Постанова

від 21.02.2024 по справі 911/593/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 911/593/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Валком-18» - не з`явився,

Калинівської селищної ради - не з`явився,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Багрян» - Жукова Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян»

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 911/593/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валком-18»

до Калинівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян»

про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним рішення, визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валком-18» (далі - ТОВ «Валком-18») залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/593/22 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багрян» (далі - ТОВ «Багрян») у відзиві на касаційну скаргу, поданому через підсистему «Електронний суд», надало попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 900,00 грн та докази на її підтвердження, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції та просить їх стягнути з позивача.

31.01.2024 у судовому засіданні ТОВ «Багрян» підтримало заявлене ним клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/593/22.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2024 призначено до розгляду клопотання ТОВ «Багрян» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/593/22 у відкритому судовому засіданні на 21.02.2024.

ТОВ «Валком-18» подало клопотання про зменшення розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому зазначило про неспівмірність витрат, заявлених ТОВ «Багрян» з витраченим часом, а також зі складністю виконаних адвокатом робіт, а також просило розглядати клопотання ТОВ «Багрян» без участі його представника.

ТОВ «Валком-18», Калинівська селищна рада в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, подання ТОВ «Валком-18» заяви про розгляд клопотання відповідача без участі його представника, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників ТОВ «Валком-18», Калинівська селищна рада.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Багрян», дослідивши наведені у клопотанні доводи та заперечення проти нього, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Як свідчать матеріали справи, 06.06.2022 між адвокатом Жуковим Дмитром Олександровичем (виконавець), та ТОВ «Багрян» (замовник) укладено договір про надання правничої допомоги № 57 (далі - договір від 06.06.2022 № 57), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, а замовник зобов`язаний сплатити виконавцю винагороду та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати (пункт 3.1).

Винагорода виконавця узгоджується із замовником у відповідному дорученні (пункт 5.1 договору).

У додатку № 1 до договору від 06.06.2022 № 57 сторони погодили, що замовник доручає виконавцю супровід судового спору № 911/593/22, зокрема, у Верховному Суді відповідно до потреби без обмеження кількості судових засідань, тривалості судового процесу та обсягу підготовлених процесуальних документів та вчинених дій. Супровід виконання відповідних рішень суду в органах та перед особами, що здійснюють примусове виконання судових рішень (пункт 1). Винагорода за надання правничої допомоги, встановлюється у формі погодинної оплати з розрахунку 3 600,00 грн за годину роботи адвоката (пункт 2).

ТОВ «Багрян» у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Валком-18» навело орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, повідомивши, що товариство очікує понести витрати у сумі 48 900,00 грн, та просило їх стягнути з позивача.

31.01.2024 у судовому засіданні ТОВ «Багрян» підтримало заявлене ним клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/593/22.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції ТОВ «Багрян» надало звіт № 3 від 15.01.2024 про надану правничу допомогу на підставі договору від 06.06.2022 № 57, складений ТОВ «Багрян» та адвокатом Жуковим Д. О., відповідно до якого загальна вартість наданої замовнику правничої допомоги складає 48 900,00 грн. Також у поданому звіті зазначено види наданої правничої допомоги (послуги), витрачений час та гонорар адвоката. Так, з 22.12.2023 по 15.01.2024 адвокатом було надано замовнику такі послуги:

- ознайомлення з первинною та виправленою касаційними скаргами, їх аналіз та порівняння з постановою суду апеляційної інстанції на предмет встановлених обставин та застосованих ним норм права. Вивчення постанов Верховного Суду, на які посилається позивач як на підставу касаційного оскарження на предмет їх релевантності до даного спору (195 хв.) - 11 700,00 грн;

- підготовка заперечень проти відкриття касаційного провадження з огляду на нерелевантність зазначених позивачем правових висновків Верховного суду (95 хв.) - 5 700,00 грн;

- підготовка відзиву на касаційну скаргу (405 хв.) - 24 300,00 грн;

- авансування участі у судовому засіданні 31.01.2024 (120 хв.) - 7 200,00 грн.

ТОВ «Валком-18» у клопотанні про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу посилається на неспівмірність витрат, заявлених ТОВ «Багрян» з складністю виконаної адвокатом роботи, її обсягом та часом, витраченим на її виконання, просить зменшити розмір суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 24 300,00 грн. Так, позивач зазначає, що на його переконання підготовка відзиву на касаційну скаргу включає в себе надані адвокатом послуги щодо «ознайомлення з первинною та виправленою касаційними скаргами, їх аналіз та порівняння з постановою суду апеляційної інстанції на предмет встановлених обставин та застосованих ним норм права. Вивчення постанов Верховного Суду, на які посилається позивач як на підставу касаційного оскарження на предмет їх релевантності до даного спору»; заперечення проти відкриття касаційного провадження є такими, що дублюють відзив на касаційну скаргу; відзив на касаційну скаргу за своїм обсягом та змістом не відповідає часу, витраченому на виконання наданих адвокатом послуг.

Дослідивши надані ТОВ «Багрян» докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, суд касаційної інстанції зазначає про таке.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, до складу витрат на правничу допомогу ТОВ «Багрян» безпідставно окремим пунктом включено витрати за послугу з ознайомлення з первинною та виправленою касаційними скаргами, їх аналіз та порівняння з постановою суду апеляційної інстанції на предмет встановлених обставин та застосованих ним норм права; вивчення постанов Верховного Суду, на які посилається позивач як на підставу касаційного оскарження на предмет їх релевантності до даного спору, яка за змістом та характером правової допомоги охоплюється та дублює послугу з підготовки заперечень проти відкриття касаційного провадження та відзиву на касаційну скаргу. Крім того, у відповідача не було потреби у ознайомленні і аналізі первинної касаційної скарги, оскільки вона не була прийнята судом до розгляду. Крім того, доводи, викладенні у запереченнях проти відкриття касаційного провадження дійсно дублюються у відзиві на касаційну скаргу.

Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Інші доводи позивача, наведенні у клопотанні про зменшення судових витрат зводяться до незгоди з розміром визначених позивачем витрат на правничу допомогу та по суті є суб`єктивною оцінкою сторони відповідності таких витрат визначених процесуальним законодавствам критеріям.

Розглянувши наведені ТОВ «Багрян» у клопотанні обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням поданих доказів на підтвердження надання такої допомоги, врахувавши клопотання позивача про зменшення розміру цих витрат, Верховний Суд з огляду на результати розгляду цієї справи у судах, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), співмірності та розумності їх розміру, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 32 400,00 грн, що зумовлює часткове задоволення клопотання ТОВ «Багрян» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та, відповідно, стягнення з позивача на користь ТОВ «Багрян» вказаних витрат у розмірі 32 400,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 301, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/593/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валком-18» (ЄДРПОУ 42588500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян» (ЄДРПОУ 43152504) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції 32 400,00 грн (тридцять дві тисячі чотириста гривень).

3. Доручити Господарському суду Київської області на виконання цієї постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко