Рішення

від 14.11.2023 по справі 160/8336/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 рокуСправа №160/8336/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (згідно зі штемпелем на поштовому конверті 17.04.2023 здана у відділення поштового зв`язку для відправлення до суду) Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради до Державної аудиторської служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 04.04.2023, складений за результатами моніторингу закупівлі UA-2022-12-26-017417-а.

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.04.2023, проведеної Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, відповідач дійшов хибного та необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог абз.2 п.п.2 п.41 Особливостей - Замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, визначив його переможцем та уклав з ним договір. В обгрунтування виявленого порушення органом державного фінансового конролю зазначено, що учасник ФОП ОСОБА_1 в складі тендерної пропозиції надав копію діючого сертифікату 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», який дійсний до 07.10.2023 (додаток 9) та копію діючого сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», який дійсний до 12.11.2023 (додаток 10), чим, на думку відповідача, не дотримано вимоги пудпункту 19 пункту 4 Додатку 3 до тендерної документації. Проте позивач зауважує, що протягом періоду з 16.01.2023 по 17.02.2023 зобов`язання, обумовлені Договором про закупівлю товарів від 16.01.2023 №11, були виконані обома сторонами у повному обсязі ФОП ФОП ОСОБА_1 надав товар, а позивач оплатив отриманий товар на загальну суму Договору у повному обсязі та, при цьому, сертифікати якості, передбачені тендерною документацією, які надані переможцем аукціону, були чинні протягом усього строку поставки товару. Крім того, положення чинного законодавства України не передбачають право органів фінансового контролю вимагати вжиття заходів щодо припинення договірних зобов`язань. У зв`язку з цим, на переконання позивача, висновок в частині зобов`язання позивача здійснити заходи щодо розірвання договору є протиправними. Таким чином, позивач уважає, що висновок відповідача є необґрунтованим, протиправним, та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8336/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

29.05.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Державної аудиторської служби України на позовну заяву Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, в якому відповідач зазначив, що Державною аудиторською службою України було здійснено моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2022-12-26-017417-а (Свинина тушкована вищого ґатунку ж/б 525 г). За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог абзацу другого підпункту другого пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, яке зафіксоване у висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.04.2023 № 371 (оприлюднений в електронній системі закупівель 04.04.2023). Так, підпунктом 19 пункту 4 додатка 3 до тендерної документації замовник встановив вимоги до учасника щодо надання у складі тендерної пропозиції на підтвердження якості продукції копій діючих сертифікатів: 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» та ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» зі сферою акредитації щодо виробництва консервів м`ясних, які видані виробнику запропонованого товару та які чинні протягом усього строку поставки товару. Згідно з пунктом 4.4 розділу 1 тендерної документації, а також відповідно до пункту 11.1 договору закупівлі від 16.01.2023 № 11 строк поставки товару - до 31.12.2023. Відповідно до пункту 4 додатка 2 до тендерної документації («Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі») товар постачається окремими партіями протягом загального строку поставки (до 31.12.2023) за заявками замовника. Однак учасник ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надав копію сертифікату 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», який дійсний лише до 07.10.2023 та копію сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», який дійсний до 12.11.2023, чим не дотримався вимог підпункту 19 пункту 4 додатка 3 до тендерної документації. Отже, строк дії зазначених сертифікатів не покриває та не дорівнює строку, визначеному у тендерній документації та договорі. Відповідач зазначає, що відповідно до приписів Закону № 922 тендерна пропозиція учасника подається у повній відповідності до умов тендерної документації та до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. З огляду на те, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 03.01.2023, а зі змісту проекту договору про закупівлю товарів, що визначений додатком № 4 до тендерної документації, не випливає, що поставка товару відбудеться лише протягом часу з січня по березнь 2023 року, як про це зазначив позивач, учасник - ФОП ОСОБА_1 на кінцеву дату подання тендерних пропозицій - 03.01.2023 зобов`язаний був подати у складі своєї тендерної пропозиції копії сертифікатів, строк дії яких покриває загальний строк дії договору, тобто строк дії зазначених сертифікатів повинен був дорівнювати або перевищувати кінцеву дату дії договору, а саме 31.12.2023. Проте зі змісту тендерної документації та, зокрема, проекту договору вбачається намір замовника на закупівлю товарів саме протягом усього часу дії договору, тобто до 31.12.2023. А отже, тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 , у складі якої подані копії сертифікату 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», який дійсний до 07.10.2023 та сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», який дійсний до 12.11.2023, на кінцевий строк подання тендерних пропозицій та на час розкриття тендерних пропозицій (03.01.2023) не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а тому підлягала відхиленню замовником. Однак на порушення абзацу другого підпункту 2 пункту Особливостей, замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідала вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті Закону №922, визначив його переможцем та уклав з ним договір.

Ухвалою 26.04.2023 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та залучено до участі у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також вствновлено десятиденний строк з дня отримання позову та відзиву для подання пояснень або заперечень до них.

В ухвалі від 26.04.2023 суд зазначив, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв`язку.

У зв`язку з цим, копія ухвали та позов були направлені на електронну адресу третьої особи, ка зазначена у позовній заяві.

Відповідно до ч.11 ст.171 КАС України, якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем на адресу третьої особи цінним листом, про що до позовної заяви були надані відповідні докази (опис вкладення у цінний лист, накладна Укрпошти).

Третя особа не скористалась правом на подачу письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з наказом Державної аудиторської служби України від 10.03.2023 № 69 «Про початок моніторингу продцедур закупівель» прийнято рішення, зокрема, про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2022-12-26-017417-а з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

17.03.2023 в електронній системі закупівель Державною аудиторською службою України, у межах проведення моніторингу процедури закупівлі cвинини тушкованої вищого ґатунку ж/б 525г (код ДК 021:2015:15130000-8: М`ясопродукти) (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2022-12-26-017417-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, було оприлюднено запит замовнику на пояснення щодо надання інформації та відповідних документів, на підставі яких замовником здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень (витрат), технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставленого(-их) питання(-нь), необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

21.03.2023 в електронній системі закупівель Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради надані пояснення щодо обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та розрахунок очікуваної вартості закупівлі свинини тушкованої за процедурою UA-2022-12-26-017417-а.

Крім того, 23.03.2023 в електронній системі закупівель Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради надані пояснення з власної ініціативи щодо обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та розрахунок очікуваної вартості закупівлі свинини тушкованої за процедурою UA-2022-12-26-017417-а.

За результатами вказаного моніторингу Державною аудиторською службою України 04.04.2023 складено та оприлюднено в електронній системі закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу в електронній системі висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2022-12-26-017417-а., в якому зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог абзацу другого підпункту другого пункту 41 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю та її оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

06.04.2023 в електронній системі закупівель Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради опубліковано надання інформації про усунення порушення замовником: «Ознайомившись з висновком про результати моніторингу закупівлі «Свинина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г», ДК 021:15130000-8 - М`ясопродукти, UA-2022-12-26-017417-a, департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради не може погодитись з висновком моніторингу та надає інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Розірвання договору № 11 від 16 січня 2023 року є неможливим, оскільки зобов`язання по ньому виконані Сторонами в повному обсязі. Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради не погоджується із висновком Державної аудиторської служби України та має намір оскаржити його у судовому порядку»

Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, не погодившись з Висновком Державної аудиторської служби України від 04 квітня 2023 року, складеним за результатами моніторингу закупівлі UA-2022-12-26-017417-a, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у/ сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з п.22 ст. 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Частина шоста статті 10 Закону № 922-VIII визначає, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації

Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Постанова № 1178, у редакції, чинній на момент складення висновку).

Відповідно абз.1 п.3 розділу «Загальні положення» Постанови № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 41 Постанови № 1178 Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:

2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей;

Проаналізувавши положення пп. 2 п. 41 Особливостей (Постанови № 1178), суд вважає, що унормування цього підпункту Особливостей стосується лише умов, що висуваються до технічної специфікації та інших вимога щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Так, підпунктом 19 пункту 4 додатка 3 до тендерної документації замовник (Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради) встановив вимоги до Уучасників, а саме у складі тендерної пропозиції, для підтвердження якості продукції, учасники надають:

- Декларацію виробника;

- протокол випробування зразків продукції, що виданий органом з оцінки відповідності, акредитованим Національним агенством з акредитації України, на ім`я виробника;

у разі, якщо учасник не є виробником товару, він надає укладений договір з виробником, а також авторизаційний лист від виробника про можливість поставки продукції згідно умов даних відкритих торгів з обов`язковим зазначенням ідентифікатора закупівлі;

У складі тендерної пропозиції учасник надає копію діючого сертифікату 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» зі сферою акредитації щодо виробництва консервів м`ясних, який виданий виробнику запропонованого товару та який чинний протягом усього строку поставки товару.

У складі тендерної пропозиції учасник надає копію діючого сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» зі сферою акредитації щодо виробництва консервів м`ясних, який виданий виробнику запропонованого товару та який чинний протягом усього строку поставки товару.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 1 тендерної документації, строк поставки товару - до 31.12.2023.

Відповідно до пункту 4 додатка 2 до тендерної документації («Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі») товар постачається окремими партіями протягом загального строку поставки за заявками Замовника.

Учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції було надано копію сертифікату 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», який дійсний до 07.10.2023 та копію сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», який дійсний до 12.11.2023, копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатами проведеної процедури закупівель Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, як замовником, визначено переможця ФОП ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про закупівлю товарів від 16.01.2023 № 11 на постачання товару за кодом ДК 021:2015: 15130000-8 М`ясопродукти (найменування товару «свинина тушкована вищого гатунку ж/б 525 г.»).

Відповідно до пункту 11.1 вказаного Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2023 р.

Крім того, відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2022-12-26-017417-a, який опубліковано в електронній системі закупівель, строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг 31 грудня 2023 року, строк дії договору про закупівлю 17 січня 2023 року - 31 грудня 2023 року.

Протоколом №16 щодо прийняття рішення уповноваженою особою щодо внесення змін до тендерної документації по закупівлі Свинина тушкована вищого ґатунку ж/б 525 г, ДК 021:2015 код 15130000-8 «М`ясопродукти» від 17.01.2023 було зазначено про необхідність виправлення механічної помилки, оскільки при завантаженні укладеного договору невірно зазначена дата укладання договору - вважати правильною дату укладання 16.01.2023, а також вирішено, зокрема, внести зміни до інформації про укладений договір по закупівлі «Свинина тушкована вищого ґатунку ж/б 525 г», ДК 021:2015 код 15130000-8 «М`ясопродукти» (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-26-017417-a) через авторизований електронний майданчик шляхом завантаження протоколу уповноваженої особи від 17.01.2023 №16.

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2022-12-26-017417-a було оприлюднено замовником 17.01.2023.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, строк поставки товарів згідно заявок (за мірою необхідності).

На виконання умов Договору, ФОП ОСОБА_1 здійснено поставку товару, а позивачем здійснено оплату за отриманий товар:

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №7 від 16.01.2023, оплачено 26.01.2023 платіжним дорученням №15 від 24.01.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №9 від 23.01.2023, оплачено 30.01.2023 платіжним дорученням №18 від 26.01.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №10 від 24.01.2023, оплачено 30.01.2023 платіжним дорученням №27 від 24.01.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №11 від 25.01.2023, оплачено 10.02.2023 платіжним дорученням №34 від 09.02.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №17 від 25.01.2023, оплачено 10.02.2023 платіжним дорученням №35 від 09.02.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №18 від 26.01.2023, оплачено 10.02.2023 платіжним дорученням №36 від 09.02.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 4079520,00 грн, згідно з Видатковою накладною №19 від 26.01.2023, оплачено 10.02.2023 платіжним дорученням №337 від 09.02.2023;

- Свинина тушкована вищого гатунку на суму 1473160,00 грн, згідно з Видатковою накладною №21 від 28.01.2023, оплачено 17.02.2023 платіжним дорученням №60 від 16.02.2023.

Позивач також посилається на те, що протягом періоду з 16.01.2023 по 17.02.2023 зобов`язання, обумовлені Договором про закупівлю товарів від 16.01.2023 № 11, були виконані обома сторонами у повному обсязі - постачальник (ФОП ОСОБА_1 ) надав товар, а замовник (Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради) оплатив отриманий товар на загальну суму Договору у повному обсязі, а саме у розмірі 30029800,00 грн.

Однак суд з вказаними доводами не погоджується та зазначає, що моніторинг процедури закупівлі полягає в аналізі дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VII).

Абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VII також передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Таким чином, органи державного фінансового контролю уповноважені проводити моніторинг закупівлі на всіх етапах процедури закупівлі, в тому числі після укладення договору про закупівлю та протягом усього строку його дії. При цьому закон не обмежує коло питань, які можуть бути предметом перевірки на кожному із етапів процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону № 922-VIII у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що оприлюднення замовником звіту про виконання договору про закупівлю є тією подією, яка підтверджує факт виконання договору та відсутність договірних зобов`язань у сторін, і з настанням якої органи державного фінансового контролю втрачають повноваження щодо здійснення державного фінансового контролю у спосіб проведення моніторингу відповідної закупівлі.

Суд установив, що моніторинг спірної закупівлі був розпочатий Держаудитслужбою 10.03.2023 та завершився оприлюдненням висновку № 371 від 04.04.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі.

Водночас, як було зазначено вище, відповідно до пункту 11.1 Договору про закупівлю товарів від 16.01.2023 № 11, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2023.

Пунктом 11 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.

За змістом пунктами 1 та 2 додаткової угоди № 2 від 03.04.2023 до договору про закупівлю № 11 від 16.01.2023, укладеної між Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (замовником) і ФОП ОСОБА_1 (постачальником), ураховуючи, що згідно з вимогами законодавства строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору та беручи до уваги, що усі умови та зобов`язання за даним Договором Сторонами виконані в повному обсязі, сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до Договору шляхом укладання цієї Угоди. Змінити п. 11.1 Договору та викласти цого в наступній редакції: «цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 03 квітня 2023 р.»

Як встановлено судом, додаткову угоду № 2 від 03.04.2023 до договору про закупівлю № 11 від 16.01.2023 було оприлюднено в електронній системі закупівель 06.04.2022, тобто протягом встановленого пунктом 11 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII строку для оприлюднення змін до договору.

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2022-12-26-017417-a було оприлюднено замовником 06.04.2023.

Отже, протягом усього періоду проведення моніторингу спірної закупівлі та на дату складання оскаржуваного висновку в електронній системі закупівель були відсутні відомості, які б свідчили про виконання договору про закупівлю № 11 від 16.01.2023, тому у відповідача були законні підстави для проведення моніторингу, складання висновку та покладення на позивача, як замовника, обов`язку усунути ті істотні порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що були виявлені за результатами моніторингу процедури закупівлі.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що факт виконання сторонами договору про закупівлю свідчить про неправомірність оскаржуваного висновку.

По-перше, суд наголошує на тому, що відповідач не порушив часових рамок проведення моніторингу закупівлі, визначених Законом № 922-VIII.

По-друге, встановлені обставини справи вказують на те, що на час проведення моніторингу процедури закупівлі та складання оскаржуваного висновку відповідач не міг знати про те, що договір є виконаним, оскільки в електронній системі закупівель додаткова угода № 2 від 03.04.2023 до договору про закупівлю № 11 від 16.01.2023 була оприлюднена лише 06.04.2023, тобто вже після складання та затвердження спірного висновку відповідача.

По-третє, на думку суду, сам по собі факт виконання договору про публічну закупівлю не може бути самостійною підставою для скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, якщо така процедура проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а зафіксовані у висновку порушення дійсно мали місце та доводяться зібраними у справі доказами.

По-четверте, аргументи позивача є неприйнятними для суду і з тих міркувань, що у такому разі повністю нівелюється мета проведення моніторингу процедури закупівлі, адже недобросовісний замовник/учасник завжди зможе уникнути відповідальності за укладення із порушенням вимог чинного законодавства договору про закупівлю лише на тій підставі, що такий незаконний договір вже виконаний. І особливо актуально це для тих випадків, коли договір про закупівлю укладається замовником з учасником, який не відповідає кваліфікаційним критеріям, тобто з учасником, який в принципі вважається таким, що не може бути переможцем торгів, оскільки не відповідає вимогам, які ставляться до виконавця робіт (надавача послуг, продавця товарів).

Інших вагомих доводів, які б вказували на протиправність оскаржуваного висновку, позивачем не наведено.

Щодо посилання позивача на протиправність визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень, а саме зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, суд зазначає таке.

Пунктом 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241 (далі - Порядок № 552), передбачено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

У пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку від 04.04.2023 зазначено про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №640/17543/20 зауважив, що усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №640/17543/20 наголосив, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягали виконанню.

Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у справах №20/693/21, № 200/100092/20, № 280/8475/20, а також № 260/2993/21 (постанова від 31.01.2023) і колегія суддів Верховного Суду по справі №640/17543/20 не знайшла підстав для відступу від такої правової позиції.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 в справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, від 19.04.2021 у справі № 1.380.2019.006879 наголошував на необхідності конкретизації у висновку, яких саме заходів має вжити позивач та в який спосіб можливо усунути порушення. І таким критеріям, як було встановлено вище, оскаржуваний висновок за умови підтвердження виявлених у ході моніторингу порушень, відповідав би.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

А тому, судом першої інстанції правомірно відхилено мотиви позивача про безпідставність вимог висновку щодо зобов`язання підприємства здійснити заходи щодо усунення виявленого правопорушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків нікчемності/недійсності договору.

За висновками Верховного Суду, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині відхилення тендерної пропозиції з підстав того, що така не відповідає Закону, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Отже, за викладених обставин,висновок Державної аудиторської служби України №371 від 04.04.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі Державної аудиторської служби України є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (пр. Металургів, буд. 36Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50101, код ЄДРПОУ 26136777) до Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 34288605), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (пр. Металургів, буд. 36Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50101, код ЄДРПОУ 26136777).

Відповідач: Державна аудиторська служба України (вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 34288605).

Третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Н.В. Кучугурна