Постанова

від 24.09.2024 по справі 242/1772/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1991/24 Справа № 242/1772/21 Суддя у 1-й інстанції - Черков В.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 242/1772/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2023 року, яке ухвалено суддею Черковим В.Г. та повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та малолітньої дитини ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області; Служба у справах дітей Шишацької селищної ради, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідачка ОСОБА_2 є її сестрою та матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 .

У зв`язку з тим, що у 2016 році її сестра ОСОБА_2 почала зловживати спиртними напоями та відразу почала втрачати інтерес до сина та доньки, залишила їх самих та не піклувалася про них. Діти більше 5 років, проживаючи з матір`ю, були позбавлені нормальних умов та весь час шукали притулку, щоб ховатися від агресивної матері та її співмешканців, з якими вона зловживала спиртні напої. Відповідачка виявляє агресію по відношенню дітей та класних керівників, розмовляє в грубій, зневажливій формі, гостро реагує на зауваження; вихованням дітей не займається, матеріально не забезпечує; соціальну допомогу, яку вона отримує на дітей, витрачає лише на себе.

З 26 січня 2021 року діти проживають разом з позивачкою.

Відповідачка проживає окремо, не працює, дітей не відвідує та зовсім втратила інтерес до них, не піклується про стан їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не виконує своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей, встановлених законом. Діти в сім`ї позивачки забезпечені всім необхідним для навчального процесу, завжди нагодовані та охайні. Мати дітей має можливість допомагати, але цього не робить.

Посилаючись на викладене, просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування всіх обставин справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано всіх обставин справи та якнайкращих інтересів дітей, тоді як матеріали справи містять достатньо доказів щодо ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків. Судом не було враховано поведінку відповідачки та ту обставину, що Орган опіки та піклування неодноразово проводив бесіду з ОСОБА_2 щодо її поведінки та виховну роботу, яка не дала результатів.

Також, суд не з`ясував думку дітей, хоча стороною позивачки було заявлено відповідне клопотання.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 , представника Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області - Удодову О.С. та представника Служби у справах дітей Шишацької селищної ради - Величко В.В., які, кожна окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Згідно наказів №№ 7,8 Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївки Донецької області від 20.01.2021 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік, як дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївки Донецької області.

Згідно наказу № 13 Служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївки Донецької області від 27.01.2021 року тимчасово влаштовано дітей, які залишилися без батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у родину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно подання від 02.02.2021 року, складеного класним керівником та директором Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, поданого до Відділу освіти військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області, Служби у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 1-А класі з 1 вересня 2020 року, разом зі своїм братом ОСОБА_7 виховується в неповній родині. Мати ОСОБА_8 раніше підтримувала зв`язок з класним керівником, володіла інформацією щодо результатів навчальної діяльності та поведінки доньки у школі, але останнім часом емоційний стан матері змінився, жінка виявляє агресію до класного керівника та технічного персоналу школи, розмовляє в грубій, зневажливій формі, гостро реагує на зауваження незначного характеру, хворобливо сприймає деякі рекомендації вчителя. ОСОБА_4 була відсутня на заняттях з 24.12.2020 року по 25.01.2021 року. На вимогу класного керівника пояснити відсутність дитини, мати ОСОБА_2 не дала чіткої відповіді. З 25.01.2021 року на телефонні дзвінки класного керівника та заступника директора не відповідала. 26 січня 2021 року дитину привела до школи сестра матері ОСОБА_9 , з якою ОСОБА_10 проживає по теперішній час (зі слів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ).

Згідно характеристики, наданої Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, з 27.01.2021 року і по теперішній час ОСОБА_4 мешкає у своїй тітки ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 . Кожного дня ОСОБА_11 приводить та забирає дівчину зі школи, виконує додаткові завдання та цікавиться навчанням. ОСОБА_4 має добрий фізичний стан та доглянутий вигляд.

Згідно характеристики, наданої Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, з 27.01.2021 року ОСОБА_3 мешкає у своїй тітки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати не приділяє уваги до виховання сина та не бере участь у його вихованні. ОСОБА_3 з початку чверті ходить до школи без книжок. Тітка активно бере участь у його вихованні, регулярно відвідує школу, постійно контролює поведінку та успішність ОСОБА_3, телефонує класному керівнику. ОСОБА_7 до школи приходить охайним, добре вдягнутим. ОСОБА_7 виказує небажання жити разом із матір`ю.

Згідно акту обстеження умов проживання від 26.01.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти задоволені, що проживають у тітки; зі слів дітей у тітки їм спокійно, комфортно та затишно. Діти поважають ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_1 25.01.2021 року вона забрала ОСОБА_4 з адреси, де знаходилася мати малолітньої у нетверезому вигляді у компанії нетверезих чоловіків. ОСОБА_3 певний час жив у бабусі, але виявив бажання проживати у тітки разом із сестрою.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 08.02.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти повідомили, що вони не хочуть повертатися до матері, що їм добре у ОСОБА_1 .

Згідно Акту обстеження умов проживання від 02.03.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. Проведено бесіду та надано консультації.

Згідно висновку від 01.03.2021 року, наданого Військово-цивільною адміністрацією міста Авдіївки Донецької області, комісія з питань захисту прав дитини військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно листа відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області № 1908/305.2021 від 19.02.2021, ОСОБА_2 тричі притягалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП від 11.01.2021; 18.02.2021 - всього складено два протоколи за неналежне виконання батьківських обов`язків та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. 22.01.2021 року було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно довідки-характеристики, наданої відділенням поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 15.06.2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає ОСОБА_2 , яка за час свого мешкання зарекомендувала себе з негативної сторони, підтримує відносини з місцевими особами, схильними до антигромадської поведінки та ведуть паразитичний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, стосунків з сусідами не підтримує, веде антигромадський спосіб життя, офіційно ніде не працює. Відносно ОСОБА_2 працівниками відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області було складено адміністративні протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП від 11.01.2021, 18.02.2021 за неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. Також, 22.01.2022 співробітниками відділення поліції № 1 було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 10.03.2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Згідно довідки Авдіївської центральної міської лікарні Авдіївської міської ради від 20.04.2021 року, ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за останні п`ять років за медичною допомогою до психіатра не зверталась.

Згідно довідки Авдіївської центральної міської лікарні Авдіївської міської ради від 21.04.2021 року, ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за останні три роки за медичною допомогою до нарколога не зверталась.

З листа відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.02.2021 вбачається, що ОСОБА_2 12.02.2021 року зверталась до поліції з повідомленням щодо прийняття заходів до сестри. Їй було надано відповідь про те, що її звернення зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Авдіївського відділення поліції за № 842 та на місце події спрямовано працівників поліції. Перевірку проводили працівники сектору превентивної діяльності Авдіївського ВП, з ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду.

З заяви ОСОБА_2 від 06.01.2021 року вбачається, що вона зверталась до директора Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області та просила звільнити від занять її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на період з 22.12.2020 по 06.01.2021, у зв`язку із поїздкою у м.Костянтинівка за сімейними обставинами.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 05.07.2021 року, відповідачка зверталась до Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА та просила прийняти заходи до її сестри ОСОБА_1 та повернути їй дітей.

Згідно відповіді Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА Покровського району Донецької області від 09.07.2021, у січні 2021 року до Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА Покровського району Донецької області надійшло повідомлення від Авдіївського відділення поліції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, в якому зазначалось, що до чергової частини надійшло повідомлення про неналежне виконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_2 . З січня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були взяті на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

26.01.2021 року до Служби у справах дітей Авдіївської міської ВЦА Покровського району Донецької області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наразі мешкають у неї. Також, ОСОБА_1 звернулась до служби у справах дітей із заявою щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4

18.02.2021 року до служби у справах дітей звернувся малолітній ОСОБА_3 із заявою, в якій просив не віддавати його та малолітню сестру ОСОБА_4 до матері ОСОБА_2

19.02.2021 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення відділення поліції № 1 Покровського РУП в Донецькій області стосовно того, що на ОСОБА_2 було складено два адміністративних протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. 22.01.2021 року було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях).

Згідно довідки - характеристики, виданої відділенням поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає ОСОБА_2 , яка за час свого мешкання зарекомендувала себе з незадовільної сторони, з сусідами відносин не підтримує, зловживає спиртними напоями, раніше неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, зокрема, за невиконання обов`язків щодо виховання дітей.

Згідно акту обстеження умов проживання від 08.02.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти повідомили, що вони не хочуть повертатися до матері, що їм добре у ОСОБА_1 .

Згідно листа від 06.06.2023 року відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області повідомило, що ОСОБА_2 зверталась до поліції з заявою щодо неправомірних дій її сестри ОСОБА_1 11.02.2021 року. На протязі 2021/2022 років ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій з боку ОСОБА_1 до відділу поліції зверталась 7 разів.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 23.06.2023 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку.

Згідно висновку від 13.07.2023 року, наданого службою у справах дітей Шишанської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, Служба вважає, що ОСОБА_2 фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Керуючись найкращими інтересами дітей, враховуючи їх думку, Служба у справах дітей Шишанської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно пояснення ОСОБА_3 від 10.11.2023 року, він зазначив, що оскільки йому виповнилось 14 років, то він має право самостійно подати до суду позов про позбавлення його біологічної матері батьківських прав. Однак, в суді вже знаходиться цивільна справа за позовом його тітки ОСОБА_1 , яка їх з сестрою ОСОБА_14 виховує. Просить суд позбавити батьківських прав їх матір, щоб вона не заважала їм повноцінно жити та розвиватися.

Згідно інформації наданої лікарем ОСОБА_15 від 10.11.2023 року, родина ОСОБА_16 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , в складі: мати ОСОБА_2 , чоловік ОСОБА_17 , син ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Після прибуття з м. Авдіївки в м. Родинське, мати ОСОБА_2 звернулась в лікарню і задекларувала дитину у віці 3 місяців. Родина живе зі всіма зручностями, умовами проживання відповідають нормам, наявні достатній запас продуктів, дитина забезпечена окремим спальним місцем, дитина забезпечена необхідним одягом за віком. Дитина під час огляду охайна, чиста, доглянута. Мати чітко відвідує амбулаторію № 4 м. Родинське за графіком, постійно виконує усі рекомендації.

Згідно характеристики психоемоційного стану, складеного на основі діагностичного обстеження ОСОБА_19 , учня 8 класу Авдіївської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області від 10.11.2023 року, юнак охайно виглядає, легко йде на контакт, володіє основними мисленнєвими операціями, має достатній рівень мовленнєвої активності, здатен до самоаналізу та самооцінки, але присутня зайва самокритичність. Однак, спостерігаючи за поведінкою підлітка під час зустрічі, можна висловити припущення, що внутрішній стан неспокійний, присутня тривожність, відчувається стратегія активного захисту, потребує підтримки.

Згідно характеристики психоемоційного стану, складеного на основі діагностичного обстеження ОСОБА_20 , учниці 4 класу Авдіївської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області від 10.11.2023 року, дівчинка має достатній рівень мовленнєвої активності, легко йде на контакт, виражає свої емоції. У Мілени розвинене логічне мислення, здатність фантазувати. Мілена весела, відкрита та добра дівчина, охайно виглядає, слідкує за своїм зовнішнім виглядом. З братом підтримує добрі стосунки, прислухається до його порад. Однак, спостерігаючи за поведінкою Мілени відчувається невпевненість, тривожність, потреба у підтримці.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачкою не доведено обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня

2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення, в оскаржуваній частині, не відповідає.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див. постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (див. постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення Європейського суду з прав людини від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21 та багатьох інших.

Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснив Верховний Суд України в Узагальненні «Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми» від 11 грудня 2008 року, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав для встановлення обставин справи суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обов`язково здійснювати необхідні дії для залучення відповідача у справі та з`ясування його позиції та обґрунтувань. Також згідно із ч.4 ст.19 СК обов`язковою є участь у справі органу опіки та піклування.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом із своєю тіткою - позивачкою у справі ОСОБА_1 .

Згідно характеристики, наданої Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, з 27.01.2021 року і по теперішній час ОСОБА_4 мешкає у своїй тітки ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 . Кожного дня ОСОБА_11 приводить та забирає дівчину зі школи, виконує додаткові завдання та цікавиться навчанням. ОСОБА_4 має добрий фізичний стан та доглянутий вигляд.

Згідно характеристики, наданої Авдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, з 27.01.2021 року ОСОБА_3 мешкає у своїй тітки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати не приділяє уваги до виховання сина та не бере участь у його вихованні. ОСОБА_3 з початку чверті ходить до школи без книжок. Тітка активно бере участь у його вихованні, регулярно відвідує школу, постійно контролює поведінку та успішність ОСОБА_3, телефонує класному керівнику. ОСОБА_7 до школи приходить охайним, добре вдягнутим. ОСОБА_7 виказує небажання жити разом із матір`ю.

Згідно акту обстеження умов проживання від 26.01.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти задоволені, що проживають у тітки; зі слів дітей у тітки їм спокійно, комфортно та затишно. Діти поважають ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_1 25.01.2021 року вона забрала ОСОБА_4 з адреси, де знаходилася мати малолітньої у нетверезому вигляді у компанії нетверезих чоловіків. ОСОБА_3 певний час жив у бабусі, але виявив бажання проживати у тітки разом із сестрою.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 08.02.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку. За результатами бесіди діти повідомили, що вони не хочуть повертатися до матері, що їм добре у ОСОБА_1 .

Згідно Акту обстеження умов проживання від 02.03.2021 року, при проведенні обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для дітей створені необхідні умови для виховання та розвитку.

Доказів щодо участі матері ОСОБА_2 у вихованні дітей матеріали справи не містять.

Навпаки, згідно подання від 02.02.2021 року, складеного класним керівником та директором Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області, поданого до Відділу освіти військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області, Служби у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 1-А класі з 1 вересня 2020 року, разом зі своїм братом ОСОБА_7 виховується в неповній родині. Мати ОСОБА_8 раніше підтримувала зв`язок з класним керівником, володіла інформацією щодо результатів навчальної діяльності та поведінки доньки у школі, але останнім часом емоційний стан матері змінився, жінка виявляє агресію до класного керівника та технічного персоналу школи, розмовляє в грубій, зневажливій формі, гостро реагує на зауваження незначного характеру, хворобливо сприймає деякі рекомендації вчителя. ОСОБА_4 була відсутня на заняттях з 24.12.2020 року по 25.01.2021 року. На вимогу класного керівника пояснити відсутність дитини, мати ОСОБА_2 не дала чіткої відповіді. З 25.01.2021 року на телефонні дзвінки класного керівника та заступника директора не відповідала. 26 січня 2021 року дитину привела до школи сестра матері ОСОБА_9 , з якою ОСОБА_10 проживає по теперішній час (зі слів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ).

Згідно листа відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області № 1908/305.2021 від 19.02.2021, ОСОБА_2 тричі притягалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП від 11.01.2021; 18.02.2021 - всього складено два протоколи за неналежне виконання батьківських обов`язків та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. 22.01.2021 року було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно довідки-характеристики, наданої відділенням поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 15.06.2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає ОСОБА_2 , яка за час свого мешкання зарекомендувала себе з негативної сторони, підтримує відносини з місцевими особами, схильними до антигромадської поведінки та ведуть паразитичний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, стосунків з сусідами не підтримує, веде антигромадський спосіб життя, офіційно ніде не працює. Відносно ОСОБА_2 працівниками відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області було складено адміністративні протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП від 11.01.2021, 18.02.2021 за неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей та направлено до Селидівського міського суду Донецької області для подальшого прийняття рішення по справі. Також, 22.01.2022 співробітниками відділення поліції № 1 було винесено постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 10.03.2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Згідно постанови Селидівського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Тобто, відповідачка ОСОБА_2 неодноразопо притягалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку від 01.03.2021 року, наданого Військово-цивільною адміністрацією міста Авдіївки Донецької області, комісія з питань захисту прав дитини військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку від 13.07.2023 року, наданого службою у справах дітей Шишанської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, вважають, що ОСОБА_2 фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Керуючись найкращими інтересами дітей, враховуючи їх думку, Служба у справах дітей Шишанської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, уповноважені державою Органи опіки та піклування, на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, дійшли висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Такі висновки Органу опіки та піклування є обгрунтованими та узгоджуються із обставинами, встановленими судом, щодо неналежного виконання відповідачкою ОСОБА_2 свої баткьівських обов?язків по відношенню до дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 в ході апеляційного перегляду справи не надала суду доказів усвідомлення нею своєї поведінки та бажання змінити своє ставлення до виконання батьківських обов?язків.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Також, у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 (провадження № 61-5726св20) зауважено, що з досягненням віку десяти років у дитини з`являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові КЦС Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17-ц; постанові КЦС ВС від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17; постанові КЦС ВС від 23 травня 2018 року у справі № 761/15172/17-ц.

З урахуванням викладеного, колегією суддів було з?ясовано думку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо доцільності позбавлення батьківських прав їх матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні пояснила, що не бажає проживати з матір?ю, яка не забезпечувала їм належний рівень проживання, не готувала їжу (часто у холодильнику було лише пиво) та поверталася додому пізно вночі, у зв?язку з чим вони часто залишалися вдома самі. Вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки вона не хоче повертатися жити до матері, їй колмфортно та безпечно проживати разом із тіткою ОСОБА_1 .

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні пояснив, що не бажає повернення до матері ОСОБА_2 , оскільки вона не створила для нього та його сестри ОСОБА_10 безпечні умови проживання та не займалася їх вихованням. На теперішній час він проживає із тіткою ОСОБА_1 та категорично заперечує проти можливості поверенння до матері. При цьому, вказав, що у його матері ОСОБА_2 народилася третя дитина та від колишніх сусідів він знає як мати живе і не хоче собі такого життя. Наполягав на позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав та зазначив, що це необхідно для забезпечення безпеки його та сестри.

Більш того, матеріалами справи підтверджено, що малолітній ОСОБА_3 18.02.2021 року звернувся до Служби у справах дітей із заявою, в якій просив не віддавати його та малолітню сестру ОСОБА_4 до матері ОСОБА_2 , а 10.11.2023 року, під час розгляду справи судом першої інстанції, він надав письмові пояснення, що оскільки йому виповнилось 14 років, то він має право самостійно подати до суду позов про позбавлення його біологічної матері батьківських прав, однак, в суді вже знаходиться цивільна справа за позовом його тітки ОСОБА_1 , яка їх з сестрою ОСОБА_14 виховує, у зв?язку з чим просив суд позбавити батьківських прав їх матір, щоб вона не заважала їм повноцінно жити та розвиватися.

Тобто, з лютого 2021 року малолітній ОСОБА_3 неодноразово виловлював свою позицію щодо необхідності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та ця позиція залишилася незмінною, що беззаперечно свідчить про відсутність між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зв?язку із свою матір?ю ОСОБА_2 та підтверджує наявність обставин, які свідчать про доцільність позбавлення останньої батьківських прав, що забезпечить якнайкращі інтереси дітей.

При вирішенні спору колегія суддів апеляційного суду, оцінивши надані сторонами докази, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей та поведінки відповідачки ОСОБА_2 , яка не здійснює належним чином своїх батківських обов?язків та після неодноразових засобів впливу свою поведінку не виправила, приходить до висновку про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, за обставин цієї справи, є доцільним та пропорційним.

Так, колегією суддів враховано, що поведінка відповідачки ОСОБА_2 та її дії свідчать про негативний вплив на дітей, а тому розрив із нею сімейних стосунків відповідає інтересам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають право на проживання у гармонійному та сприятливому для них середовищі.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а тому, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, катогоричне ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання свої батьківських обов?язків, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені ст. 166 СК України.

Так, згідно ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 166 СК України).

Частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 2) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Колегія суддів приймає до уваги конституційний обов`язок обох батьків утримувати до повноліття свою дитину, повноцінно забезпечувати її інтереси та право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також виходить із того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер.

За таких обставин, колегія суддів вважає наявними підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь органів або осіб, на утриманні яких перебуватимуть діти, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення старшою дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області; Служба у справах дітей Шишацької селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь органів або осіб, на утриманні яких перебуватимуть діти, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення старшою дитиною повноліття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: