Справа № 299/855/20
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 жовтня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2021 року, ухвалене головуючим суддею Надопта А.А., в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в порядку спадкування
встановив:
У березні 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 03.09.2007 між АБ «Укргазбанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як іпотекодавцями, було укладено Договір іпотеки № 81/07-01, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Она Н.М. по реєстру № 1406. Згідно умов Договору іпотеки іпотекодавцями було передано в іпотеку банку належну їм на праві спільної часткової власності (частка кожного 1/4) квартиру АДРЕСА_1 , в забезпечення належного виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 81/07 від 03.09.2007, укладеного з АБ «Укргазбанк». Крім цього, в забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язань за вказаним Кредитним договором, між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 81/07ЕК-01 від 03.09.2007.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов`язань за Кредитним договором на підставі рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.06.2010 з нього було стягнуто поточну заборгованість, штраф за невиконання договору іпотеки в сумі 1334,27 грн., пеню в розмірі 3316,46 грн. та судові витрати, в решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010 рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасовано і ухвалено нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 23 465,88 доларів США, та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, належний на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили, Виноградівським районним судом 18.10.2010 було видано виконавчі листи. На час звернення до суду вказане рішення не виконано, заборгованість не погашена.
01.02.2019 з листа Виноградівського райвідділу держреєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Закарпатській області від 25.01.2019 року за № 100/14.3-23 ПАТ АБ «Укргазбанк» стало відомо про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За повідомленням Виноградівської держнотконтори спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , якій станом на 16.11.2019 року свідоцтво про право на спадщину не видавалося. ОСОБА_1 було направлено кредиторську вимогу про наявну заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 12.03.2019, яка за основним боргом склала 54 993,37 доларів США, включаючи 24 999,52 доларів США простроченої заборгованості по кредиту та 29 993,85 доларів США простроченої заборгованості по процентах.
Відтак, посилаючись на положення ст.ст. 1216, 1220, 1221, 1231, 1268, 1270, 1281, 1296, 1297 ЦК України, Банк вважає, що до ОСОБА_1 перейшов обов`язок сплатити заборгованість за основним боргом по вищевказаному кредитному договору в загальному розмірі 56 479,48 доларів США (заборгованість Позичальника ОСОБА_3 станом на 22.09.2019) та заборгованість по пені, встановлену судовим рішенням від 08.06.2010 в розмірі 3316,46 грн.
З врахуванням вищенаведеного ПАТ АБ «Укргазбанк» просив суд звернути стягнення на нерухоме майно: 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 та на жилий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 64,6 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що успадковане ОСОБА_1 , як спадкоємцем, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 81/07 від 03.09.2007 року, у розмірі 56 479 доларів США 48 центів та 3316 гривень 46 коп., по якому спадкодавець ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виступала майновим та фінансовим поручителем, згідно Договорів іпотеки та поруки.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вказує, що про смерть боржника ОСОБА_2 банку стало відомо тільки в січні 2019 року і суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про те, що банк проявив бездіяльність щодо моніторингу стану виконання рішення суду, а звідси і отримання інформації про смерть боржника в 2015-2016 р. При цьому зазначає, що законом покладено обов`язок на спадкоємців ( ОСОБА_1 ) повідомити кредитора про відкриття спадщини і також на органи ДВС направити стягувачу постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю божника, чого Виноградівським РВ ДВС вчинено не було.
Щодо розміру заборгованості, то зазначає, що з врахуванням позиції Верховного Суду викладеної в постановах 640/6274/16 від 18.09.2019 та 306/2000/16 від 22.01.2020, суд мав надати об`єктивну оцінку доведеності і обґрунтованості вимог кредитора та визначити межі відповідальності спадкоємця саме шляхом часткового задоволення вимог позивача. У судовому засіданні представник позивача обґрунтовано довів про звернення стягнення на успадковане ОСОБА_1 майно, в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі як мінімум 24350,46 доларів США та 3316,46 грн.
Вважає також безпідставним твердження суду про ненадання доказів отримання відповідачем вимоги про повернення кредитної заборгованості. Так 20 березня 2019 року банк, дізнавшись про смерть ОСОБА_2 , пред`явив до Виноградівської державної нотаріальної контори вимогу кредитора до спадкоємців у встановлений законом шестимісячний термін від дня, коли банку стало відомо про смерть боржника. 19 квітня 2019 року Виноградівською державною нотаріальною конторою направлено претензію кредитора до спадкоємців та роз`яснено право виплатити заборгованість у добровільному порядку та надіслано копію такої претензії на адресу банку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає що така підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
А ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Так з приписів ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відхиляючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір позовних вимог пред`явлених Банком до спадкоємця ОСОБА_1 є необґрунтованим і не доведеним належними та допустимими доказами. Водночас, ОСОБА_1 як спадкоємець поручителя ОСОБА_2 не є солідарним боржником за кредитним договором. Оскільки Банк на стадії виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень міг дізнатись про факт смерті боржника ОСОБА_2 значно раніше, а ніж листопад 2018 року то звідси, Банком пред`явлено позов до ОСОБА_1 в порушення строків передбачених частинами 2, 3 статті 1281 ЦК України, що є наслідком позбавлення права кредитора на пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника.
Однак, колегія суддів не погоджується у цілому з такими висновками суду першої інстанції з огляду на такі мотиви.
У ході апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що згідно Кредитного договору 81/07 від 03.09.2007 року, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 , останнім отримано в кредит для споживчих потреб 29130 доларів США на строк до 02.09.2019 року, із сплатою процентів за користування кредитними коштами у встановлені строки в розмірі 12,5% річних та зі сплатою процентів в розмірі 13,5% річних на прострочену заборгованість. Зі сторони Кредитора умови договору були виконані повністю.
В забезпечення виконання зобов`язання було укладено Договір поруки між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 № 81/07ЕК від 03.09.2007 року, згідно якого остання виступила поручителем за зобов`язаннями позичальника, та Договір іпотеки № 81/07-01 від 03.09.2007 року, згідно якого в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 . Іпотекодавцями за вказаним договором іпотеки виступили ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Кожним було передано в іпотеку Банку по 1/4 частині квартири, належній їм на праві спільної часткової власності.
Позичальником ОСОБА_3 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувались, внаслідок чого станом на 10.02.2010 року за ним рахувалась заборгованість в розмірі 23465,88 доларів США залишок по тілу кредиту; 1533,64 доларів США прострочений кредит; 1850,94 доларів США нарахованих та несплачених відсотків; 1788,73 грн. пені за порушення строків повернення кредиту; 1527,73 грн. пені за порушення строків сплати процентів; 10215 грн. штраф за невиконання умов Договору іпотеки щодо щорічного страхування життя та предмета іпотеки.
Рішенням Виноградівського районного суду № 2-532/2010 від 08.06.2010 з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі його Ужгородської філії АБ «Укргазбанк» в місті Ужгороді суму 12280,46 грн. (еквівалент 1533,64 доларів США) простроченого кредиту, 14821,21 грн. (еквівалент 1850,24 доларів США) нарахованих та несплачених відсотків; 1788,73 грн. пені за порушення строків повернення кредиту; 1527,73 грн. пені за порушення строків сплати відсотків; 1700 гривень витрат по оплаті судового збору та 120 гривень витрат по оплаті ІТЗ. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 1334,27 гривень за невиконання умов Договору поруки.
В задоволенні решти позовних вимог Кредитора, а саме: про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у сумі 10215 гривень за невиконання умов Договору іпотеки щодо щорічного страхування життя та предмету іпотеки, щодо дострокового повернення залишку кредиту в сумі 23465,88 доларів США, а також щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Але, рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010 рішення Виноградівського районного суду від 08.06.2010 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» стосовно стягнення на користь позивача солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишку кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення по суті позовних вимог, яким:
- стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь позивача заборгованість в сумі 23465 доларів США 88 центів залишку тіла кредиту;
- стягнуто з ОСОБА_3 штраф в сумі 10215 гривень за невиконання договору іпотеки № 81/07ЕК-1 від 03.09.2007 року стосовно щорічного страхування життя та предмету іпотеки;
- у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором 81/07 від 03.09.2007 року, із змінами від 25.02.2009 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 81/07-01 від 03.09.2007 року, а саме: на нерухоме майно квартиру за номером АДРЕСА_4 і належить відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності (частка кожного з них становить 1/4);
- реалізацію предмета іпотеки квартири, на яку звертається стягнення, провести шляхом продажу на публічних торгах за ціною не меншою, ніж її було прийнято в іпотеку 204300 гривень, в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку»;
- стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі його Ужгородської філії АБ «Укргазбанк» судові витрати, понесені при подачі останнім апеляційної скарги;
- в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На підставі вказаних вище судових рішень судом видано виконавчі листи і такі пред`явлено Стягувачем до примусового виконання у Виноградівський РВ ДВС (а.с. 25-26).
Як вбачається з витягу з АСВП станом на 14.04.2020 у Виноградівському РВ ДВС наявне виконавче провадження № 44598640, відкрите 03.09.2014, в якому Боржником виступає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а стягувачем ПАТ «Укргазбанк».
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.06.2015 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції у Закарпатській області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 у віці 49 років про що 09.06.2015 року складено відповідний актовий запис № 170, Т.1, а.с. 106.
Та 15.11.2018 року ПАТ АБ «Укргазбанк» на адресу Виноградівського РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області було направлено адвокатський запит з проханням надати інформацію про наявність чи відсутність актового запису про смерть гр-ки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на який отримано відповідь від 26.11.2018 року, що 09.06.2015 року Виноградівським РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області було проведено реєстрацію смерті вказаної особи, про що відповідно складено актовий запис № 170.
На уточнюючий запит Кредитора від 15.01.2019 року в зв`язку із тим, що не було зазначено точну дату смерті гр-ки ОСОБА_2 , Виноградівським РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області у відповіді, датованій 25.01.2019 роком, було надано інформацію про те, що гр-ка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За твердженням ПАТ АБ Укргазбанк починаючи з 01.02.2019 року (моменту отримання зазначеної відповіді) банк і дізнався про дату смерті боржника ОСОБА_2 .
20.03.2019 року на адресу Виноградівської держнотконтори ПАТ АБ Укргазбанк було направлено кредиторську вимогу до спадкоємців померлої ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, а саме: заявлено про наявну заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 12.03.2019 року, яка за основним боргом склала 54993,37 доларів США, включаючи 24999,52 доларів США простроченої заборгованості по кредиту та 29993,85 доларів США простроченої заборгованості по процентах (а.с.31-37).
Листом від 19.04.2019 року за №200/01-16 Виноградівська державна нотаріальна контора направила ОСОБА_1 як спадкоємцю вимогу ПАТ АБ Укргазбанк про наявність заборгованості померлого спадкодавця ОСОБА_2 перед банком, яку має право добровільно сплатити. Копія зазначеного листа була направлена для відома банку, яку отримано 03.05.2019 року.
Та 08.07.2019 року ПАТ АБ Укргазбанк самостійно направлено лист за № 518/352/8319 ОСОБА_1 з проханням з`явитись в установу Банку для вирішення питання врегулювання заборгованості та повідомлення Банку інформації щодо спадкоємців за померлою ОСОБА_2 .
Проте, 04.11.2019 року за № 518/659/2019 ПАТ АБ Укргазбанк повторно було направлено листа до Виноградівської державної нотаріальної контори з проханням повідомити актуальну інформацію про наявність спадкоємців за померлою ОСОБА_2 та інформацію щодо виданих свідоцтв про право на спадщину за нею, на який Банком було отримано відповідь № 560/01-16 від 16.11.2019 року про те, що єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_5 , якій станом на 16.11.2019 року свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.41,42).
Вивчивши і дослідивши матеріали справи з наявними доказами, обговоривши доводи сторін, колегія суддів дійшла до думки, що суд першої інстанції передчасно відмовив позивачу у зверненні стягнення на спадкове майно яке набула ОСОБА_1 як спадкоємець померлої ОСОБА_2 в межах частки в сумі заборгованості визначеної рішеннями судів з врахуванням погашеної суми на час апеляційного розгляду.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до частини 2статті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»)глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 2статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За даними нормами, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відтак, після ухвалення Виноградівським районним судом у справі № 2-532/2010 рішення від 08.06.2010 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі його Ужгородської філії АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010, яким рішення Виноградівського районного суду від 08.06.2010 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» стосовно стягнення на користь позивача солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишку кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення по суті позовних вимог, подальше право ПАТ АБ «Укргазбанк» по нараховуванню передбачених договором процентів, пені та штрафів є припиненим.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
За цих обставин, нарахована ПАТ АБ «Укргазбанк» боржнику ОСОБА_3 станом на 22.09.2019 року сума 31479,96 доларів США простроченої заборгованості по відсотках, після ухвалення зазначених судових рішень є незаконним, а тому не може бути взятою до уваги.
У ході апеляційного розгляду ПАТ АБ «Укргазбанк» подав 20.06.2023 року до апеляційного суду заяву від 19.06.2023 за №518/346/2023 в якій зазначено те, що після 08.06.2010 на погашення заборгованості за кредитним договором № 81/07 внесено позичальником та обліковано кошти на загальну суму 5857,04 доларів США. Та як наслідок, станом на 06.06.2023 року залишок заборгованості за рішенням Виноградівського районного суду від 08.06.2010 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010 року складає суму 21133,89 долари США простроченої заборгованості по кредиту та суму 11549,27 грн. штрафу за невиконання договору іпотеки. Відтак, саме з цих сум слід виходити при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в 1/4 частці на квартиру, яка є спадковим майном.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2020 року призначено в даній справі судову експертизу з оцінки вартості 1/4 частки у квартирі.
Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності Приватного підприємства «Алекс-Хуст» в особі Маслеєва О.О. від 20 серпня 2020 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , яка визначена порівняльним способом становить суму 831739,00 гривень. Від даної суми вартість 1/4 спадкової частки квартири становить 207935,00 гривень, що по курсу НБУ за 1$ США = 27,31 гривень становить суму 7613,56 доларів США.
Відтак, ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за ОСОБА_2 , яка складається з 1/4 частки в квартирі АДРЕСА_3 набула прав та обов`язків щодо відповідальності перед ПАТ АБ «Укргазбанк» в межах суми 7613,56 доларів США та саме в межах даної суми Банк має право здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є 1/4 спадкова частка в спірній квартирі.
Щодо звернення з позовом до спадкоємця.
Раніше вже було зазначено, що рішенням Виноградівського районного суду № 2-532/2010 від 08.06.2010 року та рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010 року було задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про солідарне стягнення з позичальника і поручителя заборгованості по кредиту та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки.
В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором, між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 81/07ЕК від 03.09.2007 року, згідно якого остання виступила поручителем за зобов`язаннями позичальника, а також Договір іпотеки № 81/07-01 від 03.09.2007 року, згідно якого в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 . Іпотекодавцями за вказаним договором іпотеки виступили ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Кожним було передано в іпотеку Банку по 1/4 частині квартири, належній їм на праві спільної часткової власності.
На виконання судових рішень ПАТ АБ «Укргазбанк» пред`явлено до примусового виконання виконавчі листи у зв`язку з чим, Виноградівським РВ ДВС 03.09.2014 року відкрито виконавче провадження № 44598640 за яким Боржником виступає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а стягувачем ПАТ АБ «Укргазбанк».
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.06.2015 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції у Закарпатській області вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 у віці 49 років про що 09.06.2015 року складено відповідний актовий запис № 170.
У зв`язку з отриманням неофіційної інформації про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ПАТ АБ «Укргазбанк» 15.11.2018 року направив запит до Виноградівського РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області з проханням надати офіційну інформацію про наявність чи відсутність актового запису про смерть гр-ки ОСОБА_2 .
На зазначений запит, ПАТ АБ «Укргазбанк» отримало 26.11.2018 року від Виноградівським РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області відповідь в якій було підтверджено, що ОСОБА_2 померла, про що складено відповідний актовий запис № 170.
Оскільки отримана Банком відповідь не містила дати смерті ОСОБА_2 то ПАТ АБ «Укргазбанк» надіслало 15.01.2019 року уточнюючий запит до Виноградівського РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області, та 25.01.2019 року від останнього було отримано відповідь про те, що гр-ка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відтак, з моменту отримання від Виноградівського РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області офіційної повної відповіді про дату смерті ОСОБА_2 , слід вважати доведеним той факт, що починаючи з 01 лютого 2019 року ПАТ АБ Укргазбанк стало відомо про смерть майнового та фінансового поручителя ОСОБА_2 по кредитним зобов`язаннях ОСОБА_3 .
За загальним правилом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1281 ЦК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Застосування статті 1281 ЦК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) неодноразово перебувало предметом перегляду Верховного Суду.
Постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 204/8421/16-ц (провадження № 61-3015св22) містить наступні правові висновки.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.
Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша статті 11 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом зміна боржника в зобов`язані.
Відповідно до положень частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема у зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.
Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.
Подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц.
Тобто, сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань(подібний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження 14-397цс19)).
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що коли б ПАТ АБ «Укргазбанк» під час здійснення виконавчого провадження добросовісно користувався своїми процесуальними правами стягувача та проявив наполегливість й ініціативу по з`ясуванню обставин невиконання судового рішення спадкодавцем то ще у 2015 році міг встановити факт смерті боржника. Оскільки банк проявив бездіяльність у ході виконавчого провадження то звідси повинен бути готовим до настання негативних наслідків такої бездіяльності. Відтак, кредитором спадкодавця пред`явлено вимогу до спадкоємця боржника ОСОБА_1 з пропуском встановленого статтею 1281 ЦК України шестимісячного строку.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам норм матеріального права.
Беззаперечною є та обставина, що рішенням Виноградівського районного суду № 2-532/2010 від 08.06.2010 року та рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010 року в тій справі було задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про солідарне стягнення з позичальника і поручителя заборгованості по кредиту та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодавцями за Договором іпотеки від 03.09.2007 року за № 81/07-01, виступали ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та кожним було передано в іпотеку Банку по 1/4 частині квартири, належних їм на праві спільної часткової власності. Тобто, як спадкодавець ОСОБА_2 , так і спадкоємець ОСОБА_7 являлись і являється іпотекодавцями нерухомого майна в рахунок забезпечення виконання зобов`язальних обов`язків ОСОБА_3 перед ПАТ АБ «Укргазбанк».
Зазначене в порядку вимоги частини першої статті 1281 ЦК України покладало саме на ОСОБА_7 обов`язок з повідомлення кредитора спадкодавця про відкриття спадщини як зокрема й на інших іпотекодавців ОСОБА_3 і ОСОБА_5 . Та крім цього, на ОСОБА_7 лежить обов`язок щодо повного задоволення вимог кредитора, частина перша статті 1281 ЦК України.
Діючи недобросовісно в порушення приписів зазначених норм матеріального права ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку з повідомлення ПАТ АБ «Укргазбанк» про смерть іпотекодавця ОСОБА_2 , що в свою чергу слугувало підставою для унеможливлення бути кредитору своєчасно обізнаним про відкриття спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2 .
Матеріали справи не містять доказів того, ОСОБА_1 виконала перед кредитором свій обов`язок з повідомлення останнього про відкриття спадщини за ОСОБА_2 .
Слід відзначити й ту обставину, що у відповідності до положень п.1 ч.1 і ч.3 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець Виноградівського РВ ДВС повинен був не надіслати на адресу ПАТ АБ «Укргазбанк» виконавчий лист разом із постановою про закінчення виконавчого провадження внаслідок смерті боржника ОСОБА_2 . Такі дії державний виконавець повинен був здійснити в день настання відповідних обставин або в день, коли йому стало відомо про такі обставини.
В свою чергу, ОСОБА_1 не надала суду першої інстанції доказів того, що у 2015 році державний виконавець Виноградівського РВ ДВС виносив постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав смерті боржника і така постанова разом з виконавчим листом була надіслана ПАТ АБ «Укргазбанк» та отримана останнім.
Досліджені колегією суддів обставини справи в сукупності з доданими сторонами доказами, колегія суддів дійшла висновку з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що ПАТ АБ «Укргазбанк» було достовірно відомо ще у 2015 році про відкриття спадщини доказів того, а не з 01 лютого 2019 року.
Після того як ПАТ АБ «Укргазбанк» офіційно стало відомо про точну дату смерті ОСОБА_2 , банком 20.03.2019 року на адресу Виноградівської держнотконтори було направлено кредиторську вимогу до спадкоємців померлої ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, а саме: заявлено про наявну заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 12.03.2019 року, яка за основним боргом склала 54993,37 доларів США, включаючи 24999,52 доларів США простроченої заборгованості по кредиту та 29993,85 доларів США простроченої заборгованості по процентах (а.с.31-37).
Листом від 19.04.2019 року за №200/01-16 Виноградівська державна нотаріальна контора направила ОСОБА_1 як спадкоємцю вимогу ПАТ АБ Укргазбанк про наявність заборгованості померлого спадкодавця ОСОБА_2 перед банком, яку має право добровільно сплатити. Копія зазначеного листа була направлена для відома банку, яку останнім отримано 03.05.2019 року.
Та не дивлячись на вчинені дії ПАТ АБ Укргазбанк ще самостійно 08.07.2019 року направлено лист за № 518/352/8319 ОСОБА_1 з проханням з`явитись в установу Банку для вирішення питання врегулювання заборгованості та повідомлення Банку інформації щодо спадкоємців за померлою ОСОБА_2 . На даний лист ОСОБА_1 не відреагувала.
Також, 04.11.2019 року за № 518/659/2019 ПАТ АБ Укргазбанк повторно направило листа до Виноградівської державної нотаріальної контори з проханням повідомити актуальну інформацію про наявність спадкоємців за померлою ОСОБА_2 та інформацію щодо виданих свідоцтв про право на спадщину за нею, на який Банком було отримано відповідь № 560/01-16 від 16.11.2019 року про те, що єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_5 , якій станом на 16.11.2019 року свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Відтак, наведені доводи у своїй сукупності дають підстави для твердження стосовно того, що ПАТ АБ Укргазбанк дотримано вимоги частини другої статті 1281 ЦК України про пред`явлення своєї вимоги до спадкоємців протягом шести місяців від дня, коли останнє могло дізнатися про відкриття спадщини, а саме з 01 лютого 2019 року.
Судом першої інстанції не враховано наведених доводів, що призвело до безпідставного висновку стосовно того, що ПАТ АБ Укргазбанк пропустило шести місячний строк для пред`явлення вимоги до спадкоємців.
Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Так, у статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.
Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання кредитного зобов`язання було укладено між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 договір поруки за №81/07ЕК від 03.09.2007 року, згідно якого остання виступила фінансовим поручителем за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_3 .
Таким чином, позичальником у даній справі є ОСОБА_3 , тоді як поручителем є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначено у статті 1219 ЦК України (статті 1218 , 1231 ЦК України ).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України ).
Згідно ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Частиною 1 ст. 608 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України.
Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.
З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Поручитель приймає на себе зобов`язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.
Відповідно до статті 523 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов`язку щодо виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.
В той же час пунктом 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 судам роз`яснено, що у разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607, частини першої статті 608 ЦК, а також сутності поруки як особистого зобов`язання відповідати за належне виконання основного зобов`язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором. Тобто договір поруки не відноситься до такого типу договорів, що може успадковуватися і припиняє свою дію в момент смерті поручителя, в зв`язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.
Відтак, ОСОБА_1 як спадкоємець, яка прийняла спадщину після смерті поручителя ОСОБА_2 не може нести відповідальність за неналежне виконання основного зобов`язання позичальником в силу того, що не являється солідарним боржником за кредитним договором, оскільки зобов`язання поручителя є особистим зобов`язанням яке нерозривно пов`язане з особою поручителя/спадкодавця. Отже, договір поруки за №81/07ЕК від 03.09.2007 року припинив свою дію 08.06.2015 року в момент смерті поручителя ОСОБА_2 .
А звідси, вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про солідарну відповідальність спадкоємця ОСОБА_1 за неналежне виконання основного зобов`язання позичальником ОСОБА_3 є безпідставним.
Стосовно посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що ПАТ АБ «Укргазбанк» безпідставно звернулось із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до спадкоємця через те, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.09.2010 року вже було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки, то таке є безпідставним. Оскільки, таке звернення стягнення на предмет іпотеки було здійснено на частку спадкодавця ОСОБА_2 , яку успадкувала ОСОБА_1 . На момент апеляційного перегляду даної справи така спадкова частка належить вже відповідачці, то попереднім рішенням апеляційного суду питання звернення стягнення в тому числі й на спадкову частку за ОСОБА_1 , а саме на 2/4 частки у предметі іпотеки не вирішувалось. Зазначене є підтвердженням того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» правомірно пред`явив позов до спадкоємця про звернення стягнення на частку в предметі іпотеки, яка перейшла до ОСОБА_1 .
Інші доводи ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про те, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів на підтвердження того, що рішення суду першої інстанції ухвалене в супереч вимог норм матеріального і процесуального права, а звідси, такі не мають правового значення у спірних правовідносинах та не відносяться до тих обставин, які слугують безумовною підставою для відхилення заявлених позовних вимог.
Разом з наведеним, слід наголосити на тім, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відтак, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Наведеного суд першої інстанції не врахував, та безпідставно дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог. Відтак, такі висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та досліджених обставинах, разом з зібраними у справі доказами та доводами учасників справи.
Зважуючи на встановлене у контексті вимоги пунктів 1 - 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, колегія суддів належним чином дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшла обґрунтованого висновку про те, що право банку у спірних правовідносинах є порушеним, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за вищенаведених доводів, та у зв`язку із цим доводи апеляційної скарги також є частково підставними.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
За подачу позову ПАТ АБ «Укргазбанк» сплатило судовий збір у розмірі 2.102,00 грн., Т.1, а.с. 6. Та за подачу апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» сплатило судовий збір у розмірі 3153,00 грн., Т.2, а.с. 24. Тож, ПАТ АБ «Укргазбанк» сплачено судового збору на загальну суму в розмірі 5 255,00 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Зважуючи на викладене та керуючись нормами статей 141, 368, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», задовольнити частково.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2021 року скасувати та постановити у даній справі постанову про часткове задоволення позову.
Звернути на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22 стягнення на нерухоме майно: 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 7613,56 доларів США яку успадковано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , як спадкоємець померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка виступала майновим поручителем на підставі Договору іпотеки від 03.09.2007 року №81/07-01 в забезпечення належного виконання зобов`язань ОСОБА_3 за Кредитним договором від 03.09.2007 року №81/07 в рахунок погашення кредитної заборгованості станом на 06 червня 2023 року в розмірі 21 133 долари США 89 центів та 11 549 гривень 27 коп., штрафу.
У решті розміру заявлених позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22 судові витрати у розмірі 5 255,00 гривень, судового збору.
Постанова ухвалена в порядку ч. 6 ст. 259 ЦПК України набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 10 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2023 |
Оприлюднено | 16.11.2023 |
Номер документу | 114918251 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Мацунич М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні