Рішення

від 07.11.2023 по справі 134/63/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/86/2023

Справа № 134/63/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 листопада 2023 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого-судді: Лабая О.В. з участю секретаря судового засідання: Цибуляк А.С. позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Крижопіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення заповіту нікчемним,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Крижопільської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення заповіту нікчемним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 і після її смерті відкрилась спадщина на належне спадкове майно. Позивач прийняв спадщину подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Крижопільського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М. С. та отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розташовану на території бувшої Соколівської сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, кадастровий-номер 0521986200:04:001:0248, площею 1.5351 га.

Для оформлення даного Свідоцтва приватному нотаріусу було надано оригінал Державного акту серії ЯБ № 717927, виданий 27.01.2008 Крижопільською райдержадміністрацією, який підтверджував право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, який добровільно йому надали відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

02.11.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Крижопільського районного суду до нього із позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, в обґрунтування заявлених вимог вони послалися на ту обставину, що вони являються, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_8 за життя прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на все належне їй майно, але не встигла оформити спадкові прйва через смерть до спливу 6 місяців.

Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаються на наявність заповіту від 30 січня 2002 року, який посвідчено цього ж числа секретарем виконавчого комітету Соколівської сільської ради 'Звонецькою Катериною Михайлівною було отримано інформацію із архівного відділу Тульчинської районної військової адміністрації, згідно якої відсутні дані про надання повноважень на вчинення нотаріальних дій секретареві Соколівської сільської ради 3 скликання ОСОБА_9 .

Тобто, вбачається, що повноваження на вчинення нотаріальних дій посадовій особі надаються виключно виконавчим, комітетом. Однак виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського .району створеним після виборів до місцевої ради 3 скликання, що .відбулися 29 березня 1998 р., не було дотримано норм законодавства про призначення відповідальної особи на вчинення нотаріальних дій.

Оскільки вказане рішення виконавчого комітету ради про покладення повноважень вчинення нотаріальних дій на посадову, особу секретаря сільської ради (виконкому), відсутнє і не приймалось, відсутні правові підстави вважати, що заповіт був посвідчений уповноваженою особою.

Виходячи з цього, заповіт ОСОБА_6 від 30.01.2002 посвідчено посадовою особою, яка не мала на це повноважень встановлених законом, а тому він посвідчений з порушеннями вимог (ст. 1257. ЦК України).

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 травня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Зубань О.О. підтримали позовні вимоги повністю з підстав викладених у позовній заяві та пояснили, що даний заповіт є нікчемним, так як порушено порядок його посвідчення посадовою особою, яка не мала на це повноважень, тому просили позов задовольнити. Також зауважив, що примірник заповіту від 30.01.2002 року, що міститься у нотаріальній справі не містить виправлення номері реєстрації на відміну від примірника заповіту який міститься у Крижопільської селищної раді

Представник відповідача Крижопільської селищної ради позовні вимоги не визнав.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надіслали суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність, просили відмовити у задоволенні позову. В додаткових поясненнях представник відповідачів зазначив, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки заповіт було вчинено в 2002 році, то спір про визнання заповіту недійсним має вирішуватись на підставі норм, які були чинними в момент його вчинення, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши оригінали доказів, оцінивши зібрані матеріали, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1,2 ст.1234ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до ч. 1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , яка є матір`ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6,7).

До складу спадщини ОСОБА_6 входить, зокрема, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5351 га., що підтверджується копією державного акту серія ЯБ № 717927 (а.с.51).

Позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини (а.с. 36).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14.06.2021 позивач оформив право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розташовану на території бувшої Соколівської сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, кадастровий-номер 0521986200:04:001:0248, площею 1.5351 га (а.с.8).

У заповіті, посвідченому 30.01.2002 року секретарем виконавчого комітету Соколівської сільської Звонецькою К.М, вказано, що ОСОБА_6 ,на випадок своєї смерті, все належне їй майно заповіла своїй дочці ОСОБА_7 . Особу заповідача, яка підписала заповіт встановлено, дієздатність перевірено. Заповіт зареєстрований в реєстрі за № 29 (а.с.9).

З копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), вбачається, що складений ОСОБА_6 заповіт від 30.01.2002 року та посвідчений в Соколівській сільській раді Крижопільського району, Вінницької області, є чинним.

Згідно ст.42ч.4п.2закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» сільський голова організовує в межах, визначених цим законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, згідно п.7 сільський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, згідно п.20 сільський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно рішення 1 сесії 23 скликання сільського голови від 14.04.1998 було покладено виконання обов`язків секретаря виконкому сільської ради на секретаря сільської ради ОСОБА_9 (а.с. 10).

Згідно рішення 1 сесії 23 скликання сільського голови Соколівської сільської ради від 14.04.1998 було обрано секретаря сільської ради депутата від виборчого округу № 13 ОСОБА_9 (а.с.11).

Згідно рішення 1 сесії 23 скликання сільського голови Соколівської сільської ради від 18.05.1998 було призначено секретаря сільської ради Звонецьку К.М, відповідальну за облік, зберігання і використання бланків свідоцтв суворої звітності про реєстрацію актів громадського стану (а.с.13).

Також встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , яка являлась донькою ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 (а.с. 99).

Із пояснення приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С. встановлено, що 09.04.2021 було відкрито спадкову справу № 78/2021 після смерті ОСОБА_6 за заявою сина покійної ОСОБА_1 . При заведенні справи було встановлено, що покійна ОСОБА_6 склала заповіт на все своє майно на дочку ОСОБА_7 . Однак протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_6 інші спадкоємці в тому числі і ОСОБА_7 до нотаріуса не звертались (а.с. 35).

Згідно свідоцтв про право на спадщину від 13.12.2021 ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 у вигляді земельних ділянок розміром 1,5773 га, 1,5520 га, 2,00 га.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18.07.2023 року справа 134/1591/22 рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 10.04.2023 року про визнання свідоцтва про право на спадщину від 14 червня 2021 року виданого на ім`я ОСОБА_1 недійсним залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у сладі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької областівід 10 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 липня 2023 року.

Смерть заповідача ОСОБА_6 сталася 29.11.2020, тобто, коли набрав чинностіЦК України.

Відповідно до п. 4Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином до питань, пов`язаних з захистом прав осіб, які претендують на спадщину в цьому випадку, застосовуються нормиЦК України.

Питання укладення та посвідчення заповіту станом на 30.01.2002 року регулювалися нормамиЦК УРСРв редакції 1963 року, які діяли на той час.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року в справі№ 542/345/19 (провадження № 61-16029св20) вказано, що:

«ураховуючи, що заповіт, посвідчений 30 березня 1999 року до набрання чинностіЦК України01 січня 2004 року, до правовідносин щодо його вчинення підлягають застосуванню нормиЦК УРСР1963 року у редакції, чинній на момент їх виникнення, а до заповіту, посвідченого 28 квітня 2016 року - нормиЦК України, в редакції 2003 року.

Відповідно до частини першоїстатті 534 ЦК УРСРкожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Згідно зістаттею 541 ЦК УРСРзаповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.Статтею 1 Закону України «про нотаріат»передбачено, що до системи нотаріату України входять посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють визначене законодавством коло нотаріальних дій у населених пунктах, де немає нотаріусів. Предметна компетенція органів місцевого самоврядування на вчинення нотаріальних дій визначенаЗаконом України «Про нотаріат». Так, згідно зістаттею 37 Закону України «Про нотаріат»органи місцевого самоврядування уповноважені вчиняти, у тому числі, таку нотаріальну дію, як посвідчення заповітів (крім секретного). Згідно з частиною першоюстатті 47 ЦК УРСРнотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другоюстатті 48 цього Кодексу. У частині першійстатті 48 ЦК УРСРпередбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей».

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений (статті 541 ЦК УРСР, в редакції, чинній на момент вчинення заповіту ОСОБА_6 .

Недійсність окремих частин заповіту не тягне за собою недійсності його в цілому. Якщо заповіт буде визнаний недійсним, то спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений спадщини, одержує право спадкувати на загальних підставах (стаття 545 ЦК УРСР, в редакції, чинній на момент вчинення заповіту ОСОБА_6 .

Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей (частина першастатті 48 ЦК УРСР 1963 року, в редакції, чинній на момент вчинення заповіту ОСОБА_3 )

Аналіз вказаних норм свідчить, що: вЦК УРСРне передбачалося конструкції нікчемності заповіту внаслідок його складення з порушенням вимог щодо форми та посвідчення; у разі складення заповіту з порушенням вимог щодо форми та посвідчення такий заповіт міг оспорюватися у разі пред`явлення відповідної позовної вимоги.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки заявлені вимоги не є ефективним способом захисту.

Суд роз`яснює, що позивач має можливість звернутися до суду зі заявою про розкриття банківської таємниці, щодо особи на рахунок якої позивач помилково перерахував грошові кошти, в порядку, передбаченомуглавою 12 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення заповіту нікчемним не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує положенняст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що при відмові в задоволенні позовних вимог судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.202-204,1233,1257 ЦК України, ст.534,541,543 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, ст.12,13,81,142,247,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення заповіту нікчемним, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повний текст рішення суду виготовлений 14 листопада 2023 року.

Суддя: