Рішення

від 15.11.2023 по справі 242/1772/21

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №242/1772/21

Провадження №2/242/148/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючої судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області; Служба у справах дітей Шишацької селищної ради, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_4 є її сестрою та матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що у 2016 році її сестра ОСОБА_4 почала зловживати спиртними напоями та відразу почала втрачати інтерес до сина та доньки, залишила їх самих та не піклувалася про них. Діти більше 5 років, проживаючи з матір`ю, були позбавлені нормальних умов та весь час шукали притулку, щоб ховатися від агресивної матері та її співмешканців, з якими вона зловживала спиртні напої. Відповідач виявляє агресію на дітей та класних керівників, розмовляє в грубій, зневажливій формі, гостро реагує на зауваження; вихованням дітей не займається, матеріально не забезпечує; соціальну допомогу, яку вона отримує на дітей, витрачає лише на себе. З 26 січня 2021 року діти проживають разом з позивачем. Відповідач проживає окремо, не працює, дітей не відвідує та зовсім втратили інтерес до них, не піклується про стан їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не виконує своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей, встановлених законом. Діти в сім`ї позивача забезпечені всім необхідним для навчального процесу, завжди нагодовані та охайні. Мати дітей має можливість допомагати, але цього не робить. У зв`язку з чим, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяви та клопотання сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву в якій позовні вимоги визнали повністю, просять суд слухати справу у їх відсутність. Крім того, позивач надала до суду пояснення, в яких зазначила, що її сестра ОСОБА_6 з 2016 року почала зловживати спиртними напоями та втратила інтерес щодо виховання своїх дітей. З 2016 року по 2019 р. відповідач мешкала в м. Костянтинівка Донецької області разом з співмешканцем наркоманом, який ніде не працював. Зі слів відповідача, її співмешканець забирав у неї банківську карту на яку вона отримувала допомогу на дітей, щоб придбати наркотичні засоби. Крім того, діти були свідками вживання наркотиків та алкоголю, сварок між відповідачем та її співмешканцем, внаслідок чого, дитяча психіка від цього страждала. Також відповідач не з`являлась до школи, а саме коли її викликав класний керівник. Відповідач на той час була зайнята тільки проблемами співмешканця з поліцією, та вживанням спиртних напоїв. Від такого життя Кирил у віці 9 років хотів скінчити життя самогубством, стрибнувши з 5 поверху. Після того, коли в 2019 році відповідач повернулась з дітьми в м. Авдіївка, нічого не змінилось, а саме матір дітей постійно вживала спиртні напої зі своїми друзями, знаходилась з дітьми в брудних квартирах по декілька днів. Крім того, по відношенню до дітей здійснювалось насильство в м. Костянтинівка та в м. Авдіївка. 11.01.2021 року педіатром були зафіксовані гематоми у ОСОБА_7 , з приводу чого, нею було подано заяву в поліцію щодо факту насильства над дитиною. Також, коли діти мешкали з матір`ю, то у них призупинився ріст та вони не набирали вагу. Відповідач не займалась оздоровлення своїх дітей. Таким чином, відповідач не виконувала свої батьківські обов`язки, а саме не виховувала дітей, не піклувалась про їх стан здоров`я, духовний та фізичний розвиток. Сумісне проживання дітей зі своєю матір`ю несе небезпеку для їх здоров`я та життя. У зв`язку з чим позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились надали суду заяву, в якій просять суд слухати справу у їх відсутність. Позивач надала відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що заперечує проти позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначила, що позовні вимоги не визнає повністю, вважає їх не обґрунтованими, оскільки вона не зловживає спиртними напоями, з народження дітей вона про них дбала, займалась їх вихованням та отриманням ними освіти. 25.01.2021 року ОСОБА_1 викрала її дітей та не дає їй спілкуватися з ними, вони виїхали із м. Авдіївки до Полтавської області. Вона з цього приводу зверталась до поліції в м. Авдіївка, прокуратури, однак ніяких позитивних рішень не отримувала. На той час її третій дитині ОСОБА_6 було два місяці, тому із-за обстрілів міста, вона виїхала із м. Авдіївка до м. Родинське Донецької області. Однак, думки про дітей її не покидали, тому вона була постійно на зв`язку з сестрою, цікавиться всіма обставинами, інтересами та цілями своїх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Діти навчаються онлайн в Авдіївській середній школі № 7, тому вона постійно на зв`язку з класними керівниками дітей. Перед тим, коли її сестра вкрала дітей, вона отримала зі школи на них характеристики, де зазначено, що вона активно приймає участь та приділяє увагу вихованню дітей, регулярно відвідує батьківські збори, а також, те що діти завжди охайні та добре вдягнуті. Також, вона постійно висилає своїм дітям продукти харчування, солодощі, одяг та гроші перераховує на картку сестри ОСОБА_10 . При першій нагоді, вона відвідує своїх дітей в Полтавській області, а саме останній раз вони бачились 11.11.2023 року, тоді вона їм передала продукти, солодощі, одяг. Всі дії її сестри ОСОБА_1 пов`язані з тим, що вона не може мати дітей, тому вони з їхньою матір`ю фальсифікували те, що вона не виконує батьківські обов`язки. На теперішній час вона не заперечує проти того, що її діти мешкають подалі від бойових дій, однак вона повністю заперечує проти позбавлення її батьківських прав, оскільки вона є рідною матір`ю дітей, піклувалась і піклується про них. Зараз вона проживає в м. Родинське Донецької області зі своєю родиною та має позитивні характеристики. У зв`язку з чим, вона просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області в судовому засіданні в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу у їх відсутність, проти позову не заперечують.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Шишацької селищної ради в судовому засіданні в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області Переясловської Ю.А. від 15.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судово засідання.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області Владимирської І.М. прийнято справу до свого провадження, визначено розглядати справу за правилами позовного(загального) провадження та призначеного до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 05.05.2023 року залучено для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей Шишацької селищної ради.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 року, справу № 242/1772/21 передано на розгляд судді Селидівського міського суду Донецької області Черкову В.Г., згідно розпорядження № 12 від 16.10.2023 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .

Згідно наказів №№ 7,8 Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївки Донецької області від 20.01.2021 року малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївки Донецької області.

Згідно наказу № 13 Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївки Донецької області від 27.01.2021 року тимчасово влаштовано дітей, які залишилися без батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у родину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно подання від 02.02.2021 року, складеного класним керівником та директором Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, поданого до відділу освіти військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області; Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області; служби у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 1-А класі з 1 вересня 2020 року, разом зі своїм братом ОСОБА_9 виховується в неповній родині. Мати ОСОБА_13 раніше підтримувала зв`язок з класним керівником, володіла інформацією щодо результатів навчальної діяльності та поведінки доньки у школі. Але останнім часом емоційний стан матері змінився, жінка виявляє агресію до класного керівника та технічного персоналу школи, розмовляє в грубій, зневажливій формі, гостро реагує на зауваження незначного характеру, хворобливо сприймає деякі рекомендації вчителя. ОСОБА_7 була відсутня на заняттях з 24.12.2020 року по 25.01.2021 року. На вимогу класного керівника пояснити відсутність дитини, мати ОСОБА_4 не дала чіткої відповіді. З 25.01.2021 року на телефонні дзвінки класного керівника та заступника директора не відповідала. 26 січня 2021 року дитину привела до школи сестра матері ОСОБА_14 , з якою ОСОБА_7 проживає по теперішній час(зі слів ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ).

Згідно характеристики, наданої Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області з 27.01.2021 року і по теперішній час ОСОБА_3 мешкає у своїй тітки ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 . Кожного дня ОСОБА_10 приводить та забирає дівчину зі школи, виконує додаткові завдання та цікавиться навчанням. ОСОБА_7 має добрий фізичний стан та доглянутий вигляд.

Згідно характеристики, наданої Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області з 27.01.2021 року ОСОБА_2 мешкає у своїй тітки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати не приділяє уваги до виховання сина та не бере участь у його вихованні. ОСОБА_2 з початку чверті ходить до школи без книжок. Тітка активно бере участь у його вихованні, регулярно відвідує школу, постійно контролює поведінку та успішність ОСОБА_9 , телефонує класному керівнику. ОСОБА_2 до школи приходить охайним, добре вдягнутим. ОСОБА_9 виказує небажання жити разом із матір`ю.

Згідно акту обстеження умов проживання від 26.01.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти задоволені, що проживають у тітки; зі слів дітей у тітки їм спокійно, комфортно та затишно. Діти поважають ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_1 25.01.2021 року вона забрала ОСОБА_3 з адреси, де знаходилася мати малолітньої у нетверезому вигляді у компанії нетверезих чоловіків. ОСОБА_2 певний час жив у бабусі, але виявив бажання проживати у тітки разом із сестрою.

Згідно акту обстеження умов проживання від 08.02.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти повідомили, що вони не хочуть повертатися до матері, що їм добре у ОСОБА_1 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 02.03.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. Проведено бесіду та надано консультації.

Згідно висновку від 01.03.2021 року, наданого Військово-цивільною адміністрацією міста Авдіївки Донецької області, комісія з питань захисту прав дитини військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно листа відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області № 1908/305.2021 від 19.02.2021 ОСОБА_4 тричі притягалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП від 11.01.2021; 18.02.2021 - всього складено два протоколи за неналежне виконання батьківських обов`язків та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. 22.01.2021 року було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно довідки-характеристики, наданої відділенням поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 15.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 фактично мешкає ОСОБА_4 , яка за час свого мешкання зарекомендувала себе з негативної сторони, підтримує відносини з місцевими особами, схильними до антигромадської поведінки та що ведуть паразитичний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, стосунків з сусідами не підтримує, веде антигромадський спосіб життя, офіційно ніде не працює. Відносно ОСОБА_4 працівниками відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області було складено адміністративні протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП від 11.01.2021, 18.02.2021 за неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. Також, 22.01.2022 співробітниками відділення поліції № 1 було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 10.03.2021 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Згідно довідки Авдіївської центральної міської лікарні Авдіївської міської ради від 20.04.2021 року ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за останні п`ять років за медичною допомогою до психіатра не зверталась.

Згідно довідки Авдіївської центральної міської лікарні Авдіївської міської ради від 21.04.2021 року ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за останні три років за медичною допомогою до нарколога не зверталась.

З листа відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.02.2021 вбачається, що ОСОБА_4 12.02.2021 року зверталась до поліції з повідомленням щодо прийняття заходів до сестри. Їй було надано відповідь про те, що її звернення зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Авдіївського відділення поліції за № 842 та на місце події спрямовано працівників поліції. Перевірку проводили працівники сектору превентивної діяльності Авдіївського ВП, з ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду.

З заяви ОСОБА_4 від 06.01.2021 року вбачається, що вона зверталась до директора Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області та просила звільнити від занять її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на період з 22.12.2020 по 06.01.2021 у зв`язку із поїздкою у м.Костянтинівка за сімейними обставинами.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 05.07.2021 року відповідач зверталась до Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА та просила прийняти заходи до її сестри ОСОБА_1 та повернути їй дітей.

Згідно відповіді Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА Покровського району Донецької області від 09.07.2021 у січні 2021 року до Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА Покровського району Донецької області надійшло повідомлення від Авдіївської відділення поліції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, в якому зазначалось, що до чергової частини надійшло повідомлення про неналежне виконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_4 . З січня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були взяті на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

26.01.2021 року до Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА Покровського району Донецької області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наразі мешкають у неї. Також ОСОБА_17 звернулась до служби у справах дітей із заявою щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3

18.02.2021 року до служби у справах дітей звернувся малолітній ОСОБА_2 із заявою, в якій просив не віддавати його та малолітню сестру ОСОБА_3 до матері ОСОБА_4

19.02.2021 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення відділення поліції № 1 Покровського РУП в Донецькій області стосовно того, що на ОСОБА_4 було складено два адміністративних протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. 22.01.2021 року було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП(розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях).

Згідно довідки - характеристики, виданої відділенням поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, за адресою: АДРЕСА_3 мешкає ОСОБА_4 , яка за час свого мешкання зарекомендувала себе з незадовільної сторони, з сусідами відносин не підтримує, зловживає спиртними напоями, раніше наодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, зокрема за невиконання обов`язків щодо виховання дітей.

Згідно акту обстеження умов проживання від 08.02.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_16 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти повідомили, що вони не хочуть повертатися до матері, що їм добре у ОСОБА_1 .

Згідно листа від 06.06.2023 року відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області повідомив, що ОСОБА_4 зверталась до поліції з заявою щодо неправомірних дій її сестри ОСОБА_1 11.02.2021 року. На протязі 2021/2022 років ОСОБА_4 з приводу неправомірних дій з боку ОСОБА_1 до відділу поліції зверталась 7 разів.

Згідно акту обстеження умов проживання від 23.06.2023 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку.

Згідно висновку від 13.07.2023 року, наданого службою у справах дітей Шишанської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, вважають, що ОСОБА_4 фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Керуючись найкращими інтересами дітей, враховуючи їх думку, Служба у справах дітей Шишанської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно пояснення ОСОБА_2 від 10.11.2023 року, зазначив, що оскільки йому виповнилось 14 років, то він має право самостійно подати до суду позов про позбавлення його біологічної матері батьківських прав. Однак, вже знаходиться цивільна справа за позовом його тітки ОСОБА_1 , яка їх з сестрою ОСОБА_18 виховує. Просить суд позбавити батьківських прав їх матір, щоб вона не заважала їм повноцінно жити та розвиватися.

Згідно інформації наданої лікарем ОСОБА_19 від 10.11.2023 року, родина ОСОБА_20 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , в складі: мати ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_21 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Після прибуття з м. Авдіївки в м. Родинське мати ОСОБА_4 звернулась в лікарню і задекларувала дитину у віці 3 місяців. Родина живе зі всіма зручностями, умовами проживання відповідають нормам, наявні достатній запас продуктів, дитина забезпечена окремим спальним місцем, дитина забезпечена необхідним одягом за віком. Дитина під час огляду охайна, чиста, доглянута. Мати чітко відвідує амбулаторію № 4 м. Родинське за графіком, постійно виконує усі рекомендації.

Згідно характеристики психоемоційного стану, складеного на основі діагностичного обстеження ОСОБА_2 , учня 8 класу Авдіївської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області від 10.11.2023 року, юнак охайно виглядає, легко йде на контакт, володіє основними мисленнєвими операціями, має достатній рівень мовленнєвої активності, здатен до самоаналізу та самооцінки, але присутня зайва самокритичність. Однак, спостерігаючи за поведінкою підлітка під час зустрічі, можна висловити припущення, що внутрішній стан неспокійний, присутня тривожність, відчувається стратегія активного захисту, потребує підтримки.

Згідно характеристики психоемоційного стану, складеного на основі діагностичного обстеження ОСОБА_22 , учниці 4 класу Авдіївської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області від 10.11.2023 року, дівчинка має достатній рівень мовленнєвої активності, легко йде на контакт, виражає свої емоції. У Мілени розвинене логічне мислення, здатність фантазувати. Мілена весела, відкрита та добра дівчина, охайно виглядає, слідкує за своїм зовнішнім виглядом. З братом підтримує добрі стосунки, прислухається до його порад. Однак, спостерігаючи за поведінкою ОСОБА_23 відчувається невпевненість, тривожність, потреба у підтримці.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17 зазначено, що згідно з частиною першою статті 18, частиною першою статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір`ю (батьком) від виконання батьківських обов`язків, так як ці обставини зумовлені не її (його) волею.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_4 не бажає спілкуватися з дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та брати участь у їх вихованні.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 неодноразово зверталась до поліції та Служби у справах дітей щодо повернення її дітей позивачем ОСОБА_24 .

Також з матеріалів справи не встановлено, що відповідач на теперішній час зловживає спиртними напоями чи веде аморальний спосіб життя. Також не надано до суду негативних характеристик з теперішнього місця проживання. Крім того, відповідач виховує малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та нею створені належні мови для його виховання, що підтверджено наданою інформацією лікарем.

Як зазначено вище, згідно частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який тягне за собою правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини ст. 166 СК України.

За змістом пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до частини першої статті 17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що вирішення питання сімейних відносин заявника та позбавлення батьківських прав мало б ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин справи не доведено.

Стаття 19 СК України встановлює, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За таких обставин суд не погоджується із висновками органів опіки та піклування, оскільки вони суперечать інтересам дітей, а також під час їх складання не була з`ясована думка відповідача щодо позбавлення її батьківських прав. Крім того, як вбачається з висновку Служби у справах дітей Шишанської селищної ради відповідач зустрічалась зі своїми дітьми, що свідчить про її інтерес до дітей та бажання приймати участь у їх вихованні.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 травня 2020 року під час розгляду справи № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) від 09 листопада 2020 року під час розгляду справи № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20) в яких зазначено, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що мати дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, підстави для позбавлення батьківських прав відсутні. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 20, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 року, т. 51 Конституції України, ст. ст. 11, 60, 212-215, 263-265, 280 - 282, 288 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 166 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ), треті особи: Служба у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області(місцезнаходження: Донецька область, м.Авдіївка, вул..Молодіжна, 5, ЄДРПОУ 398311182); Служба у справах дітей Шишацької селищної ради(місцезнаходження: Полтавська область, Миргородський район, смт.Шишаки, вул..Партизанська, 2, ЄДРПОУ 44167383), про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Г. Черкова