Рішення

від 16.11.2023 по справі 494/1568/23

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

16.11.2023

Справа № 494/1568/23

Провадження № 2/494/477/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 р. м.Березівка

Березівський районнийсуд Одеської області в складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.

за участю секретаря Твердун Т.В.

представника позивача Гасанової О.М.,

представника ГУ Держгеокадастру в Одеській області Ткаченка С.Л.

представника відповідача ТОВ «Розквітне-Агро» Якименка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Березівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури Котормуса Сергія Петровича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ

Виконуючий обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до громадянки Республіки Білорусь, ТОВ «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою.

В позові зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою Республіки Білорусь (паспорт громадянина Республіки Білорусь серія та номер НОМЕР_1 , виданого 07.10.2005 року Калинковицьким ГРОВД) володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га, що розташована на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02.04.2019 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га (номер відомостей про речове право 31563481) на підставі рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Драган Д.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46881153 від 16.05.2019.

Державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 за ОСОБА_1 здійснено на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія І-ОД № 062144 Розквітівською сільською радою Березівського району Одеської області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 від 01.01.2018 № RZKV-2018- 00422 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Розквітне Агро». Згідно п. 3.1. вказаного договору оренди, ОСОБА_1 передала у користування ТОВ «Розквітне- Агро» земельну ділянку площею 4,2300 га ріллі строком на 10 років. Пунктом 4.1. договору оренди передбачено, що щорічна орендна плата вноситься у грошовій формі та становить суму в гривнях, що дорівнює 9,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому згідно п. 2.4. договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 131997,08 грн. і є базою для визначення розміру орендної плати.

Разом з тим, Березівської окружної прокуратурою виявлено порушення статей 13,14,41 Конституції України, статей 80,81,145 Земельного кодексу України при володіння ОСОБА_1 зазначеною земельною ділянкою, що на думку позивача є підставою для припинення права власності відповідача на вказану земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_1 не направила до суду відзив та/або заперечення на позовні вимоги.

Відповідач ТОВ «Розквітне-Агро» подало відзив на позовну заяву, в якій зазначило наступне. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 вже існувало на момент укладення Договору оренди землі №RZKV- 2018-00422 від 01.01.2018 на підставі Державного акту, який фактично нескасований та є дійсним, а тому право оренди ТОВ «Розквітне-Агро» не може бути припинене з тих підстав, що у орендодавця не було повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Статті 141 та 142 Земельного кодексу України чітко розмежовують підстави припинення права власності на земельну ділянку від підстав для припинення права користування землею. В своючергу,стаття 143ЗК Українине доповнюєїх новими,але лише конкретизує, які з перерахованих в попередніх статтях підстав припинення прав здійснюються саме примусово в судовому порядку.

Тобто, із змісту статтей 141, 142 та 143 ЗК України в сукупності можна дійти висновку конфіскація земельноїділянки єпідставою для припинення лише права власності реалізовується виключно шляхом прийняття відповідного судового рішення. Не спростовують вказаних висновків також посилання позивача на ст. 148-1 Земельного кодексу України та твердження про те, що вказана норма передбачає «виключний перелік підстав переходу права власності на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду не передбачена». Таким чином, той факт, що в ст. 148-1 ЗК України не згадується конфіскація земельної ділянки не свідчить про те, що за умови прийняття судом рішення про конфіскацію ділянки права землекористування автоматично припиняються.

Також відповідач ТОВ «Розквітне Агро» вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що після конфіскації у в держави земельної ділянки наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за речове право ТОВ «Розквітне-Агро» унеможливить продажу цієї ділянки на земельних торгах. Відповідач наголошує на тому, що за ТОВ «Розквітне-Агро» в Державному реєстрі речових нерухоме майно зареєстровано саме право користування (оренди) на земельну ділянку, тобто право, похідне від права власності, і жодна норма чинного законодавства України не передбачає правила, згідно з яким наявність зареєстрованого права оренди чи іншого права користування на можливості власнику земельної ділянки продати його ділянку на аукціоні. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в частиніпозовних вимог про припинення договору оренди земельної ділянки та про припинення права користування земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації права оренди.

Позивачем подано відповідь на відзив. В якому зазначено, що факт перебування ОСОБА_2 у статусі іноземця та набуття права власності на земельну ділянку і передачі її у користування за договором оренди підтверджується копією паспорту іноземця, інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічною документацією на земельну ділянку та іншими доказами долученими до позовної заяви. А також інформацію Березівського сектору ГУ ДМС в Одеській області від 14.04.2023 № 5128-55/5128.1-23 про те, що ОСОБА_1 паспортом громадянина України не документувалася. Далі позивач наголошує, що частиною 2 ст. 412 Цивільного кодексу України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом. Приписами абз. б ст. 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення правакористування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом. Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку. При цьому законом не розмежовується у вказаній статті підстави для припинення права власності або права користування на земельну ділянку. Абзацом в) ст. 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припиненняправ на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Водночас, ч. 5 ст. 148-1 ЗК України встановлено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої. Тобто, цією нормою передбачено виключний перелік підстав переходу прав на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду - не передбачена.

Таким чином, враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянці Республіка Білорусь ОСОБА_1 , та яка, у подальшому, підлягає продажу на земельних торгах, права попереднього власника та обов`язки третіх осіб на цю землю (право оренди ТОВ «РОЗКВІТНЕ-АГРО») не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.

Окрім того, ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Враховуючи, що право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку має бути припинено у примусовому порядку та остання має перейти до земель державної власності, то будь-які правовідносини щодо вказаної ділянки, які виникли між ОСОБА_1 , та іншими особами, у тому числі і правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «Розквітне Агро», на підставі договору оренди землі мають бути припинені шляхом припинення договору оренди землі.

Представник відповідача ТОВ «Розквітне-Агро» подав свої заперечення, в яких зазначив позиція щодо необхідності припинення права користування земельної ділянкою у зв`язку із її конфіскацією у власника підтримується лише Березівською окружною прокуратурою, та не застосовується на практиці під час розгляду аналогічних судових спорів взагалі.

Ухвалою судді 30.08.2023р. було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.10.2023р. було закрито підготовче провадження у справі з призначенням розгляду справи за участю сторін.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення на підтримку заявленого позову.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання з`явився, підтримав поданий позов.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином у спосіб передбачений ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Представник відповідача ТОВ «Розквітне-Агро» взяв участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, надав пояснення на підтримку заявленого відзиву на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині припинення права користування земельною ділянкою.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Білорусь, що підтверджується паспортом громадянина Республіки Білорусь серія та номер НОМЕР_1 , виданого 07.10.2005 року Калинковицьким ГРОВД .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02.04.2019 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га (номер відомостей про речове право 31563481 на підставі рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Драган Д.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46881153 від 16.05.2019.

Державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 за ОСОБА_1 здійснено на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія І-ОД № 062144 Розквітівською сільською радою Березівського району Одеської області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 від 01.01.2018 № RZKV-2018- 00422 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Розквітне Агро». Згідно п. 3.1. вказаного договору оренди, ОСОБА_1 передала у користування ТОВ «Розквітне- Агро» земельну ділянку площею 4,2300 га ріллі строком на 10 років. Пунктом 4.1. договору оренди передбачено, що щорічна орендна плата вноситься у грошовій формі та становить суму в гривнях, що дорівнює 9,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому згідно п. 2.4. договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 131997,08 грн. і є базою для визначення розміру орендної плати.

Підставою звернення до суду з позовом про припинення права приватної власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації є на думку позивача виявлені факти порушення статей 13,14,41 Конституції України, статей 80,81,145 Земельного кодексу України при володінні ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою.

Щодо позовної вимоги про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, судом встановлено наступне:

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьою статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертою статті 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною п`ятою статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадаструв Одеській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням частин другої та четвертої статті 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою Республіки Білорусь порушила визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужила її упродовж року після набуття права власності.

На даний час вона без перешкод володіє спірною земельною ділянкою на території України.

Правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, за пунктами 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із пунктом 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.

Щодо позовної вимоги про припинення договору оренди земельної ділянки та права користування судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 уклала договіроренди спірної земельної ділянкиз кадастровимномером 5121283600:01:001:1000із ТОВ «Розквітне-Агро»згідно якогопередала вказануземельну ділянкустроком на10років (до2028року)у користуваннятовариству та отримує прибуток за використання земельної ділянки на території України.

Державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Драган Д.І. здійснено запис про реєстрацію права оренди ТОВ «РОЗКВІТНЕ-АГРО». на земельну ділянку з кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та ох обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46881153 від 16.05.2019, номер запису про інше речове право: 31563602 від 02.04.2019.

Пунктом 7 частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Частиною 2 ст. 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Приписами абз. б ст. 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Абзацом в ст. 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припиненняправ на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно ч.1,ч.2ст.145Земельного кодексуУкраїни,якщо доособи переходитьправо власностіна земельнуділянку,яка зацим Кодексомне моженалежати їйна правівласності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

.Водночас, ч. 5 ст. 148-1 ЗК України встановлено, що вимогицієї статтіпоширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Тобто, цією нормою передбачено виключний перелік підстав переходу прав на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду - не передбачена.

Окрім того, ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянці Республіка Білорусь ОСОБА_1 , та яка, у подальшому, підлягає продажу на земельних торгах, права попереднього власника та обов`язки третіх осіб на цю землю (право оренди ТОВ «Розквітне Агро» не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.

Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати наступне.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскількист. 131-1 Конституції України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Оскільки ГУ Держгеокадастру у Одеській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

Окрім того, втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову та ухвалення судом відповідного рішення відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року).

Отже, за відсутності добровільного відчуження іноземною громадянкою ОСОБА_1 протягом року після набуття права власності та по теперішній час земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на неї підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду на користь держави, а сама земельна ділянка продажу на земельних торгах, відповідатиме нормам чинного законодавства.

Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням ч. 4 ст.81, ч.ч. 2, 4 ст.145 ЗК України.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 9 394, 00 грн., тобто по 4 694, 00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури Котормуса Сергія Петровича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою задовольнити.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 (РНОКГІІІ НОМЕР_2 , паспорт громадянина Республіка Білорусь серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 07.10.2005 Калинковицьким ГРОВД) на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830155651212), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Припинити договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 від 01.01.2018 року № RZKV-2018-00422, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро» (код ЄДРПОУ 41671634), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 02.04.2019, номер запису про інше речове право: 31563602.

Припинити право Товариства з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро» (код ЄДРПОУ 41671634) на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830155651212), шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право: 31563602 від 02.04.2019).

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» судові витрати на користь Одеської обласної прокуратури (№ UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552, юридична та поштова адреса 65026 м.Одеса вул.Пушкінська, 3, тел. 7319800) у розмірі по 4 694, 00 грн. з кожного.

Вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Березівська окружна прокуратура Одеської області, м. Березівка, Одеської області , вул.. Шаховцева, 4, ЄДРПОУ 03528552, р/р UA808201720343100002000000564, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34, ЄДРПОУ 39765871.

Відповідач 1:ОСОБА_1 (РНОКГІІІ НОМЕР_2 ,паспорт громадянинаРеспубліка Білорусь,серія таномер: НОМЕР_1 ,виданий 07.10.2005Калинковицьким ГРОВД

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро», вул. Центральна, 2 Б, с. Розквіт, Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 41671634.

Суддя Панчишин А.Ю.