Рішення

від 07.11.2023 по справі 340/3038/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3038/23

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-ОІЛ" (25030, м. Кропивницький, просп. Університетський, 3, код ЄДРПОУ 33962594)

представник: Панова К.О.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

представник: Івашкін О.В.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-ОІЛ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №00028150903 від 02.05.2023 року.

Позов мотивовано тим, що за наслідками фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері обігу пального, проведеної ГУ ДПС у Кіровоградській області, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до ТОВ "БМК-ОІЛ" застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000 грн. за оптову торгівлі пальним за відсутності ліцензії. Позивач не погоджується з цим рішенням та вказує, що він у липні 2019 році отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним строком на 5 років, на підставі якої проводив свою господарську діяльність, а у червні 2022 року здійснив черговий річний платіж за цю ліцензію. У липні 2022 року на виконання договору поставки, укладеного із ФГ Скриніка С.А., позивач оформив документи від 07.07.2022 року про поставку цьому покупцеві дизельного палива. Але 07.07.2022 року він дізнався про анулювання виданої йому ліцензії на право оптової торгівлі пальним, а тому скасував поставку палива, відкоригував первинні документи та звернувся до ГУ ДПС у Кіровоградській області за отриманням нової ліцензії. Отримавши 19.07.2022 року нову ліцензію на право оптової торгівлі пальним, позивач лише 20.07.2022 року здійснив поставку дизельного палива на адресу ФГ Скриніка С.А. Позивач стверджує, що він не був своєчасно повідомлений про анулювання ліцензії, а розпорядження про її анулювання не отримував. Вказує, що відповідач у своїй діяльності не дотримався принципу належного урядування. З цих підстав просить суд визнати оскаржуване рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою судді від 24.05.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході фактичної перевірки, проведеної у квітні 2023 року, встановлено факт здійснення позивачем 07.07.2022 року оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, що є порушенням вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафу. Вказував, що у зв`язку з порушенням позивачем термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій ліцензії, відповідач прийняв розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року про анулювання ліцензії. Вказане розпорядження направлено позивачу засобами поштового зв`язку та отримано ним 01.07.2022 року. Тому позивач після цього не мав права займатися оптовою торгівлею пальним, допоки він не отримав нову ліцензію на такий від діяльності. Відповідач заперечив доводи позивача про скасування ним поставки пального 07.07.2022 року та коригування помилково виданих документів, та вказав, що розрахунок коригування до акцизної накладної від 07.07.2022 року та акцизна накладна за 20.07.2022 року про поставку дизельного палива на адресу отримувача ФГ Скриніка С.А. зареєстровані лише у квітні 2023 року після проведення фактичної перевірки. Доводячи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив, у якій вказала, що відповідач не виконав вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо обов`язку направити позивачу розпорядження про анулювання ліцензії в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Ухвалою від 19.10.2023 року суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив справу для розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-ОІЛ" з 16.12.2005 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області. Основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

ТОВ "БМК-ОІЛ" зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального.

У квітні 2023 року посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу №421-п від 10.04.2023 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, та контролю за дотримання порядку здійснення обігу підакцизних товарів провели фактичну перевірку ТОВ "БМК-ОІЛ" за період діяльності з 01.06.2022 року, за наслідками якої склали акт №2500/11-28-09-03/33962594 від 14.04.2023 року.

Відповідно до цього акту у періоді, що перевірявся, а саме 07.07.2022 року, ТОВ "БМК-ОІЛ" відповідно до акцизної накладної №27 від 07.07.2022 року реалізувало ФГ Скриніка С.А. дизельне паливо у кількості 1708, 87 л. Реалізацію здійснено з пересувного акцизного складу (автомобіль д.н.з. НОМЕР_1 ), пункт розвантаження: Кіровоградська область, Кропивницький район, вул. Козацька, 33. Реалізацію здійснено згідно видаткової накладної №РН-0000032 від 07.07.2022 року та товарно-транспортної накладної №07/07 від 07.07.2022 року. Між тим, розпорядженням ГУ ДПС у Кіровоградській області №431-рл від 29.06.2022 року анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, у зв`язку з порушенням термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій ліцензії. Тож, за висновками перевірки, ТОВ "БМК-ОІЛ" здійснило оптову торгівлю пальним за відсутності ліцензії, чим порушило вимоги частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Директор ТОВ "БМК-ОІЛ" Бойко О.М. отримав примірник цього акту 18.04.2023 року та тоді ж надав пояснення, у яких повідомив, що не отримував розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року про анулювання ліцензії, а зміни до Статуту товариства були внесені ще 02.10.2019 року. Вказував, що 07.07.2022 року операція з продажу дизельного палива ФГ ОСОБА_1 не відбулася, а дизельне паливо фактично відвантажено цьому покупцю лише 20.07.2022 року - вже після отримання 19.07.2022 року нової ліцензії.

Також 25.04.2023 року позивач подав заперечення на акт перевірки, у яких навів ті самі аргументи.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Кіровоградській області склала висновок №47/11-28-09-03/33962594 від 01.05.2023 року.

На підставі акту перевірки в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняв податкове повідомлення-рішення форми "С" №00028150903 від 02.05.2023 року, яким до ТОВ "БМК-ОІЛ" на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 500 000 грн. за оптову торгівлю пальним без наявності ліцензії.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є перевірка законності накладення на позивача штрафу за здійснення операції з реалізації пального без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95 від 18.12.1995 року (надалі - Закон №481/95).

У статті 1 Закону №481/95 вказано, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії;

Терміни "пальне" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.

Статтею 15 Закону №481/95 унормовані правила імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального.

Цією нормою Закону №481/95, в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" №1914-IX від 30.11.2021 року, який набрав чинності 01.01.2022 року (надалі - Закон №1914-ІХ), передбачено зокрема таке:

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. (частина 1)

Встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, у розмірі 10000 гривень. (частина 7)

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. (частина 9)

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. (частина 10)

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам). (частина 34)

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії. (частина 46)

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. (частина 54)

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. (частина 55)

Підстави анулювання ліцензії наведені у частині 52 статті 15 Закону №481/95.

Так, згідно з абзацом 13 пункту 52 частини 15 Закону №481/95 (в редакції Закону 1914-IX) ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

- порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії.

Згідно з частиною 53 статті 15 Закону №481/95 ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Частиною 3 статті 16 Закону №481/95 передбачено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року №609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" затверджено Перелік органів ліцензування, згідно з яким органами ліцензування щодо діяльності з оптової торгівлі пальним визначено територіальні органи ДПС.

У статті 17 Закону №481/95 передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів: у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

У статті 1 Закону №481/95 установлено, що Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про:

- ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб`єкта господарювання - найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва);

- місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса);

- дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №545 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (надалі Порядок - №545).

Пунктом 2 Порядку №545 передбачено, що Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №545 підставою для включення суб`єкта господарювання до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення ДФС та її територіальних органів про видачу ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для внесення змін до відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №545 підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Згідно зі статтею 215 Податкового кодексу України пальне належить до підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

У Розділі VI Податкового кодексу України наведені правила адміністрування акцизного податку.

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Пунктом 231.1 статті 231 ПК України передбачено, що платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового: б) з акцизного складу пересувного: будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов`язана зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Пунктом 231.5 статті 231 ПК України передбачено, що при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пункту 231.6 статті 231 ПК України реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється: першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, - протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального.

Підтвердженням особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального або спирту етилового/особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

ДПС України у листі від 13.09.2021 року "Щодо приймання та обробки "Акцизної накладної" у зв`язку з доопрацюванням системи" інформувала платників акцизного податку про зміни в роботі програмного забезпечення ЄРАН з приймання та обробки "Акцизної накладної", якими внесені контрольні заходи щодо реєстрації акцизних накладних, зокрема: 1) перевіряється особа, що реалізує пальне, на наявність ліцензії. У разі відсутності у суб`єкта господарювання, який реалізує пальне, діючої або призупиненої ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, у реєстрації акцизної накладної на реалізацію пального таким суб`єктом господарювання буде відмовлено.

Аналіз вказаних норм Закону№481/95 та Податкового кодексу України свідчить, що такий вид господарської діяльності як оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктами господарювання виключно за наявності ліцензії, виданої органами ДПС. Така ліцензія є документом, що засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження цього виду діяльності протягом визначеного строку. У разі виникнення передбачених законом підстав ліцензія може бути анульована шляхом прийняття органом ДПС розпорядження про анулювання ліцензії. З моменту анулювання ліцензії суб`єкт господарювання позбавляється права на провадження діяльності щодо оптової торгівлі пальним та втрачає можливість реєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Таким моментом, з якого ліцензія анулюється і вважається недійсною, є момент одержання суб`єктом господарювання розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку. Не пізніше наступного робочого дня з дня анулювання ліцензії контролюючий орган зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, що зумовлює виключення суб`єкта господарювання з цього реєстру. У разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює торгівлю пальним без наявності діючої ліценції, то це є підставою для застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Суд установив, що ДФС України у липні 2019 року видала ТОВ "БМК-ОІЛ" ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900885, терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року. (а.с. 8)

Позивач щороку здійснював внесення річної плати за ліцензію на оптову торгівлю пальним.

У червні 2022 року позивач знову сплатив черговий платіж за цю ліцензію, про що повідомив ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідною заявою від 14.06.2022 року. До цієї заяви додав оригінал ліцензії №990614201900885 від 01.07.2019 року для проставлення на ній відмітки про внесення чергової плати за ліцензію. (а.с. 9, 10)

Між тим, заступник начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняла розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року "Про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі", яким згідно з абзацом 13 частини 52 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" ТОВ "БМК-ОІЛ" анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним №990614201900885 від 01.07.2019 року. (а.с. 120)

Відповідач стверджує, що позивач 07.07.2022 року здійснив операцію з реалізації дизельного палива у кількості 1708, 87 л на адресу отримувача ФГ Скриніка С.А., про що свідчить складена ТОВ "БМК-ОІЛ" акцизна накладна №27 від 07.07.2022 року (зареєстрована в ЄРАН 07.07.2022 року), а також виписана ним видаткова накладна №РН-0000032 від 07.07.2022 року про передачу товару та товарно-транспортна накладна №07/07 від 07.07.2022 року про перевезення товару.

Тож за висновками відповідача, оскільки ліцензія №990614201900885 від 01.07.2019 року вважається недійсною, то реалізація позивачем дизельного палива на адресу ФГ Скриніка С.А., яка мала місце 07.07.2022 року, вчинена ним незаконно, є порушенням вимог частини 1 статті 15 Закону №481/95 і згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95 тягне відповідальність у вигляді фінансової санкції (штрафу) у розмірі 500 000 грн. за оптову торгівлю пальним без наявності ліцензії.

Суд у ході судового розгляду з метою з`ясування обставин позбавлення позивача права на провадження діяльності щодо оптової торгівлі пальним внаслідок анулювання виданої йому ліцензії, витребував у відповідача документи, які стали підставою для прийняття розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року, докази направлення цього розпорядження позивачу в електронній формі засобами електронного зв`язку та витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, до якого внесені відомості про анулювання ліцензії.

Відповідач надав суду акт №142/11-28-09-02/33962594 від 28.06.2022 року, складений посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області, згідно з яким при здійсненні моніторингу суб`єктів господарювання, які мають діючі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, встановлено, що ТОВ "БМК-ОІЛ" порушило строки звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій ліцензії №990614201900885 від 01.07.2019 року. Зміна відомостей, зазначених у ліцензії, а саме зміна місцезнаходження суб`єкта господарювання відбулася 04.10.2021 року. В цьому акті міститься посилання на норми частини 54 статті 15 Закону №481/95 та частини 2 статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". (а.с. 118 119)

Розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року про анулювання ліцензії прийняте з посиланням на абзац 13 пункту 52 частини 15 Закону №481/95 - на підставі порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Представник відповідача пояснив, що такими змінами відомостей стала зміна місцезнаходження позивача, оскільки той з 04.10.2021 року змінив місцезнаходження юридичної особи та не звернувся у місячний строк до органу ліцензування з метою оформлення нової ліцензії з урахуванням цих змін.

Суд установив, що дійсно позивач після отримання ліценції на право оптової торгівлі пальним №990614201900885 від 01.07.2019 року змінив зареєстроване місцезнаходження юридичної особи на нову адресу: м. Кропивницький, проспект Університетський, 3, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.10.2019 року внесено відповідні зміни щодо місцезнаходження юридичної особи. (а.с. 92) Тож зміна місцезнаходження суб`єкта господарювання мала місце 03.10.2019 року, а не 04.10.2021 року, як вказано в акті №142/11-28-09-02/33962594 від 28.06.2022 року.

Суд зазначає, що на той час стаття 15 Закону №481/95 мала іншу редакцію та містила частину 51, яка передбачала, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Тож на момент зміни позивачем місцезнаходження юридичної особи у жовтні 2019 року і до набрання 01.01.2022 року чинності Законом №1914-IX Закон №481/95 не передбачав обов`язку суб`єкта господарювання, якому видано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, подавати до органу, який видав ліцензію, заяву про зміну відомостей, зазначених у ліцензії, не встановлював вимог до такої заяви та щодо терміну її подання, а також не передбачав, що наслідком неподання (несвоєчасного подання) суб`єктом господарювання заяви щодо зміни відомостей, зазначених у ліцензії, може бути анулювання ліцензії.

Саме Законом №1914-IX запроваджено обов`язок суб`єкта господарювання у разі зміни відомостей, зазначених у виданій йому ліцензії, у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою (частина 54 статті 15 Закону №481/95) та передбачено, що порушення цього терміну є підставою для анулювання ліцензії (абзац 13 частини 52 статті 15 Закону №481/95).

Посилання відповідача на статтю 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", якою передбачено обов`язок ліцензіата повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 3 частини 2 статті Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" його дія не поширюється на ліцензування видів господарської діяльності з пальним, що здійснюється відповідно до Закону №481/95.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суду не надано доказів того, що після 01.01.2022 року у позивача змінилися відомості, зазначені у виданій йому ліцензії №990614201900885 від 01.07.2019 року, і після цього він порушив місячний термін для звернення до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою про видачу ліцензії, оформленої з урахуванням таких змін, що могло б бути підставою для анулювання цієї ліцензії.

Тож оскільки позивач після набрання чинності Законом №1914-IX не порушував термін звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій йому ліцензії №990614201900885 від 01.07.2019 року, установлений частиною 54 статті 15 Закону №481/95, тому анулювання ліцензії на підставі абзацу 13 частини 52 статті 15 Закону №481/95 (в редакції Закону №1914-IX) є незаконним.

Згідно з наданим відповідачем витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального датою анулювання цієї ліцензії є 29.06.2022 року. (а.с. 158)

На період дії воєнного стану в Україні вільний доступ до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, який повинен розміщуватися на офіційному вебсайті ДПС, не надається, що не дозволило суду перевірити дату анулювання ліцензії за даними цього Реєстру.

Представник відповідача стверджував, що розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року про анулювання ліцензії було направлене позивачу 29.06.2022 року засобами електронного зв`язку в його Електронний кабінет, а також направлене засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення і цей рекомендований лист вручений позивачу 01.07.2022 року. Пояснив, що датою анулювання ліценції контролюючий орган вважає 05.07.2022 року, коли до ГУ ДПС у Кіровоградській області повернулося повідомлення про вручення ТОВ "БМК-ОІЛ" цього рекомендованого листа.

На підтвердження цих обставин відповідач надав суду скріншот реєстраційно-моніторингової картки вихідного документа, сформованої інформаційною системою ДПС, та копію повідомлення АТ "Укрпошти" про вручення поштового відправлення (ШКІ 2500675405387). (а.с. 123, 124)

Між тим, зміст реєстраційно-моніторингової картки, сформованої інформаційною системою ДПС, свідчить, що електронний документ (розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року) направлений 29.06.2022 року о 09:16 в Електронний кабінет ТОВ "ГСМ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42621044).

У судовому засіданні представник відповідача визнав факт помилкового надіслання розпорядження, прийнятого щодо позивача, в Електронний кабінет, який належить сторонньому суб`єкту господарювання.

Щодо рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ШКІ 2500675405387), то у ньому міститься прізвище особи, яка від імені адресата 01.07.2022 року отримала цей лист - "Мизь".

Представник позивача у ході судового розгляду справи заперечила факт надходження на підприємство цього рекомендованого листа та стверджувала, що така особа на підприємстві ніколи не працювала і не була уповноваженою на отримання поштової кореспонденції. Пояснила, що директор ТОВ "БМК-ОІЛ" ОСОБА_2 дізнався про анулювання ліцензії в ГУ ДПС у Кіровоградській області 07.07.2022 року, коли прибув туди з метою отримати оригінал ліцензії №990614201900885 від 01.07.2019 року, який він подав разом із заявою від 14.06.2022 року для проставлення відмітки про сплату чергового річного платежу.

Відповідач у ході судового розгляду справи такі доводи позивача не спростував, а також не довів, що особа на прізвище "Мизь" була/є представником юридичної особи ТОВ "БМК-ОІЛ", уповноваженим на одержання поштових відправлень.

Суд зазначає, що правила листування платників податків та контролюючих органів наведені у статті 42 ПК України, яка станом на червень-липень 2022 року містила такі норми:

42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Суд наголошує, що відповідно до норм спеціального Закону №481/95 анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним та її недійсність настає лише з моменту одержання суб`єктом господарювання відповідного розпорядження, надісланого йому контролюючим органом в електронній формі засобами електронного зв`язку. Саме такий спосіб направлення контролюючим органом цього розпорядження суб`єкту господарювання пояснюється необхідністю точної фіксації дати та часу вручення суб`єкту господарювання такого документу, з огляду на правові наслідки анулювання/недійсності ліцензії, які виникають з цього моменту як для суб`єкта господарювання (платника акцизного податку), так і для контролюючого органу.

Зважаючи на правила обміну електронними документами між платниками та контролюючими органами, доказом одержання суб`єктом господарювання розпорядження про анулювання ліцензії є квитанція про доставку документу в текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Цей документ дозволяє встановити момент, з якого видана ліцензія вважається недійсною, а суб`єкт господарювання втрачає право на проведення відповідного виду діяльності.

Суд установив, що позивач має Електронний кабінет, через який реалізує права та обов`язки платника податків та через який відбувається листування між ним та відповідачем засобами електронного зв`язку в електронній формі.

Позивач надав скріншот сторінки "Вхідні документи ДПС" приватної частини Електронного кабінету, у якому відсутні вхідні документи (розпорядження ДПС), датовані червнем-липнем 2022 року. (а.с. 149)

Відповідач у ході судового розгляду справи не надав квитанцію про доставку позивачу в його Електронний кабінет розпорядження ГУ ДПС в Кіровоградській області №431-рл від 29.06.2022 року про анулювання ліцензії, а відтак належними та допустимими доказами не довів факт анулювання/недійсності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, виданої позивачу, станом на 07.07.2022 року.

Засади відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачені у Главі 11 Податкового кодексу України, яка містить такі норми:

Стаття 109. Загальні положення

109.1. Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

109.2. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 111. Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна.

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

112.5. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.

Суд установив, що позивач отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним №990614201900885 від 01.07.2019 року терміном на п`ять років, тобто до 01.07.2024 року, сумлінно виконував обов`язки ліцензіата та не допускав порушень вимог чинного законодавства, які б могли бути підставою для анулювання видної йому ліцензії. Відповідач прийняв розпорядження №431-рл від 29.06.2022 року про анулювання цієї ліцензії без передбачених законом підстав та не повідомив позивача у встановлений законом спосіб про анулювання ліцензії. Тож станом на момент оформлення 07.07.2022 року первинних документів про поставку та відвантаження на адресу ФГ Скриніка С.А. дизельного палива позивач не був обізнаний про анулювання виданої йому ліцензії та її недійсність, натомість був переконаний у тому, що видана йому ліцензія є чинною, а він має право на здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним. Складена позивачем акцизна накладна №27 від 07.07.2022 року була зареєстрована в ЄРАН 07.07.2022 року і контролюючий орган не відмовив у її реєстрації з підстав відсутності у позивача діючої ліцензії на право оптової торгівлі пальним. Як свідчить витяг з ЄРАН про зареєстровані у липні 2022 року акцизні накладні щодо реалізації пального, позивач відновив діяльність із придбання та реалізації пального вже після того, як він 15.07.2022 року звернувся за отриманням нової ліцензії на право оптової торгівлі пальним та отримав ліцензію №990614202200975 від 19.07.2022 року. (а.с. 12, 125, 130 - 131, 151)

Відповідач, стверджуючи про недійсність станом на 07.07.2022 року ліцензії №990614201900885 від 01.07.2019 року на право оптової торгівлі пальним внаслідок її анулювання, не довів факт настання події, з якою стаття 15 Закону №481/95 пов`язує недійсність анульованої ліцензії та позбавлення суб`єкта господарювання права на здійснення оптової торгівлі пальним, а саме одержання ним розпорядження про анулювання ліцензії в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Тож у діях позивача відсутня вина у порушенні вимог частини 1 статті 15 Закону №481/95. Відповідач не довів, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, або цілеспрямовано створив умови для незаконного обігу пального, а саме здійснення безліцензійної торгівлі пальним.

Натомість суд установив незаконність дій відповідача щодо безпідставного анулювання виданої позивачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним та щодо ненаправлення позивачу розпорядження про анулювання цієї ліцензії, що за правилами пп.112.8.4 п.112.8 ст.112 ПК України звільняє позивача від фінансової відповідальності за порушення законодавства щодо незаконного обігу пального чи порядку ліцензування продажу пального.

Тому суд вважає, що позов ТОВ "БМК-ОІЛ" слід задовольнити, а оскаржене ним податкове повідомлення-рішення про застування штрафу слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з розглядом цієї справи позивач поніс судові витрати на сплату судового збору в сумі 7500 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн.

З огляду на задоволення позову, такі судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-ОІЛ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00028150903 від 02.05.2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-ОІЛ" судові витрати на сплату судового збору в сумі 7500 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ

Повне рішення суду складене 13.11.2023 року.