Рішення
від 06.03.2023 по справі 14/5026/1020/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Черкаси справа № 14/5026/1020/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників: позивача арбітражних керуючих Артеменка О.О., Юдицького О.В., відповідача адвокатів Василишина С.А., Тарасюка О.І., третьої особи-4 адвоката Чорноіваненка Д.О., третьої особи-5 ОСОБА_1 за самопредставництвом, третіх осіб 1, 2, 3, 6 - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «Рось» до ОСОБА_2 , за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ДПСУ в особі ГУ ДПС у Черкаської області (третя особа-5), ГУ ПФУ у Черкаської області (третя особа-6), на стороні відповідача ОСОБА_3 (третя особа-1), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева Ігоря Анатолійовича (третя особа-2), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назаренко Катерини Валеріївни (третя особа-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» (третя особа-4) про витребування майна із чужого незаконного володіння в межах справи № 14/5026/1020/2011 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Рось»,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019 року боржник Закрите акціонерне товариство «Рось», в межах справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Рось» № 14/5026/1020/2011, в особі ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Юдицького О.В. (далі також боржник, позивач, ЗАТ «Рось») звернувся в Господарський суд Черкаської області з заявою (вх. № 35/19, т. 27, а.с. 1-24) до ОСОБА_2 (далі також відповідач), в якій просив суд витребувати у відповідача та повернути йому (боржнику, позивачу, ЗАТ «Рось») цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і складається із нерухомого в кількості 30 найменувань і рухомого в кількості 67 найменувань майна згідно з наведеним переліком, загальною вартістю 814 423 грн. Обов`язок сплатити судові витрати за подання заяви до суду позивач просив суд покласти на відповідача.

Заява ЗАТ «Рось» мотивована тим, що з лютого 2006 року товариство є власником спірного цілісного майнового комплексу і постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер № 7122510100:11:021:0006, на якій комплекс розташований. У вересні 2006 року Господарським судом Черкаської області стосовно ЗАТ «Рось» порушено справу № 10/4867 про банкрутство, постановою цього ж суду від 20.10.2006 його визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Тараненко Н.Л. В процедурі банкрутства товариства, 27.04.2010 ліквідатором банкрута ОСОБА_4 укладено з ТОВ «Техносоюз-Д» договір купівлі-продажу № 780, за умовами якого спірний цілісний майновий комплекс відчужено у власність ТОВ «Техносоюз-Д». 13.05.2010 ТОВ «Техносоюз-Д» уклало договір купівлі-продажу цього цілісного майнового комплексу з ОСОБА_2 , на підставі якого остання набула права власності на нього і, згідно з договором іпотеки від 12.06.2018, передала його в іпотеку ОСОБА_3 (третя особа-1).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 провадження у справі № 10/4867 припинено з підстав ненадання ініціюючим кредитором суду доказів безспірності його вимог до боржника, а 12.05.2011 ухвалою Господарського суду Черкаської області порушено провадження про банкрутство ЗАТ «Рось» у справі № 14/5026/1020/2011, 21.08.2012 постановою цього ж суду товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, призначено ліквідатора банкрута.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 14/5026/1020/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 22.08.2017, за заявою ліквідатора ЗАТ «Рось» визнано недійсним договір від 27.04.2010 № 780 купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось», укладений між ЗАТ «Рось» та ТОВ «Техносоюз-Д», посвідчений 27.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. Ухвалюючи ці судові рішення апеляційний і касаційний господарські суди у цій справі дійшли висновку, що спірне майно вибуло з володіння ЗАТ «Рось» не з його волі, а шляхом вчинення протиправних дій учасниками цих правовідносин, всупереч інтересам ЗАТ «Рось».

Обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у цій справі стали підставою звернення позивача (ЗАТ «Рось») до суду з вимогою про витребування майна спірного цілісного майнового комплексу, належного йому, у останнього набувача у відповідності до ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Разом з позовною заявою позивачем 02.01.2019 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачу і іпотекодержателю ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії з майном, яке є об`єктом спору, такі як: відчуження майна в любій формі, звернення стягнення на нього, зміни його власника, передачі до статутного фонду іншої юридичної особи до завершення розгляду справи (т. 27, а.с. 25-34). До заяви про забезпечення позову додано платіжне доручення № 17 від 29.12.2018 про сплату 881,00 грн. судового збору за її подання (т. 27, а.с. 43).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 року заяву боржника про забезпечення позову задоволено, вжито заходи, запропоновані заявником, його ж заяву (позовну) прийнято і призначено до розгляду по суті в судове засідання у справі № 14/5026/1020/2011, учасникам справи запропоновано подати в суд свої заяви по суті справи (т. 27, а.с. 82-90, 91-95).

Представником заявника (боржника, позивача) 28.01.2019 подано суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, їх копії додано до клопотання (т. 27, а.с. 119-122, 123-125).

Представниками ТОВ «Техносоюз-Д» (третя особа-4) подано суду 05.02.2019 письмові заперечення на заяву (позов) ліквідатора банкрута (представника боржника) про витребування майна з чужого незаконного володіння, а 25.04.2019 і 13.05.2019 письмові пояснення, в яких заперечували проти її задоволення судом з мотивів необґрунтованості і безпідставності її вимог. До пояснень представник додав копію витягу із звіту оцінювача про вартість спірного майна на підтвердження своїх доводів (т. 27 а.с. 130-132, т. 28 а.с. 191-194, 195, 277-282).

Представником ОСОБА_2 (далі також - відповідача) 05.02.2019 подано суду клопотання про закриття провадження у справі і відзив на заяву ліквідатора банкрута (представника боржника) про витребування майна з чужого незаконного володіння (т. 27, а.с. 134-138, 139-145). Клопотання було мотивоване тим, що оскільки станом на 19.01.2013 (дату набрання чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції закону України № 4212-VІ (зі змінами, внесеними Законом України № 5405- VІ) позивач вже був визнаний банкрутом, то припис ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній на час порушення цієї справи) щодо надання суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, права вирішувати усі майнові спори з вимогами до боржника, до спірних правовідносин не застосовуються, а відтак і спір щодо витребування майна у набувача фізичної особи не відноситься до юрисдикції господарських судів і має розглядатись в порядку цивільного судочинства. Відзив відповідача містив заперечення проти позову, які полягали в тому, що: відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем майна, відтак відсутні правові підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, покладені позивачем в основу своїх вимог; витребування судом належного їй спірного майна, яким вона опікується і користується досить тривалий час, призведе до незаконного та непропорційного втручання держави у її права, гарантовані ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; застосовуючи принцип «належного урядування», визначений у рішеннях ЄСПЛ, до загального контексту даної ситуації, відповідачка вважала, що задоволення заяви представника банкрута про витребування майна порушить справедливий баланс між її інтересами та інтересами боржника і по суті буде незаконним. До відзиву і 18.02.2019 додатковим клопотанням представником додані письмові докази на підтвердження викладених у ньому заперечень (т. 27, а.с. 149-156, 213, 214-215).

Представником заявника (боржника, позивача, ЗАТ «Рось») 14.02.2019 подано суду відповідь на відзив і на клопотання про закриття провадження у справі, в яких він спростовував доводи представника відповідача, викладені в них, до відзиву додав письмові докази на підтвердження своїх доводів (т. 27, а.с. 192-203, 205-211).

Представником відповідача 01.03.2019 подано суду заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому представник відповідача спростовував доводи позивача, викладені у позові і відповіді на відзив, наполягав на обґрунтованості своїх заперечень проти позову. Ним же 28.03.2019 подано суду заяву про огляд речових доказів (майна спірного цілісного майнового комплексу (далі також ЦМК) за їх місцезнаходженням. Ця заява представником відповідача подана на підтвердження його заперечень проти позову про те, що не все майно (обладнання), яке позивач витребовує у відповідачки, перебуває у її володінні чи власності (т. 28, а.с. 9-12, 75-76).

Представник третьої особи-1 - Колодія В.А. подала суду 28.03.2019 заяву про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання представнику можливості ознайомлення з матеріалами справи та підготовки позиції учасника у цій справі. Того ж дня, 28.03.2019 нею ж подано заяву про відвід судді Хабазні Ю.А. від розгляду справи № 14/5026/1020/2011 (т. 28, а.с. 71-72). Ухвалами суду у задоволенні заяви представник третьої особи-1 про відвід судді Хабазні Ю.А. відмовлено (т. 28, а.с. 92-102).

19.02.2019 представником третьої особи-4 і 15.04.2019 представником відповідача подавались заяви про відвід судді Хабазні Ю.А. від розгляду справи № 14/5026/1020/2011, у задоволенні яких ухвалами суду заявникам також було відмовлено (т. 27 а.с. 234-237, 263, 264-268, 270-273, т. 28 а.с. 118-119, 122-126, 128-129).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 у справі № 14/5026/1020/2011 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, заяву боржника в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В. задоволено повністю, витребувано у ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Рось» цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведено розподіл судових витрат (т. 28 а.с. 298-301, 302-324).

30.05.2019 на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 у справі № 14/5026/1020/2011 цим же судом видано накази (т. 36, а.с. 8-11, 12).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі № 14/5026/1020/2011 апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ТОВ «Техносоюз-Д» залишені без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 у справі № 14/5026/1020/2011 залишено без змін (т. 28Г, а.с. 272-273, 274-290).

Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.07.2020 виконавче провадження № 59436467, відкрите на примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 про витребування майна, закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з його повним фактичним виконанням (т. 36 а.с. 79-101). За актом передачі від 01.07.2020 приватним виконавцем спірне майно ЦМК було вилучене у ОСОБА_2 і передане ЗАТ «Рось» в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В. (т. 38А а.с. 9-12).

Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 року у справі № 14/5026/1020/2011 задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2 , постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 у справі № 14/5026/1020/2011 скасовано, справу № 14/5026/1020/2011 у скасованій частині (в частині позову Закритого акціонерного товариства «Рось» до ОСОБА_2 про витребування майна) передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Під час нового розгляду Верховний Суд рекомендував суду першої інстанції взяти до уваги зазначене в постанові, повно й об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, з`ясувати питання добросовісності/недобросовісності набувача, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства, навівши відповідні мотиви в обґрунтування прийнятих висновків та рішення (т. 38 а.с. 18-28).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, його введено в дію 21.10.2019, розгляд справи № 14/5026/1020/2011 місцевий господарський суд продовжує з урахуванням норм, передбачених цими нормативними актами

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 справу № 14/5026/1020/2011 в скасованій частині передано на розгляд судді Господарського суду Черкаської області Грачову В.М.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 справу № 14/5026/1020/2011 за позовом (заявою) Закритого акціонерного товариства «Рось» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб ОСОБА_3 (1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. (2), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І.А. (3) у справі № 14/5026/1020/2011 за заявою УПФУ в м. Черкаси до ЗАТ «Рось» про банкрутство прийнято до провадження суддею Грачовим В.М., її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.07.2021, сторонам запропоновано подати суду і направити іншим учасникам справи письмові пояснення до поданих ними заяв по суті справи з урахуванням зауважень, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 (т. 38 а.с. 13, 14-16).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.07.2021 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» (4), на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області (5) і Головне управління ПФУ у Черкаській області (6), підготовче засідання відкладено на 29.07.2021.

Позивач - ЗАТ «Рось» в особі представників подав суду:

18.06.2021 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. На підтвердження повноважень ліквідатора банкрута арбітражний керуючий Артеменко О.О. надав копію ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.06.2021 у справі № 14/5026/1020/2011 про його призначення (т. 38 а.с. 33, 34-36, 110, 111-113);

06.07.2021 відповідь на відзив відповідача (т. 38, а.с. 82-102);

за клопотанням представника позивача від 06.09.2021 ухвалою суду від 10.09.2021 витребувано додаткові письмові докази (т. 38, а.с. 163-167, 179-183). За його ж клопотанням від 30.09.2021 ухвалою суду від 05.10.2021 (в протоколі судового засідання) витребувані докази приєднано до матеріалів справи (т. 38 а.с. 200, 213-214);

05.10.2021 письмові пояснення до витребуваних доказів (т. 38, а.с. 212);

17.01.2022 письмові пояснення про необхідність врахування висновків про застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011 (№ 925/1401/15) щодо критерію пропорційності і застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також щодо можливості витребування майна з чужого незаконного володіння недобросовісного набувача (т. 38а а.с. 128-147).

За їх змістом позивач підтвердив спочатку заявлені предмет і підстави позову та додатково, з урахуванням вказівок ВС, зазначив, що відповідачка є недобросовісним набувачем спірного майна і це підтверджується тим, що вона є пов`язаною особою з директором ТОВ «Техносоюз-Д» (родичкою), отримувала поштову кореспонденцію, в тому числі і судову, адресовану ТОВ «Техносоюз-Д», тому могла знати і знала, що спірне майно ТОВ «Техносоюз-Д» набув незаконним шляхом. За таких обставин майно у відповідачки може бути витребуване у будь-якому випадку у відповідності до ч. 1 ст. 387 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника адвоката Василишина С.А. подала суду:

22.06.2021 відзив на позов, в якому з огляду на викладені у цьому відзиві оцінки фактичних обставин справи, норми матеріального права та висновки про їх застосування, правозастосування ЄСПЛ вважала відсутніми підстави для задоволення позову на користь боржника (банкрута) без порушення щодо неї положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, тому у задоволенні позову просила відмовити (т. 38 а.с. 37-52).

03.08.2021 заперечення на відповідь на відзив, в яких спростовувала доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, наполягала на необхідності відмови у задоволенні позову (т. 38 а.с. 131-135);

13.08.2021 письмові пояснення щодо пропорційності втручання у право власності відповідачки, в яких з урахуванням останніх правозастосувань Верховного Суду, навела додаткові аргументи до своїх доводів, викладених у її заявах по суті справи, при її розгляді врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № Б-39/187-08, рішенні Європейського суду з прав людини від 16.03.2021 у справі № 17254/15 «Семенов проти Росії». Узагальнюючи свої доводи відповідачка виснувала, що будучи добросовісним набувачем, позбавляється і майна і сплачених за нього коштів, а боржник залишає за собою кошти і отримує майно, що не має нічого спільного з дотриманням гарантій ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Окремо відповідачка звертала увагу суду першої інстанції, що значній частині доводів її касаційної скарги Верховним Судом не було надано оцінки, хоч вони знайшли підтвердження у висновках науковців у цій справі. Усі ці доводи стороною відповідачки викладені у її заявах по суті справи і цих письмових поясненнях. Відтак суд у цій справі зобов`язаний буде надати мотивовану оцінку кожному аргументу відповідачки, особливо в контексті правозастосування ЄСПЛ, про які вона заявляє (т. 38 а.с. 142-147);

14.01.2022 представником адвокатом Тарасюком О.І. письмові пояснення щодо необхідності врахування судом у цій справі висновків про застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, зокрема при оцінці обставин щодо волевиявлення боржника на вибуття спірного майна з його володіння, пропорційності втручання та визначення ознаки добросовісності. Узагальнюючи ці пояснення відповідачка стверджувала, що вона є добросовісним набувачем спірного майна і в разі його витребування буде змушена самостійно шукати способи компенсації своїх витрат, а це означає покладання на неї індивідуального та надмірного тягаря в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції та практики ЄСПЛ. До пояснень додано копію постанови ВП ВС (т. 38а а.с. 109-113, 114-122);

22.02.2022 письмові пояснення щодо необхідності врахування судом у цій справі висновків про застосування норм права, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 922/3149/18. Ці пояснення містять спростування доводів позивача, викладених у його письмових поясненнях від 17.01.2022 про необхідність врахування висновків про застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011 (№ 925/1401/15) щодо критерію пропорційності і застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також щодо можливості витребування майна з чужого незаконного володіння недобросовісного набувача (т. 38а а.с. 173-174);

01.03.2023 письмові пояснення у відповідь на пропозицію суду про надання суду реєстру завершених провадженням судових справ, пов`язаних із справою, що розглядається. На думку відповідачки пов`язаною із цією справою є справа про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.04.2010 № 780, яка розглядалась у межах справи № 14/5026/1020/2011 (т. 38а а.с. 263).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.09.2021 прийнято до провадження і призначено до розгляду скаргу ОСОБА_2 від 16.07.2020 на рішення приватного виконавця Плесюка О.С. у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 14/5026/1020/2011 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Рось», в якій заявник просила суд: скасувати постанову приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59436467; скасувати постанову приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.07.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 59436467 у зв`язку з фактичним виконанням; зобов`язати приватного виконавця Плесюка О. С. повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п.9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», як такий, що не підлягає виконанню приватним виконавцем. Ухвалою суду від 01.11.2021 у задоволенні скарги відмовлено повністю (т. 36 а.с. 144-148, т. 38 а.с. 185-186, т. 38а а.с. 68-76).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.11.2021 без змін (т. 38а а.с. 192, 193-200). Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.11.2021 без змін (матеріали оскарження, а.с. 259-269).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області:

від 29.07.2021, 16.08.2021, 10.09.2021 вчинялись процесуальні дії в межах підготовчого провадження (т. 38 а.с. 125-127, 154-155, 179-183);

від 15.10.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (т. 38 а.с. 215-217);

від 07.12.2021, 18.01.2022, 21.02.22, 24.02.2022, 24.03.2022, 17.11.2022, 20.12.2022, 26.01.2023, 30.01.2023, 02.03 2023 року розгляд справи по суті відкладався з поважних причин, у тому числі і у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні (т. 38а а.с. 96-98, 164-166, 168, 179-181, 185-186, 212-213, 252-254, 255-256).

В судовому засіданні 02.03.2023 року представник позивача позовну заяву підтримав і просив суд задовольнити повністю, представники відповідача і третьої особи-4 позов не визнали і просили суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених відповідно у їх заявах по суті справи, представник третьої особи-5 вирішення спору поклала на розсуд суду.

Треті особи 1-3, 6 письмові пояснення по суті справи не подали, у судові засідання явку своїх представників повторно, безпідставно не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідач та третіх осіб 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні 06.03.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи-4, дослідивши подані учасниками справи заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Державна реєстрація юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Рось» (ЗАТ «Рось») проведена 04.06.2003 року, дата первинної реєстрації 10.06.1993, ідентифікаційний код юридичної особи 14187396 (т. 13 а.с. 86, 87, 141-142).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.02.2006 за № 9822201, на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ 213127 від 17.04.2003, виданого Корсунь-Шевченківською міською радою, Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації 17.04.2003 проведена державна реєстрація права колективної власності за ЗАТ «Рось» на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 747805, номер запису 228 в книзі : 2 юр ос (т. 13 а.с. 144).

13.02.2006 виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради видано ЗАТ «Рось» дублікат свідоцтва про право колективної власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 4269,2 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, буд. 1 (далі також ЦМК, реєстраційний номер 747805, т. 13 а.с. 143).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2006 року прийнято до розгляду заяву Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до Закритого акціонерного товариства «Рось» про визнання банкрутом, по ній порушено провадження у справі № 10/4867, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Із Статуту Закритого акціонерного товариства «Рось» (ЗАТ «Рось») в редакції від 23.09.2008 вбачається, що статутний фонд товариства складає 16 620 100 гривень і розподілений на 700 іменних акцій номінальною вартістю 23 743 грн. Акціонерами товариства є особи, що набули право власності на акції товариства (п.п. 6.1., 81. Статуту, т.13 а.с. 88-103).

Постановою Господарського суду Черкаської області від 20.10.2009 року у справі № 10/4867 встановлено факт наявності заборгованості боржника перед кредиторами на суму 9 061 845, 07 грн., у зв`язку з чим боржника (ЗАТ «Рось») визнано банкрутом і відкрито процедуру його ліквідації, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тараненко Наталію Леонідівну, скасовано арешт на майно боржника, накладений ухвалою суду від 29.09.2006, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

01.02.2010 за заявою ЗАТ «Рось» Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації заявнику видано витяг № 25196481 про реєстрацію права власності на нерухоме майно - ЦМК, реєстраційний номер 747805, в якому зазначено опис об`єкта і загальна вартість нерухомого майна, яка складає 5 536 801 грн. (т. 13 а.с. 145).

За замовленням ЗАТ «Рось» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Тараненко Н.Л. суб`єктом оціночної діяльності Передерком А.Л. проведено оцінку майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 і складено Звіт № ПНО 01-12-1 від 15.03.2020 року. До складу звіту СПД Передерком А.Л. включені два висновки: про вартість будівель і споруд, які в сукупності утворюють виробничий комплекс по обробці природного каменю (№ 01-12 від 05.02.2010) і про вартість обладнання (№ ПНО 01-12-1 від 15.03.2010). Згідно з висновком про вартість будівель і споруд, цей комплекс складався із будівель і споруд в кількості 30 найменувань загальною площею 4269,2 кв.м, станом на 12.01.2010 року їх вартість з ПДВ складала 396 890 грн. Відповідно до висновку про вартість обладнання (в кількості 67 одиниць), його вартість з ПДВ складала 417 533 грн., а разом 814 423 грн. Строк дії звіту та висновків складав 6 місяців до 12.07.2010 року (т. 13. А.с. 149-150, 151-152).

Відповідно до витягу з бази даних автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру серія ААА № 187782 від 14.04.2010 № 24/13-197, за ЗАТ «Рось» обліковувалась земельна ділянка з кадастровим номером № 7122510100:11:021:0006, площею 6,2230 га, державної форми власності, для промислового використання, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею Б № 015482 (т. 13 а.с. 78-83, 84, 153, 154).

19.03.2010 відбулось засідання зборів комітету кредиторів ЗАТ «Рось» (у складі: ЗАТ «Сведбанк Інвест», ЗАТ КБ «Приватбанк», УПФ в Соснівському районі м. Черкаси, ДПІ в Черкаському районі, ВАТ «Обленерго»), у п. 2 порядку денного якого стояло питання «про продаж майна підприємства-банкрута». Відповідно до протоколу засідання, по цьому питанню виступила ліквідатор ОСОБА_4 , яка доповіла, що згідно з експертною оцінкою майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби), їх вартість складає 901588 грн. В місячний термін після оголошення про продаж майна ЦМК надійшла лише одна заявка від ТОВ «Техносоюз-Д» на придбання цього майна за ціною 902 000 грн. За пропозицією голови комітету кредиторів ОСОБА_5 (від ЗАТ «Сведбанк Інвест») вирішили здійснити продаж майна ЦМК за 902 000 грн. ТОВ «Техносоюз-Д» в строк до закінчення терміну дії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого БТІ, тобто до 01.05.2010 р., надано дозвіл ОСОБА_4 на підписання договору (т. 13 а.с. 190-192).

27.04.2010 року Закрите акціонерне товариство «Рось» в особі арбітражного керуючого ліквідатора Тараненко Н.Л., яка діяла на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 20.10.2009 у справі № 10/4867 і рішення комітету кредиторів від 19.03.2010, як продавець з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» в особі директора Добротворського О.А., як покупець з другої сторони, уклали договір купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось». За умовами договору предметом договору була купівля-продаж майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, розташованого на земельній ділянці площею 6,2230 га, кадастровий номер № 7122510100:11:021:0006. Перелік майна визначався в додатку № 1 до договору, складався із будівель і споруд в кількості 30 найменувань та обладнання в кількості 67 найменувань. Продажна вартість майна склала 814423,00 грн. з ПДВ, в тому числі будівлі та споруди 396890,00 грн. з ПДВ, обладнання 417533,00 грн. з ПДВ. Розрахунки за договором проводяться чотирма платежами в строк до 25.06.2010 року. Додатком № 2 до договору є висновки про вартість будівель і споруд № 01-12 від 05.02.2010 і про вартість обладнання № ПНО 01-12-1 від 15.03.2010.

Договір від 27.04.2010 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., ним же зареєстровано в реєстрі за № 780 (далі також договір від 27.04.2010 № 780). В договорі нотаріусом сторін попереджено, що відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності на ЦМК приміщень підлягає державній реєстрації у Корсунь-Шевченківському ВВ КП «ЧОБТІ» (т. 13 а.с. 136-138).

28.04.2010 Корсунь-Шевченківським ВВ КП «ЧОБТІ», на підставі договору від 27.04.2010 № 780, проведено державну реєстрацію права приватної власності на ЦМК, реєстраційний номер 747805 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д», номер запису 228 в книзі 2 юр. ос., витяг № 25997882 (т. 13 а.с. 18 зворот).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 у справі № 10/4867 за касаційними скаргами ТОВ «Круг-вікна» і ЗАТ «Рось» в особі генерального директора Мельниченка О.О. скасовано постанову Господарського суду Черкаської області від 20.10.2009, справу № 10/4867 передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області на стадію розпорядження майном боржника в іншому складі суду.

13.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» в особі директора Добротворського О.А., як продавець з однієї сторони, і ОСОБА_2 , як покупець з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. За умовами цього договору предметом договору була купівля-продаж майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, розташованого на земельній ділянці площею 6,2230 га, кадастровий номер № 7122510100:11:021:0006, яка перебуває в користуванні ЗАТ «Рось». В додатку № 1 до договору визначено перелік майна, що складався із будівель і споруд в кількості 30 найменувань та обладнання в кількості 67 найменувань. Продажна вартість майна склала 900000 грн. з ПДВ, в тому числі будівлі та споруди 450000,00 грн. з ПДВ, обладнання 450000,00 грн. з ПДВ. Розрахунки за договором проводяться не пізніше 31.07.2010 року.

Договір від 13.05.2010 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., зареєстровано в реєстрі за № 1629 (далі також договір від 13.05.2010 № 1629). В договорі нотаріусом сторін попереджено, що відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності на ЦМК підлягає державній реєстрації у Корсунь-Шевченківському ВВ КП «ЧОБТІ» (т. 27 а.с. 67-71).

Право власності ОСОБА_2 на майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 зареєстроване Корсунь-Шевченківським виробничим відділком КП «ЧОБТІ» 13.05.2010 року, номер запису 220-228-190 в книзі 4 фіз. ос., витяг № 26113361 (т. 27 а.с. 72).

Відповідно до копій меморіального ордеру № 3669 від 19.05.2010 і заяви на переказ готівки № 10 від 18.10.2010, копій квитанцій до прибуткових касових ордерів № 7 від 21.05.2010, № 8 від 25.05.2010, № 9 від 27.05.2010, № 10 від 28.05.2010 ОСОБА_2 сплачено на користь ТОВ «Техносоюз-Д» (475000+106250+106250+106250+106250) 900000 грн. на виконання договору від 13.05.2010 № 1629 (т. 27 а.с. 212-216).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 у справі № 10/4867 за касаційною скаргою ЗАТ «Рось» в особі генерального директора Мельниченка О.О. скасовано ухвалу підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 08.11.2006 року, провадження у справі № 10/4867 про банкрутство ЗАТ «Рось» припинено. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції в підготовчому засіданні 08.11.2006 року не з`ясовано ознак неплатоспроможності боржника.

09.09.2010 ОСОБА_2 , як установник управління, і Приватне підприємство «Терра-Граніт» в особі в особі директора Добротворської Ірини Олексіївни, як управитель, уклали між собою договір управління цілісним майновим комплексом, за яким майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 ОСОБА_2 передано в управління ПП «Терра-Граніт». Договір посвідчений приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофановою Л.П та зареєстрований в реєстрі за № 1530 (далі також договір від 09.09.2010 № 1530).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року прийнято до розгляду заяву Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до Закритого акціонерного товариства «Рось» про визнання банкрутом, по ній порушено провадження у справі № 14/5026/1020/2011, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Левченка В.М. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України» від 18.06.2011. У справі № 14/5026/1020/2011 ухвалою суду першої інстанції від 29.11.2011 затверджено реєстр кредиторів із загальною сумою вимог 15 627 170,38 грн., постановою від 21.08.2012 - боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченка В.М.

25.04.2013 арбітражний керуючий Левченко В.М. ліквідатор банкрута ЗАТ «Рось» в межах справи № 14/5026/1020/2011 про банкрутство звернувся в Господарський суд Черкаської області з заявою (вих. № 01-34/77, вх. № 8647/13) до ТОВ «Техносоюз-Д», в якій просив суд визнати недійсним договір купівлі-пролдажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., зареєстрований у реєстрі за № 780, з моменту його вчинення та зобов`язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, зокрема повернути ЗАТ «Рось» (як продавцеві) нерухоме майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 в кількості 30 найменувань і обладнання в кількості 67 найменувань, а ТОВ «Техносоюз-Д» (як покупцеві) кошти в сумі 701 424,48 грн., сплачені за це майно (т. 13 а.с. 1-8).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 у справі № 14/5026/1020/2011 заяву арбітражного керуючого від 25.04.2013 (вих. № 01-34/77, вх. № 8647/13) задоволено повністю, визнано недійсним договір від 27.04.2010 № 780, застосовано правові наслідки недійсного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, а відповідача ТОВ «Техносоюз-Д» визнано кредитором боржника ЗАТ «Рось» на суму 701 424,48 грн., які підлягають погашенню в четверту чергу (т. 13 а.с. 256-273).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області 19.09.2013 повноваження арбітражного керуючого Левченка В.М., як ліквідатора банкрута припинено за його заявою, призначено на цю посаду арбітражного керуючого Богомазова П.С., а від 19.03.2015 - арбітражного керуючого ОСОБА_6 усунуто від виконання повноважень ліквідатора банкрута за неналежне їх виконання, призначено на цю посаду арбітражного керуючого ОСОБА_7 .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 задоволено частково апеляційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д», ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 у справі № 14/5026/1020/2011 скасовано з тих підстав, що спірна угода може бути визнана недійсною лише в межах позовного провадження за нормами ЦК України, справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області. Ухвалами Вищого господарського суду України від 09.12.2013 касаційну скаргу ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Богомазова П.С. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 повернуто скаржнику на підставі п. 7 ч. 1 ст. 1113 ГПК України за його заявою, а від 02.06.2015 касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора банкрута ЗАТ «Рось» - арбітражного керуючого Іванюка О.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 припинено.

19.11.2015 ліквідатор банкрута подав заяву про зміну своїх вимог, в якій просив суд визнати недійсним договір від 27.04.2010 № 780, керуючись ч.ч. 10, 11 ст. 17, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України та відшкодувати судові витрати. Заява ліквідатора банкрута зокрема мотивована тим, що: відповідно до договору про відступлення права вимоги (цессії) від 15.11.2013 року № 15/11/13 ТОВ «Українська боргова компанія», яке є кредитором у справі про банкрутство ЗАТ «Рось», відступило частково своє право вимоги ТОВ «Техносоюз-Д», останній став новим кредитором ЗАТ Рось; майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 по договору від 27.04.2010 року № 780 продано за заниженою вартістю заінтересованій особі банкрута; відчуження майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 по договору від 27.04.2010 року № 780 за заниженою вартістю суперечить як інтересам кредиторів банкрута, так і власне банкруту, який має борги перед своїми працівниками по заробітній платі; відчуження майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, що належало ЗАТ Рось, унеможливлює відновлення його платоспроможності в судовій процедурі банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2016 у справі № 14/5026/1020/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, задоволено заяву ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року, визнано недійсним договір від 27.04.2010 року № 780, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 задоволено частково касаційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д», постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.04.2016 у справі № 14/5026/1020/2011 скасовані, справу №14/5026/1020/2011 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 у справі № 14/5026/1020/2011 у задоволені заяви ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 задоволено апеляційну скаргу ЗАТ «Рось», ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015, визнано недійсним договір від 27.04.2010 № 780, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 касаційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д» залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 14/5026/1020/2011 залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 у справі № 14/5026/1020/2011. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2019 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі № 14/5026/1020/2011 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 прийнято до провадження позовну заяву ЗАТ Рось в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_7 до Приватного підприємства Терра-Граніт (далі ПП Терра-Граніт) про витребування майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього, по ній порушено провадження у справі № 925/1600/17.

14.03.2018 ОСОБА_2 , як установник управління, і ПП Терра-Граніт в особі директора ОСОБА_8 , як управитель, уклали договір про розірвання договору управління цілісним майновим комплексом від 09.09.2010 № 1530. Договір посвідчений приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофановою Л.П. та зареєстрований в реєстрі за № 314 (далі також договір від 14.03.2018 № 314).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі № 925/1600/17 визнано право власності на майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 за ЗАТ Рось, у задоволенні решти позовних вимог про витребування майна ЦМК відмовлено з тих підстав, що ЗАТ Рось не надало доказів перебування майна ЦМК у володінні ПП Терра-Граніт після розірвання 14.03.2018 укладеного ним з ОСОБА_2 договору управління цілісним майновим комплексом від 09.09.2010.

24.05.2018 ТОВ Техносоюз-Д звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою (вх. суду № 14790/18 від 24.05.2018) про застосування наслідків недійсності правочину і визнання поточних вимог кредитора на суму 829 373 грн., яку ухвалою суду від 17.08.2018 задоволено частково та визнано ТОВ Техносоюз-Д кредитором боржника на суму 701 424,48 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі № 925/1600/17 змінено та відмовлено в позові повністю з тих підстав, що: належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_2 , а не ПП Терра-Граніт; спір щодо витребування майна у набувача фізичної особи та, відповідно, про визнання права власності на таке майно не відноситься до юрисдикції господарських судів; відповідач (ПП Терра-Граніт) не є належним відповідачем й щодо вимог про визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що міститься в довідках від 07.09.2018 № 136891033 (т. 19б а.с. 69-72), від 12.11.2018 № 144976185 (т. 27 а.с. 44-47) об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комлекс загальною площею 4269,2 м. кв., розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1508462671225, реєстраційний номер в РПВН 747805 з 15.03.2018 року на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_2 . 12.06.2018 приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Дишлевою Т.В. на цей об`єкт нерухомого майна проведено державну реєстрацію іпотеки на підставі договору від 12.06.2018, номер запису про іпотеку 26578708, іпотекодавцем є ОСОБА_2 , іпотекодержателем ОСОБА_3 .

08.11.2018 ухвалою Господарського суду Черкаської області повноваження арбітражного керуючого Іванюка О.М., як ліквідатора банкрута, достроково припинено за його заявою, призначено на цю посаду арбітражного керуючого ОСОБА_9

27.12.2018 боржником ЗАТ «Рось» в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В. до Господарського суду Черкаської області подано заяву № 02-01/14298/1020-2011 (вх. № 35/19 від 02.01.2019) з вимогою витребувати у ОСОБА_2 та повернути ЗАТ «Рось» майно ЦМК, реєстраційний номер 747805. Вимога, викладена у цій заяві, є предметом позову у справі, що розглядається.

01.06.2020 ЗАТ «Рось» в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького О.В., як поклажедавець, і ТОВ «Техносоюз-Д» в особі директора ОСОБА_10 , як зберігач, уклали договір № 01-В3/14/5026/1020/2011 відповідального зберігання майна з правом користування, на підставі якого, у відповідності до акта приймання передачі від 18.06.2020, підписаного ними ж, поклажодавець передав, а зберігач прийняв майно ЦМК, реєстраційний номер 747805.

Платіжним дорученням від 07.08.2020 № 3954 ТОВ «Техносоюз-Д» перерахував ЗАТ «Рось» 14770 грн. плати за користування майном ЦМК за серпень 2020 згідно договору від 01.06.2020 № 01-В3/14/5026/1020/2011.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 у справі № 14/5026/1020/2011 та скеровуючи справу № 14/5026/1020/2011 у скасованій частині (в частині позову Закритого акціонерного товариства «Рось» до ОСОБА_2 про витребування майна ЦМК, реєстраційний номер 747805) на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2021 року зауважив наступне:

оцінивши мотиви клопотання представника ОСОБА_2 , адвоката Тарасюка О.І. про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд дійшов висновку, що ця справа не містить виключної правової проблеми і така передача не є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки особливістю цієї справи є питання витребування майна у набувача в порядку статей 387, 388 ЦК України саме в межах справи про банкрутство, а кількісних/якісних показників стосовно вирішення віндикаційного позову саме в межах справи про банкрутство заявником не наведено (п. 55);

ця справа має особливість розгляд віндикаційного позову саме в межах справи про банкрутство, чого не мало місця при розгляді справ №№ 199/7375/16-ц, 199/8047/16-ц. Тобто обставини цих справ є різними, що не зумовлює подібності правовідносин (п. 56);

предметом спору у цій справі є питання витребування майна боржником (статті 387, 388 ЦК України) у процедурах банкрутства (п. 60);

одним із питань, яке стало підставою для передачі цієї справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, стало визначення критерію пропорційності втручання в право власності у разі віндикації майна боржником від набувача цього майна (п. 63);

у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном (п. 68);

при цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України (п. 69);

на переконання судової палати, для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна (п. 78);

судова палата наголошує, що з`ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право власності набувача майна (п. 84);

з`ясування заінтересованості, контролю, пов`язаності набувача майна з боржником (попередніми набувачами майна) у межах справи про банкрутство безпосередньо пов`язане з визначенням критерію добросовісності/недобросовісності набувача та, на переконання суддів, повинно досліджуватися за наявними у матеріалах справи доказами (п. 88);

судова палата вважає, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки обставин добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право власності набувача майна, а також за відсутності наведення належних мотивів стосовно практики ЄСПЛ із питання втручання держави у право власності, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України (п. 90).

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у цій справі, судом додатково встановлено наступні обставини.

Із інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичниз осіб підприємців і Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д», актуальної станом на 26.04.2010, вбачається, що державна реєстрація юридичної особи товариства проведена 22.05.2007, ідентифікаційний код 35141880, учасниками товариства є громадяни України ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , керівником товариства є Добротворський Олексій Анатолійович (т. 13 а.с. 195-210).

Із інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про юридичну особу Приватного підприємства «Терра-Граніт», ідентифікаційний код юридичної особи 36777023 вбачається, що підприємство засноване 20.08.2010, керівником (директором), кінцевим бенефіціарним власником і засновником підприємства є ОСОБА_13 , видаленим бенефіціарним власником з 06.03.2018 значиться ОСОБА_2 .

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 22.09.2021 № 00032713370, виданого Відділом ДРАЦС у Черкаській області Управління ДР Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), 21.02.1987 року Другим Приморським відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції проведено державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про шлюб № 161 від 21.02.1987 року, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 (т. 38 а.с. 202-204).

Відповідно до повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження від 22.09.2021 № 00032706721 і № 00032706058, виданого Відділом ДРАЦС у Черкаській області Управління ДР Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_16 і ОСОБА_17 (т. 38 а.с. 205-207, 208-210).

В матеріалах справи № 14/5026/1020/2011 містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресованих ТОВ «Техносюз-Д», в яких їх отримувачем за довіреністю значиться « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме: відправник Господарський суд Черкаської області: 21.05.2013, 22.01.2014, 12.02.2014, 18.04.2014, 09.12.2015, 22.12.2015, 15.01.2019, 05.02.2019, 12.02.2019, 21.02.2019, 15.01.2019, 12.02.2019, 04.04.2019, 23.04.2019, 02.05.2019, (т. 13 а.с. 48, т. 17 а.с. 17, 48, 86, т. 18 а.с. 61, 77, т. 26 а.с. 30, 77, 81, 82, т. 27 а.с. 101, т. 28 а.с. 78, 153, 224, 240); відправник Київський апеляційний господарський суд: 27.08.2013, 05.03.2017 (т. 13 а.с 46, т. 19а а.с. 100); відправник Північний апеляційний господарський суд: 28.05.2019, 03.07.2019, 10.12.2019 (т. 26 а.с. 292, т. 28а а.с. 154, т. 28 в а.с. 215); відправник Верховний Суд: 19.11.2018 (т. 19б а.с. 153).

Таким чином, предметом позову, що розглядається у цій справі, є вимога позивача до відповідача про захист його права власності на майно шляхом його витребування у кінцевого набувача у відповідності до ст.ст. 387, 388 ЦК України. Особливістю цієї справи є розгляд віндикаційного позову в межах справи про банкрутство позивача.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ч. 1 ст. 330 ЦК України).

Право власності припиняється з підстав, визначених ст. 346 ЦК України.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (п.п. 1, 2 ст. 386 ЦК України).

Одним із речово-правових способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння або віндикація (статті 387-390 ЦК України). Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей. Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору. У статті 388 ЦК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією із таких підстав є вибуття майна із володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК). З цієї правової підстави майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача, якщо відчуження майна мало місце двічі або більше разів після недійсного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. При цьому, як зазначається у вказівках Верховного Суду і це слідує із зазначеної норми закону, від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів (далі Закон від 14.05.1992 № 2343-ХІІ). Тут і далі застосовуються норми цього закону у відповідній редакції.

Законом від 14.05.1992 № 2343-ХІІ у редакції, чинній на період виникнення спірних правовідносин у справі № 10/4867, було встановлено:

для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; ліквідація - припинення діяльності суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку; арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (абз. 3, 15, 16, 17, 21, 22, 23 ч. 1);

при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів (ч. 6 ст. 31);

санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції (ч. 2 ст. 4);

провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 5);

у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (ч. 1 ст. 22).

Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI цей Закон викладено у новій редакції, ця редакція Закону зі змінами була чинна до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає таке.

04.06.2003 року в ЄДРПОУ проведена державна реєстрація юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Рось» (ЗАТ «Рось»), дата первинної реєстрації 10.06.1993, ідентифікаційний код юридичної особи 14187396, статутний фонд товариства складав 16 620 100 гривень і був розподілений на 700 іменних акцій номінальною вартістю 23 743 грн., власники цих акцій були акціонерами товариства. 17.04.2003 Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації проведена державна реєстрація права колективної власності за ЗАТ «Рось» на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 747805, номер запису 228 в книзі : 2 юр ос, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.02.2006 за № 9822201, свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ 213127 від 17.04.2003, виданим Корсунь-Шевченківською міською радою, дублікатом свідоцтва від 13.02.2006.

29.09.2006 Господарським судом Черкаської області порушено провадження у справі № 10/4867 про банкрутство ЗАТ «Рось», 20.10.2009 судом боржника (ЗАТ «Рось») визнано банкрутом і відкрито процедуру його ліквідації, заборгованість боржника перед кредиторами складала 9 061 845,07 грн., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тараненко Н.Л.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.02.2010 № 25196481, ЦМК, реєстраційний номер 747805, загальна вартість нерухомого майна ЦМК складала 5 536 801 грн., а відповідно до Звіту № ПНО 01-12-1 від 15.03.2020 року суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_18 про оцінку майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, проведеної за замовленням ЗАТ «Рось» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Тараненко Н.Л., вартість будівель і споруд, що складали комплекс, в кількості 30 найменувань загальною площею 4269,2 кв.м, становила на 12.01.2010 року 396 890 грн. з ПДВ, вартість обладнання (в кількості 67 одиниць) - 417 533 грн. з ПДВ, а разом 814 423 грн., строк дії звіту та висновків складав 6 місяців до 12.07.2010. ЦМК, реєстраційний номер 747805 розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером № 7122510100:11:021:0006, площею 6,2230 га, державної форми власності, для промислового використання, за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, буд. 1, право постійного користування цією земельною ділянкою обліковується за ЗАТ «Рось».

27.04.2010 арбітражний керуючий ліквідатор ЗАТ «Рось» Тараненко Н.Л., яка діяла на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 20.10.2009 у справі № 10/4867 і рішення комітету кредиторів від 19.03.2010, як продавець з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» в особі директора Добротворського О.А., як покупець з другої сторони, уклали договір купівлі продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось». Предметом договору була купівля-продаж майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, розташованого на земельній ділянці площею 6,2230 га, кадастровий номер № 7122510100:11:021:0006, продажна вартість майна склала 814423,00 грн. з ПДВ, в тому числі будівлі та споруди 396890,00 грн. з ПДВ, обладнання 417533,00 грн. з ПДВ, розрахунки за договором сторонами погоджено проводити чотирма платежами в строк до 25.06.2010 року. Договір від 27.04.2010 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., ним же зареєстровано в реєстрі за № 780 (далі також договір від 27.04.2010 № 780).

28.04.2010 Вищим господарським судом України у справі № 10/4867 задоволено касаційні скарги ТОВ «Круг-вікна» і ЗАТ «Рось» в особі генерального директора Мельниченка О.О., скасовано постанову Господарського суду Черкаської області від 20.10.2009, справу № 10/4867 передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області на стадію розпорядження майном боржника, а постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 у справі № 10/4867 за касаційною скаргою ЗАТ «Рось» в особі генерального директора Мельниченка О.О. скасовано ухвалу підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 08.11.2006 року, провадження у справі № 10/4867 про банкрутство ЗАТ «Рось» припинено з підстав не встановлення судом першої інстанції в підготовчому засіданні 08.11.2006 року ознак неплатоспроможності боржника.

13.05.2010 ТОВ «Техносоюз-Д» в особі директора Добротворського О.А., як продавець з однієї сторони, і ОСОБА_2 , як покупець з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу майна ЦМК, реєстраційний номер 747805, розташованого на земельній ділянці площею 6,2230 га, кадастровий номер № 7122510100:11:021:0006. Продажна вартість майна склала 900000 грн. з ПДВ, в тому числі будівлі та споруди 450000,00 грн. з ПДВ, обладнання 450000,00 грн. з ПДВ. Договір від 13.05.2010 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., зареєстровано в реєстрі за № 1629 (далі також договір від 13.05.2010 № 1629). Право власності ОСОБА_2 на майно ЦМК, реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстроване Корсунь-Шевченківським виробничим відділком КП «ЧОБТІ» 13.05.2010 року, номер запису 220-228-190 в книзі 4 фіз. ос., витяг № 26113361, на виконання договору ОСОБА_2 сплачено на користь ТОВ «Техносоюз-Д» 900000 грн. у термін до 28.05.2010.

09.09.2010 ОСОБА_2 , як установник управління, і Приватне підприємство «Терра-Граніт» в особі в особі директора Добротворської Ірини Олексіївни, як управитель, уклали між собою договір управління цілісним майновим комплексом, за яким майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 передано в управління ПП «Терра-Граніт». Договір посвідчений приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофановою Л.П та зареєстрований в реєстрі за № 1530 (далі також договір від 09.09.2010 № 1530).

12.05.2011 Господарським судом Черкаської області порушено провадження у справі № 14/5026/1020/2011 про банкрутство ЗАТ «Рось», 29.11.2011 затверджено реєстр кредиторів із загальною сумою вимог 15 627 170,38 грн., 21.08.2012 - боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

25.04.2013 в межах справи № 14/5026/1020/2011 арбітражний керуючий ліквідатор банкрута ЗАТ «Рось» звернувся в Господарський суд Черкаської області з заявою (вих. № 01-34/77, вх. № 8647/13) до ТОВ «Техносоюз-Д» про визнання недійсним договору від 27.04.2010 № 780 з моменту його вчинення та зобов`язання сторін договору повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. При першому розгляді заяви від 25.04.2013 (вих. № 01-34/77, вх. № 8647/13) судом першої інстанції 06.06.2013 її задоволено повністю, судом апеляційної інстанції 02.10.2013 задоволено частково апеляційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д», судове рішення суду першої інстанції скасоване, справу в цій частині направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області, судом касаційної інстанції касаційну скаргу ліквідатора банкрута повернуто скаржнику на підставі п. 7 ч. 1 ст. 1113 ГПК України за його заявою, а від 02.06.2015 припинено.

При повторному розгляді справи 19.11.2015 ліквідатор банкрута подав заяву про зміну своїх вимог, викладених у заяві від 25.04.2013 (вих. № 01-34/77, вх. № 8647/13), просив суд визнати недійсним договір від 27.04.2010 № 780 та відшкодувати судові витрати. 04.04.2016 судом першої інстанції задоволено заяву ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року, 29.06.2016 судом апеляційної інстанції судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, судом касаційної інстанції судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій скасовані, справу № 14/5026/1020/2011 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

При третьому розгляді заяви ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року Господарським судом Черкаської області від 06.02.2017 у справі № 14/5026/1020/2011 у задоволені заяви ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 задоволено апеляційну скаргу ЗАТ «Рось», ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року, визнано недійсним договір від 27.04.2010 року № 780, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 касаційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д» залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 14/5026/1020/2011 залишено без змін.

У відкритті апеляційного провадження на судове рішення апеляційного суду в цій частині вимог ОСОБА_2 відмовлено, судове рішення апеляційного суду судом касаційної інстанції залишено без змін.

14.12.2017 Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/1600/17 за позовом ЗАТ «Рось» до Приватного підприємства «Терра-Граніт» про витребування майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього. 14.03.2018 ОСОБА_2 і ПП «Терра-Граніт» в особі директора ОСОБА_8 уклали договір про розірвання договору управління цілісним майновим комплексом від 09.09.2010 № 1530. 19.03.2018 рішенням Господарського суду Черкаської області від у справі № 925/1600/17 визнано право власності на майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 за ЗАТ «Рось», у задоволенні решти позовних вимог про витребування майна ЦМК відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2018 у справі № 925/1600/17 змінено та відмовлено в позові повністю.

27.12.2018 боржником ЗАТ «Рось» в особі ліквідатора банкрута до Господарського суду Черкаської області подано заяву № 02-01/14298/1020-2011 (вх. № 35/19 від 02.01.2019) з вимогою витребувати у ОСОБА_2 та повернути ЗАТ «Рось» майно ЦМК, реєстраційний номер 747805. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020, заяву № 02-01/14298/1020-2011 (вх. № 35/19 від 02.01.2019) ліквідатора банкрута задоволено повністю, витребувано у ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Рось» майно ЦМК, реєстраційний номер 747805. За касаційною скаргою ОСОБА_2 , постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 у справі № 14/5026/1020/2011 скасовано, справу № 14/5026/1020/2011 у скасованій частині (в частині позову Закритого акціонерного товариства «Рось» до ОСОБА_2 про витребування майна) передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Вимога, викладена у цій заяві, є предметом повторного розгляду справи.

При повторному розгляді справи суд приймає до уваги усі обставини, встановлені судами при розгляді цієї і пов`язаних з нею справ, викладені у вищенаведених судових рішеннях, враховує вказівки Верховного Суду по цій справі, оцінює усі доводи представників учасників справи, викладені у їх заявах по суті справи і поясненнях в засіданнях суду, та приходить до таких висновків.

У судовій процедурі банкрутства ЗАТ «Рось» у справі № 10/4867 продано майно боржника за заниженою вартістю, всупереч інтересам кредиторів банкрута і самого боржника, провадження у справі № 10/4867 про банкрутство ЗАТ «Рось» припинено судом касаційної інстанції з підстав не встановлення судом першої інстанції в підготовчому засіданні ознак неплатоспроможності боржника. Отже, продаж спірного майна боржника відбувся з порушенням спеціальних норм, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (з наступними змінами).

По договору від 27.04.2010 № 780 відбулось відчуження майна банкрута - ЦМК, реєстраційний номер 747805, тому представники набувача цього майна (ТОВ «Техносоюз-Д») враховували усі ризики його придбання.

За хронологією подій відчуження майна боржника (банкрута) у справі № 10/4867 відбулось по договору від 27.04.2010 року № 780, наступного дня 28.04.2010 проведено державну реєстрацію права власності набувача (ТОВ «Техносоюз-Д») на це майно, цього ж дня (28.04.2010) судовим рішенням касаційного господарського суду скасовано судове рішення місцевого господарського суду про перехід до ліквідаційної процедури, а від 23.06.2010 - провадження у справі № 10/4867 про банкрутство ЗАТ «Рось» припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017, скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.02.2017, прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року, визнано недійсним з моменту укладення договір від 27.04.2010 року № 780 з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, касаційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д», апеляційну і касаційну скарги ОСОБА_2 на це судове рішення залишені без задоволення.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 14/5026/1020/2011, залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017, про задоволення заяви ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року № 01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року, спрямована на захист права приватної власності ЗАТ «Рось» на майно ЦМК, реєстраційний номер 747805, порушення якого відбулось в судовій процедурі банкрутства ЗАТ «Рось» у справі № 10/4867.

Набувач майна за недійсним договором від 27.04.2010 року № 780 ТОВ «Техносоюз-Д» по договору від 13.05.2010 № 1629 з ОСОБА_2 продав їй майно ЦМК, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка це майно по договору від 09.09.2010 № 1530 передала в управління ПП «Терра-Граніт».

Перепродаж майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 від ТОВ «Техносоюз-Д» ОСОБА_2 по договору від 13.05.2010 № 1629 і передача ОСОБА_2 ПП «Терра-Граніт» цього ж майна по договору від 09.09.2010 № 1530 мав намір уникнути правових наслідків припинення провадження у справі № 10/4867 про банкрутство ЗАТ «Рось», в судовій процедурі якого відбулось відчуження майна банкрута - ЦМК, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з розглядом Господарським судом Черкаської області справи № 925/1600/17 за позовом ЗАТ «Рось» до Приватного підприємства «Терра-Граніт» про витребування майна ЦМК, реєстраційний номер 747805 з чужого незаконного володіння відповідача та визнання права власності позивача на нього, 14.03.2018 ОСОБА_2 і ПП «Терра-Граніт» в особі директора ОСОБА_19 уклали договір про розірвання договору управління цілісним майновим комплексом від 09.09.2010 № 1530, внаслідок чого остаточним рішенням господарських судів у цій справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

За заявою ТОВ «Техносоюз-Д» від 24.05.2018, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.08.2018, визнано його кредитором боржника на суму 701 424,48 грн. Крім того, відповідно до договору про відступлення права вимоги (цессії) від 15.11.2013 року № 15/11/13, укладеного ТОВ «Українська боргова компанія» і ТОВ «Техносоюз-Д», останній був кредитором ЗАТ «Рось».

Відповідно до відкритої інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Статуті ТОВ «Техносоюз-Д», Державних реєстрах актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб і про народження: учасником і керівником ТОВ «Техносоюз-Д» є ОСОБА_11 ; керівником (директором), кінцевим бенефіціарним власником і засновником Приватного підприємства «Терра-Граніт» є ОСОБА_20 , які відповідно є батьком і дочкою; видаленим бенефіціарним власником Приватного підприємства «Терра-Граніт» з 06.03.2018 значиться ОСОБА_2 . 21.02.1987 року ОСОБА_11 і ОСОБА_15 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 взято прізвище ОСОБА_11 . ОСОБА_2 і ОСОБА_22 є рідними сестрами.

Отже, суд вбачає взаємозалежність ТОВ «Техносоюз-Д», ПП «Терра-Граніт» і відповідачки, яка проявляється в родинних відносинах між учасниками цих господарських підприємств і відповідачкою, що дає привід відмовитись від презумпції сумлінності їх учасників у спірних відносинах і припустити, що вони можуть відхилитися від загальнообов`язкових правил поведінки та використати цей зв`язок для себе для отримання вигоди.

Вони ж являються «пов`язаними» особами в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

В рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень Господарського суду Черкаської області, Київського апеляційного господарського суду, Північного апеляційного господарського суду і Верховного Суду, адресованих ТОВ «Техносюз-Д», протягом 2013-2019 років їх отримувачем за довіреністю значиться « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Враховуючи набуття ОСОБА_15 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 прізвища « ОСОБА_11 », суд вважає що зазначена поштова кореспонденція отримувалась саме ОСОБА_2 .

Вищенаведені обставини свідчать про недобросовісність відповідача ОСОБА_2 як останнього набувача майна ЦМК, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Майно ЦМК, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке є об`єктом спору, що розглядається у цій справі, відповідно до договору від 01.06.2020 № 01-В3/14/5026/1020/2011, акта приймання-передачі від 18.06.2020, укладених між ЗАТ «Рось» і ТОВ «Техносоюз-Д», у повному складі знаходиться на відповідального зберіганні з правом користування у ТОВ «Техносоюз-Д», за що зберігач здійснює плату поклажедавцеві. Означене свідчить, що майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 існує в натурі у повному складі.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, майно ЦМК, реєстраційний номер 747805 на праві приватної власності зареєстроване за ОСОБА_2 , вона ж є його іпотекодавцем, а іпотекодержателем ОСОБА_3 .

Володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими можна підтвердити, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (пункт 43 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Якщо позивач прагне набути або відновити втрачене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності (принцип реєстраційного підтвердження володіння, сформульований у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі N 653/1096/16-ц (провадження N 14-181цс18, пункти 43, 89) та багатьох інших), то застосовуються загальні способи захисту прав, визначені ЦК України. Належними є такі способи захисту прав, застосування яких призводить до набуття позивачем володіння нерухомим майном: віндикаційний позов (стаття 387 ЦК України); позов про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України), зокрема позов про витребування нерухомої речі у продавця, який відмовився передати річ (частина друга статті 665, частина перша статті 620 ЦК України); позов про повернення нерухомої речі, переданої на виконання недійсного правочину, тобто нікчемного або визнаного судом недійсним оспорюваного правочину (абзац другий частини першої статті 216, частина перша, пункт 1 частини третьої статті 1212, частина перша статті 1213 ЦК України); позов про повернення нерухомої речі, переданої на виконання неукладеного правочину, чи в інших випадках набуття нерухомого майна без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (частина перша статті 1212, частина перша статті 1213 ЦК України). Зазначені способи захисту прав опосередковуються вимогами про витребування, повернення або стягнення нерухомого майна. Судове рішення про задоволення таких вимог є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем, але за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі N 488/5027/14-ц (провадження N 14-256цс18).

Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18), у пункті 98 постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі N 488/5027/14-ц (провадження N 14-256цс18).

Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.

При витребуванні майна на підставі статей 387, 388 ЦК України суд повинен встановити, чи є особа власником індивідуально визначеного майна, яке вона просить витребувати, чи існує це майно на момент витребування, чи перебуває воно в недобросовісного набувача, а якщо в добросовісного, то чи відплатно або безвідплатно він його придбав, а якщо придбав відплатно, то яким чином воно вибуло з володіння власника (постанова КГС ВС від 13.06.2023 у справі N 910/16501/21).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону N 1952-IV). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова ВП ВС від 20.06.2023 у справі N 362/2707/19).

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року також зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач і третя особа-4 послались на висновки про застосування норми права, яких дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2021 у справі № Б-39/187-08 про покладення відповідальності за порушення прав банкрута та його кредиторів вчиненням відчуження майна на ліквідатора.

У справі № Б-39/187-08 судами розглядався позов про витребування майна від добросовісного набувача. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідач вжила усіх розумних заходів, виявила обережність та обачність для з`ясування всіх правомочностей продавця на відчуження майна, що свідчить про законність та добросовісність набуття права власності відповідача на спірну квартиру.

У справі № 14/5026/1020/2011 позивач доводить недобросовісність ОСОБА_2 як останнього набувача майна, а також недобросовісність попереднього власника ТОВ «Техносоюз-Д», яким майно придбано з порушенням закону за договором, визнаним судом недійсним.

У зв`язку з тим, що обставини у справах № Б-39/187-08 і № 14/5026/1020/2011 різні, врахування висновків Верховного Суду, викладених у справі № Б-39/187-08, при розгляді цієї справи не застосовується, а покладення відповідальності за порушення прав банкрута та його кредиторів вчиненням відчуження майна на ліквідатора ЗАТ «Рось» за обставин справи суд вважає неможливим.

З таких же підстав у цій справі не застосовуються висновки ВП ВС, викладені у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 січня 1986 року).

Створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Верховний Суд у справі № 234/3341/15-ц (постанова від 22.05.2019) зазначає щодо наявності обставин, визначених частинами другою та третьою статті 13 ЦК, застосовує загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керується однією з аксіом цивільного судочинства: Placuit inomnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem, що означає: у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на зазначене суд вважає, що за встановлення обставин недобросовісності відповідача, як набувача спірного майна, з урахуванням практики ЄСПЛ із питання втручання держави у право власності, не підтверджуються доводи представників відповідача про «мирне» володіння нею спірним майном протягом тривалого часу, про «непропорційність» втручання в її право власності на це майно, тому приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову у відповідності до норм ч. 1 ст. 387 ЦК України, а судове рішення про це буде таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в їх заявах по суті справи, не спростовують обґрунтованих та правомірних вимог позивача.

Відповідно до норм ч.ч. 1-3, 5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, пункт 29, від 26.07.2007).

За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

При прийнятті рішення суд також враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

принцип правової певності та юридичної визначеності, недопустимість ревізування рішень судів, в тому числі які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України № 23465/03 від 08.03.2012);

принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України № 4909/04 від 10.02.2010, рішення Трофімчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010);

принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, № 303-А, п. 29);

принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України № 4994/04 від 09.09.2011).

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і приписи судової практики, що врегульовують спірні правовідносини сторін, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і його задовольняє повністю.

Наведені підстави є основоположними при прийнятті рішення про задоволенні позову повністю, тому інші підстави обґрунтування позову і заперечень проти нього, наведені сторонами, суд приймає до уваги, але їх відхиляє.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 2 статті 129 ГПК України понесені судові витрати позивача і третьої особи-1 на його стороні - покладаються на них.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 02.01.2019 року, за подання позову судовий збір не сплачував, в позовній заяві представник позивача обов`язок сплатити судові витрати за подання заяви до суду просив суд покласти на відповідача.

У постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладено висновок про застосування норми права щодо визначення ставок судового збору в процедурах банкрутства, із якого вбачається, що визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом хоч у межах основної справи про банкрутство боржника, але у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Водночас ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, на підставі п. 2 ч. 1, ч. 2 статті 129 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету підлягають стягненню 12216 грн. 35 коп. судового збору, які підлягали сплаті позивачем при поданні позову, і 881 грн. з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 та повернути Закритому акціонерному товариству «Рось», код ЄДРПОУ 14187396, місцезнаходження: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 70 цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер 747805, розташований за адресою: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, буд.1 та складається з:

будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у такому складі:

№ п/п Найменування Літера / №Загальна площа, кв.мВартість (в грн.) з ПДВ1.Адміністративне приміщенняА493,6051 8282.ПрибудоваБ134,8014 1543.Склад В265,5027 8784.Зварювальний цехВ23,602 4785.СкладД196,0020 5806.Зварювальний цехЖ33,303 4977.Насосна станціяЗ108,7011 4148.Будівля полірувального цехуЛ274,9028 8659.Будівля полірувального цехуМ413,5043 41810.Будівля розпилювального цехуН423,3044 44711.ПрибудоваН226,5023 78312.Будівля розпилювального цехуО815,5085 62813.Трансформаторна підстанціяР44,604 68314.Будівля охорониС9,601 00815.Прохідна з прибудовоюУ53,101 03116.Битові приміщенняТ23,6045717.Битове приміщенняФ50,7089118.Битове приміщенняХ39,5076319.ВольєрП27,801 11920.СкладГ267,906 95921.СкладК343,205 06122.Ворота№1--------45223.Хвіртка№2--------4224.Огорожа№3--------38025.Огорожа№4--------6 39626.Огорожа№5--------67927.Огорожа№6--------26828.Ворота№8--------18629.ВбиральняЧ--------3 05130.Очисні споруди №7--------5 404обладнання загальною вартістю 417533,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 69588,83 грн. у складі:

№ п/пНайменуванняКількістьВартість (в грн.) з ПДВ1.Автоматичний розвантажник заготівок РС-0000011214 7022.Автоматична шліфувально-полірувальна лінія РС-00000031137 7283.Автоматичний розвантажник заготівок РС-14 7024.Автоматичний розвантажник заготівок РС-0000011014 7025.Автоматичний розвантажник заготівок РС-0000011114 7026.Бетонозмішувач (об`єм 500 л) РС-00000478 11 0807.Імпортне обладнання багатодискова машина MORDENTI GP800MG/14 РС-00000017110 6888.Імпортне обладнання багатодискова машина MORDENTI GP800MG/14 РС-00000018110 6889.Імпортне обладнання багатодискова машина MORDENTI GP800MG/14 РС-00000019110 68810.Імпортне обладнання багатодискова машина MORDENTI GP800MG/14 РС-00000002118 55011.Калібратор РС-0000002915 11912.Калібратор РС-0000056615 11913.Кодувач РС-00000101110214.Кодувач РС-00000105110215.Командний контролер РС-00000090155616.Компресор РС-00000037155617.Компресор РС-00000038155618.Компресор РС-0000004011 31319.Компресор СО-7Б РС-00000041149120.Конвеєрна лінія РС-000000 33136021.Кран козловий РС-00000136147 25022.Кран козловий КК 32/5 РС-00000552163 00023.Кран балка 3,2 т. РС-0000004313 87724.Кран балка 3,2 т. РС-0000004413 87725.Насос РС-00000048129926.Насос НУИФ 100 РС-00000085129927.Насос НУИФ 100 РС-00000086129928.Обладнання насосної станції РС-0000005511 34229.Обладнання трансформаторної підстанції 400 кВа РС-0000005414 05030.Відрізний верстат 350 РС-0000002811 21531.Пилорама штрипсові GASPARI MENOTTI PC- 00000052135 52232.Підіймач стріловий РС-0000045811 35033.Понижуючий період (зарядний пристрій) РС- 00000061114034.Ролінговий конвеєр РС-0000003011 64635.Ролінговий конвеєр РС-0000002411 64636.Верстат для зняття фасок РС-00000035113 32137.Верстат відрізний Алмаз РС-0000009311 21538.Верстат відрізний Беверс РС-0000009811 21539.Верстат відрізний Колібр РС-0000009111 21540.Верстат полірувальний РС-0000005012 88741.Візок під блоки 20 т. GASPARI MENOTTI РС- 0000002213 39742.Візок під блоки 20 т. GASPARI MENOTTI РС- 0000011313 39743.Візок під блоки 20 т. GASPARI MENOTTI РС- 0000011413 39744.Фрезерувальна лінія РС-0000005116 09545.Штукатурна станція РС-0000044111 56346.Ємність металева 5мі РС-00000020156347.Ємність 50 мі РС-0000002712 07048.Ємність 60 мі РС-0000008312 45849.Ємність 60 мі РС-0000008412 45850.Калорифер РС-0000003613651.Будівельні ліси РС-00000087157652.Розчинозмішувач ОМО-54 РС-00000066125253.Сейф металевий РС-00000082111854.Навантажувач ТО-18 РС-0000060114 62555.Верстат заточний РС-000009513 45656.Верстат радіально-свердлильний РС-000008914 60357.Верстат токарний ИА 616 РС-000008814 60358.Верстат точильно шліфувальний РС-000006919 20559.Верстат фрезувальний 6Р12 РС-000007811 45860.Верстат токарний ДИП 300 РС-000007014 37461.Холодильник Днепр-2 РС-0000072111 52062.Комплекс ROBOTRON118263.Деревообробний верстат ОЛНС-7 РС-0000019116464.Автонавантажувач 40814 РС-00000375110 35665.Навантажувач ВД 1792 РС-00000058111 23266.Навантажувач УН-053 РС-00000059113 16467.Електронавантажувач РС-0000007318 285а всього загальною вартістю 814 423 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 в дохід Державного бюджету України судові витрати у виді судового збору у розмірі 12216 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «Рось», код ЄДРПОУ 14187396, місцезнаходження: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 70 судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 881 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено 14.11.2023 року.

СуддяВ.М. Грачов


Суд	Господарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення	06.03.2023
Оприлюднено	17.11.2023
Номер документу	114928286
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості

Отрюх Б.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 06.03.2023 по справі 14/5026/1020/2011ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —14/5026/1020/2011

Рішення
від 06.03.2023 по справі 14/5026/1020/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ