Ухвала

від 15.11.2023 по справі 907/1035/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"15" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа №907/1035/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали справи №907/1035/23

За позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Закарпаття - Донбас", м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 123 754,75 грн, у тому числі 54 995,44 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 56 736,96 грн штрафу та 12 022,35 грн пені,

ВСТАНОВИЛА:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 справу (позовну заяву) №907/1035/23 розподілено судді Пригарі Л.І. та передано її для розгляду судді Пригарі Л.І. 09.11.2023.

Як вбачається зі змісту позовної заяви у вищенаведеній справі, така стосується стягнення з відповідача - Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Закарпаття - Донбас" - заборгованості в розмірі 123 754,75 грн, у тому числі 54 995,44 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 56 736,96 грн штрафу та 12 022,35 грн пені, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди землі №2032 від 30.10.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що пунктом 30 означеного Договору був передбачений обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, водночас станом на липень 2022 року останнім допущено систематичне порушення договірних умов у цій частині, що, у свою чергу, слугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та розірвання Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 у примусовому порядку. Так, позивач звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.05.2023 у справі №907/590/22, яке набрало законної сили 23.06.2023, позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача суму 146 707,31 грн заборгованості по сплаті орендної плати (за період із 01.09.2019 по 31.07.2022), а також розірвано укладений між сторонами Договір оренди землі №2032 від 30.10.2018. Покликаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендної плати в період із 01.08.2022 по 23.06.2023, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 54 995,44 грн, а також 56 736,96 грн штрафу та 12 022,35 грн пені, що нараховані внаслідок прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Проаналізувавши фактичні обставини спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та їх суб`єктний склад у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для самовідводу від розгляду даної справи, виходячи з наступного.

У статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам /справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36, і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (приcяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.

За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.

Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів, суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує.

Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв`язку з рішеннями, які зобов`язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За приписами ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні та керується верховенством права.

Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).

В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що у провадженні судді Пригари Л.І. перебувала справа №907/590/22, рішенням у якій позов Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Закарпаття - Донбас" задоволено повністю. Розірвано Договір оренди землі №2032 від 30.10.2018, що укладений між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, у подальшому перейменований на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, та Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельного кооперативу "Закарпаття - Донбас"; присуджено до стягнення з Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Закарпаття - Донбас" суму 146 707,31 грн заборгованості по сплаті орендної плати, а також 4962 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Водночас предметом заявлених позивачем вимог у межах справи №907/1035/23 аналогічно виступає стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання останнім грошового зобов`язання штрафу та пені, згідно з Договором оренди землі №2032 від 30.10.2018, який був предметом дослідження у межах справи №907/590/22, однак, за інший період - із 01.08.2022 по 23.06.2023.

За таких обставин, оскільки суддею Пригарою Л.І. при ухваленні рішення у справі №907/590/22 здійснювалася оцінка аналогічних доказів та обставин, за участю тих самих сторін, зокрема, в частині правомірності стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за Договором оренди землі №2032 від 30.10.2018, можливим є виникнення сумнівів щодо сформованої позиції судді стосовно зазначених доказів, а відтак, - сумнівів у неупередженості судді при судовому розгляді даної справи.

Наведена обставина не може бути підставою для висновку про наявність упередженості чи заінтересованості складу суду. Проте, суд не виключає, що під час розгляду справи будь-який із її учасників може заявити про недовіру складу суду з цієї підстави. Відтак, суд враховує, що з суб`єктивної точки зору учасників справи діючий склад суду при розгляді даного позову може вважатися не цілком безстороннім.

Відтак, з метою уникнення будь - яких сумнівів у неупередженості судді Пригари Л.І. при розгляді справи №907/1035/23, які можуть спричинити сумніви у безсторонності вказаної судді в інших учасників судового процесу, та, як наслідок, призвести до скасування будь-якого судового рішення, ухваленого суддею в межах даної справи, можливого подання учасниками спору заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про необхідність задоволення самовідводу судді Пригари Л.І. від розгляду справи №907/1035/23.

Справу №907/1035/23 належить передати на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Пригари Лесі Іванівни від розгляду справи №907/1035/23 за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Закарпаття - Донбас", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 123 754,75 грн, у тому числі 54 995,44 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 56 736,96 грн штрафу та 12 022,35 грн пені.

2. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

3. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 15.11.2023.

Суддя Пригара Л.І.