Постанова

від 08.04.2024 по справі 494/1568/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3533/24

Справа № 494/1568/23

Головуючий у першій інстанції Панчишина А.Ю.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро»,

на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року,

за позовом Виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури Котормуса Сергія Петровича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року Виконуючий обов`язки керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою Республіки Білорусь володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5121283600:01:001:1000, площею 4,2319 га, що розташована на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02.04.2019 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000, площею 4,2319 га (номер відомостей про речове право 31563481) на підставі рішення державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Драган Д.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46881153 від 16.05.2019 року.

Державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 за ОСОБА_1 здійснено на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія І-ОД № 062144 Розквітівською сільською радою Березівського району Одеської області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 від 01.01.2018 року № RZKV-2018- 00422 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро». Згідно п. 3.1. вказаного договору оренди, ОСОБА_1 передала у користування ТОВ «Розквітне- Агро» земельну ділянку площею 4,2300 га ріллі строком на 10 років. Пунктом 4.1. договору оренди передбачено, що щорічна орендна плата вноситься у грошовій формі та становить суму в гривнях, що дорівнює 9,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому згідно п. 2.4. договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 131997,08 грн і є базою для визначення розміру орендної плати.

Позивач посилається на те, що право власності на землі сільськогосподарського призначення мають громадяни України. Оскільки відповідач є громадянином Республіки Білорусь та впродовж року не здійснила відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вважає наявними підстави для припинення права власності відповідача на вказану земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою.

Позивач просив суд припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000, площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830155651212), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави. Припинити договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 від 01.01.2018 року № RZKV-2018-00422, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро», зареєстрований у державному реєстрі речових прав 02.04.2019, номер запису про інше речове право: 31563602. Припинити право Товариства з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро» на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000, площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830155651212), шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право: 31563602 від 02.04.2019 року) та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішень суду

Березівський районний суд Одеської області рішенням від 16 листопада 2023 року позов Виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури Котормуса Сергія Петровича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави та припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою задовольнив.

Припинив право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830155651212), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Припинив договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 від 01.01.2018 року № RZKV-2018-00422, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро», зареєстрований у державному реєстрі речових прав 02.04.2019, номер запису про інше речове право: 31563602.

Припинив право Товариства з обмеженою відповідальність «Розквітне-Агро» на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1830155651212), шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право: 31563602 від 02.04.2019 року).

Судом першої інстанції вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою Республіки Білорусь порушила визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужила її упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод володіє спірною земельною ділянкою на території України.

Враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянці Республіка Білорусь ОСОБА_1 , та яка, у подальшому, підлягає продажу на земельних торгах, суд першої інстанції вважав, що права попереднього власника та обов`язки третіх осіб на цю землю (право оренди ТОВ «Розквітне-Агро») не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» просить рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року в частині задоволення позовних вимог про припинення договору оренди земельної ділянки та про припинення права користування земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації права оренди, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Виконуючого обов`язків керівника Березівської окружної прокуратури Котормуса Сергія Петровича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що укладаючи з ТОВ «Розквітне-Агро» договір оренди землі № RZKV-2018-00422 від 01.01.2018 року, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 існувало та було дійсним на підставі Державного акту І-ОД № 062144 від 27.04.2001 року, а тому право оренди у ТОВ «Розквітне-Агро» виникло у відповідності до норм чинного законодавства України.

Скаржник вважає, що положення статей 141 та 142 Земельного кодексу України чітко розмежовують підстави для припинення права власності на земельну ділянку від підстав для припинення права користування землею, із змісту яких в сукупності можна дійти висновку, що конфіскація земельної ділянки є підставою для припинення лише права власності, яке реалізовується виключно шляхом прийняття відповідного судового рішення.

ТОВ «Розквітне-Агро» зазначає, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за останнім саме право користування (оренди) на земельну ділянку, тобто, речове право, похідне від права власності, що не позбавляє можливості власника земельної ділянки продати його ділянку на аукціоні.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.01.2024 року роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву у письмовій формі.

Березівська окружна прокуратура копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з доданими документами отримала 06.02.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відзиві на апеляційну скаргу виконуючий обов`язки керівника Березівської окружної прокуратури просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що ухвалення судом першої інстанції рішення про скасування державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішення речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з доданими документами отримало 23.01.2024 року та 18.12.2023 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

04.04.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) Електронний суд Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного суду з відзивом на апеляційну скаргу, в якому, зокрема просив поновити строк на його подання.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 08.04.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив залишив без розгляду з огляду на таке.

Як вже зазначалось Головне управління Держгеокадастру в Одеській області копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з доданими документами отримало 23.01.2024 року та 18.12.2023 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Враховуючи викладене, останнім днем для подання відзиву є 02.02.2024 року.

З відзивом на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось 04.04.2024 року.

Отже відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.01.2024 року.

Відповідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Клопотання про поновлення строку на подання відзиву обґрунтоване надмірним навантаженням та значним обсягом вхідної судової кореспонденції та необхідністю витребування необхідної інформації щодо спірної земельної ділянки, у зв`язку з регулярними незапланованими відключеннями світла.

Апеляційний суд зазначає, що обставини на які посилається відповідач не є поважними, разом з тим на підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу, враховуючи викладене, колегія суддів вважає клопотання про поновлення строку на подання відзиву необґрунтованим, тому останнє не підлягає задоволенню, а відзив підлягає залишенню без розгляду.

Скаржник та його представник копію ухвали про відкриття провадження отримали 23.01.2024 року, в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

16.02.2024 року позивачем направлено засобами поштового зв`язку на адресу Одеського апеляційного суду

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада», у зв`язку з тим, що остання є громадянкою Республіки Білорусь та разом з тим, Законом України від 01 грудня 2022 року № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон № 2783-IX) зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (далі - Протокол до Конвенції).

Одночасно цим Законом постановлено вийти з Конвенції та Протоколу до Конвенції. Закон № 2783-IX набрав чинності 23 грудня 2022 року.

Прокурор Березівської окружної прокуратури, який брав участь у судовому засіданні, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, який брав участь у судовому засіданні, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро», який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив апеляційну скаргу задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Із тексту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5121283600:01:001:1000, площею 4,2319 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави не оскаржується, тому рішення суду в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24 жовтня 2008 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою Республіки Білорусь порушила визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужила її упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод володіє спірною земельною ділянкою на території України.

Враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянці Республіка Білорусь ОСОБА_1 , та яка, у подальшому, підлягає продажу на земельних торгах, суд першої інстанції вважав, що права попереднього власника та обов`язки третіх осіб на цю землю (право оренди ТОВ «Розквітне-Агро») не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Розквітне -Агро» укладено договір оренди землі № RZKV-2018-00422, відповідно до якого орендодавець надала, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області.

Положеннями п. 2.1 договору визначено, що предметом оренди є земельна ділянка кадастровий номером 5121283600:01:001:1000, загальною площею 4,2300 га,

Договір укладено строком на 10 років, але з огляду на особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення, в будь-якому випадку, договір діє до 31 грудня останнього року строку договору (включно). Перебіг строку дії договору розпочинається з дня державної реєстрації права оренди за цим договором.

Державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Драган Д.І. 02.04.2019 року зареєстровано право оренди ТОВ «Розквітне-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 5121283600:01:001:1000 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46881153 від 16.05.2019 року, номер запису про інше речове право: 31563602, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 325014113 від 07.03.2023 року.

Пунктом 7 частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Частиною 2 ст. 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Підставами припиненняправа власностіна земельнуділянку є:а)добровільна відмовавласника відправа наземельну ділянку; б)смерть власниказемельної ділянкиза відсутностіспадкоємця; в)відчуження земельноїділянки зарішенням власника; г)звернення стягненняна земельнуділянку навимогу кредитора; ґ)відчуження земельноїділянки змотивів суспільноїнеобхідності тадля суспільнихпотреб; д)конфіскація зарішенням суду; е)невідчуження земельноїділянки іноземнимиособами таособами безгромадянства увстановлений строку випадках,визначених цимКодексом; є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (частина перша статті 140 ЗК України).

Підставами припиненняправа користуванняземельною ділянкоює:а)добровільна відмовавід правакористування земельноюділянкою; б)вилучення земельноїділянки увипадках,передбачених цимКодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначенихстаттею 120-1цього Кодексу; г)використання земельноїділянки способами,які суперечатьекологічним вимогам; ґ)використання земельноїділянки неза цільовимпризначенням; д)систематична несплатаземельного податкуабо орендноїплати; е)набуття іншоюособою прававласності нажилий будинок,будівлю абоспоруду,які розташованіна земельнійділянці; є)використання земельноїділянки успосіб,що суперечитьвимогам охороникультурної спадщини; ж)передача приватномупартнеру,концесіонеру нерухомогомайна,розміщеного наземельній ділянці,що перебуваєв користуваннідержавного абокомунального підприємствата єоб`єктом державно-приватногопартнерства абооб`єктом концесії; з)припинення правакористування надрамиу разізакінчення встановленогоспеціальним дозволомна користуваннянадрами строкукористування надрами(уразі передачіземельної ділянкидержавної,комунальної власностікористувачу надрдля здійсненнядіяльності зкористування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1цього Кодексу (частина перша статті 141 ЗК України).

Положеннями ст.143Земельного кодексуУкраїни визначено,що примусовеприпинення правна земельнуділянку здійснюєтьсяу судовомупорядку уразі: а)використання земельноїділянки неза цільовимпризначенням; б)неусунення допущенихпорушень законодавства(забрудненняземель радіоактивнимиі хімічнимиречовинами,відходами,стічними водами,забруднення земельбактеріально-паразитичнимиі карантинно-шкідливимиорганізмами,засмічення земельзабороненими рослинами,пошкодження ізнищення родючогошару ґрунту,об`єктівінженерної інфраструктуримеліоративних систем,порушення встановленогорежиму використанняземель,що особливоохороняються,а такожвикористання земельспособами,які завдаютьшкоди здоров`юнаселення)в строки,встановлені приписамиорганів,що здійснюютьдержавний контрольза використаннямта охороноюземель; в)конфіскації земельноїділянки; г)примусового відчуженняземельної ділянкиз мотивівсуспільної необхідності; ґ)примусового зверненнястягнень наземельну ділянкупо зобов`язанняхвласника цієїземельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Формулювання приписів статей 140, 141 і 143 ЗК України частково дублюються, а стаття 143 ЗК України має назву «Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку», тобто поєднує підстави припинення у судовому порядку як права власності, так і права користування земельною ділянкою. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги в частині того, що положення п. «д» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України з огляду на положення ст. 143 Земельного кодексу України є підставою лише для примусового припинення права власності на земельну ділянку, апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Положеннями частини п`ятої статті 148-1 ЗК України встановлено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині не можливості застосування до спірних правовідносин положень ст. 148-1 ЗК України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренди землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно із статтею 1 Закону України «Про оренди землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями статті 14 Закону України «Про оренди землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Частиною шостою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

За змістом вказаної норми умовою збереження оренди є зміна власника землі, а не форми власності чи виду використання земельної ділянки. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 14.12.2023 року у справі № 351/2861/19.

Положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

У цій справі право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5121283600:01:001:1000 припинено, шляхом конфіскації, отже відбулась не фактична зміна власника земельної ділянки, а змінилась форма власності вказаної земельної ділянки з приватної на державну, тому враховуючи, що у подальшому, вказана земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, права орендодавця не можуть перейти до нового власника земельної ділянки.

Посилання в апеляційній скарзі на висновки викладені у рішеннях у справах № 528/1017/23, № 137/819/23, № 137/820/23, № 709/637/23, № 686/18375/23, № 670/364/23, № 243/1929/23, № 243/1989/23, № 138/1817/23, № 670/372/23, № 684/314/23, № 398/1288/23, № 677/452/23, № 444/724/23, № 688/2464/23, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки останні ухвалені судами перших інстанції, а згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та не є підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судоверішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судоверішенняз додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, щорішеннясуду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішеннясуду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» залишити без задоволення.

Рішення Березівськогорайонногосуду Одеськоїобластівід16листопада2023року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

В.В.Кострицький