Постанова

від 07.11.2023 по справі 160/13679/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/13679/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 ( суддя першої інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/13679/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Насіннева" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША НАСІННЕВА» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 7257841/44286651 від 26.08.2022 року, рішення № 7257843/44286651 від 26.08.2022 року, рішення № 7257842/44286651 від 26.08.2022 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 11.07.2022 року, № 2 від 08.08.2022 року, № 1 від 05.08.2022 року, датою їх фактичного отримання.

15.11.2022 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

01.06.2023 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року - без змін.

28.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША НАСІННЕВА» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША НАСІННЕВА» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі задоволено.

Зобов`язано Державну податкову службу України протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволені заяви.

Відповідно до п.3 ч.1ст.311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями частини другої статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Окрім кола відповідачів, щодо яких суд може встановити додаткові заходи контролю, Кодекс адміністративного судочинства України не визначив інших критеріїв, які слід враховувати при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, залишивши це питання на розсуд суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 набрало законної сили 01.06.2023, проте, станом на 23.08.2023, протягом строку більше ніж один місяць з дати оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень судового рішення апеляційної інстанції по даній справі, вказані накладні в ЄРПН не зареєстровані, що не заперечується сторонами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання (на думку позивача) судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду по справі №520/1744/18 від 30 грудня 2020 року.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» (заява11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), N 2132/02).

У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Шаренок проти України» (заява35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/0).

Колегія суддів наголошує, що кінцева належна мета будь-якого судового процесу та виконавчого провадження, як його наслідок, є виконання судового рішення в повному обсязі та без жодних штучних процедурних затримок.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи було правильно зобов`язано відповідача подати звіт про виконання судового рішення від 15.11.2022 року у справі №160/13679/22 у тридцятиденний строк з моменту отримання відповідної ухвали.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 3011, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 в адміністративній справі №160/13679/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 07 листопада 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров