Постанова

від 05.10.2023 по справі 909/203/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. Справа №909/203/20 (909/1009/22)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівБОЙКО С.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання ГУЛИК Н.Г.

за участю представників:

від скаржника: Пурій Р.П. - арбітражний керуючий, ліквідатор;

від відповідача:Максим`юк В.Я. - в порядку самопредставництва;

від кредитора: АТ «НАК «Нафтогаз України» - Саранюк В.М. адвокат;

розглянувши апеляційну скаргуліквідатора КП «Коломиятеплоенергія»

Пурія Руслана Петровича за вих.№01-1402-

03/07 від 02.06.2023 (вх.ЗАГС №01-05/1769/23 від 05.06.2023)

на ухвалуГосподарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2023, повний текст

25.05.2023 (суддя Скапровська І.М.)

у справі№909/203/20 (909/1009/22)

за заявою:КП «Коломиятеплоенергія», м.Коломия

до відповідачів:1) Коломийської міської ради м.Коломия

2) Виконавчого комітету Коломийської

міської ради, м.Коломия

пропокладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КП «Коломиятеплоенергія»

на його засновника та власника Коломийську міську раду та Виконавчий комітет

Коломийської ради; стягнення солідарно з Коломийської міської ради та Виконавчого комітету Коломийської міської ради на користь КП «Коломиятеплоенергія»

суми 33 012 190,98 грн

в межах справи№ 909/203/20

про банкрутствоКП «Коломиятеплоенергія», м.Коломия

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 09.05.2023 у справі № 909/203/20 (909/1009/22), яка розглядалася в межах справи № 909/1009/22 про банкрутство КП «Коломиятеплоенергія», відмовив у задоволенні заяви ліквідатора КП «Коломиятеплоенергія» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КП «Коломиятеплоенергія» на його засновника і власника - Коломийську міську раду; виконавчий орган засновника КП «Коломиятеплоенергія» - Виконавчий комітет Коломийської міської ради та у стягненні солідарно з Коломийської міської ради та Виконавчого комітету Коломийської міської ради грошових коштів в сумі 33 012 190,98 грн.

Основною підставою постановлення такого рішення стало те, що ліквідатор неналежним чином провів інвентаризацію активів боржника і як наслідок, не виявив дебіторської заборгованості боржника та інших активів, які були передані боржнику засновником Коломийською міською радою під час його утворення, що стало підставою неможливості встановлення реальної суми стягнення, яка складає різницю між загальною сумою визнаних вимог кредиторів до боржника, що залишилися непогашеними внаслідок відсутності активів у боржника, і тою сумою невиявлених активів, які за даними Коломийської міської ради є наявними у боржника. Тобто, суд першої інстанції вважав передчасним цей позов без проведення належних і повних заходів виявлення активів боржника з подальшою їх можливою реалізацією та погашення вимог кредиторів. Окрім цього, суд вказав на відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства, а відповідно, позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти на них субсидіарну відповідальність.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Ліквідатор не погодився із вказаною ухвалою суду і подав апеляційну скаргу, в якій просив задовольнити заяву і стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти в сумі зазначеної ціни позову.

Однією із основних підстав у апеляційній скарзі зазначив те, що в силу принципів диспозитивності та змагальності у господарському судочинстві, передбачених ст.ст. 13 та 14 ГПК України, саме співвідповідачі повинні доводити належними та допустимими доказами наявність активів у боржника, на виявлення яких на думку апелянта ним проведено повні та достатні заходи для їх виявлення. І оскільки такі є відсутніми, то відповідно це є підставою для застосування субсидіарної відповідальності. Окрім цього зазначив, що навіть у разі виявлення подальшому активів боржника, це може стати підставою для перегляду цього рішення в частині вартості виявлених та реалізованих активів боржника за нововиявленими обставинами.

Ним вживалися заходи щодо з`ясування дійсного фінансово-майнового стану боржника, пошуку, виявлення та повернення майна банкрута (запити про надання інформації на адресу КП «Коломиятеплоенергія», органу управління - Коломийської міської Ради та державних реєстраційних та контролюючих органів), виявлення активів для формування ліквідаційної маси, а також з організації та проведення інвентаризації майнових активів банкрута. Проміжні ліквідаційні баланси КП «Коломиятеплоенергія» свідчать про відсутність у боржника активів.

У відзиві на апеляційну скаргу від 21.06.2023 Коломийська міська рада загалом послалася на доводи суду першої інстанції, які викладені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду, про необхідність доведення заявником вини засновника боржника у доведенні до банкрутства, дослідженні усіх чотирьох складових частин шкоди (збитків) і т.д., проте, не наведено жодного правового висновку Верховного Суду, який за аналогічних обставин та підстав вказував на правомірність дій відповідача щодо вилучення у боржника усіх активів, які могли б стати об`єктами ліквідаційної маси з метою задоволення вимог кредиторів.

У відзиві на апеляційну скаргу конкурсний кредитор АТ «НАК «Нафтогаз України» підтримав доводи апелянта загалом з тих підстав, якими обгрунтована апеляційна скарга.

Присутні у судовому засіданні ліквідатор боржника підтримав доводи і заперечення, викладені у апеляційній скарзі, а також усно повідомив про факти ухилення Коломийської міської ради як засновника боржника та керівника боржника, який призначався на таку посаду саме рішенням засновника і підзвітний йому, у наданні відповідей на запити ліквідатора з метою встановлення належних боржнику активів, їх місцезнаходження, про протидію у проведенні інвентаризації активів боржника і т.д.

Представник АТ «НАК «Нафтогаз України» підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення про задоволення заяви про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2020 відкрито провадження у справі № 909/203/20 про банкрутство Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора НАК «Нафтогаз України» у сумі 17 509 205, 27 грн, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Книш З.І.

Ухвалою від 30.09.2020 визнано конкурсними кредиторами боржника АТ «НАК Нафтогаз України» у сумі 30 072 326,74 грн та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області на суму 71 828,62 грн.

Постановою від 19.11.2020 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Пурія Р.П.

Ухвалами суду від 19.05.2021 додатково визнано поточні грошові вимоги у сумі 2 783009,69 грн Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, та ухвалою від 07.10.2021 у сумі 85 025,93 грн поточні вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України», тому загалом вимоги кредиторів у цій справі про банкрутство складають суму 33 012 190,98 грн, що і заявлено ліквідатором як розмір субсидіарної відповідальності.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції також встановлено, що 18.09.2012, на підставі рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області №1287-24/2012 від 11.09.2012, проведено державну реєстрацію суб`єкта господарювання Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія», про що у Єдиний державний реєстр осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис № 11211020000001629.

Згідно з даними ЄДР єдиним засновником КП «Коломиятеплоенергія» є Коломийська міська рада, розмір її внеску до статутного капіталу становить 2 932 940,50 грн.

Відповідно до п. 1.1 статуту КП «Коломиятеплоенергія», підприємcтво є комунальним підприємством, яке засновано на комунальній власності територіальної громади міста Коломиї і входить до сфери управління Коломийської міської ради. Засновником КП «Коломиятеплоенергія» та власником майна є Коломийська міська рада. Оперативне управління майном КП «Коломиятеплоенергія» здійснює відділ управління комунальним майном (1.4 статуту).

Згідно з п. 1.5 цього ж статуту, КП «Коломиятеплоенергія» несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. КП «Коломиятеплоенергія» не несе відповідальності за зобов`язаннями засновника. Засновник не несе відповідальності за зобов`язаннями підприємства.

У розділі ІІІ статуту «Майно підприємства» зазначено, що міська рада наділяє підприємство статутним капіталом у розмірі 1 167 760,39 грн. Згодом до цього розділу статуту неодноразово вносились зміни щодо збільшення розміру статутного капіталу до розміру 2 932 940,50 грн. Споруди виробничого призначення, котельні, ЦТП, теплові мережі тощо є власністю Коломийської територіальної громади і передаються відділом управління комунальним майном підприємству безоплатно на праві господарського відання на підставі рішення виконкому. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майно на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту. (пункт 3.2 статуту).

Відповідно до п. 5.2 статуту управління Підприємством щодо господарського використання свого майна здійснюється засновником.

Ліквідатором заява про застосування субсидіарної відповідальності окрім іншого обґрунтовувалася фактами доведенням боржника до банкрутства за наслідками дій та бездіяльності засновника.

В обґрунтування цього, ліквідатором з огляду на результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності КП «Коломиятеплоенергія» за 2015-2017 роки встановлено наявність ознак доведення комунального підприємства до банкрутства. Так, розпорядником майна було встановлено, що у 2016 році змінився рівень забезпечення зобов`язань кредиторів за період, що аналізується, в гіршу сторону. Якщо на кінець 2015 року розмір чистих активів становив 5568,5 тис.грн, то на кінець 2016 року такий розмір становив вже від`ємне значення (-5 030,5 тис.грн.). Відповідно, на кінець 2015 року коефіцієнт забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами становив 1,41, а на кінець 2016 року - 0,74.

Такі зміни, насамперед, зумовлені прийняттям виконавчим органом засновника КП «Коломиятеплоенергія» (виконавчим комітетом Коломийської міської ради) рішення №60 від 23.02.2016, на підставі якого було проведено безоплатну передачу основних засобів, балансовою вартістю 3 808 319,78 грн. (залишкова вартість 2 099 639,04 грн.), іншого невстановленого обладнання вартістю 143 085,80 грн та документації на суму 120 242,22 грн з балансу КП «Коломиятеплоенергія» на баланс відділу управління майном Коломийської міської ради, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.02.2016.

Крім того, на підставі рішення Виконавчого комітету ради №241 від 27.09.2016, проведено безоплатну передачу основних засобів, балансовою вартістю 1 328 988,66 грн (залишкова вартість 462 551,79 грн), з балансу КП «Коломиятеплоенергія» на баланс відділу управління майном Коломийської міської ради, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2016.

Відтак, згідно з висновками, викладеними у Звіті за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності КП «Коломиятеплоенергія» за 2015-2017 роки, зазначені рішення засновника КП «Коломиятеплоенергія» значно змінили рівень забезпечення зобов`язань кредиторів боржника, що призвело до погіршення платоспроможності підприємства, у зв`язку з чим боржник став фінансово неспроможним задовольнити вимоги кредиторів.

Ліквідатором зроблено висновок про наявність ознак неправомірних дій з доведення до банкрутства підприємства, приховування фактів доведення комунального підприємства до банкрутства.

Ліквідатор звернувся із заявою про застосування субсидіарної відповідальності до Коломийської міської ради, як засновника боржника та Виконавчого комітету, оскільки вони прийняли 27.09.2016 та 23.02.2016 рішення за № 60 та 241 про передачу комунального майна балансовою вартістю 5 137 308,44 грн, що знаходилось на балансі боржника на баланс відділу управління комунальним майном, а згідно наслідків проведеної інвентаризації ліквідатором, активи у боржника взагалі відсутні.

Підставою ж відкриття провадження у справі про банкрутство боржника було невиконання боржником рішень суду, винесених у справах №909/478/14 від 10.06.2014, №909/162/16 від 05.05.2016, №909/252/15 від 05.05.2015, №909/575/16 від 26.09.2016, №909/163/16 від 11.05.2016, №909/929/19 від 28.11.2019, №909/931/19 від 28.11.2019, про стягнення заборгованості в зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань в частині оплати поставленого газу за період 2012-2015 років та нарахованих пені, 3%, інфляційних втрат, в зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання.

Отже, ще до вилучення у боржника усіх активів, маючи понад дев`ять мільйонів дебіторської заборгованості та активів на суму понад чотирнадцять мільйонів, боржник не міг або не бажав фактично виконати існуючі зобов`язання щодо погашення кредиторської заборгованості, і ця неплатоспроможність виникла ще задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 143 Конституції України і ст. 327 ЦК України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ч. 5 ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.

Особливості господарської діяльності, правовий режим майна комерційного комунального підприємства та порядок розпорядження ним врегульовані положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Відповідно до ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до ч. 10 ст. 78 ГК України, особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Згідно ч.2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч.1 ст. 63 КУзПБ, після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.

Окрім цього, в силу вимог ст. 215 ГК України, передбачено обов`язок засновника, власника майна нести юридичну відповідальність, зокрема за умисне доведення до банкрутства.

Судом апеляційної інстанції на підставі означених вище підстав та обставин, робиться висновок про те, що Коломийська міська рада вчинила прийнятими і вказаними вище двома рішеннями від 23.02.2016 і від 27.09.2016 про вилучення основних фондів і оборотних активів з балансу боржника дії, спрямовані на позбавлення кредиторів законного права на одержання коштів за рахунок майна боржника, на які вони мали правомірні очікування, в силу положень ст. 78, 133, 136, 139, 140, 213 ГК України та ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинним на той час) та згідно ст. 62 КУзПБ, чинної на час подання та судового розгляду цієї заяви.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України, суд апеляційної інстанції до спірних правовідносин застосовує правовий висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12 згідно з яким існує обв`язок засновника вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

Також, за аналогічних підстав та обставин спору, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у п.п. 57, 58 постанови від 16.06.2020 у справі № 924/1076/17 зазначив: «Отже, неможливість здійснення господарської діяльності комунальним комерційним підприємством задля одержання прибутку через вилучення за рішенням власника майна, за рахунок якого комунальне комерційне підприємство може отримувати прибуток, однак не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі банкрутства цього підприємства, за умови, що власник (засновник) не визначив для Боржника інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами, зумовлює для законодавця через механізм, закріплений у положеннях частини першої статті 619 ЦК України, частині першої статті 215 ГК України та частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (в тому числі абз. 2 ч. 5 цієї статті), врегулювати спірні правовідносини та захистити у такий спосіб інтереси кредиторів суб`єкта комерційної господарської діяльності. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 902/318/16).

При цьому Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до висновків якого, зокрема, щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства: пункт 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" - ЄСПЛ, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства».

Щодо доводів апелянта про те, що виконавчий орган Виконавчий комітет Коломийської міської ради не може бути відповідачем у такій справі оскільки не є юридичною особою, то апеляційним судом такі твердження спростовуються наступним.

У п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п.2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45), боржниками за цим Порядком є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у п. 96 постанови у справі № 924/1351/20(924/214/22) від 25.05.2023, яка розглядалася також в межах справи про банкрутство боржника зазначив, що не заслуговують на увагу з аналогічних підстав та з урахуванням обставин належності ОСВ «Лісомисливський відділ «Агрофірми «Проскурів» як структурного відділу до КП «Агрофірма «Проскурів», аргументи скаржника щодо відсутності доказів перебування нежитлових приміщень у користуванні відповідача-1 (юридична особа) та здійснення ним перешкод позивачу у користуванні зазначеним нерухомим майном».

При цьому, у вказаній справі позов було заявлено позивачем до двох відповідачів: юридичної особи і окремо до її структурного підрозділу за одними і тими ж цивільно-правовими зобов`язаннями, і такі позовні вимоги попередніми судами нижчих інстанцій були задоволені, а Верховний Суд відповідно такі судові рішення залишив без змін, фактично надавши правовий висновок про можливість існування солідарної цивільно-правової відповідальності юридичної особи і її структурного підрозділу розширивши у такий спосіб коло осіб відповідачів, що передбачений ч.2 ст. 4 ГПК України (Право на звернення до господарського суду).

Станом на дату розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції та ухвалення цієї постанови, відомості у Єдиному державному реєстрі судових рішень про постанову Верховного Суду про відступ від означеного вище правового висновку в силу ст. 302 ГПК України відсутні.

З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у даних спірних правовідносинах є доведеною заявником належними і допустимими доказами наявність усіх чотирьох складових частин цивільного правопорушення у діях як органу місцевого самоврядування, так і його виконавчого органу, які виразилися у: 1) наявності шкоди непогашені вимоги кредиторів і можливості такого погашення відсутні; 2) протиправній поведінці - прийняття двох рішень виконавчим комітетом про вилучення усіх активів у боржника всупереч вимог чинного законодавства; 3) причинному зв`язку виходячи із зворотного: якщо б не були вилучені у боржника активи, він міг би повністю або часткового погасити вимоги кредиторів; 4) вині, - саме орган місцевого самоврядування та його виконавчий орган діяли паралельно, протиправно позбавляючи активів боржника.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню, із прийняттям нового рішення про задоволення заявлених вимог про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності та стягнення коштів в рахунок погашення вимог субсидіарної відповідальності у повному обсязі.

Судовий збір.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, сплачений ліквідатором боржника у сумі 2 684,00 грн покладається на Коломийську міську раду та Виконавчий комітет Коломийської міської ради у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора (арбітражного керуючого) КП «Коломиятеплоенергія» Пурія Р.П. задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2023 у справі № 909/203/20 (909/1009/22) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями КП «Коломиятеплоенергія» на його засновника та власника Коломийську міську раду і на виконавчий орган Каломийської міської ради Виконавчий комітет.

Стягнути солідарно з Коломийської міської ради (78203, м.Коломия, вул.Грушевського,1, код ЄДРПОУ 04054334) та з Виконавчого комітету Коломийської міської ради (78203, м.Коломия, вул.Грушевського,1, код ЄДРПОУ 04054334) на користь Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» (78200, м.Коломия, пл. Привокзальна, 15, код ЄДРПОУ 38367774) суму 33 012 190,98 грн.

3. Стягнути з Коломийської міської ради (78203, м.Коломия, вул.Грушевського,1, код ЄДРПОУ 04054334) на користь Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» (78200, м.Коломия, пл. Привокзальна, 15, код ЄДРПОУ 38367774) суму 1342 грн витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Стягнути та з Виконавчого комітету Коломийської міської ради (78203, м.Коломия, вул.Грушевського,1, код ЄДРПОУ 04054334) на користь Комунального підприємства «Коломиятеплоенергія» (78200, м.Коломия, пл. Привокзальна, 15, код ЄДРПОУ 38367774) суму 1342 грн витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. На виконання цієї постанови Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 13.11.2023.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіС.М. БОЙКОО.С. СКРИПЧУК