Постанова

від 03.11.2023 по справі 902/759/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 902/759/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Кондратової І.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуюча - Бучинська Г.Б., судді - Грязнов В.В., Василишин А.Р.)

від 26.04.2023

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник",

2. ОСОБА_1

про стягнення 1 217 460,98 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 19 серпня 2022 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (надалі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" (надалі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.04.2019 № 291/2019/ВОД-МСБ (надалі - Договір) у розмірі 1 217 460,98 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасного та в повному обсязі повернення суми кредиту. Оскільки Відповідач-2 є поручителем за Договором, Відповідачі згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/759/22 позовні вимоги задоволено повністю. З Відповідачів солідарно стягнуто на користь Позивача 1 217 460,98 грн неповернутої суми кредиту.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- Відповідач-1 прострочив виконання зобов`язання перед Позивачем щодо повернення кредитних коштів за Договором. Вказане є підставою для солідарного стягнення з Відповідачів суми боргу, оскільки відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) одностороння відмова від виконання договору не допускається;

- У Відповідача-1 виникла заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі 1 217 460,98 грн, що випливає з умов укладеного Договору та положень чинного законодавства. При цьому Відповідачем-1 не було подано до суду доказів на спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 апеляційну скаргу Відповідача-1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/759/22 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Відповідачів 741 367,21 грн. Прийнято у цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

6. Суд апеляційної інстанції, зокрема, встановив та зазначив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Позивач надав виписку з особових рахунків Відповідача-1 за Договором за періоди: з 16 квітня 2019 року по 16 грудня 2020 року - за рахунком НОМЕР_1 , з 15 квітня 2019 року по 03 лютого 2022 року - за рахунком НОМЕР_2 , з 16 квітня 2019 року по 03 лютого 2022 року - за рахунком НОМЕР_3 .

Колегією суддів досліджено виписки, надані Позивачем, та встановлено, що заборгованість Відповідача-1 становить 476 093,77 грн, що підтверджується випискою за період з 16 квітня 2019 року по 03 лютого 2022 року за рахунком НОМЕР_3 (а.с. 39).

Крім того, представник Позивача подав до місцевого господарського суду заяву від 30.11.2022 № 50702/1715 з розрахунком заборгованості за Договором, згідно з яким заборгованість за основним боргом станом на 17 листопада 2022 року (включно) складає 476 093,77 гривень (а.с.78-79).

Доводи Відповідача-1 про неналежне повідомлення його про дату, час і місце судового засідання відхилено. Зазначено, що з огляду на приписи процесуального закону ухвали суду першої інстанції про призначення судових засідань слід вважати врученими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. 22 травня 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, у якій просить скасувати її та направити справу № 902/759/22 на новий розгляд.

8. Скаржник просить переглянути справу в касаційному порядку відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), зазначаючи, що справа має для нього виняткове значення.

9. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та вказав, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. На переконання Скаржника, суд апеляційної інстанції хибно встановив розмір заборгованості за Договором та не врахував правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанова Верховного Суду від 06.09.2020 у справі № 200/5647/18). Скаржник зазначає, що виписка за картковим рахунком, яка міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості Відповідача-1 за тілом кредиту та мала досліджуватися судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами.

10. За твердженням Скаржника, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги операції щодо погашення боргу Європейським інвестиційним банком та щодо акумулювання коштів з метою подальшого перерахунку, відображені у виписці за рахунком НОМЕР_2 у період з серпня 2021 року до лютого 2022 року, і не навів аргументів, чому при визначенні розміру заборгованості ця інформація не була врахована.

11. Відзиви на касаційну скаргу до Суду не надходили.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. 15 квітня 2019 року між Скаржником (Банк) та Відповідачем-1 (Позичальник) було укладено Договір.

13. Відповідно до пункту 1.1 Договору Банк у межах співпраці з Німецько-Українським фондом за кредитним договором від 28.12.2016 № 008/2-02 відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 5 100 000,00 грн, а Позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку й на умовах, визначених Договором. Максимально можливий ліміт на другий рік кредитування становить 3 400 000,00 грн, на третій рік кредитування - 1 700 000,00 грн.

14. Цільове використання (мета) кредиту: поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності (пункт 1.2 Договору).

15. Строк кредитування: надання кредиту здійснюється з 15 квітня 2019 року по 15 лютого 2022 року (включно) (пункт 1.3.1 Договору).

16. Позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки, визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за Договором (додаток 1 до Договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 15 грудня 2022 року (включно) (пункт 1.3.2 Договору).

17. Розділом ІІ Договору визначено та погоджено умови забезпечення кредиту, а саме у забезпечення зобов`язань за Договором прийнято:

- в іпотеку комплекс будівель та споруд загальною площею 3 651,6 кв. м., які належать Позичальнику і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

- в іпотеку земельну ділянку, кадастровий номер: 0524310100:01:012:0035, площею 1,0125 га, яка належать Позичальнику та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- фінансову поруку Відповідача-2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_4 );

- фінансову поруку ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_5 ).

18. Розділом ІІІ Договору визначено умови кредитування та погоджено наступне: кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової анкети-заяви/заяви Позичальника у межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами шляхом:

- оплати у межах строків, визначених у пункті 1.3 цього Договору, розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_6 , відкритого в банку Скаржника, код Банку: 320478;

- перерахування з позичкового рахунку № НОМЕР_6 , відкритого в банку Скаржника, код Банку: 320478, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_7 , відкритий у банку Скаржника; код Банку: 320478.

19. Надання Банком кредитних коштів здійснюється за умови отримання Банком у строк не менше як за один банківський день до дати видачі коштів у межах ліміту кредитної лінії попередньої письмової заяви Позичальника та підтвердження Банком намірів про видачу кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії згідно із зазначеною заявою Позичальника.

20. Після отримання Позичальником повної суми кредиту в межах ліміту кредитної лінії, встановленого в пункті 1.1 Договору, подальше кредитування в межах строків та в межах сум ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

21. Надання Банком кредитних коштів за Договором здійснюється за умови:

- сплати Позичальником відповідних комісій Банку, термін сплати яких настав, згідно з тарифами до цього Договору;

- виконання вимог розділу ІІ Договору щодо забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором;

- дотримання Позичальником інших зобов`язань відповідно до пункту 6.2 цього Договору;

- щорічного відновлення кредитного ліміту (відповідно до графіка щорічного зниження ліміту) за згодою колегіального органу Банку.

22. 15 квітня 2019 року Скаржником та Відповідачем-1 укладено графік зменшення ліміту невідновлюваної кредитної лінії до Договору.

23. 27 грудня 2019 року між Скаржником та Відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої Банк у межах співпраці з Німецько-Українським фондом за Кредитним договором від 08.12.2016 № 008/2-02 відкриває Позичальнику невідновлювану кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 5 100 000,00 грн, а Позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Діючий ліміт кредитування з 27 грудня 2019 року - 3 600 000,00 грн.

24. Цільове використання (мета) кредиту: поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності.

25. Строк кредитування: надання кредиту здійснюється з 15 квітня 2019 року по 15 грудня 2020 року (включно).

26. Позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки, визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії відповідного періоду, та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим Договором (додаток 1 до Договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 15 грудня 2020 року (включно).

27. Відповідно до пункту 1.4 додаткової угоди № 1 до Договору Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до цього Договору, та проценти за користування кредитними коштами в наступному розмірі:

- за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 цього Договору, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим Договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі суми значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній банківський день, який передує даті укладання Договору та значення фіксованої маржі в розмірі 6,17 процентних пункти;

- значення процентної ставки за користування кредитними коштами змінюється щорічно згідно з процедурою, визначеною в розділі IV Договору.

28. Відповідно до пункту 7.5.1 додаткової угоди № 1 до Договору у випадку неповернення в строк кредиту при настанні події припинення вся заборгованість Позичальника щодо погашення суми кредиту вважається простроченою і Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку проценти від суми простроченої заборгованості Позичальника щодо погашення суми кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах та дорівнюють 26,72 % річних, розрахованих від суми простроченої заборгованості Позичальника щодо погашення суми кредиту за весь період прострочення.

29. Сторони визначили, що днем настання події припинення і днем визнання заборгованості Позичальника щодо погашення суми кредиту простроченою є:

- закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної в пункті 1.3 Договору;

- пред`явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата, зазначена в такому письмовому повідомленні банку;

- звернення Банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви Банку до відповідача(-чів).

30. 27 грудня 2019 року Скаржником та Відповідачем-1 укладено додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до Договору, яким погоджено графік зменшення ліміту відновлюваної кредитної лінії.

31. Договір та додаткову угоду № 1 до Договору підписано повноважними представниками Скаржника та Відповідача-1 і завірено відтиском печаток сторін.

32. Скаржник взяті на себе договірні зобов`язання виконав належним чином, надав Відповідачу-1 кредит за Договором на суму 5 100 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку Відповідача-1.

33. Позичальник своїх зобов`язань за Договором щодо повернення коштів належним чином не виконав, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку та зазначено в розрахунку заборгованості, унаслідок чого станом на 12 червня 2022 року виникла заборгованість по тілу кредиту.

34. 15 квітня 2019 року на забезпечення зобов`язань за Договором між Скаржником та Відповідачем-2 укладено договір поруки № 291/2019/ВОД-МСБ-П (надалі - Договір Поруки), за яким Відповідач-2 зобов`язався відповідати перед Скаржником за виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Договором, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладених Скаржником з Відповідачем-1, згідно з якими Відповідач-1 зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Договорі, не пізніше 15 лютого 2022 року, серед іншого, повернути кредит.

35. Поручитель несе солідарну відповідність з Позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань за Договором поруки (пункт 1.2 Договору поруки).

36. Відповідно до пункту 1.3 Договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за Договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.

37. 27 грудня 2019 року між Скаржником та Відповідачем-2 укладено додаткову угоду № 1 до Договору поруки. Сторони погодили викласти текст Договору поруки в новій редакції та, серед іншого, визначили, що поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання зобов`язань за Договором, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладених Скаржником з Відповідачем-1, згідно з якими Відповідач-1 зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Договорі, не пізніше 15 грудня 2020 року повернути кредит у розмірі 5 100 000,00 грн.

38. Договір поруки та додаткову угоду № 1 до нього підписано повноважними представниками Скаржника та Відповідача-2 і завірено відтиском печатки Скаржника.

39. За змістом пункту 5.1 Договору поруки він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє до 15 лютого 2023 року.

40. Порука припиняється у разі: припинення забезпеченого нею зобов`язання за Договором; якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Позичальником або поручителем.

41. Відтак строк звернення з позовом до поручителя не сплив.

42. Під час розгляду справи, а саме 01 грудня 2022 року до місцевого господарського суду від Скаржника надійшла заява, до якої додано розрахунок заборгованості станом на 17 листопада 2022 року. Із заяви вбачається, що розмір заборгованості за основним боргом становить 476 093,77 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

43. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, перевірив у межах доводів та вимог Скаржника правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

44. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

45. Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

46. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

47. Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

48. За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

49. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

50. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

51. Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

52. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

53. Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

54. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

55. Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

56. Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання договору не допускається.

57. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

58. Суди попередніх інстанцій встановили, а учасники справи не заперечували, що усупереч пункту 6.2.2 Договору в редакції додаткової угоди № 1 Відповідач-1 не повернув Скаржнику своєчасно та в повному обсязі суму кредиту до 15 грудня 2020 року (граничний термін повернення згідно з пунктом 1.3.2 Договору).

59. На підставі норм чинного законодавства та умов Договору, зобов`язання за яким забезпечене порукою, суди дійшли правильного висновку про: 1) прострочення зобов`язання Відповідача-1 щодо повернення кредитних коштів Скаржнику; 2) наявність підстав для солідарного стягнення суми боргу з Відповідачів.

60. Водночас спір у цій справі пов`язаний з визначенням розміру заборгованості за Договором, що підлягає стягненню.

61. Скаржник вважає, що розмір заборгованості становить 1 217 460,98 грн. У цьому контексті в касаційній скарзі наводиться посилання на пункт 1.6 додаткової угоди № 1 до Договору, згідно з яким кредитування, що надається Відповідачу-1, стало можливим завдяки підтримці Європейського союзу в межах програми DCFTA Agreement Initiative East.

62. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги операції щодо: 1) погашення боргу Європейським інвестиційним банком; 2) акумулювання коштів з метою подальшого перерахунку, які відображені у виписці за рахунком НОМЕР_2 у період з серпня 2021 року до лютого 2022 року.

63. Отже, зміст касаційної скарги зводиться до незгоди Скаржника зі встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи. Вказані доводи фактично спонукають Верховний Суд до оцінки доказів та їх додаткової перевірки.

64. Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

65. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

66. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки з цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (пункт 40 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

67. У пункті 48 рішення ЄСПЛ в справі "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996 (заява № 21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежується перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

68. У цій справі суд апеляційної інстанції, дослідивши надані Скаржником виписки з особових рахунків Відповідача-1 за Договором (за періоди: з 16 квітня 2019 року по 16 грудня 2020 року - за рахунком НОМЕР_1 , з 15 квітня 2019 року по 03 лютого 2022 року - за рахунком НОМЕР_2 , з 16 квітня 2019 року по 03 лютого 2022 року - за рахунком НОМЕР_3 ), встановив, що розмір заборгованості становить 476 093,77 грн.

Вказане підтверджується випискою за період з 16 квітня 2019 року по 03 лютого 2022 року за рахунком НОМЕР_3 (а.с. 39) та розрахунком заборгованості, наведеним Скаржником, згідно з яким заборгованість за основним боргом станом на 17 листопада 2022 року (включно) складала 476 093,77 грн (а.с.78-79).

69. Особи, які звертаються до Верховного Суду з касаційними скаргами, мають зважати, що Верховний Суд є судом "права, а не факту" (постанови Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 927/738/19, від 07.07.2022 у справі № 911/988/21), а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими відхиляються Судом.

70. Крім того, згідно з частиною першою статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

71. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

72. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

73. Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими він їх обґрунтовує. Предмет і підстави позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

74. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Наведена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.02.2022 у справі № 906/785/21, від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21 та від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21.

75. Верховний Суд зазначає, що, звертаючись з позовом до суду першої інстанції, та в суді апеляційної інстанції Скаржник на обґрунтування своїх вимог не посилався на операції щодо: 1) погашення боргу за Договором Європейським інвестиційним банком; 2) акумулювання коштів з метою подальшого перерахунку.

76. Скаржник також не посилався і не надав доказів того, що у цій справі: 1) грошові кошти стягуються з Відповідачів у інтересах Європейського інвестиційного банку або Європейського інвестиційного фонду (які діють спільно або окремо) та в рахунок покриття сум грошових коштів, сплачених на покриття кредитного ризику Скаржника за рахунок наданої гарантії; 2) Скаржник здійснює представництво Європейського інвестиційного банку або Європейського інвестиційного фонду (які діють спільно або окремо).

77. Північно-західний апеляційний господарський суд встановив, що заборгованість Відповідача-1 за основним боргом перед Скаржником станом на 17 листопада 2022 року (включно) складала 476 093,77 гривень. Отже, саме таку суму грошових коштів Скаржник має право солідарно стягнути з Відповідача-1 (боржника) та Відповідача-2 (поручителя) з метою захисту та відновлення своїх порушених прав.

78. Суд констатує, що посилання Скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду не відповідає обраній ним підставі касаційного оскарження (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

79. Наведення Скаржником висновків Верховного Суду та перевірка їх урахування судами здійснюється судом касаційної інстанції лише у разі:

- застосування в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); та/або

- вмотивованого обґрунтування Скаржником потреби відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України).

Якщо судове рішення оскаржується з огляду на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України), висновки Верховного Суду не наводяться, не перевіряються та можуть бути враховані лише факультативно (додатково).

Винятком є випадок, передбачений пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, однак у такому разі підставами касаційного оскарження мають бути одночасно (сумісно) пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та хоча б один з пунктів 1, 2, 3 цієї частини.

80. Скаржник визначив підставою касаційного оскарження лише пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, що не передбачає обов`язок дослідження судом касаційної інстанції висновків Верховного Суду та перевірки їх дотримання судами попередніх інстанцій.

81. Крім того, Суд зазначає, що висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2020 у справі № 200/5647/18, на яку посилається Скаржник: 1) узагальнено підтверджують належність виписок по картковому рахунку як доказів заборгованості за тілом кредиту; 2) свідчать про потребу дослідження виписок господарськими судами.

82. У цій справі (№ 902/759/22) суд апеляційної інстанції всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив усі наявні в матеріалах докази, у тому числі виписки з особових рахунків Відповідача-1 за Договором, та надав їм відповідну оцінку, що знайшло відображення у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Таким чином, доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

84. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

85. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судове рішення ухвалено із додержанням норм процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Судові витрати

86. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 902/759/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова