Рішення

від 13.11.2023 по справі 380/15905/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 рокусправа № 380/15905/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІУМУМ Ю-ЕЙ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; код ЄДРПОУ 13817458) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІУМУМ Ю-ЕЙ» (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Петрушевича, 3, код ЄДРПОУ 44728283), в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіумум Ю-ЕЙ» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 348397,19 грн адміністративно господарських санкцій та пені за невиконана нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - штатних працівників облікового складу за 2022 рік, передбачений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у кількості 6 робочих місць. У зв`язку з чим позивач, враховуючи приписи ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", визначив відповідачеві суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 348397,19 грн.

Ухвалою від 17.07.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 31.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

16.10.2023 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він проти задоволення позову заперечує. Пояснення обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІУМУМ Ю-ЕЙ» зареєстроване 10.02.2022 з основним видом діяльності згідно з КВЕД 52.10 «Складське господарство». Вакансії, які виникають у Відповідача є публічними. Так, відповідач публікує вакантні у нього посади, зокрема на українському провідному Web-pecypci з пошуку роботи - Work.ua. За весь час з усіх ресурсів, де відповідач знаходив та працевлаштовував працівників згідно з трудовим законодавством жодної необґрунтованої відмови у прийнятті інвалідів на роботу відповідач не надавав, більше того, у відповідача завжди наявний дефіцит в працівниках. Усі особи з інвалідністю які звернулись до відповідача та погодились працювати були працевлаштовані, а тому забезпечити середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу неможливо з об`єктивних підстав. Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІУМУМ Ю- ЕЙ» вжило усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, однак з об`єктивних причин забезпечити середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу не змогло. Також зазначає, що позивач не надав суду доказів безпідставної відмови відповідача особам з інвалідністю, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування. Таким чином вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Крім цього вказує, що на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІУМУМ Ю- ЕЙ» становила 148 осіб. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 9750904,81 грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік 65884,49 грн.

Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача у 2022 році становив 6 осіб (4 відсотки від середньооблікової кількості штатних працівників). Відповідачем у вказаний період працевлаштовано одну особу з інвалідністю.

Отже, відповідачем не забезпечено працевлаштування 5 осіб з інвалідністю.

На підставі наведених обставин позивачем розміщено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій в електронному кабінеті роботодавця, що підтверджується квитанцією від 17.04.2023.

Оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 329422,46 грн, а також пеня у сумі 18974,73 грн, позивач з метою примусового стягнення коштів, звернувся із позовною заявою до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 18-1 вказаного Закону особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітним і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XIІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частинами першої, четвертої, дев`ятої статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020, у рядку 03 відображається кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого ст. 19 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем.

Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону від 21.03.1991 № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70.

В силу положень ч. 3 та 5 ст. 19 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю вважається виконанням нормативу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI (далі Закон від 05.07.2012 № 5067-VI) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).

За відсутності вказаної інформації центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, фактично позбавлений можливості виконувати завдання та функції, покладені на нього ст. 22 Закону від 05.07.2012 № 5067-VI. Водночас, відсутність інформації про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю унеможливлює працевлаштування останніх до роботодавців.

Подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 316).

Згідно з пунктами 5 та 6 розділу 1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі - Наказ № 316) (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, згідно з чинними на момент виникнення спірних правовідносин положеннями Наказу № 316, звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.

Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Таким чином системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;

- звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;

- а у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

У свою чергу Верховний Суд у своїх постановах від 11.08.2021 за № 260/557/19, від 22.06.2022 за № 826/11977/18, від 25.07.2022 за № 160/4187/19 зробив висновок про те, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

При цьому, Законом не передбачено обов`язку щомісячно подавати звітність за формою №3-ПН. Проте, існує обов`язок підприємства одноразово подавати форму 3-ПН, а саме - не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Отже, проаналізувавши загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, які регламентовано главою 24 Господарського кодексу України, Верховний Суд виснував наступне: "суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення".

За наведеного, у цій справі необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Як встановлено судом відповідачем не подано звітів за формою № 3-ПН у спірний період або листів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Відповідач, в свою чергу, не спростовував неподання звітів та листів державній службі зайнятості, а зазначив лише про те, що ним вживались заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, шляхом розміщення оголошення щодо наявності вакансії на сайті Work.ua.

Вказані твердження відхиляються судом, адже розміщення оголошень на вебсайтах має місце, втім, як додатковий захід працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, відповідач зобов`язаний вживати заходи передбачені законодавством, а саме шляхом подання до державної служби зайнятості звітів за формою № 3-ПН у спірний період або листів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

За наведеного вище суд вважає, що відповідачем не виконано в повному обсязі вимоги чинного законодавства щодо подання у встановленому порядку інформації про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю до центру зайнятості, при цьому ним не вжито всіх залежним від нього заходів для недопущення господарських правопорушень.

Неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, а саме неподання звіту за формою № 3-ПН є порушенням вищезгаданих норм та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 по справі № 812/579/17.

Згідно з ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону від 21.03.1991 № 875-XII та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007, орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Отже, Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю правомірно нараховано відповідачу пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18974,73 грн за період з 16.04.2022 по 27.06.2022.

Доказів сплати відповідачем даної заборгованості суду не надано.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 293, 295, КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІУМУМ Ю-ЕЙ» (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Петрушевича, 3, код ЄДРПОУ 44728283) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13817458) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 348397 (триста сорок вісім тисяч триста дев`яносто сім) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан