Постанова
від 15.11.2023 по справі 808/3766/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 808/3766/17

касаційне провадження № К/9901/53761/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 (суддя - Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 (головуючий суддя - Малиш Н.І., судді - Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" про стягнення коштів за податковим боргом,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, податковий орган) звернулось до суду із позовом до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" (далі - Підприємство, відповідач, платник), в якому просило стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у сумі 269684,06 грн, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 223295,16 грн, по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про наявність у платника податків заборгованості з податку на додану вартість у сумі 223295,16 грн, по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн, яка виникла внаслідок узгоджених податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, пені.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26.12.2017, залишеним без змін та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018, позов задовольнив, стягнув з рахунків Підприємства у банках, обслуговуючих даного платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, податковий борг з податку на додану вартість у сумі 223295,16 грн, податковий борг по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн на користь бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наявності у Підприємства податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість та по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО, правомірності нарахування пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав до суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Зазначає, що судами не враховано наявність судових рішень про розстрочення сплати узгоджених податкових зобов`язань, які сплачуються з урахуванням такого розстрочення і на такі суми розстрочення не можуть бути застосовані положення статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо нарахування штрафних санкцій.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін, а скаргу відповідача без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.08.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.11.2023 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 15.11.2023.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до наступних висновків.

Як установлено судами попередніх інстанцій, заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного КП "Управляюча компанія "Контакт" ТМР контролюючим органом.

На підставі висновків акта перевірки від 15.08.2017 №000012/08-01-12-12/32223640 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0003191200, яким платнику нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 217656,50 грн, №0003201200, яким платнику нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 5606,23 грн.

Контролюючим органом відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховано пеню у сумі 32,43 грн.

Заборгованість відповідача по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного КП "Управляюча компанія "Контакт" ТМР контролюючим органом.

На підставі висновків акта перевірки від 11.09.2017 №000118/08-01-12-12/32223640 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.09.2017 №0009121212, яким відповідачу нараховано грошове зобов`язання по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 1090,45 грн, №0009191212, яким відповідачу нараховано грошове зобов`язання по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 43553,11 грн.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України відповідачу нараховано пеню у сумі 1745,34 грн.

За даними інтегрованої картки платника за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 269684,06 грн, в тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 223295,16 грн, по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн. Загальна сума заборгованості податкового боргу відповідача складає у сумі 269684,06 грн.

Суди, приймаючи рішення, зазначили, що відповідачем не надано до суду доказів скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень, які слугували підставою для визначення податкових зобов`язань і відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України такі зобов`язання є узгодженими і підлягають сплаті.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України)

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 зазначеної норми визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)

Таким чином, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Підпунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ПК України передбачає зарахування контролюючим органом сплачених платником податків коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлено на підставі належних доказів наявність або відсутність податкового боргу у відповідача, судами не встановлено наявність або відсутність судових рішень про розстрочення сплати узгоджених податкових зобов`язань, на які посилається відповідач, не встановлено яким чином така заборгованість сплачується, за який період, не встановлено за який період і на яку суму було нараховано пеню, не надано оцінку правомірності такого нарахування з урахуванням положень статті 126 ПК України.

Оцінюючи обставини справи, суди першої та апеляційної інстанції обмежилися лише посиланнями на вимоги пункту 87.9 статті 87 ПК України, однак, не надали оцінку підставам виникнення та наявності у позивача податкового бору, не дослідили яким чином податковим органом проведені зарахування, відображені ним в інтегрованій картці платника.

У даному випадку колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги відповідача про порушення судами норм процесуального права в частині дослідження доказів, оскільки, судами попередніх інстанцій не аналізувались дані інтегрованої картки платника, платіжні доручення відповідача, судові рішення, якими відповідачу визначались податкові зобов`язання і які набрали законної сили, судові рішення, за якими позивачу було розстрочено сплату податкового боргу, на які посилався відповідач під час розгляду справи.

Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки судових інстанцій з наведених питань.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині задоволених позовних вимог

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення15.11.2023
Оприлюднено17.11.2023
Номер документу114940495
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу

Судовий реєстр по справі —808/3766/17

Ухвала від 15.04.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Ухвала від 26.03.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Ухвала від 16.02.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Конишева Олена Василівна

Постанова від 15.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 14.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 22.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 01.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні