Справа № 309/4235/21
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09 листопада 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Куштана Б.П., Джуги С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Казанцева Руслана Ростиславівна, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2022 року, ухвалене головуючою суддею Лукяновою О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третьої особи Ізянського старостинського округу про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Хустської міської ради Ізянський старостинський округ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 Хустської міської ради Ізянський старостинський округ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
встановив:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третьої особи Ізянського старостинського округу про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їхній батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а їхня мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними побудовами, розташованих в АДРЕСА_1 .
Він та його брат - ОСОБА_2 і сестра - ОСОБА_3 проживали окремо від своїх батьків, і жоден з них не звертався до нотаріуса в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини. Зокрема, він вважав, що їх троє спадкоємців, і, так як вони між собою не спілкуються вже багато років, він не став з`ясовувати хто з них прийняв спадщину чи претендує на неї.
Оскільки в батьківському будинку ніхто не проживає і він потребує ремонту, то він звернувся до сільської ради та до нотаріуса з метою з`ясування питання щодо належності спадкового майна і йому стало відомо, що спадкова справа після смерті його матері ОСОБА_5 не відкривалася, однак, 13 травня 2002 року його мати оформила на його ім`я заповіт на все майно, яке належало їй на день смерті, який посвідчений та зберігається в Ізянській сільській раді.
Про вищевказаний заповіт мати при житті його не повідомляла, про цей заповіт він дізнався тільки 17 вересня 2021 року після звернення до сільської ради та нотаріуса.
Причиною пропуску ним строку на прийняття спадщини є той факт, що йому не було відомо про наявність заповіту на його ім`я. Він вважає, що відповідачам по справі було відомо про заповіт їхньої матері ОСОБА_5 , однак, через неприязні між ними відносини відповідачі навмисне не повідомили його про дані обставини.
З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що вона є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08 лютого 1977 року вона вийшла заміж за ОСОБА_6 , після чого вона змінила своє прізвище із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з надвірними побудовами в АДРЕСА_2 .
З 1981 року вона та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проживали окремо від батьків, жоден з дітей не звертався до нотаріуса в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини.
Вона зі своїми братами не спілкується, а тому не з`ясовувала, хто з них прийняв спадщину та претендує на неї. Про наявність заповіту від 13 травня 2002 року, посвідченого Ізянською сільською радою, яким нібито їхня мати заповіла все своє майно її брату ОСОБА_1 , їй стало відомо після того, як було відкрито провадження по даній справі та вона ознайомилася з матеріалами справи.
На момент смерті матері ОСОБА_5 вона була повнолітньою непрацездатною донькою, а тому мала повне право на обов`язкову частку, яка гарантована їй згідно чинного законодавства. Оскільки на день відкриття спадщини, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилося 59 років, вона відноситься до осіб, які, відповідно до вимог ч.1 ст.1241 ЦК України, мають право на обов`язкову частку у спадщині, розмір якої буде визначатися нотаріусом після відкриття спадкової справи, а у випадку не встановлення судом строку для подання заяви про прийняття спадщини таке право буде порушено.
Причиною пропуску нею строку на прийняття спадщини є той факт, що їй не було відомо про існування заповіту від 13.05.2002 на ім`я відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 .
З врахуванням наведеного ОСОБА_3 просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці.
ОСОБА_2 було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, він є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з надвірними побудовами в АДРЕСА_2 .
З 1981 року він та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проживали окремо від батьків, жоден з дітей не звертався до нотаріуса в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини. Він, не спілкуючись з братом та сестрою, не з`ясовував хто прийняв спадщину та претендує на неї.
Про існування заповіту, складеного 13.05.2021 та посвідченого Ізянською сільською радою, відповідно до якого його брату ОСОБА_1 їхня мати заповіла все майно, йому стало відомо після відкриття провадження по даній справі та ознайомлення його з матеріалами справи. Ні на момент складання заповіту, ні на день смерті їхньої матері, йому не було відомо про існування даного заповіту.
Звертає увагу суду на те, що після ознайомлення із вищевказаним заповітом, не можливо ствердити, яке саме майно їхня мати заповіла його брату ОСОБА_1 , а тому існування спадкового майна, яке не охоплено заповітом та на частку якого він має право за законом, повинно бути визначено нотаріусом.
Причиною пропуску ним строку на прийняття спадщини є той факт, що йому не було відомо про заповіт, складений 13 травня 2002 року, на ім`я його брата ОСОБА_1 .
З врахування наведеного ОСОБА_2 просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці.
Рішенням Хустськогорайонного судуЗакарпатської областівід 23грудня 2022року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічних позовів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 - відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Казанцева Р.Р., просить рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що йому не було відомо що спірний будинок було зареєстровано одноособово за матір`ю і про таке йому стало відомо тільки у лютому 2022 року. У зв`язку з чим, він звернувся до суду з позовом про скасування рішення виконкому Хустської районної ради народних депутатів від 13.07.1988 за №151 в частині реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними спорудами що в АДРЕСА_1 , скасування свідоцтва про право власності та спірний будинок та визнати вказаний житловий будинок об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню з тих підстав, щоб надати йому можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та у випадку наявності майна за померлою мамою, яке не охоплене заповітом, дати можливість реалізувати право на отримання своєї частки.
ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Казанцева Р.Р., також подала апеляційну скаргу та просить рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Вважає, що вона має право на обов`язкову частку у спадщині, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_5 , розмір якої буде визначатися нотаріусом після відкриття спадщини.
Щодо причин пропуску строку, то зазначає, що їй не було відомо про наявність заповіту складений матір`ю на ім`я її брата і вона не знала, що будинок зареєстрований одноособово за померлою матір`ю та вважала, що після смерті батька 1971 року вона автоматично прийняла часту в спірному будинку за ним.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вказує, що про заповіт його мати при житті та ніхто інший після її смерті, не повідомляли, а про його існування йому стало відомо, лише випадково, під час відвідин сільської ради с. Іза 17 вересня 2021 року.
Також, суд не врахував і ту обставину, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що йому було відомо про заповіт раніше ніж 17.09.2021 року.
Таким чином, можна дійти однозначного висновку про те, що він пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку з наявністю поважних та об`єктивних причин, а саме, через те, що він на час смерті матері разом з нею не проживав та не перебував на території України, а про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався лише після закінчення строку для прийняття спадщини та і не міг скоріш дізнатись, оскільки, спадкова справа після смерті матері не заводилась та нотаріус і такий не повідомляв та і не міг його повідомити про складений на його користь заповіт.
А тому, зважаючи на вказані обставини, відповідно існували поважні причини пропуску строку прийняття спадщини. Також зазначає, що в інакший спосіб він не має можливості захистити своє невизнане право.
ОСОБА_1 подав відзивна апеляційніскарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просить відмовити в задоволенні вказаних апеляційних скарг та рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовів залишити без змін.
Суд дійшов до висновку, що позивачі за зустрічними позовами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не довели поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій, що стало підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовів. Вважає такий висновок правильним.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що такі не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У ході апеляційного розгляду апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (а.с.11, 44).
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними побудовами, розташовані в АДРЕСА_1 , (а.с.12).
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є дітьми померлої ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження та свідоцтвом по укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (а.с. 9,35,46), а тому мали право на спадкування, як діти померлої, у першу чергу.
Після смерті ОСОБА_5 ніхто із спадкоємців у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини не звертався (а.с.11). Також цей факт підтверджується і самими учасниками справи в судовому засіданні.
При житті 13 травня 2002 року ОСОБА_5 залишила заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті заповідала жилий будинок в АДРЕСА_1 , - сину ОСОБА_1 , 1956 року народження, який посвідчений виконавчим комітетом Ізянської сільської Ради депутатів трудящих Хустського району Закарпатської області, який був зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №50 (а.с.45).
На момент смерті ОСОБА_5 в житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 разом з померлою ніхто не був зареєстрований та не проживав, що підтверджується довідкою, виданою Ізянським старостинським округом Хустської міської ради №02-22/877 від 16.09.2021, а також підтверджується учасниками справи в судовому засіданні (а.с.13).
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Та обставина, що як позивач за первісним позовом, так і позивачі за зустрічними позовами не спілкуються між собою та не були обізнані про наявність заповіту на ім`я ОСОБА_1 , а також незнання ними про реєстрацію спадкового житлового будинку в цілому за їх матір`ю, не свідчить про відсутність у них можливості цікавитися долею майна тривалий час, яка залишилося після смерті матері.
Сторонам достовірно було відомо про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 їх матері ОСОБА_10 , але не дивлячись на це із заявами про прийняття спадщини до державного нотаріуса чи приватного нотаріуса не звертались у шестимісячний строк в силу міжособистих неприязних відносин.
Єдиною підставою для визначення додаткового строку на прийняття спадщини сторони вважають ту обставину, що їм не було відомо про наявність заповіту від 13.05.2002 року. А відтак, до суду з позовами про визначення їм додаткового строку на прийняття спадщини звернулись тільки 04.11.2021 року та 14.02.2022 року, тобто через 11 років.
Виходячи зі змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Враховуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду про те, що незнання про існування заповіту та незнання про реєстрацію спадкового майна в цілому за спадкодавцем, невизначеність між спадкоємцями хто має приймати спадщину, не є тими поважними причинами з якими чинне спадкове законодавство пов`язує поновлення строку для прийняття спадщини.
Тож, незнання про існування заповіту та незнання про реєстрацію спадкового майна в цілому за спадкодавцем не являється тією причиною, яка пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій по прийняттю спадщини.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З огляду на викладене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та зустрічних позовів з підстав недоведеності поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини.
З огляду на вищенаведене, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Казанцева Руслана Ростиславівна, залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2022 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 14 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2023 |
Оприлюднено | 16.11.2023 |
Номер документу | 114918253 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Мацунич М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні