, згідно яких, якщо робота виконувана особою на користь суб`єкта господарювання збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то така робота повинна виконуватись на умовах трудового договору.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що роботи на лініях і діючих електроустановках відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Тому в даному випадку, до виконання робіт по реконструкції ПЛ-110кВ «Міжгір`я-ТРГЕС» ділянка опор №3 - ПС - «ТРГЕС» могли бути допущені виключно наймані працівники позивача, а не особи з якими останнім укладено цивільно- правові договори щодо надання певних послуг.

З огляду на зазначене, скаржник вказує, що судами застосовано норми права, які суперечать правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року по справі №480/5620/19, від 02 червня 2021 року по справі №260/613/19, від 19 серпня 2021 року по справі №804/3049/17.

Трудовий характер правовідносин між ТОВ «Закарпатенергокомплект» та ОСОБА_2 встановлено у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2019 року по справі №308/13011/19, згідно якої директора позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 КУпАП (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 червня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року в адміністративній справі №260/534/20.

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

6. Верховний суд ухвалою від 13 листопада 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

Задовольнив клопотання представника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну відповідача. Замінив відповідача у справі - Управління Держпраці у Закарпатській області на його правонаступника - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Закінчив підготовку справи № 260/534/20 до касаційного розгляду та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14 листопада 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 11 серпня 2016 року Управлінням Держпраці видано TOB «Закарпатенергокомплект» дозвіл №454.16.21 на виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000В, роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею грунту та виконання зведення, монтажу і демонтажу будинків і споруд. Строк дії дозволу з 11 серпня 2016 року до 10 серпня 2021 року.

19 вересня 2019 року наказом Управлінням Держпраці №43-ср утворено комісію з спеціального розслідування нещасних випадків, яка провела спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 18 вересня 2019 року о 15 год. 30 хв. в с. Вучкове Міжгірського району Закарпатської області з електромонтером ОСОБА_2 , 1998 року народження.

Результати спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві із смертельним наслідком що стався з електромонтером ОСОБА_2 , 1998 року народження, відображені в Акті спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 18 вересня 2019 року о 15 год. 30 хв. форми Н-1/П (далі - Акт спеціального розслідування).

В ході проведеного спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що 21 травня 2019 року між ТОВ «Закарпатенергокомплект» та ПАТ «Закарпаттяобленерго» укладено договір №28 на виконання підрядних робіт по реконструкції ПЛ-110кВ «Міжгір`я-ТРГЕС» на ділянці опор № 3-ПС -«ТРГЕС» Міжгірського та Хустського районів Закарпатської області.

З Акта спеціального розслідування, зокрема, з пояснень технічного директора ОСОБА_3 , слідує, що на будівництві працювало 8 чоловік, які працюють у ТОВ «Закарпатенергокомплект» на умовах трудового договору, а також 6 осіб, які залучались до виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

В розділі 3 Акта спеціального розслідування зазначено, що ОСОБА_2 виконував роботи з підвищеною небезпекою на умовах цивільно-правового договору та в даному випадку вбачаються ознаки підміни трудових відносин цивільно-правовими, що в свою чергу позбавляє осіб, котрі у ТОВ «Закарпатенергокомплект» виконують роботи на умовах цивільно-правових договорів усіх гарантій та компенсацій, передбачених чинним законодавством про працю та може свідчити про порушення частини третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України.

17 квітня 2019 року між ТОВ «Закарпатенергокомплект» в особі технічного директора ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір. За умовами вищезгаданого договору Замовник (ТОВ «Закарпатенергокомплект») доручив, а Виконавець ( ОСОБА_2 ) взяв на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): реконструкцію ПЛ-110кВ «Міжгір`я ТРГЕС» ділянка опор №3 - ПС -«ТРГЕС» в строк з 17 квітня 2019 року до 17 жовтня 2019 року.

У додатку №1 до цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року зазначений Перелік робіт по об`єкту «Реконструкція ПЛ-110Кв «Міжгіря-ТРГЕС» оп №3-ПС ТРГЕС на ділянці опор №87-107 с. Вучкове Міжгірського району Закарпатської області. Вказано, що загальна вартість робіт по цивільно-правовому договору становить 33545,00 грн. Розрахунок за виконані роботи буде проводитись по факту виконання робіт згідно підписаних Актів приймання виконаних робіт за цим Договором.

06 вересня 2019 року начальником Іршавської дільниці ТОВ «Закарпатенергокомплект» ОСОБА_1 видано наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою №143, зокрема, на монтаж і демонтаж проводів ПЛ-110 Л-102 «Міжгір`я-ТРГЕС» №86-№109.

05 листопада 2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ №218 «Про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки», яким позивачеві анулювано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 11 серпня 2016 року №454.16.21.

Згідно з наказом №218 «Про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки» підставою його прийняття слугувало закінчення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 18 вересня 2019 року із електромонтером ОСОБА_2 , 1998 року народження, який виконував роботи для ТОВ «Закарпатенергокомплект» згідно цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року (акт форми Н-1/П від 31 жовтня 2019 року) та відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці».

Згідно з пунктом 5 Акта службового розслідування, який слугував підставою прийняття оскаржуваного наказу, зазначено, що основною причиною події, а саме нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 18 вересня 2019 року - стала недосконалість технологічного процесу, а супутніми причинами було залучення до роботи працівників не за спеціальністю; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці: відсутність системи управління охороною праці; відсутність контролю за дотриманням працівниками вимог нормативних актів з охорони праці.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

9. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

10. Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини першої статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

11. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №280/601/19.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

12. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (далі - Закон №2694-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №2694-XII охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю; працівник особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно зі статтею 2 Закон №2694-XII дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Відповідно до частин третьої, четвертої, дев`ятої статті 21 Закону №2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

13. Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл) визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 (далі - Порядок №1107).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №1107 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов`язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устаткування на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається: на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки; на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (пункт 9 Порядку №1107).

14. Згідно з пунктом 17 Порядку №1107, дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Частинами дванадцятою, тринадцятою статті 21 Закону №2694-XII передбачено, що підставою для анулювання дозволу є:

заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Перелік підстав для анулювання дозволу, наведений у частині дванадцятій цієї статті, є вичерпним.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало закінчення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 18 вересня 2019 року із електромонтером ОСОБА_2 , 1998 року народження, який виконував роботи для ТОВ «Закарпатенергокомплект» згідно цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року (акт форми Н-1/П від 31 жовтня 2019 року) та відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці».

Відповідач в розділі 3 Акта спеціального розслідування зазначив, що ОСОБА_2 виконував роботи з підвищеною небезпекою на умовах цивільно-правового договору, та в даному випадку вбачаються ознаки підміни трудових відносин цивільно-правовими, що в свою чергу позбавляє осіб, котрі у ТОВ «Закарпатенергокомплект» виконують роботи на умовах цивільно-правових договорів усіх гарантій та компенсацій, передбачених чинним законодавством про працю та може свідчити про порушення частини третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України.

Дослідивши цивільно-правовий договір, укладений позивачем зі ОСОБА_2 суди встановили, що згідно пункту 1.1 цього договору, виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Додатком №1 до цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року визначено перелік робіт по об`єкту «Реконструкція ПЛ-110Кв «Міжгіря ТРГЕС» ОП №3-ПС ТРГЕС на ділянці опор №87-107 с. Вучкове Міжгірського району Закарпатської області, який виконувався ОСОБА_2 згідно цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року (далі - Перелік). Даний перелік включав такі види робіт:

1) вирубування просіки по трасі ПЛ: зрізування середнього чагарника та кустарників при допомозі ручної ножовки та сокири, збір залишків деревини і кустарників та складування кучки;

2) земляні роботи: по підготовці та плануванню площадок для влаштування котлованів під фундаменти металевих опор, доробка грунту вручну, вирівнювання дна котлованів совковими лопатами після розробки котлованів екскаватором, влаштування щебеневої основи вручну під з/б фундаменти, обваловування фундаментів металевих опор глиною, влаштування відмостки;

3) влаштування збірних залізобетонних ригелів до встановлення фундаментів: виїмка засипаного грунту об`ємом 0,2-0,3 м3, встановлення ригелів та закріплення до фундаментів;

4) установлення стальних драбин та траверс на з/б опори, фарбування бітумним лаком зібраних металоконструкцій;

5) збирання металоконструкцій опор типу У110-2, ПС110-9, ПБ110-8 по монтажних кресленнях згідно проекту;

6) проведення підготовчих робіт по встановленню металевих опор на змонтовані з/б фундаменти;

7) монтаж проводів: навантаження та вивантаження ізоляторів вручну та лінійної арматури, підготовка та збирання лінійної арматури у гірлянди з ізоляторами;

8) влаштування контуру стержневого заземлення металевих опор.

Суди констатували, що цивільно-правовим договором від 17 квітня 2019 року та Додатком до нього, не передбачені види робіт, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, зокрема висотні роботи. ОСОБА_2 , за умовами цього договору, виконував роботи щодо збирання металевих опор на землі, при цьому він не мав сталого робочого графіку та його графік залежав від обсягу наявної та вже виконаної роботи.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що правовідносини між ТОВ «Закарпатенергокомплект» та загиблим ОСОБА_2 , оформлені згідно цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року, не містять ознак трудових. Особи, з якими позивач уклав цивільно-правові договори, не повинні були мати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, оскільки не залучались до виконання таких робіт.

16. Колегія суддів КАС ВС вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, виходячи з такого.

Відповідно до пунктів 3, 12 Додатку 6 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки» Порядку №1107, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра та роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В і в зонах дії струму високої частоти є роботами підвищеної небезпеки, які повинні виконуватись на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Відповідно до пунктів, 3, 94 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року за №232/10512 (далі по тексту - Перелік), до робіт з підвищеною небезпекою відносяться роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; роботи верхолазні та на висоті.

17. 06 вересня 2019 року начальником Іршавської дільниці ТОВ «Закарпатенергокомплект» ОСОБА_1 видано наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою №143, зокрема, на монтаж і демонтаж проводів ПЛ-110 Л-102 «Міжгір`я-ТРГЕС» №86-№109.

У вказаному наряді-допуску зазначено, що роботи з монтажу і демонтажу проводів ПЛ-110 Л-102 «Міжгір`я-ТРГЕС» №86-№109 повинні бути виконані з 11 год. 20 хв. 06 вересня 2019 року по 17 год. 00 хв. 18 вересня 2019 року бригадою в кількості 10 чоловік.

Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці згідно з інструкціями отримали члени бригади, у тому числі ОСОБА_2 .

Відповідальним виконавцем робіт згідно наряду №143 призначено ОСОБА_4 , який працював по цивільно-правовому договору.

18. Згідно протоколу опитування начальник Іршавської дільниці ТОВ «Закарпатенергокомплект» ОСОБА_1 , він, як керівник робіт не пройшов спеціальне навчання та перевірку знань «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті».

Також ОСОБА_1 зазначив, що під час настання нещасного випадку, на об`єкті не перебував. Потерпілого ОСОБА_2 до робіт на висоті, в тому числі на електроопорах по монтажу проводів, натяжці проводів, не залучав. Чому потерпілого ОСОБА_2 включено в бригаду для виконання робіт по монтажу і демонтажу проводів ПЛ-110 Л-102 «Міжгір`я-ТРГЕС» №86-№109, згідно наряду-допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою №143, йому не відомо.

19. Під час розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком встановлено, що ОСОБА_2 виконував роботи на лінії електромереж на висоті понад 10 метрів.

Зокрема, в протоколі допиту свідка ОСОБА_5 зазначено, що він та ОСОБА_2 виконували роботи на висоті по натягуванню електропроводів на електроопорі (висота близько 17-18 метрів).

При цьому, в акті спеціального розслідування зазначено, що потерпілий ОСОБА_2 має фах електромонтера другого розряду. Проте, підприємством не надано підтверджуючих документів про проходження потерпілим відповідного кваліфікаційного навчання.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що особи, з якими позивач уклав цивільно-правові договори, не повинні були мати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, оскільки не залучались до виконання цих робіт.

Мотивуючи такий висновок суди зазначили, що у наряді-допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою зазначено лише загальну назву робіт «Монтаж і демонтаж проводів ПЛ-110 Л-102 «Міжгір`я-ТРГЕС» № 86-№ 109», та не вказано конкретного переліку робіт підвищеної небезпеки, які виконував кожен член бригади.

У свою чергу, згідно протоколів опитування свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, ОСОБА_2 виконував роботи на лінії електромереж на висоті понад 10 метрів.

При цьому, наряд-допуск №143 видано саме на виконання робіт з підвищеною небезпекою.

20. Колегія суддів КАС ВС наголошує, що у відповідності до Переліку, роботи по натягуванню електропроводів на електроопорі на висоті понад 10 метрів є роботами з підвищеною небезпекою, які здійснюються роботодавцем на підставі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, а виконувати такі роботи на підставі договору підряду має право лише підрядник, який одержав дозвіл відповідно до Порядку №1107.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі №260/613/19 та від 20 червня 2023 року по справі №360/1915/19.

Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином та не надали оцінки обставинам, за яких стався нещасний випадок зі смертельним наслідком, встановленим в Акті спеціального розслідування та зафіксованим в проколах опитування свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку.

21. Статтею 18 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно - правових актів з охорони праці.

Пунктом 3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року №15 (далі по тексту - Типове положення) передбачено, що не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених, зокрема, у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (пункт 4.1 Типового положення).

Згідно з пунктом 5.5 Типового положення, під час навчання згідно з пунктом 5.1 цієї глави навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи проходять особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов`язки яких пов`язані з: а) керівництвом та контролем за виконанням робіт підвищеної небезпеки; б) будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, технічним переоснащенням, консервацією та ліквідацією об`єктів підвищеної небезпеки; в) розробкою проектів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки; г) підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; ґ) розробкою нормативно-технічних документів з питань виготовлення, монтажу та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та об`єктів підвищеної небезпеки.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками, зокрема, при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження (пункт 6.7 Типового положення).

Пунктами 1.3, 1.4 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року №62 (далі по тексту - Правила) встановлено, що до виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодше 18 років та які пройшли: професійний добір відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України та Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.09.94 №263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.95 за №18/554;

медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.03.94 №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за №136/345;

спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15;

навчання та перевірку знань з протипожежної безпеки осіб, які виконують вогневі роботи, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 №126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1410/10009.

Під час організації робіт на висоті слід ураховувати, що основними небезпечними виробничими факторами під час виконання цих робіт є падіння працівника або падіння предметів; супутніми можуть бути фактори: пожежна небезпека, дія електричного струму, підвищені рівні запиленості, загазованості повітря, шуму, несприятливі кліматичні умови тощо.

На кожному підприємстві залежно від місцевих умов і особливостей виробництва роботодавець затверджує наказом перелік робіт на висоті, які виконуються за нарядами-допусками (пункт 1.6 Правил).

До нарядів додаються проекти виконання робіт (далі - ПВР) чи технологічні карти за рішенням осіб, які мають право видачі нарядів, з урахуванням вимог цих Правил (пункт 1.7 Правил).

22. Відповідач в Акті спеціального розслідування встановив порушення ТОВ «Закарпатенергокомплект» вимог законодавства з охорони праці, зокрема:

начальник Іршавської дільниці ТОВ «Закарпатенергокомплект» ОСОБА_1 допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, виконання робіт на висоті по монтажу та демонтажу проводів на повітряній лінії електропередач особу, яка не пройшла спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

технічний директор ТОВ «Закарпатенергокомплект» ОСОБА_3 допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, робіт на висоті працівниками підприємства по «Реконструкції ПЛ-110кВ «Міжгір`я-ТРГЕС» ділянка опор №3 - ПС - «ТРГЕС» Міжгірського та Хустського районів Закарпатської області без наявності проекту виконання робіт та наявності відповідних технологічних карт;

директор ТОВ «Закарпатенергокомплект» ОСОБА_6 допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки та керівництво цими роботами, зокрема, роботи на висоті, працівниками та особами, які не пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці; не забезпечив належний контроль за дотриманням працівниками вимог нормативних актів з охорони праці під час виконання робіт на висоті.

Крім того, з Акту спеціального розслідування вбачається, що наряд-допуск на виконання робіт на висоті по монтажу та демонтажу проводів відповідно до вимог «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті» не видавався.

23. Стосовно твердження судів попередніх інстанцій про те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2022 року по справі №260/106/20 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, має преюдиційне значення для вирішення даної справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 січня 2019 року у справі №804/6947/15, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Такий правовий підхід закріплений у частині сьомій статті 78 КАС України, відповідно до якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

24. Предметом адміністративної справи №260/106/20 була постанова ГУ Держпраці у Закарпатській області від 05 листопада 2019 року №ЗК376/7/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-132, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на ТОВ «Закарпатенергокомплект» накладено штраф у розмірі 1 001 520,00 грн.

Як вбачається зі змісту рішень у справі №260/106/20, суди дійшли висновку, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_2 , які були оформлені згідно цивільно-правового договору від 17 квітня 2019 року, не містять ознак трудових, оскільки виконувані роботи були спрямовані на кінцевий результат, їх оплата безпосередньо пов`язана з фактом виконання визначених сторонами робіт та їх обсягом, що характеризує саме цивільно-правові (договірні) відносини. При цьому ці роботи не були пов`язані із самим процесом праці, що характеризує трудові відносини.

Суди попередніх інстанцій у даній справі дійшли висновку, що обставини встановлені вказаним судовим рішенням є тотожними обставинам, які досліджені у даній справі.

25. Разом з тим, судами, під час розгляду справи №260/106/20 не надавалась оцінка доказам, які мають значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, обставинам настання нещасного випадку. Не проаналізовано порушення відповідальними особами ТОВ «Закарпатенергокомплект» вимог законодавства з охорони праці та характеру фактично виконуваних ОСОБА_2 робіт, а тому суди під час розгляду цієї справи повинні були самостійно кваліфікувати поведінку позивача і дійти власних висновків щодо правомірності таких дій/бездіяльності з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

26. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не дотримано норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин не можна ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року в адміністративній справі №260/534/20 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.