Постанова

від 14.11.2023 по справі 371/904/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 371/904/23 головуючий у суді І інстанції Каневський В.О.

провадження № 22-ц/824/12900/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області, на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року про повернення позовної заяви у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки, третя особа: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області,просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд не вирішив питання щодо надання прокурору строку на усунення недоліків позовної заяви, визначених положеннями статтями 175 і 177 ЦПК України, відразу повернув заяву, чим порушив вимоги ч.1 ст.185 ЦПК України. Зазначає, що позовна заява не містила недоліків, оскільки положеннями частин 4 і 5 ст. 6, ч.1 ст.7, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що: право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих медіа і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури; органи прокуратури оприлюднюють видані ними нормативно-правові акти з питань організації та діяльності прокуратури України в порядку, встановленому законом; систему прокуратури України становлять Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згідно з ст.10 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. За даними офіційного веб-сайту Київської обласної прокуратури, Грабець І.Н. призначений на посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури з 06 жовтня 2020 року, на підтвердження чого до апеляційної скарги додана засвідчена копія наказу. Дана інформація відображена у відкритому доступі та є загальновідомим фактом в розумінні ст. 82 ЦПК України. Таким чином, позовну заяву підписано належною посадовою особою - заступником керівника Київської обласної прокуратури. До аналогічного правового висновку про відсутність необхідності надання додаткових доказів належності посадової особи до системи органів прокуратури, за умови наявності відповідних даних на офіційних інтернет-сайтах органів прокуратури, що вказує до їх віднесення до загальнодоступних фактів, дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 910/10890/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області просив розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відтак, клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу від 05 липня 2023 року про повернення позовної заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури, суд першої інстанції керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 58, ч. 7 ст. 177 ЦПК України повноваження заступника керівника Київської обласної прокуратури - діяти від імені та в інтересах Київської обласної прокуратури повинні бути підтверджені відповідними документами. До позовної заяви не додано підтвердження повноважень заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабець представляти в суді інтереси Київської обласної прокуратури, зокрема звертатися із вказаним позовом у сфері охорони навколишнього середовища. Також, відсутнє обґрунтування подання позову позивачем - заступником керівника Київської обласної прокуратури, а не позивачем - Київською обласною прокуратурою. Позов не містить повної назви прізвища, ім`я та по-батькові позивача, бо зазначено тільки прізвище та ім`я, що унеможливлює ідентифікувати особу.

В ухвалі про повернення позовної заяви суд вказав, що статус заступника керівника Київської обласної прокуратури, що уповноважує на здійснення представництва в інтересах держави від імені Ржищівської міської ради Київської області, повинен бути підтверджений відповідними документами і суд не уповноважений на збір доказів для підтвердження повноважень. У даному випадку суддя також не може залишити позовну заяву без руху з таких підстав, оскільки є спеціальна норма закону, і відступи від неї не передбачені.

При цьому, суд дійшов висновку, що позивач - заступник керівника Київської обласної прокуратури не підтвердив та не обґрунтував свої повноваження представляти інтереси Київської обласної прокуратури, що уповноважує на здійснення представництва в інтересах держави від імені Ржищівської міської ради Київської області, чим не дотримався вимог ч. 5 ст.175, ч. 7 ст. 177 ЦПК України, та позовна заява підписана особою, повноваження якої щодо права підписання належними доказами не підтверджені, не обґрунтовано право представляти компетентний орган, тому позовну заяву слід повернути позивачу.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон), який набрав чинності 15 липня 2015 року. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.10 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 910/10890/19 виклав правову позицію про те, що відповідно до частин 4 та 5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих засобах масової інформації і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо наявних підстав для повернення позовної заяви передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

На момент прийняття рішення про повернення заяви, в матеріалах справи не було жодних доказів того, що заступник керівника Київської обласної прокуратури Ігор Грабець не мав повноважень підписувати позовну заяву. Наявність сумнівів в суду першої інстанції щодо належних повноважень особи, яка підписала позовну заяву, також не свідчить про відсутність таких повноважень. При цьому, суд, у разі наявності сумнівів у наявності повноважень посадової особи, що підписала позовну заяву, не був позбавлений можливості відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для подання відповідних документів.

Крім того, за даними офіційного веб-сайту Київської обласної прокуратури, Грабець І.Н. призначений на посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури з 06 жовтня 2020 року.

Таким чином, позовну заяву подано та підписано уповноваженою особою, а саме Заступником керівника Київської обласної прокуратури, який діяв в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не перевірив факт перебування особи, яка підписала позовну заяву на посаді Заступника керівника Київської обласної прокуратури.

За таких обставин, суд не мав правових підстав повертати заяву і її повернення призвело до порушення права позивача на розгляд його позовної заяви.

При поверненні позовної заяви, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене, у зв`язку з чим постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області задовольнити.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.