Постанова

від 14.11.2023 по справі 320/17138/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17138/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби України на рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Відділу освіти Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач, Відділ освіти Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 23.11.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-09-003266-а (№ моніторингу UA-М-2021-11-03-000019).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби від 23.11.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-09-003266-а (№ моніторингу UA-М-2021-11-03-000019).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції рішення прийнято без врахування всіх обставин справи.

Зокрема, апелянт вказує, що замовником не було доведено обгрунтованої необхідності у продовженні строку на укладання договору з переможцем, тому останнім порушено вимоги ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі». Також апелянт вказує про відсутність необхідності зазначення у висновку інформації про те, від кого надійшла інформація, яка стала підставою для проведення моніторингу, а також те, що позивач не наводить підстав для скасування висновку в частині, в якій встановлено відсутність порушень.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом відділу освіти Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2023 року № 950/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_1.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року у справі № 320/17138/21 визначено склад суду: Бєлова Л.В. - головуючий суддя, судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.

18 жовтня 2023 року справу № 320/17138/21 передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року справу № 320/17138/21 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відділ освіти Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 44145304.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 09.09.2021 оприлюднене оголошення про проведення процедури закупівлі UА-2021-09-09-003266-а щодо проведення відкритих торгів на капітальний ремонт доріжок на території Гореницької ЗОШ І-ІІІ ступенів по вулиці Соборна, 150, в селі Гореничі Бучанського району Київської області, очікуваною вартістю 2443560,00 грн.

Дані щодо вказаної закупівлі, всі документи, що відповідно до закону оприлюднюються в системі закупівель та інші документи і інформація, що несуть доказове значення у даній справі знаходяться в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-09-003266-a.

Протоколом уповноваженої особи позивача від 09.09.2021 затверджено тендерну документацію.

Протоколом розкриття тендерних пропозицій від 27.09.2021 переможцем аукціону визнано ПП "МетДизайн" з пропозицією 2120444,00 грн.

28.09.2021 позивачем оприлюднене повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі.

20.10.2021 за результатом проведеної процедури закупівлі між позивачем та ПП "МетДизайн" був укладений договір про закупівлю №37/10.

Північним офісом Держаудитслужби на підставі наказу від 02.11.2021 №633 проведено моніторинг №UА-М-2021-11-03-000019 закупівлі иА-2021-09-09-003266-а, що була проведена позивачем.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу в наказі зазначено: Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Моніторинг поводився з 03.11.2021 по 23.11.2021.

Предметом аналізу були питання: відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 09.09.2021 б/н (далі - ТД), тендерну пропозицію ПП «МетДизайн» (далі - Переможець), протокол розгляду тендерної пропозиції від 28.09.2021 б/н, повідомлення про намір укласти договір від 28.09.2021, договір від 20.10.2021 №37/10, відповідь Замовника від 05.11.2021 на запит Північного офісу Держаудитслужби.

В результаті моніторингу відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-09-09-003266-а (далі - «Висновок») відповідно до якого встановлено:

- порушення вимог частини 6 статті 33 Закону №922-VIII;

- за результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляді тендерних пропозицій - порушень не встановлено.

Зокрема відповідачем у висновку зазначено, що, відповідно до частини 6 статті 33 Закону №922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Проте, аналізом документів, розміщених в електронній системі закупівель Рrozorro, встановлено, що договір від 20.10.2021 №37/10 укладено з порушенням вищезазначеного строку, а саме на 22-ий день. Крім того, Замовником не було оприлюднено обґрунтованої необхідності у продовженні строку на укладання договору з Переможцем.

Відповідачем прийнято рішення, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади» здійснення державного фінансового законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): контролю в Україні», Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що у повідомленні про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі відповідачем не наведена будь-яка конкретизація про виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, тощо, чим порушені частина 3 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі». В даному випадку не зазначення конкретних підстав для прийняття рішення про початок проведення моніторингу свідчать про порушення відповідачем вищевказаних принципів, зокрема, обґрунтованості власного рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимогам Порядку відповідач не зазначив у висновку посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю має право зобов`язувати замовника розірвати укладені господарські угоди.

Також з огляду на фактичні обставини справи, у позивача була обґрунтована необхідність для продовження строку укладання договору, сам договір укладений в межах відведених законодавцем 60 днів на його укладання та в межах 120 днів дії тендерної пропозиції переможця, що свідчить про відсутність порушень частини 6 статті 33 Закону № 922-VIII. Таким чином, з огляду на відсутність в діях позивача порушень частини 6 статті 33 Закону № 922-VIII, відповідач дійшов хибного та протиправного висновку, щодо нікчемності укладеного договору про закупівлю.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.

Положеннями п. 9 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №922-VIII передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статті 8 Закону №922-VIII.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини 19 статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону №922-VIII передбачає, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно із частиною 2 статті 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12)математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Згідно з частиною сьомою статті 33 Закону № 922-VIII у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням висновку Північного офісу Держаудитслужби від 23.11.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-09-003266-а (№ моніторингу UA-М-2021-11-03-000019).

Під час здійснення моніторингу закупівлі UА-2021-09-09-003266-а щодо проведення відкритих торгів на капітальний ремонт доріжок на території Гореницької ЗОШ І-ІІІ ступенів по вулиці Соборна, 150, в селі Гореничі Бучанського району Київської області, очікуваною вартістю 2443560,00 грн, відповідачем встановлено, що відповідно до частини 6 статті 33 Закону №922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Проте, аналізом документів, розміщених в електронній системі закупівель Рrozorro, встановлено, що договір від 20.10.2021 №37/10 укладено з порушенням вищезазначеного строку, а саме на 22-ий день. Крім того, Замовником не було оприлюднено обґрунтованої необхідності у продовженні строку на укладання договору з Переможцем.

При цьому за результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляді тендерних пропозицій - порушень не встановлено.

Отже, внаслідок моніторингу процедури означеної закупівлі органом державного фінансового контролю встановлено порушення позивачем вимог частини 6 статті 33 Закону №922-VIII.

До таких висновків відповідач дійшов з огляду на укладення договору з переможцем закупівлі на 22-й, а не 20-й день днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за відсутності оприлюдненої обґрунтованої необхідності у продовженні строку на укладання договору з Переможцем.

Так, частиною 6 статті 33 вказаного закону передбачено строк укладання договору про закупівлю, зокрема встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом розкриття тендерних пропозицій від 27.09.2021 переможцем аукціону визнано ПП «МетДизайн» з пропозицією 2120444,00 грн.

28.09.2021 позивачем оприлюднене повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі.

В подальшому, 20.10.2021 за результатом проведеної процедури закупівлі між позивачем та ПП «МетДизайн» був укладений договір про закупівлю №37/10.

Отже, позивачем за результатами процедури закупівлі укладено договір №37/10 від 20.10.2021, тобто, на 22-ий день з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, законодавством чітко передбачено можливість продовження строку укладання договору про закупівлю до 60 днів.

Згідно з протоколом від 13.10.2021 продовжено строк укладення договору за закупівлею UА-2021-09-09-003266-а до 31.10.2021 згідно з ч. 6 ст. 33 Закону у зв`язку з відсутністю підписанта з боку Замовника на підставі Наказу про надання щорічної відпустки № 60-К від 13 жовтня 2021 року.

Так, згідно з Наказом про надання щорічної відпустки № 60-К від 13 жовтня 2021 року Відділу освіти Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області начальник С.Рибак відбуває у щорічну основну відпустку терміном на 2 календарних дні за 2021 рік з 18 по 19 жовтня 2021 року.

Таким чином, в даному випадку позивачем продовжено строк укладання договору про закупівлю за чітко визначеною причиною - у зв`язку з перебуванням підписанта з боку Замовника у щорічній відпустці на підставі Наказу про надання щорічної відпустки №60-К від 13.10.2021.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, жодним чином не спростованим апелянтом, про те, що у позивача була об`єктивна обґрунтована необхідність для продовження строку укладання договору, при цьому, сам договір укладений в межах відведених законодавцем 60 днів на його укладання та в межах 120 днів дії тендерної пропозиції переможця, що свідчить про відсутність порушень частини 6 статті 33 Закону № 922-VIII.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив відсутність законодавчого визначення терміну «обґрунтованої необхідності», як і вимог до підтвердження такої необхідності та зобов`язання позивача оприлюднювати інформацію щодо такої обґрунтованої необхідності.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що замовник виконав у повному обсязі приписи частини 6 статті 33 Закону №922-VIII, що, насамперед, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку контролюючого органу.

Оскільки вищевказане порушення, наявність якого спростована вище, була єдиною підставою прийняття оскаржуваного рішення, то спірний в межах справи висновок Північного офісу Держаудитслужби від 23.11.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-09-003266-а (№ моніторингу UA-М-2021-11-03-000019) апеляційний суд вважає таким, що не відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є неправомірним та наявні підстави для його скасування судом.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Відділу освіти Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статті 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби України на рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

Є.О. Сорочко