Рішення

від 14.11.2023 по справі 320/29317/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року № 320/29317/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН"

до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві

про визнання протиправною та скасування постанови в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН" із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві №21/4833 від 21.07.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДОРФІН» фінансових санкцій у розмірі 120 000 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 10.07.2023 Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві здійснило позапланову перевірку щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН" вимог законодавства у сфері попередження щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення. За результатами позапланової перевірки складено акт від 10.07.2023 №1336-16 про наявність порушень вимог законодавства, а саме: пункту 5 частини 2 статті 13, абзаців 1,3 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». 21.07.2023 відповідачем складено постанову №21/4833 від 21.07.2023 про накладення стягнень передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», відповідно до якої до позивача застосовано фінансові санкції, зокрема у розмірі 120 000,00 грн за використання чотирьох тютюнових виробів (тютюну для кальяну) з метою отримання послуг приготування кальяну. Позивач наголошує, що в його закладі забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів т не вчинялись дії направлені на рекламу та стимулювання продажу тютюнових виробів, а посадові особи відповідача при видачі оскаржуваної постанові в частині не надали належних та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем норм Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Водночас зауважив, що надання послуги з організації паління кальяну не може вважатися способом стимулювання продажу тютюнових виробів споживачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час перевірки діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України. Наголошено про встановлення порушень абзаців 1 та 3 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг, пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування придбання або використання тютюнових виробів.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в які наголошено про фіксування відповідачем саме куріння кальяну, а не продажу тютюнових виробів з подальшим їх використанням. Як і не зафіксовано жодних заходів з реклами чи стимулювання продажу тютюнових виробів.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві «Про проведення позапланового заходу (перевірки)» від 29.06.2023 року № 1336 та направлення на проведення заходу від 29.06.2023 року № 92-1336 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві проведено перевірку планового (позапланового) заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Позаплановий захід здійснюється на підставі звернення гр. ОСОБА_1 щодо порушення вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення в закладі ресторанного господарства «Endorphine» за адресою : м.Київ, просп. Володимира Івасюка, 12 Г, корп.2).

За наслідками проведення перевірки складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення від 10.07.2023 №1336-16, відповідно до якого виявлені наступні порушення:

- пункт 5 частини 2 статті 13 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

- абзаців 1 та 3 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг, пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування придбання або використання тютюнових виробів.

На останній сторінці вказаного акту позивач вказав, що не згодний із ним, в закладі не здійснюється стимулювання та реклама тютюнових виробів. Примірник акту позивач отримав 10.07.2023, про що свідчить його особистий підпис.

На підставі Акта відповідач прийняв постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 ЗУ « Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 21.07.2023 №21/4833 за куріння, вживання та використання тютюнових виробів, а саме кальянів, у приміщенні закладу ресторанного господарства та порушення заборони щодо стимулювання продажу тютюнових виробів, в тому числі використання чотирьох тютюнових виробів (тютюну для кальяну) з метою отримання послуг з приготування кальяну у приміщенні закладу ресторанного господарства «ENDORPHINE» ТОВ «ЕНДОРФІН» за адресою: м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 12Г, корпус 2, якою накладено фінансову санкцію у розмірі 123 000,00 грн.

Спірна постанова отримана позивачем 03.08.2023.

Не погоджуючись із постановою №21/4833 від 21.07.2023 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН" штрафних санкцій на суму 120 000,00 грн. за порушення абзацу 1,3 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:

- проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;

- використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

- продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;

- розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;

- розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

- надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

- продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимоги абзаців першого та третього частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів i їx шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів.

Суд звертає увагу, що в описовій частині акту перевірки відповідач вказав, що в закладі ресторанного господарства відвідувачам реалізуються тютюнові вироби (тютюн для кальяну), який реалізується з метою їх подальшого використання, а саме використання тютюну в поєднання з отримання споживачами послуги приготування кальяну, а саме зафіксовано використання чотирьох кальянів для вживання споживачами реалізованого суб`єктом господарювання тютюнових виробів (тютюн для кальяну), що є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів та використанням споживачами тютюнових виробів у приміщенні закладу ресторанного господарства в поєднанні з послугою приготування кальяну для подальшого вживання тютюну.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання.

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Статтею 16 Закону № 2899-IV заборонена реклама, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів. Аналіз наведеної норми, зокрема у сукупності з статті 20 цього ж Закону, який передбачає фінансові санкції за порушення заборони щодо стимулювання продажу тютюнових виробів, дає підстав для висновку про те, що заборона продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами повинна мати місце там, де придбання інших товарів або послуг супроводжується продажем тютюнових виробів, або інший товар або послуга надається безкоштовно, що могло б стимулювати покупця придбати тютюновий виріб саме в такому асортименті.

Суд зауважує, що з акту перевірки та спірної постанови неможливо встановити, що саме відповідач вважає стимулюванням продажу тютюнових виробів, яке проявляється у продажі тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, оскільки у акті зазначено тільки («кальян»).

Водночас, суд зауважує, що надання послуг з організації паління кальяну не може вважатися способом для стимулювання продажу тютюнових виробів споживачам.

Відтак, продаж кальяну не є наданням послуг з продажу тютюнових виробів з метою їх подальшого використання, так як послуга з продажу тютюну до кальяну чи кальянної суміші та надання кальяну, не можуть бути окремими послугами, які надаються у закладах ресторанного господарства.

У постанові ВС від 19 січня 2023 року у справі №420/2004/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108515764) сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

У той же час, приписи частини 1 статті 16 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» є двозначними у тлумаченні.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. and Others v. Bulgaria, заява №1365/07, пункт 39), «Олександр Волков проти України» (Oleksandr. Ukraine, заява №21722/11, пункт 170)).

Верховний суд у постанові від 11.05.2022 у справі № 640/10758/21 (№ в ЄДРСР 104258074) наголошує, що поняття «якість закону» (quality of law) або «принцип зрозумілих правил» (understandable rules) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Відтак, висновки відповідача про порушення вимог зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, не відповідає вимогам законодавства.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган допустив свавільне трактування вищезазначеної норми Закону України №2899-IV та надав помилкову оцінку діям позивача, що є неприпустимим.

З аналізу викладених обставин можна дійти висновку, що в діях суб`єкта господарювання відсутні порушення законодавчих приписів, перевірка дотримання яких була ціллю позапланового заходу державного контролю (перевірки) і наявні об`єктивні підстави для скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №21/4833 від 21.07.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 120 000 грн.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН" задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві №21/4833 від 21.07.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДОРФІН» фінансових санкцій у розмірі 120 000 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.