Постанова
від 14.09.2023 по справі 911/593/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 911/593/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 14.09.2023:

від позивача: Глухенький С.О.;

від відповідача-1: Семенков М.В.;

від відповідача-2: Жуков Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валком-18»

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.01.2023 (повний текст складено та підписано 08.03.2023)

у справі № 911/593/22 (суддя В.М.Бацуца)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Валком-18"</a>,

до 1) Калинівської селищної ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Багрян"

про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним рішення, визнання недійсним договорів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ „Валком-18" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Калинівської селищної ради, ТОВ „Багрян" про скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчука Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021 р.; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко Майї Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020 р.; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко Майї Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020 р.; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко Майї Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020 р.; визнання недійсним рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 22.10.2020 р. (рішення № 431-41 VII); скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811311 від 28.10.2020 р.; скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809005 від 28.10.2020 р.; скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809978 від 28.10.2020 р.; скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809427 від 28.10.2020 р.; скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54810546 від 28.10.2020 р.; скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811832 від 28.10.2020 р.; визнання недійсним договору від 02.09.2020 р. про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002 р., укладеного між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 2781 (кадастровий номер земельної ділянки: 3221482101:03:003:0038); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020 р. (3221482101:01:021:0045, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 1,0882 Га), укладеного між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 2782 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О.В.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2591 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0046, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,1717 Га); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2589 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0042, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0452 Га); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2587 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0041, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0339 Га).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що спірні рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчука Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021 р.; державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020 р.; рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020 р.; рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020 р., були прийняті всупереч положенням Цивільного кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інших нормативно-правових актів - за відсутності правових підстав для набуття права власності на відповідне нерухоме майно, тим, що рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 р. Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г" було прийнято всупереч положенням Цивільного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України „Про запобігання корупції", інших нормативно-правових актів - при наявному та неврегульованому конфлікті інтересів, та тим, що в подальшому спірні договір від 02.09.2020 р. про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002 р., укладений між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, договір оренди земельної ділянки від 02.11.2020 р. (3221482101:01:021:0045, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 1,0882 Га), укладений між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, договори оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладені між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", були укладені із під впливом обману, тощо.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Валком-18"</a> до Калинівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Багрян" про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним рішення, визнання недійсним договорів. Судові витрати покладено на позивача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валком-18"</a> (08627, вул. Центральна, 46-Г, с. Діброва, Васильківський район, Київська область; ідентифікаційний код 42588500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Багрян" (08623, вул. Дружби, 29, с. Багрин, Васильківський район, Київська область; ідентифікаційний код 43152504) судові витрати 157 500 (сто п`ятдесят сім тисяч п`ятсот) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виникнення у нього та набуття ним права власності чи іншого речового права на спірне нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення, гараж літ. А, загальною площею 141 кв.м., на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. В, загальною площею 227, 4 кв.м., на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. Б, загальною площею 1 257, 6 кв.м., що розташовані по вул. Центральній, 46-Ж, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, на нежитлову будівлю, загальною площею 62 кв.м. (опис: А- Складська будівля), що розташована по вул. Центральній, 46-Е, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що б підтверджували наявність будь-якого матеріально-правового інтересу та зв?язку із вказаним нерухомим майном і відповідно підтверджували б порушення відповідачами у спірних відносинах будь-яких прав позивача прийняттям державним реєстратором Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчуком Ю. А. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021 р.; державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області Гутніченко М. В. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020 р.; державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області Гутніченко М. В. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020 р.; державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області Гутніченко М. В. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020 р. та державною реєстрацією за відповідачем-2 права власності на вищевказане нерухоме майно;

- обставини стосовно того, що ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 59-1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на 20.10.2020, самостійно публічно оголосив про наявний у нього конфлікт інтересів під час засідання ради, що дозволяло йому приймати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень радою, і те, що під час розгляду справи встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - відсутні, а, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь;

- оскільки позовні вимоги позивача до відповідача-2 про скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811311 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809005 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809978 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809427 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54810546 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811832 від 28.10.2020 - є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г", яка є безпідставною і у задоволенні якої відмовлено, а також те, що спірні рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були прийняті в результаті та наслідками волевиявлення та ініціативи, у тому числі, самого позивача щодо розподілу земельної ділянки загальною площею 1, 8504 га комунальної власності Дібрівської сільської ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості на шість земельних ділянок: площею 1, 0882 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0045); площею 0, 1717 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0046); площею 0, 0452 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0042); площею 0, 0339 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0041); площею 0, 4564 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0044); площею 0, 0550 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0043), які розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна; розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1, 8504 га кадастровий номер: 3221482101:03:003:0038, яка перебувала в оренді ТОВ „Валком-18" у зв`язку з поділом земельної ділянки; укладання нового договору оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 1, 0882 га, кадастровий номер 3221482101:01:021:0045, а тому обумовлені законом підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні;

- матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів застосування відповідачем-1 обману, введення позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, при укладенні між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області договору від 02.09.2020 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002, укладеного між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, та договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020, а тому позовні вимоги позивача до відповідача-1 про визнання їх недійсними задоволенню не підлягають;

- оскільки позовні вимоги позивача до відповідачів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2591 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0046, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,1717 Га); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2589 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0042, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0452 Га); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2587 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0041, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0339 Га), - є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г", яка не є законною і обгрунтованою, і у задоволенні якої відмовлено судом першої інстанції, а тому і позовна вимога в цій частині також задоволенню не підлягає

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Товариство з обмежено.ю відповідальністю "Валком-18" (29.03.2023 згідно фіскальної накладної поштової установи на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права, зокрема не здійснено дослідження доказів, доказам не було надано жодної правової оцінки під час розгляду справи по суті.

Крім того, скаржник посилався на те, що:

- судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, та не враховано, що право власності відповідачем-2 набуто на підставах, що заборонені законом, не за правочином, і позовні вимоги в частині скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію речових прав на нерухоме майно підлягають задоволенню;

- неможливо стверджувати, що відсутня наявність будь-якого матеріально - правового інтересу позивача, пов?язаного з державною реєстрацією прав за відповідачем-2, оскільки у відповідності до договору від 22.03.2002 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ПП Іващенком , позивач був орендарем земельної ділянки загальною площею 1,819 га і відповідча-2 зареєструвавши право власності на нерухоме майно на земельній ділянці , орендованій позивачем, порушив право оренди землі останнього;

- оскаржуваним рішенням про поділ земельної ділянки - прийнято за наявності конфлікту інтересів, рішення є підробленим, а ТОВ «Багрян» отримало право оренди без участі в земельних торгах за рахунок набутого права власності на об?єкти нерухомості в результаті реєстрації права власності за підробними довідками, без правочину;

- в матеріалах справи наявний протокол обшуку, який проведений у відповідача-1, якому суд не надав належної оцінки;

- оскаржувані рішення про реєстрацію земельних ділянок прийняті до розірвання договору оренди, без проектної документації, за надання нотаріусу рішення, зміст якого відрізняється від прийнятого;

- суд першої інстанції не дослідив докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують обгрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними договорів.

Крім того, скаржник не погоджувався з здійсненим розподілом судових витрат, вказуючи про те, що присуджена до стягнення сума в розмірі 157 000 грн. - не є співмірною із складністю справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

30.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Багрян" надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача-2 у відзиві зводяться до того, що судом першої інстанції у повному обсязі досліджено подані позивачем докази, встановив недоведеність порушення прав позивача, адже укладений ним первісний договір оренди розірвано за його ініціативою, а в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчений договір про дострокове розірвання договору оренди від 02.11.2020, що є окремою самостійною підставою для відмови у позові. Крім того, позивачем не було доведено і введення в оману в частині вимог про визнання недійсними договорів оренди, як не доведено і наявність конфлікту інтересів; наголошував, що доводи про відсутність розробленої технічної документації на земельні ділянки - не підтверджені належними доказами, адже відповідним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери та розміщено в Публічній кадастровій карті. Також, відповідач-2 наголошував на обгрунтованості стягнутих судових витрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 витребувано у Господарського Київської області матеріали справи № 911/593/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22.

13.04.2023 матеріали справи № 911/593/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 - залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 59 544 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22, яке оскаржується у повному обсязі.

02.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" надійшла заява, до якої долучено оригінал платіжної інструкції № 39 від 24.04.2023 про сплату судового збору у розмірі 59 544 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22, яке оскаржується у повному обсязі.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 01.05.2023 по 12.05.2023 включно перебував у відпустці, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 01.05.2023 по 09.05.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 24.04.2023 по 01.05.2023 включно перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

У зв`язку з виходом головуючого судді Станіка С.Р. з відпустки та відпусткою з 08.05.2023 по 26.05.2023 включно судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання стосовно поданої апеляційної скарги у визначений строк - неможливо.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 прийнято справу № 911/593/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Валком-18" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.203 у справі № 911/593/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 911/593/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023. Судове засідання призначено на 15.06.2023 о 10 год. 00 хв.

30.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Багрян" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валком-18" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 відкладено на 13.07.2023 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2023.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах діючого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 14.09.2023 з?явились представники позивача (скаржника) - Товариства з обмеженою відповідальністю „Валком-18"</a>, відповідача-1 - Калинівської селищної ради та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Багрян"

Представник скаржника в судовому засіданні 14.09.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу у встановлені судом апеляційної інстанції строки - надав, проте, ненадання ним відзиву не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. (ч. 3 ст. 263 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.03.2002 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та приватним підприємцем Іващенком С. Г. було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності Дібрівської сільської ради, загальною площею 1,819 гектарів, розміщену на землях, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області в селі Діброва по вулиці Леніна під номером 46, надану під забудову та господарський двір для розміщення комплексу по вирощуванню грибів, в тому числі: під будівлі - 0, 493 га, під шляхи та дороги - 0, 252 га, під багаторічні насадження - 0, 0275 га, інших угідь - 1, 0465 га, що належить Дібрівській сільській раді згідно з планом. Термін дії цього договору 49 років з дні підписання.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніковою О. О. та зареєстровано в реєстрі за № 416.

28.09.2017 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області (орендодавець), приватним підприємцем Іващенком С. Г. (орендар) та ТОВ „Фуд Продакшн" (орендар-2) було підписано договір про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого у відповідності до Рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області № 147-17-VII від 15.09.2017, керуючись чинним законодавством вирішили укласти Договір про заміну сторони в Договорі оренди земельної ділянки, посвідченому Іванніковою О. О. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області 22.03.2002 р. за реєстровим № 416, кадастровий номер земельної ділянки: 3221482101:03:003:0038, про наступне: 1. Сторони домовилися, що до Орендаря-2 переходять усі права та обов`язки Орендаря за договором оренди. 2. З моменту набрання чинності цим Договором Орендар-2 стає стороною основного Договору оренди земельної ділянки, як Орендар земельної ділянки, і є повним правонаступником Орендаря відносно його прав та обов`язків за основним Договором оренди земельної ділянки. 3. Орендар підтверджує, що на земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, окрім побутово-офісного приміщення, що належить ТОВ „Фуд Продакшн". 4. Цей Договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Вказаний договір про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2006.

27.11.2018 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області (орендодавець), ТОВ „Фуд Продакшн" (орендар) та ТОВ „Валком-18" (орендар-2) було підписано договір про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого у відповідності до Рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області № 235-26-VII від 21.11.2018, керуючись чинним законодавством вирішили укласти Договір про заміну сторони в Договорі про заміну сторони, посвідченому приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2006, який є невід?ємною частиною Договору оренди земельної ділянки, посвідченому Іванніковою О. О. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області 22.03.2002 за реєстровим № 416, кадастровий номер земельної ділянки: 3221482101:03:003:0038, про наступне:

1. Сторони домовилися, що до Орендаря-2 переходять усі права та обов`язки Орендаря за договором оренди.

2. З моменту набрання чинності цим Договором Орендар-2 стає стороною основного Договору оренди земельної ділянки, як Орендар земельної ділянки, і є повним правонаступником Орендаря відносно його прав та обов`язків за основним Договором оренди земельної ділянки.

3. Орендар підтверджує, що на земельній ділянці розташований цех - склад по виробництву склопакетів та котельні, що належить ТОВ „Валком-18".

4. Цей Договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

10.09.2020 державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області на підставі поданих документів, а саме довідки № 210 від 08.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, довідки № 209 від 08.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, технічного паспорту б/н від 07.09.2020 р., виданого ФОП Сисковим В. Є., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54049469 від 14.09.2020, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію права власності (приватна власність, номер запису про право власності 38169304) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2167562132214) - на нежитлове приміщення, гараж літ. А, загальною площею 141 кв.м., що розташована по вул. Центральній, 46-Ж, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що підтверджується інформаційною довідкою № 285249538 від 17.11.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

10.09.2020 державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області на підставі поданих документів, а саме довідки № 210 від 08.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, довідки № 208 від 08.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, технічного паспорту б/н від 07.09.2020, виданого ФОП Сисковим В. Є., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54049388 від 14.09.2020, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію права власності (приватна власність, номер запису про право власності 38169219) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2167557732214) - на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. В, загальною площею 227, 4 кв.м., що розташована по вул. Центральній, 46-Ж, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що підтверджується інформаційною довідкою № 285249538 від 17.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

10.09.2020 державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області на підставі поданих документів, а саме довідки № 210 від 08.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, довідки № 207 від 08.09.2020 р Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, технічного паспорту б/н від 07.09.2020 р., виданого ФОП Сисковим В. Є., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54049209 від 14.09.2020, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію права власності (приватна власність, номер запису про право власності 38169068) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2167549932214) - на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. Б, загальною площею 1 257, 6 кв.м., що розташована по вул. Центральній, 46-Ж, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що підтверджується інформаційною довідкою № 285249538 від 17.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

Рішенням № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г" вирішено затвердити документацію щодо розподілу земельної ділянки загальною площею 1, 8504 га комунальної власності Дібрівської сільської ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості на шість земельних ділянок: площею 1, 0882 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0045); площею 0, 1717 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0046); площею 0, 0452 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0042); площею 0, 0339 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0041); площею 0, 4564 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0044); площею 0, 0550 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0043), які розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1, 8504 га кадастровий номер: 3221482101:03:003:0038, яка перебуває в оренді ТОВ „Валком-18" у зв`язку з поділом земельної ділянки; надати в оренду з правом викупу земельну ділянку площею 1, 0882 га кадастровий номер 3221482101:01:021:0045 ТОВ „Валком-18" ідентифікаційний код юридичної особи: 42588500 та доручити Дібрівському сільському голові укласти з ТОВ „Валком-18" договір оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 1, 0882 га, кадастром номер 3221482101:01:021:0045 з орендною ставкою за користування земельною ділянкою - 3 відсотка за рік від нормативно-грошової оціни земельної ділянки без зміни цільового призначення земельної ділянки; надати в оренду з правом викупу земельну ділянку площею 0, 03139 га кадастровий номер 3221482101:01:021:0041 ТОВ „Багрян" ідентифікаційний код юридичної особи: 43152504 та доручити Дібрівському сільському голові укласти з ТОВ „Багрян" договір оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 0, 0339 га, кадастровий номер 3221482101:01:021:0041 з орендною ставкою за користування земельною ділянкою - 3 відсотка за рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки без зміни цільового призначення земельної ділянки; надати в оренду з правом викупу земельну ділянку площею 0, 1717 га кадастровий номер 3221482101:01:021:0046 ТОВ „Багрян" ідентифікаційний код юридичної особи: 43152504 та доручити Дібрівському сільському голові укласти з ТОВ „Багрян" договір оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 0, 1717 га, кадастровий номер 3221482101:01:021:0046 з орендною ставкою за користування земельною ділянкою - 3 відсотка за рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки без зміни цільового призначення земельної ділянки; надати в оренду з правом викупу земельну ділянку площею 0, 0452 га кадастровий номер 3221482101:01:021:0042 ТОВ „Багрян" ідентифікаційний код юридичної особи 43152504 та доручити Дібрівському сільському голові укласти з ТОВ „Багрян" договір оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 0, 0452 га, кадастровий номер 3221482101:01:021:0042 з орендною ставкою за користування земельною ділянкою - 3 відсотка за рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки без зміни цільового призначення земельної ділянки.

26.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме рішення № 423-40-VII від 30.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про надання дозволу на поділ земельної ділянки", витягу серії та номер НВ-3220759162020 від 26.10.2020 з Державного земельного кадастру, виданого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54811311 від 28.10.2020, за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області було проведено державну реєстрацію права власності (комунальна власність, номер запису про право власності 38877972) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2205077032214) - на земельну ділянку, загального площею 1, 0882 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0045, що підтверджується інформаційною довідкою № 297062045 від 31.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

26.10.2020 р. суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме рішення № 423-40-VII від 30.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про надання дозволу на поділ земельної ділянки", витягу серії та номер НВ-322075072020 від 26.10.2020 р. з Державного земельного кадастру, виданого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54810546 від 28.10.2020, за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області було проведено державну реєстрацію права власності (комунальна власність, номер запису про право власності 38877488) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2205043232214) - на земельну ділянку, загального площею 0, 055 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0043, що підтверджується інформаційною довідкою № 297030916 від 31.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

26.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме рішення № 423-40-VII від 30.09.2020 р. Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про надання дозволу на поділ земельної ділянки", витягу серії та номер НВ-3220759132020 від 26.10.2020 з Державного земельного кадастру, виданого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54811832 від 28.10.2020, за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області було проведено державну реєстрацію права власності (комунальна власність, номер запису про право власності 38878475) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2205106532214) - на земельну ділянку, загального площею 0, 4564 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0044, що підтверджується інформаційною довідкою № 297030230 від 31.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

26.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме рішення № 423-40-VII від 30.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про надання дозволу на поділ земельної ділянки", витягу серії та номер НВ-3220759122020 від 26.10.2020 р. з Державного земельного кадастру, виданого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54809005 від 28.10.2020., за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області було проведено державну реєстрацію права власності (комунальна власність, номер запису про право власності 38875977) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2204944332214) - на земельну ділянку, загального площею 0, 1717 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0046, що підтверджується витягом № 229924286 від 28.10.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

29.10.2020 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендодавець, згідно Рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 22 жовтня 2020 року № 431-41-VII передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування Земельну ділянку, загального площею 0, 1717 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0046, місце розташування: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна, 46-Ж. Договір укладено строком на 49 років з правом викупу

Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2591.

29.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2591, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію речового права (права оренди) на нерухоме майно - на земельну ділянку, загального площею 0, 1717 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0046, що підтверджується інформаційною довідкою № 275466784 від 17.09.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

26.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме рішення № 423-40-VII від 30.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про надання дозволу на поділ земельної ділянки", витягу серії та номер НВ-3220759042020 від 26.10.2020 з Державного земельного кадастру, виданого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54809978 від 28.10.2020, за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області було проведено державну реєстрацію права власності (комунальна власність, номер запису про право власності 38876796) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2205000032214) - на земельну ділянку, загального площею 0, 0452 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0042, що підтверджується витягом № 229927172 від 28.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

29.10.2020 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендодавець, згідно Рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 22 жовтня 2020 року № 431-41-VII передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування Земельну ділянку, загального площею 0, 0452 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0042, місце розташування: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна, 46-Ж. Договір укладено строком на 49 років з правом викупу

29.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2589, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію речового права (права оренди) на нерухоме майно - на земельну ділянку, загального площею 0, 0452 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0042, що підтверджується витягом № 230284618 від 29.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, інформаційною довідкою № 297061515 від 31.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

26.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме рішення № 423-40-VII від 30.09.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про надання дозволу на поділ земельної ділянки", витягу серії та номер НВ-3220759002020 від 26.10.2020 з Державного земельного кадастру, виданого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54809427 від 28.10.2020, за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області було проведено державну реєстрацію права власності (комунальна власність, номер запису про право власності 38876307) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2204968432214) - на земельну ділянку, загального площею 0, 0339 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0041, що підтверджується витягом № 229923341 від 28.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, інформаційною довідкою № 297058253 від 31.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

29.10.2020 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендодавець, згідно Рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 22 жовтня 2020 року № 431-41-VII передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування Земельну ділянку, загального площею 0, 0339 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0041, місце розташування: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна, 46-Ж. Договір укладено строком на 49 років з правом викупу

29.10.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. на підставі поданих документів, а саме договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2587, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію речового права (права оренди) на нерухоме майно - на земельну ділянку, загального площею 0, 0339 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0041, що підтверджується витягом № 230282356 від 29.10.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, інформаційною довідкою № 297058253 від 31.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

02.11.2020 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Валком-18" було підписано договір про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002, згідно з умовами якого у зв`язку із поділом земельної ділянки із кадастровим номером 3221482101:03:003:0038, загальною площею 1, 8504 гектара, яка була надана ТОВ „Валком-18" у платне користування, на умовах договору оренди земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Гванніковою О. О. 22 березня 2002 року за реєстровим № 416, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Діброва, вул. Центральна (Леніна) на шість окремих земельних ділянок: площею 1, 0882 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0045); площею 0, 1717 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0046); площею 0, 0452 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0042); площею 0, 0339 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0041); площею 0, 4564 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0044); площею 0, 0550 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0043) - згідно рішення сорок першої сесії Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області VII скликання № 431-41- VII від 22 жовтня 2020 року "Сторони" домовились на підставі ст. 31 Закону України № 161-XIV "Про оренду землі" достроково розірвати Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніковою О.О. 22 березня 2002 року за реєстровим № 416, за згодою сторін та укласти новий договір оренди земельної ділянки площею 1, 0882 гектара із кадастровим номером 3221482101:01:021:0045. Сторони домовились укласти новий договір оренди земельної ділянки площею 1, 0882 гектара із кадастровим номером 3221482101:01:021:0045 того ж дня, в який розірвано Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніковою О.О. 22 березня 2002 року за реєстровим №416.

Вказаний договір про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 2781.

02.11.2020 між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Валком-18" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендодавець, згідно Рішення Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 22 жовтня 2020 року № 431-41-VII передає, а орендар приймає в строкове, платне користування Земельну ділянку, загального площею 1, 0882 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0045, місце розташування: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна, 46-Г. Договір укладено строком на 49 років з правом викупу.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 2782.

02.11.2020 суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. на підставі поданих документів, а саме договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Валком-18", посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2782, за ТОВ „Валком-18" було проведено державну реєстрацію речового права (права оренди) на нерухоме майно - на земельну ділянку, загального площею 1, 0882 га, цільове призначення якої: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель і споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер якої: 3221482101:01:021:0045, місце розташування: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна, 46-Г, що підтверджується витягом № 230674767 від 02.11.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявним у матеріалах справи.

14.06.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Васильківської міської ради на підставі поданих документів, а саме технічного паспорту серії та номер 0013, виданого 19.10.2020 ТОВ „Землевпорядне агентство"; довідки № 1376 від 19.10.2020 рДібрівської сісльської ради Васильківського району Київської області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58770599 від 16.06.2021, за ТОВ „Багрян" було проведено державну реєстрацію права власності (приватна власність, номер запису про право власності 42522253) на нерухоме майно (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2386433732214) - на нежитлову будівлю, загальною площею 62 кв.м. (опис: А- Складська будівля), що розташована по вул. Центральній, 46-Е, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що підтверджується інформаційною довідкою № 285249538 від 17.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач у позові просив скасувати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчука Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021; скасувати рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020; скасувати рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020; скасувати рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020 - як такі, що прийняті зазначеними державними реєстраторами про державну реєстрацію за відповідачем-2 права приватної власності на відповідне нерухоме майно без будь-яких правових підстав.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши усі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 13 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 7 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч. 9 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо право власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструється за тим набувачем або набувачами. Одна заява про державну реєстрацію права власності може подаватися співвласниками у разі одночасного набуття права спільної сумісної або спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна. У разі якщо на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва, або земельну ділянку, на якій вони розташовані, не відкрито розділ у Державному реєстрі прав, для проведення державної реєстрації права власності подаються дві заяви.

Згідно з ч. 10 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з ч. 11 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 12 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Згідно з ч. 13 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з ч. 14 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 15 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), вимоги до оформлення заяв, а також вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, їх форми затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Згідно з ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов`язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зазначені норми визначають об?єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов?язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у процесі розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виникнення у нього та набуття ним права власності чи іншого речового права на спірне нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення, гараж літ. А, загальною площею 141 кв.м., на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. В, загальною площею 227, 4 кв.м., на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. Б, загальною площею 1 257, 6 кв.м., що розташовані по вул. Центральній, 46-Ж, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, на нежитлову будівлю, загальною площею 62 кв.м. (опис: А- Складська будівля), що розташована по вул. Центральній, 46-Е, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що б підтверджували наявність будь-якого матеріально-правового інтересу та зв?язку із вказаним нерухомим майном і відповідно підтверджували б порушення відповідачами у спірних відносинах будь-яких прав позивача прийняттям державним реєстратором Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчуком Ю. А. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021 р.; державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області Гутніченко М. В. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020 р.; державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області Гутніченко М. В. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020 р.; державним реєстратором Борівської сільської ради Макарівського району Київської області Гутніченко М. В. спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020 р. та державною реєстрацією за відповідачем-2 права власності на вищевказане нерухоме майно.

Отже, враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виникнення у нього та набуття ним права власності чи іншого речового права на спірне нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення, гараж літ. А, загальною площею 141 кв.м., на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. В, загальною площею 227, 4 кв.м., на нежитлове приміщення, складське приміщення літ. Б, загальною площею 1 257, 6 кв.м., що розташовані по вул. Центральній, 46-Ж, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, на нежитлову будівлю, загальною площею 62 кв.м. (опис: А- Складська будівля), що розташована по вул. Центральній, 46-Е, с. Діброва, Васильківський район, Київська область, що б підтверджували наявність будь-якого матеріально-правового інтересу та зв?язку із вказаним нерухомим майном, і у спірних відносинах судом апеляційної інстанції не встановлено порушення будь-яких прав чи інтересів позивача саме відповідачами та не встановлено обставини, які підтверджували б наявність порушення будь-яких прав чи інтересів позивача, за захистом якого він звернувся із даним позовом, а тому позовні вимоги позивача до відповідача-2 про скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчука Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020 - не є законними та обгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Крім того, позивач просив визнати недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г", як похідну позовну вимогу від його позовних вимог до відповідача-2 про скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Васильківської міської ради Пархомчука Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58770599 від 16.06.2021; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049469 від 14.09.2020; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049209 від 14.09.2020; скасування рішення державного реєстратора Борівської сільської ради Макарівського району Київської області (правонаступником є Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області) Гутніченко М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54049388 від 14.09.2020, а також у зв?язку із тим, що вказане рішення було прийнято при наявному та неврегульованому конфлікті інтересів.

Згідно з ст. 59-1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Ч. 2 ст. 59-1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою. Примітка. Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про запобігання корупції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 35 Закону України „Про запобігання корупції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Ч. 2 ст. 35 Закону України „Про запобігання корупції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2022 у справі № 362/2941/22 про адміністративні правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП стосовно ОСОБА_1 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення).

При цьому, Васильківський міськрайонний суд Київської області у своїй постанові від 07.09.2022 у справі № 362/2941/22 встановив та зазначив, крім іншого, що:

- судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 59-1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на 20.10.2020, самостійно публічно оголосив про наявний у нього конфлікт інтересів під час засідання ради, що дозволяло йому приймати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень радою;

- оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відсутні, а, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши покази ОСОБА_1 , в яких у суду немає підстав сумніватися, дослідивши усі наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що обставини скоєння адміністративного правопорушення, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність, а також за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 6, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що обставини стосовно того, що ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 59-1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на 20.10.2020, самостійно публічно оголосив про наявний у нього конфлікт інтересів під час засідання ради, що дозволяло йому приймати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень радою, і те, що під час розгляду справи встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - відсутні, а, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши покази ОСОБА_1 , в яких у суду не виникло сумнівів, дослідивши усі наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що обставини скоєння адміністративного правопорушення, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, що було встановлено у постанові Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2022 у справі № 362/2941/22 про адміністративні правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі частин 4, 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З огляду на викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюване рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 р. „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г " було прийнято Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, із дотриманням положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України „Про запобігання корупції"- за відсутності неврегульованого конфлікту інтересів.

Доводи позивача щодо того, що рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г " було прийнято Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області при наявному та неврегульованому конфлікті інтересів - є необгрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2022 р. у справі № 362/2941/22 про адміністративні правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , що узгоджується з приписами частин 4, 5, 6, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 р. „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г " було прийнято Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області із дотриманням положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України „Про запобігання корупції"- за відсутності неврегульованого конфлікту інтересів, а тому позовна вимога позивача до відповідача-1 про визнання його недійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі, і доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просив скасувати рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811311 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809005 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809978 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809427 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54810546 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811832 від 28.10.2020.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, встановив, що вказані позовні вимоги позивача є похідними від позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г ", а також те, що рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г" та рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811311 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809005 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809978 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809427 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54810546 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811832 від 28.10.2020 були прийняті в результаті та наслідками волевиявлення та ініціативи, у тому числі, самого позивача щодо розподілу земельної ділянки загальною площею 1, 8504 га комунальної власності Дібрівської сільської ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості на шість земельних ділянок: площею 1, 0882 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0045); площею 0, 1717 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0046); площею 0,0452 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0042); площею 0, 0339 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0041); площею 0, 4564 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0044); площею 0, 0550 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0043), які розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна; розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1, 8504 га кадастровий номер: 3221482101:03:003:0038, яка перебувала в оренді ТОВ „Валком-18" у зв`язку з поділом земельної ділянки; укладання нового договору оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 1, 0882 га, кадастровий номер 3221482101:01:021:0045.

В свою чергу, оскільки позовні вимоги позивача до відповідача-2 про скасування рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811311 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809005 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809978 від 28.10.2020 р.; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54809427 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54810546 від 28.10.2020; рішення приватного нотаріуса Бобкова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54811832 від 28.10.2020 - є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г", яка є безпідставною і у задоволенні якої відмовлено, а також те, що спірні рішення приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були прийняті в результаті та наслідками волевиявлення та ініціативи, у тому числі, самого позивача щодо розподілу земельної ділянки загальною площею 1, 8504 га комунальної власності Дібрівської сільської ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості на шість земельних ділянок: площею 1, 0882 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0045); площею 0, 1717 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0046); площею 0, 0452 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0042); площею 0, 0339 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0041); площею 0, 4564 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0044); площею 0, 0550 га (кадастровий номер 3221482101:01:021:0043), які розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, село Діброва, вулиця Центральна; розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1, 8504 га кадастровий номер: 3221482101:03:003:0038, яка перебувала в оренді ТОВ „Валком-18" у зв`язку з поділом земельної ділянки; укладання нового договору оренди земельної ділянки строком на 49 (сорок дев`ять) років, площею 1, 0882 га, кадастровий номер 3221482101:01:021:0045, а тому обумовлені законом підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні, і у їх задоволенні обгрунтовано відмовлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, і доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Також, позивач просив визнати недійсним договір від 02.09.2020 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002, укладений між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 2781 (кадастровий номер земельної ділянки: 3221482101:03:003:0038); визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.11.2020 (3221482101:01:021:0045, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 1,0882 Га), укладений між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 2782 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О.В., як такі, що були укладені під впливом обману та при введені іншою стороною в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 2 ст. 229 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Ч. 2. ст. 230 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Отже, згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статей 229 - 233 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Суд апеляційної інстанції зазначає що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 Цивільного кодексу України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Отже, за змістом статті 229 Цивільного кодексу України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Обов`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов`язань, що виникли з правочину, і не пов`язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв`язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 Цивільного кодексу України слід врахувати, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Ознакою обману є умисел. Встановлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 Цивільного кодексу України. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували факт обману та наявність умислу у діях відповідача-1 щодо обману при укладенні між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області договору від 02.09.2020 р. про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002 р., укладеного між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, та договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020. Крім того, вказаних обставин не було встановлено під час судового розгляду справи.

Доводи позивача щодо відсутності технічної документації при прийнятті рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г" - є необгрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вся технічна документація що стосується спірних відносин була вилучена органами поліції в рамках проведення розслідування у відповідних кримінальних провадженнях, докази чого наявні в матеріалах справи, а доводи скаржника в цйі частині є такими, що н спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів застосування відповідачем-1 обману, введення позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, при укладенні між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області договору від 02.09.2020 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 416 від 22.03.2002, укладеного між ТОВ „Валком-18" та Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області, та договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020, а тому позовні вимоги позивача до відповідача-1 про визнання їх недійсними, - не є законними та обгрунтованими, не були доведені належними засобами доказування, а тому задоволенню не підлягають, і у їх задоволенні обгрунтовано відмовлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, і доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Також, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.10.2020 р., укладений між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2591 та посвідчений приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0046, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,1717 Га); визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладений між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2589 та посвідчений приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0042, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0452 Га); визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладений між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2587 та посвідчений приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0041, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0339 Га).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вказані позовні вимоги позивача є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г".

А оскільки позовні вимоги позивача до відповідачів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2591 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0046, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,1717 Га); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2589 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0042, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0452 Га); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.2020, укладеного між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ „Багрян", зареєстрований в реєстрі за № 2587 та посвідченого приватним нотаріусом Бобковим О. В. (кад. № з.д. 3221482101:01:021:0041, адреса: вул. Центральна 46-Г, с. Діброва, Васильківський р-н, Київська область, загальною площею 0,0339 Га), - є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 431-41-VII від 22.10.2020 Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в селі Діброва по вул. Центральна, 46-Г", яка не є законною і обгрунтованою, і у задоволенні якої правомірно відмовлено судом першої інстанції, а тому і позовна вимога в цій частині також задоволенню не підлягає, а отже, у її задоволенні обгрунтовано відмовлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, і доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права, зокрема не здійснено дослідження доказів, доказам не було надано жодної правової оцінки під час розгляду справи по суті - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки суд першої інстанції дослідив наявні у справі докази надав відповідну правову оцінку своєї позиції, виклавши її у мотивувальній частині рішення.

Доводи скаржника про те, що оскаржуваним рішенням про поділ земельної ділянки - прийнято за наявності конфлікту інтересів, рішення є підробленим, а ТОВ «Багрян» отримало право оренди без участі в земельних торгах за рахунок набутого права власності на об?єкти нерухомості в результаті реєстрації права власності за підробними довідками, без правочину - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування рішення, оскільки вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 75, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а суд апеляційної інстанції в контексті ініційованого позивачем спору не наділений повноваженнями стосовно встановлення наявності або відсутності факту підробки певних документів.

Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення про реєстрацію земельних ділянок прийняті до розірвання договору оренди, без проектної документації, за надання нотаріусу рішення, зміст якого відрізняється від прийнятого, а також про те, що суд першої інстанції не дослідив докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують обгрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними договорів - також відхиляються судом апеляційної інстанції як необгрунтовані та безпідставні, та спростовуються більш вірогідними доказами, наданими відповідачем-2 та поясненнями про те, що укладений ним первісний договір оренди розірвано за його ініціативою, а в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчений договір про дострокове розірвання договору оренди від 02.11.2020, що є окремою самостійною підставою для відмови у позові, а що доводи про відсутність розробленої технічної документації на земельні ділянки - не підтверджені належними доказами, адже відповідним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери та розміщено в Публічній кадастровій карті.

Усі інші посилання, обгрунтування, враховані судом апеляційної інстанції, проте не такими, що спростовують висновки суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі не погоджувався з здійсненим розподілом судових витрат, вказуючи про те, що присуджена до стягнення сума в розмірі 157 000 грн. - не є співмірною із складністю справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідач-2 просив покласти на позивача понесені ними витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 157 500, 00 грн. , розрахунок яких наявний у справі.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1) Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. (ч. 2). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.(ч. 1).

Ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначає, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Ч. 4 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначає, що може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

Ч. 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено , що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ч. 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, понесені відповідачем-2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 157 500, 00 грн підтверджуються договором № 57 від 06.06.2022, укладеним між ТОВ „Багрян" та адвокатом Жуковим Д. О., додатком № 1 від 06.06.2022 до договору № 57 від 06.06.2022, підписаним між ТОВ „Багрян" та адвокатом Жуковим Д. О., звітом № 1 від 09.11.2022 про надану правничу допомогу на підставі договору № 57 від 06.06.2022, підписаним між ТОВ „Багрян" та адвокатом Жуковим Д. О., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1244 від 17.06.2017, виданим Радою адвокатів Рівненської області, відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Жукова Д. О., ордером серії АІ № 1237717 від 06.06.2022, виписками про рух коштів по рахунку фізичної особи підприємця від 09.11.2022, наявними у матеріалах справи.

В свою чергу, позивач у клопотанні від 23.11.2022 про зменшення розміру судових витрат просив зменшити розмір витрат на професійну допомогу, заявлених відповідачем-2 - ТОВ „Багрян", оскільки заявлена сума є неспівмірною із складністю справи та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, є непропорційною до предмета позову, а винагорода адвоката в сумі 3 600, 00 грн є значно завищеною та такою, що не відповідає ринкових цінам.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чи погоджується суд апеляційної інстанції, у процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували недотримання відповідачем-2 вимог частини 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України при визначенні ним витрат на професійну допомогу адвоката, і відповідно підтверджували б наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст. 126 Господарського кодексу України для реалізації судом права на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними та обгрунтованими висновками суду першої інстанції, що позивач на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв?язку із розглядом справи, який становить 39 696, 00 грн судового збору та 150 000, 00 грн гонорару адвокату за ведення справи у господарському суді, розмір якого є співмірним із заявленими відповідачем-2 витратами на професійну правничу допомогу адвоката.

У зв`язку із тим, що позивачем у процесі розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували недотримання відповідачем-2 вимог частини 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України при визначенні ним витрат на професійну допомогу адвоката, а також враховуючи те, що заявлений розмір витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу адвоката - є співмірним із заявленими самим позивачем витратами на професійну правничу допомогу адвоката, а тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для реалізації його права на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявленого відповідачем-2, та обгрунтовано присудив до стягнення з відповідача-2 на користь поз157 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, і доводи скаржника в цій частині визнаються судом апеляційної інстанції необгрунтованими.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості в розмірі 513 768,80 грн (п`ятсот тринадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 80 копійок), суму пені в розмірі 25 688,44 грн (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 44 копійки).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валком-18» на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22.

4. Матеріали справи № 911/593/22 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених т.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 13.11.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	14.09.2023
Оприлюднено	17.11.2023
Номер документу	114952713
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 14.09.2023 по справі 911/593/22ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/593/22

Постанова від 14.09.2023

Постанова
від 14.09.2023 по справі 911/593/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД