Ухвала

від 06.11.2023 по справі 908/2324/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/139/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.11.2023 Справа № 908/2324/21

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Індустрія Інвест, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 8

до відповідача: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

про стягнення 1 824 137,39 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Індустрія Інвест (ТОВ НВО Індустрія Інвест) до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (надалі ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом) про стягнення 1 824 137,39 грн заборгованості за договором поставки товару від 19.02.21 № 11(1)21УК/ 53-121-01-21-10078 задоволено частково. Вирішено стягнути з ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом на користь ТОВ Науково-виробниче об`єднання Індустрія Інвест 1 809 365,04 грн основного боргу, 10 952,24 грн 3 % річних, 3 618,73 грн інфляційних втрат, 27 359,04 грн судового збору та 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.23 апеляційну скаргу ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 без змін.

02.10.23 Господарським судом Запорізької області на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.23 у справі № 908/2324/21, видано відповідний наказ.

23.10.23 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла заява державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 строком на 6 місяців.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.23 заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.10.23 судом призначено заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 06.11.23 об 11 год. 00 хв.

27.10.23 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 27.10.23, в якій представник відповідача просить суд забезпечити проведення судового засідання 06.11.23 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду Балацькому Я.А.

Ухвалою від 02.11.23 судом задоволено заяву представника ДП НАЕК Енергоатом Погосян С.Г. за вих. від 27.10.23 про участь у судовому засіданні 06.11.23 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2324/21 представника Балацького Я.А.

В судовому засіданні 06.11.23 суду не вдалось зв`язатись з представником ДП НАЕК Енергоатом Балацьким Я.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судом роз`яснюється, що згідно ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Помічником головуючого було проінформовано в телефонному режимі представника ДП НАЕК Енергоатом щодо неможливості проведення відеоконференції з технічних причин.

Представник позивача в судове засідання 06.11.23 не з`явився. Про дату, час та місце повідомлений належним чином у відповідності до законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21, суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що (дослівно):

«… У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який був неодноразово продовжений Указами Президента України.

04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі ВП ЗАЕС) були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації.

Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (пп. «Василівський район» п. 4 «Запорізька область» р. ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій: 04.03.2022.

Тимчасово окупована територія України це частина міжнародно визнаної території України, на яку не поширюється фактичний контроль української влади внаслідок її окупації рф під час російсько-української війни (спочатку в ході вторгнення в Крим, війни на сході, а згодом широкомасштабного вторгнення).

Восени 2022 року рф регулярно почала обстрілювати енергоінфраструктуру України. У грудні 2022 року через російські обстріли з ладу була виведена половина енергосистеми України. А після обстрілів 16.12.2022 запровадили надзвичайний стан в енергетиці.

6 червня 2023 року російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС.

Безпекова ситуація на Запорізькій АЕС погіршується через зниження рівня води у Каховському водосховищі. Нестача води у басейнах витримки ЗАЕС може призвести до розігріву палива в реакторі, і це може призвести до його розплавлення, і як наслідок до радіаційних викидів.

4 липня 2023 року о 01:21 год Запорізька АЕС втратила живлення з основної зовнішньої лінії електропередачі, напругою 750 кВ, та повідомлено про підготовку рф провокацій та можливого терористичного акту, який спричинить викид радіації на найбільшій в Європі і третій у світі за сукупною потужністю АЕС. Так, підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів.

З моменту окупації ВП «Запорізька АЕС» працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях.

З 11 вересня 2022 року ВП ЗАЕС повністю зупинена (шість енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють).

В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС.

Таким чином, на теперішній час Відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

За офіційними даними ДП «НАЕК «Енергоатом», обсяг реалізованої електричної енергії за 9 місяців 2022 року знизився на 19,61%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Поряд з цим, ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Відповідача. Так, за 2022 рік ДП «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

За таких обставин, втрати Відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей, об`єктивно унеможливили своєчасні розрахунки ДП «НАЕК «Енергоатом» перед Позивачем.

Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, ДП «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

Додаткові істотні обставини які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зазначити, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які розглядались у рамках справи № 908/2324/21, та за якою з Відповідача стягнуто суму заборгованості у цій справі (за договором Договір № 11(1)21УК/121-01-21-10078 від 19.02.2021), нерозривно пов`язані з об`єктами ВП ЗАЕС, що забезпечували втрачені ДП «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу.

Відповідно до п. 6.1 і п. 6.2 Положення про відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ПЛ-П.1.10.025-20 від 08.10.2020: « 6.1 Відокремлений підрозділ здійснює свою діяльність на підставі розроблених ним і затверджених Компанією поточних і перспективних планів. 6.2 Фінансування відокремленого підрозділу здійснюється на підставі затвердженого бюджету та кошторису витрат Компанії».

Таким чином, видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті цього відокремленого підрозділу. Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно, видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу) були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи.

Наразі, в умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії.

Крім того, у ДП «НАЕК «Енергоатом» завжди повинні бути фінансові ресурси для негайних закупівель ЗІП, особливо для електротехнічного обладнання, яке здійснює генерацію та передачу електричної енергії для потреб країни, дизельного палива для ліквідації наслідків відмов обладнання, в тому числі з причин збройної агресії рф.

Закупівля необхідного обладнання забезпечує стабільну генерацію електричної енергії і втрата можливості придбати кожну з наведених позицій створює ризики для функціонування виробничих підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом».

Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення боргів ВП ЗАЕС, який не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької).

На даний час Запорізька атомна електрична станція продовжує перебувати в окупації військами рф, в зв`язку з чим відсутня можливість виробляти електроенергію та видавати її в загальну мережу України, та, як наслідок, отримувати кошти для розрахунків з контрагентами за надані товари, роботи та послуги.

Крім того, персонал станції продовжує отримувати заробітну плату від юридичної особи ДП «НАЕК «Енергоатом», що також спричиняє додатковий фінансовий тягар для підприємства, частини якого не приносить прибутку, а лише одні видатки.

Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2021, залишеного без змін Постановою суду апеляційної інстанції від 09.08.2023 щодо стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «НВО «Індустрія Інвест» суми в розмірі 1 855 795,05 грн.

Інші доводи в обґрунтування заяви.

ДП «НАЕК «Енергоатом» внесене до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83).

Так, частка електроенергії, виробленої атомними електростанціями ДП «НАЕК «Енергоатом», в загальному обсязі електроенергії, виробленої в Україні в 2021 році, склала 55,1%.

За 2022 рік загальне виробництво електроенергії в Україні скоротилося на 27,5% в порівнянні з 2021 роком. Виробництво е/е на АЕС впало на 28%.

Влітку 2023 року вперше за багато років Запорізька АЕС недоступна українській енергосистемі через тимчасову окупацію.

Безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об`єктів ДП «НАЕК «Енергоатом». В свою чергу стала робота енергетичних об`єктів ДП «НАЕК «Енергоатом» залежить від повного та своєчасного фінансування всіх виробничих потреб цих об`єктів.

Внаслідок масованих ракетних атак і атак БПЛА на об`єкти енергетичної системи України, спричинено шкоду, яка складає 30 % енергетичних потужностей держави.

Це означає, що основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є АЕС.

Таким чином, збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором.

Водночас негайне виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2021 по справі № 908/2324/21 і стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики чим загрожує безпеці держави та населенню України. …».

На підтвердження доводів, викладених у заяві за вих. від 23.10.23, заявником надано копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, згідно якого вбачається, що ДП «НАЕК «Енергоатом» оподатковано збитків на 14 993 025 грн.

Позивач проти заяви відповідача за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2324/21 заперечення не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно із п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення (розстрочення), можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який діє станом на час постановлення цієї ухвали).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги:

- доводи заявника з посиланням на Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, а саме збитки у розмірі 14 993 025,00 грн.;

- реалії сьогодення (станом на дату постановлення цієї ухвали введено та продовжує діяти режим воєнного стану),

- місцезнаходження ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом/віждповідач м. Енергодар, Запорізька область/ (є тимчасово окупованою територією);

- на тимчасово окупованій території Запорізької області ведуться активні бойові дії, які, в т.ч. впливають на безпекову ситуацію в м. Енергодар, Запорізької області;

- враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (ів) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави,

суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви відповідача за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2324/21, а саме: відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21, яке набрало законної сили 09.08.23, у справі № 908/2324/21 на 3 (три) місяці від дати постановлення цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 23.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21 у справі № 908/2324/21 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.21, яке набрало законної сили 09.08.23, у справі № 908/2324/21 на 3 (три) місяці від дати постановлення цієї ухвали.

В іншій частині заяви відмовити.

Екземпляр ухвали надіслати учасникам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 14.11.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

СуддяВ.Л. Корсун