Рішення

від 14.11.2023 по справі 460/18355/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2023 року м. Рівне№460/18355/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області доПриватного підприємства "Патар" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Патар" про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 125070,66 грн за період з листопада 2022 по червень 2023 включно

Мотивуючи вимоги позову позивач зазначав, що за відповідачем рахується несплачена сума заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада 2022 по червень 2023 року, а тому просив суд позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Ухвалою суду від 15.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

01.09.2023 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням заборгованості в сумі 125070,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2673.

01.11.2023 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.11.2023 заяву про уточнення позовних вимог позивачу повернуто без розгляду.

Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно з ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, платники збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, і в пунктах "а", "б"-"з" частини першої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.

На дату набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі Закон №400/97), відповідно до пункту 1 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону №400/97 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону №400/97 встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

В свою чергу, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Так, положеннями пп.6.1 п.6 даної Інструкції передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пп.6.7 п.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, положеннями Законів №1058-IV, №1788-XII, №400/97-ВР та Інструкції №21-1 чітко визначений обов`язок та порядок сплати підприємствами та організаціями фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних вище норм права викладений в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №803/993/16, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що позивач надіслав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якими визначено місячні розміри фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за періоди з жовтня 2022 року по червня 2023 року.

Доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем не надано, а судом - не встановлено.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначеним в розрахунках працівникам відповідача призначено та фактично отримано пенсію за віком на пільгових умовах.

За даними обліку позивача, відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій з листопада 2022 по червень 2023 року в сумі 125070,66 грн.

Станом на час розгляду справи від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням заборгованості в сумі 125070,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2673.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем погашена заявлена заборгованість.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Приватного підприємства "Патар" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Відповідач - Приватне підприємство "Патар" (вул. Млинівська, 33 Б,м. Рівне,33009, ЄДРПОУ/РНОКПП 13979385)

Суддя У.М. Нор