Рішення

від 13.11.2023 по справі 380/20363/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 рокусправа № 380/20363/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЦЦ Україна до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЦЦ Україна звернулося в суд з позовом, в якому просить : визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100460/2 від 28.07.2023; №UA209000/2023/100477/2 від 04.08.2023; №UA209000/2023/100489/2 від 11.08.2023; №UA209000/2023/100498/1 від 15.08.2023; № UA209000/2023/100499/2 від 15.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.02.2023 р між Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЦЦ Україна (далі ТОВ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ADLER INTERNATIONAL, Польща укладено Контракт №01/02-01 купівлі-продажу, предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару.

Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 р. згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS05/07/2023 від 25.07.2023; №FS06/07/2023 від 25.07.2023; №FS07/07/2023 від 25.07.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 27.07.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230079824U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230079824U1 було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS05/07/2023 від 25.07.2023; №FS06/07/2023 від 25.07.2023; №FS07/07/2023 від 25.07.2023; Автотранспортна накладна №28/2023UA від 25.07.2023; Книжка МДП (TIR carnet) SX.85504418 від 25.07.2023; Страховий поліс №12-25.23.23.00076 від 19.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU61L9K1 від 25.07.2023; Прайс-лист б/н від 25.07.2023.

Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 28.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100460/2.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №23UA209230080302U7 від 28.07.2023. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1 218 322,96 гривень. Різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 113 784,99 гривень.

Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS01/08/2023 від 02.08.2023; №FS02/08/2023 від 02.08.2023; №FS03/08/2023 від 02.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 04.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230082646U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230082646U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS01/08/2023 від 02.08.2023; №FS02/08/2023 від 02.08.2023; №FS03/08/2023 від 02.08.2023; Автотранспортна накладна №30/2023UA від 02.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) XZ.85492975 від 02.08.2023; Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU626ZP4 від 02.08.2023; Прайс-лист б/н від 02.08.2023.

Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 04.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100477/2.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №23UA209230083249U2 від 07.08.2023. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1 425 875,67 гривень. Різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 92 431,67 гривень.

Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS09/08/2023 від 08.08.2023; №FS10/08/2023 від 08.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 10.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230084802U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230084802U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS09/08/2023 від 08.08.2023; №FS10/08/2023 від 08.08.2023; Автотранспортна накладна №33/2023UA від 08.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) XК.85493315 від 08.08.2023; Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU62NAF6 від 08.08.2023; Прайс-лист б/н від 08.08.2023.

Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 11.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100489/2.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №23UA209230085182U7 від 11.08.2023. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1 387 565,34 гривень. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 108 631,52 гривень.

Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS11/08/2023 від 09.08.2023; №FS12/08/2023 від 09.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 14.08.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230086101U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230086101U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS11/08/2023 від 09.08.2023; №FS12/08/2023 від 09.08.2023; Автотранспортна накладна №34/2023UA від 09.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) DX.85494799 від 09.08.2023; Страховий поліс №12-24.09.22.00056 від 21.12.2022; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU62PZP0 від 09.08.2023; Прайс-лист б/н від 09.08.2023.

Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 15.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100498/1.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №23UA209230086459U2 від 15.08.2023. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1 293 421,33 гривень. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 155 974,66 гривень.

Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 р. згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS06/08/2023 від 08.08.2023; №FS07/08/2023 від 08.08.2023; №FS08/08/2023 від 08.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 14.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230086094U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230086094U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS06/08/2023 від 08.08.2023; №FS07/08/2023 від 08.08.2023; №FS08/08/2023 від 08.08.2023; Автотранспортна накладна №32/2023UA від 08.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) GX.85494800 від 08.08.2023; Страховий поліс №12-24.09.22.00056 від 21.12.2022; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU62ND79 від 08.08.2023; Прайс-лист б/н від 08.08.2023.

Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 15.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100499/2.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №23UA209230086447U0 від 15.08.2023. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 1 443 259,48 гривень. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 35 715,22 гривень.

Позивач обґрунтовує протиправність рішення про визначення митної вартості тим, що декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості. Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не може братися судом до уваги при вирішення справи по суті. Позивач стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Ухвалою суду від 01.09.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача були направлені позивачу електронні вимоги щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Львівська митниця зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником позивача подано відповідь на відзив. Вказав, що у позовній заяві зазначено та не спростовано відповідачем те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу. На переконання представника позивача, митниця була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Крім цього, представник позивача зазначає, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, було знайдено безліч розбіжностей, що стосуються ваги, країни походження та умов поставок. Більше того, в доданих до відзиву митних деклараціях, що слугували джерелами інформації товар оформлявся по 6 (резервному) методу, що свідчить, що відповідач для коригування використовував не вартість товарів, що оформлялися по ціні угоди, а вже відкориговану вартість. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЦЦ Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю ADLER INTERNATIONAL, Польща укладено Контракт №01/02-01 купівлі-продажу, предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару.

Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS05/07/2023 від 25.07.2023; №FS06/07/2023 від 25.07.2023; №FS07/07/2023 від 25.07.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 27.07.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230079824U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230079824U1 було надано низку документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 28.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100460/2.

Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS01/08/2023 від 02.08.2023; №FS02/08/2023 від 02.08.2023; №FS03/08/2023 від 02.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 04.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230082646U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230082646U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано низка документів, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 04.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100477/2.

Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS09/08/2023 від 08.08.2023; №FS10/08/2023 від 08.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 10.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230084802U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230084802U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано низка документів, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 11.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100489/2.

Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS11/08/2023 від 09.08.2023; №FS12/08/2023 від 09.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 14.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230086101U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230086101U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано низку документів, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 15.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100498/1.

Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS06/08/2023 від 08.08.2023; №FS07/08/2023 від 08.08.2023; №FS08/08/2023 від 08.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 14.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230086094U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230086094U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано низку документів, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 15.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100499/2.

В усіх п`ятьох вказаних рішеннях про коригування митної вартості контролюючим органом зазначено наступні зауваження:

- Згідно 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу;

- Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб;

- Посередницькі інвойси без будь-яких печаток та підписів посадових осіб підприємств.

У рішенні про коригування митної вартості від 28.07.2023 №UA209000/2023/100460/2 зазначив наступні зауваження:

- Відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру ОСОБА_1 , що є одним із засновників фірми продавця ADLER INTERNATIONAL ІНФОРМАЦІЯ_1 являється одним із засновників ТОВ ЦЦЦ Україна. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про заснування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на цін оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.

- В CMR №28/2023 UA від 25.07.2023 в гр., 5 документи вказано специфікація та Carnet TiR, які до митного оформлення не подавалися;

- Страховий поліс стосується страхування машин перевізника, а не вантажу;

- В деклараціях країни відправлення відсутні числові значення митної вартості товару.

Таким чином, на думку Львівської митниці, були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ ЦЦЦ Україна. звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд зазначає, що позивачем подавалися наступні документи для підтвердження митної вартості товарів:

Як встановлено судом, до митної декларації від 27.07.2023 №23UA209230079824U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS05/07/2023 від 25.07.2023; №FS06/07/2023 від 25.07.2023; №FS07/07/2023 від 25.07.2023; Автотранспортна накладна №28/2023UA від 25.07.2023; Книжка МДП (TIR carnet) SX.85504418 від 25.07.2023; Страховий поліс №12-25.23.23.00076 від 19.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU61L9K1 від 25.07.2023; Прайс-лист б/н від 25.07.2023.

Як встановлено судом, до митної декларації від 04.08.2023 №23UA209230082646U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS01/08/2023 від 02.08.2023; №FS02/08/2023 від 02.08.2023; №FS03/08/2023 від 02.08.2023; Автотранспортна накладна №30/2023UA від 02.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) XZ.85492975 від 02.08.2023; Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU626ZP4 від 02.08.2023; Прайс-лист б/н від 02.08.2023.

Як встановлено судом, до митної декларації від 10.08.2023 №23UA209230084802U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS09/08/2023 від 08.08.2023; №FS10/08/2023 від 08.08.2023; Автотранспортна накладна №33/2023UA від 08.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) XК.85493315 від 08.08.2023; Страховий поліс №640805435.23 від 19.01.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU62NAF6 від 08.08.2023; Прайс-лист б/н від 08.08.2023.

Як встановлено судом, до митної декларації від 14.08.2023 №23UA209230086101U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS11/08/2023 від 09.08.2023; №FS12/08/2023 від 09.08.2023; Автотранспортна накладна №34/2023UA від 09.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) DX.85494799 від 09.08.2023; Страховий поліс №12-24.09.22.00056 від 21.12.2022; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU62PZP0 від 09.08.2023; Прайс-лист б/н від 09.08.2023.

Як встановлено судом, до митної декларації від 14.08.2023 №23UA209230086094U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023; Рахунки-фактури №FS06/08/2023 від 08.08.2023; №FS07/08/2023 від 08.08.2023; №FS08/08/2023 від 08.08.2023; Автотранспортна накладна №32/2023UA від 08.08.2023; Книжка МДП (TIR carnet) GX.85494800 від 08.08.2023; Страховий поліс №12-24.09.22.00056 від 21.12.2022; Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU62ND79 від 08.08.2023; Прайс-лист б/н від 08.08.2023.

Як встановлено з матеріалів справи, декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 МК України. Окрім того, відповідач вимагав надання документів, не передбачених ч.2-4 ст. 53 МК України, що не відповідає положенням ч.5 ст.53 МК України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі № 815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, № 815/6827/17 від 29.01.2019 року, № 804/2256/16 від 12.11.2021 року, № 1.380.2019.002016 від 04.11.2021 року № 480/3558/19 від 17.11. 2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Згідно з вимогами графи 33 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Водночас, правова позиція щодо обов`язковості чіткого визначення обов`язкових реквізитів будь- якого рішення про коригування митної вартості товарів викладена в постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а; від 14 серпня 2018 року у справі №821/1617/17 та від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17, у яких Верховний Суд зокрема зазначив, що крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. А також суд вказав, що при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні по справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Посилання відповідача на те, що у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 ціни продажу Товарів між Продавцем і Покупцем також міститимуть: вартість упаковки, транспортні витрати, витрати на документи, необхідні для експорту товарів, витрати на страхування для транспортування та інші витрати, пов`язані з поставкою Товарів, і маржу Продавця.

Зазначений пункт договору узгоджується з умовами поставки СІР та означає те, що у вартості кожного товару вже включені перелічені вище витрати.

Щодо питання включення роялті в митну вартість, то воно регулюється передусім п. 3 п. 10 ст. 58 Митного кодексу України, в якому закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої або підлягаючої сплати за оцінювані товари, додаються роялті і інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів і які покупець повинен платити прямо або побічно як умова продажу оцінюваних товарів якщо вони не включалися в ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті. А згідно контракту такі витрати включені в ціну, яка фактично сплачена.

Таким чином, умови контракту повністю узгоджені, відповідають товаросупровідним документам та дають змогу обчислити митну вартість.

Щодо прайс-листа. З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки. Також суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції прайс-лист у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більше того суд зазначає, що прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Суд вважає також безпідставними зауваження відповідача щодо посередницьких інвойсів. Суд наголошує, що перелік реквізитів, обов`язкових для первинних документів, наведений у ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, а також у п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88. Ні в Законі №996, ні в Положенні №88 печатка не фігурує як обов`язковий реквізит.

Відповідно до ст. 58-1 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Більше того, посередницький інвойс не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що відповідно до вимог ст. 15 Угоди про заснування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами, відтак існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів, суд вважає безпідставним з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч. 12-14 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Таким чином, законодавець покладає на митний орган обґрунтування впливу взаємозв`язку між покупцем та продавцем на вартість товару. З положень статті 58 МК України випливає, що за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 МК України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 58 МК України, та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (ч. 13 статті 58 МК України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку (ч. 15 ст. 58 МК України). Такої вимоги митним органом не ставилось. Оскільки митницею не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 МК України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Крім того, доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі Угода). Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч.18 ст.58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом. Так, п. 2 ст. 1 Угоди визначено, що згідно з підпунктом а, під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов`язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді. Дані положення відповідають вимогам ч. 12 ст. 58 МК України, згідно якої, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 ст. 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. Отже, з аналізу ч. 14 ст. 58 МК України випливає, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов`язаності продавця з покупцем.

Підпункт а п.2 та підпункт b п.2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт а п.2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов`язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв`язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов`язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов`язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну.

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 05.12.2019 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

Разом з тим, суд не встановив, що відповідачем було зазначено та аргументовано при митному оформленні, що саме вплив пов`язаності продавця з покупцем на ціну товару є причиною відмови.

Відповідно до ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що згідно з статтею 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Тобто, ціна договору та наявність знижок за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. При цьому, сторони вільні у визначенні умов договору. Вплив зв`язку покупця з продавцем на ціну товару не може бути обґрунтований лише тим, що іншому або цьому ж покупцю товар продано чи продавався в інший період за більш високою цiною.

У протилежному випадку заперечується сама по собі можливість коригування вартості товару у бік зменшення, що не відповідає як самій суті договірних правовідносин так і динамічним умовам, у яких здійснюється фінансово-господарські взаємовідносини сторін (світова економічна ситуація, економічні процеси у країні покупця та постачальника, попит на відповідні товари та вартість сировини і виробництва тощо).

Щодо твердження відповідача про те, що в CMR вказано специфікація та Carnet TiR, які до митного оформлення не подавалися.

Судом встановлено, що в графі 44 митної декларації №23UA209230079824U1 від 27.07.2023 р., зазначено код 0952, під яким міститься документ Книжка МДП (TIR carnet) SX.85504418 від 25.07.2023 та код 9000 під яким міститься напис посередницькі (тобто специфікації до рахунку № FVT/00548/07/23/EU; № FVT/00549/07/23/EU; № FVT/00550/07/23/EU). Крім цього, Книжка МДП (TIR carnet) SX.85504418 від 25.07.2023 зазначена і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001998. Це свідчить про те, що вищевказані документи до митного оформлення подавалися.

Щодо страхового полісу. Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення товару за МД №23UA209230079824U1 від 27.07.2023 надано, зокрема, страховий поліс №12-25.23.23.00076 від 19.06.2023, дійсний з 20.06.2023 року до 19.06.2024, в якому визначено умови страхування, страхова вартість вантажу, що покриваються страховкою. Відповідно до п. 1.1. даного Страхового полісу предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать чинному законодавству і пов`язані з відшкодуванням збитків, відповідальність за які покладаються на Страхувальника та які виникли під час виконання останнім Договору автомобільного перевезення вантажів. Відповідно до п. 2.2. даного Страхового полісу страховими ризиками є відповідальність за вантаж. Отже, страховим полісом №12-25.23.23.00076 від 19.06.2023 визначено вантажі, які покриваються страховкою, а відтак вищезазначений документ стосується страхування вантажу.

Суд вважає також безпідставними зауваження відповідача про те, що в деклараціях країни відправлення відсутні числові значення митної вартості товару. Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що детальний аналіз рішень про коригування митної вартості товарів, які були винесені відповідачем за попередні періоди свідчать, що в митного органу були випадки оформлення таких же товарів (з тим самим кодом УКТЗЕД та однаковою країною походження), однак відповідач з незрозумілих причин не використовував ці дані. Також один і той самий товар відповідач в різних рішеннях про коригування митної вартості визначає по-різному.

Суд наголошує, що згідно з п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Водночас Верховним Судом у постанові Постанова від 23 грудня 2021 року у справі № 200/6508/20-а зроблено висновок, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

постановив :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100460/2 від 28.07.2023; №UA209000/2023/100477/2 від 04.08.2023; №UA209000/2023/100489/2 від 11.08.2023; №UA209000/2023/100498/1 від 15.08.2023; № UA209000/2023/100499/2 від 15.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЦЦ Україна (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2; код ЄДРПОУ: 38244048) судовий збір в сумі 6078,46 грн. (шість тисяч сімдесят вісім гривень, 46 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна