Постанова

від 14.11.2023 по справі 640/25169/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25169/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року позивач, Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- стягнути штраф в сумі 34 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» на користь державного бюджету 34 000 грн. 00 коп. згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 26 червня 2020 року №18.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що оскарження суб`єктом господарювання в судовому порядку рішення про накладення штрафу не є обставиною, яка зупиняє дію відповідної постанови чи відтерміновує сплату штрафу.

Відповідач вказує, що тримісячний строк для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень з цим позовом обчислюється після спливу 15-денного терміну з моменту отримання відповідачем вищевказаного рішення, а саме з 17 липня 2020 року. Оскільки Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до суду з даним позовом засобами поштового зв`язку у вересні 2021 року, позивачем пропущено строк звернення до суду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» про стягнення штрафу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

28 грудня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, позивач вказує, що строк звернення на суду обраховується від дати набрання законної сили судовим рішенням про оскарження рішення про накладення штрафу.

В подальшому, рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2023 року № 950/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_1

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року у справі № 640/25169/21 визначено склад суду: Бєлова Л.В. - головуючий суддя, судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.

18 жовтня 2023 року справу № 640/25169/21 передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року справу № 640/25169/21 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 26 червня 2020 року №18 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» застосовано штраф у розмірі 34 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року у справі №640/18913/20, яке набрало законної сили 24 червня 2021 року, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 26 червня 2020 року №18 відмовлено.

Докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» штрафу в сумі 34 000 грн відсутні.

Вважаючи наявними підстави для стягнення суми штрафу з відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки станом на час розгляду справи штраф у сумі 34 000 грн відповідачем добровільно не сплачений відтак, заявлений розмір штрафу підлягає стягненню з відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, враховуючи мотивування апеляційної скарги виключно доводами щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суд із позовом та наявність підстав для залишення позову без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність першочергово здійснити перевірку останніх для вирішення питання про наявність або відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, якими передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини першої статті 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 16 вказаного вище Закону органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Законом № 877-V визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 3 статті 12 Закону № 877-V визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Отже, за загальним правилом у суб`єкта господарювання є 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа на добровільне виконання застосованої до нього штрафної санкції. Невиконання у добровільному порядку цього припису є підставою для суб`єкта владних повноважень на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми штрафної санкції.

При цьому конструкція вказаної норми містить виключення із загального правила - якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі.

У статті 10 Закону № 877-V серед прав суб`єкта господарювання є право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Колегія суддів вважає, що у частині 3 статті 12 Закону № 877-V враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання.

Якщо суб`єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб`єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина 3 статті 12 Закону № 877-V висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.

З метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у частині 3 статті 12 Закону № 877-V, яке направлене на реалізацію права суб`єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, колегія суддів вважає, що перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 640/2003/22.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які були викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Твердження апелянта про те, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до суду з позовом щодо оскарження рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 26 червня 2020 року №18 у справі № 640/18913/20, не є обставиною, яка унеможливлює пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення є необґрунтованим, зважаючи на те, що відповідне оскарження в судовому порядку рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 26 червня 2020 року №18 перешкоджало б стягненню суми штрафу у судовому порядку до вирішення справи № 640/18913/20.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №420/11261/20 є необґрунтованим, оскільки у вказаній постанові чітко встановлено відсутність відомостей про оскарження суб`єктом господарювання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу, що не дозволяє аналогічно застосувати вказані висновки при розгляді цієї справи.

Оскільки судове рішення у справі № 640/18913/20 набрало законної сили 24 червня 2021 року, з позовом про стягнення штрафу у цій справі суб`єкт владних повноважень звернувся 02 вересня 2021 року, колегія суддів дійшла висновку про дотримання позивачем тримісячного строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року.

При цьому, у справі № 640/18913/20 про оскарження рішення про накладення штрафу постановою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 - без змін, а станом на дату розгляду справи судом першої інстанції, як і станом на час апеляційного розгляду справи, докази сплати відповідачем штрафу у сумі 34000 грн у добровільному порядку відсутні.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» про стягнення штрафу.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

Є.О. Сорочко