Рішення

від 15.11.2023 по справі 904/3724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3724/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Ткаченко О.В.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейн" (с. Крижанівка Одеської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за генеральним договором транспортного експедирування № К-29/УКТ від 11.06.2021 у загальному розмірі 127 633 грн. 92 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 29.09.2023)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрейн" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (далі - відповідач) заборгованість за генеральним договором транспортного експедирування №К-29/УКТ від 11.06.2021 у загальному розмірі 112 820 грн. 64 коп.

Ціна позову, на момент звернення з ним до суду, складалася з наступних сум:

- 91 440 грн. 00 коп. - заборгованість за простій вагонів в очікуванні їх вивантаження;

- 21 380 грн. 64 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за генеральним договором транспортного експедирування № К-29/УКТ від 11.06.2021 в частині повної та своєчасної оплати за простій вагонів в очікуванні їх вивантаження, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальній сумі 91 440 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.02.2023 по 06.07.2023 в сумі 21 380 грн. 64 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Крім того, позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 37545/23 від 28.07.2023), в якому він просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- відповідач частково визнає позовні вимоги, зазначаючи про те, що не знає чому вагони, які були в Польщі, стояли певний час на станції. На момент перетинання кордону відповідач вже не був власником товару. Вантажоодержувачем згідно з експортними залізничними накладними (СМГС) (№№ 44951622, 44972735, 44972776, 44972701, 44972743, 44972750, 44972784) - є Lider Trade IMP EXP, відправник ТОВ "Укртрейн". Також, відповідач вважає, що слід залучити до участі у справі як третю особу для надання пояснень вантажоодержувача;

- пунктом 8.2. договору транспортного експедирування № К-29/УКТ визначено, що сторона не несе відповідальність за порушення договору, якщо доведе, що воно було вчинене не з її вини (умислу або необережності). Крім того, відповідач лише замовник послуг з перевезення, не є власником та в користування відповідні вагони не отримував. Відправник товару згідно з накладними - ТОВ "Укртрейн". Більш того, відповідач не користувався вагонами і не міг вплинути, адже вагони перебували на території Польщі і з яких підстав вони не вивантажувались відповідачу не відомо. Крім того, позивач не надає акти, якими підтверджено саме простій з вини покупця та/або вантажоотримувача, а надає лише інформаційну роздруківку, з якої вбачається лише які вагони та скільки днів перебували на відповідній станції, але чому вони стільки днів там стояли і чи було складено акт (протокол) про перебування цих вагонів понаднормовий час відповідних документів в справі не міститься;

- відповідач не погоджується з виставленою сумою у розмірі 112 820 грн. 64 коп., так як відповідні акти відповідачем не підписані та відповідні заперечення викладені у відповіді на претензію. Відповідач визнає акт прийому-передачі виконаних робіт № 0674 від 12.02.2023, за який сплатив зазначену суму згідно з договором № К-29/УКТ від 11.02.2021;

- відповідач за договором транспортного експедирування № К-29/УКТ не є відправником вантажу, а є замовником послуг з організації перевезень, додаткових послуг і не отримував вагони в користування. При цьому, доказів укладення договорів оренди чи користування вантажними вагонами між сторонами матеріали справи не містять. Адже саме на володіючого майном власника покладається обов`язок в силу закону захищати свої порушені права у судовому порядку та іншими дозволеними способами шляхом подання вимог до третіх осіб про усунення порушень права власності, що перешкоджає йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом;

- статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

- нормами статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 39886/23 від 09.08.2023), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- транспортна експедиція є невіддільною від самого перевезення, саме тому, відповідно до частини 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Тобто, документом, яким підтверджується та оформлюється саме перевезення та супутні послуги;

- на виконання умов договору та протоколів погодження договірної ціни позивачем надані відповідачу (на його замовлення) транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028 зі станції Лихачове (Україна) на станцію Воля-Барановська (Республіка Польща) для одержувача Lider Trade IMP EXP, що підтверджується накладними УМВС № 44972735, № 44972784, № 44972750, № 44972701, № 44972743, № 44972776, № 44951697, № 44951648, № 44951655, № 44951606, № 44951689, № 44951636, № 44951614, № 44951671, № 44951663. При цьому, під час виконання замовлення відповідача на станції призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) відбувся простій вагонів в очікуванні їх вивантаження одержувачем, що перевищило погоджений сторонами пільговий (безоплатний) час на вивантаження, який був наданий відповідачу та за який він не сплачував кошти позивачу;

- наданими до позовної заяви накладними УМВС підтверджується факт надання послуг експедитора відповідачу та факт простою вагонів на загальну суму 91 440 грн. 00 коп. При цьому, факт простою вагонів відповідач не заперечує;

- згідно з протоколами погодження договірної ціни від 28.11.2022 № 3, № 4, позивач та відповідач погодили та зазначили сторону, яка є відповідальною перед позивачем за оплату простою вагонів під навантаженням та вивантаженням понад пільговий (безоплатний) час, зокрема, таким суб`єктом є відповідач. У той же час, обов`язок відповідача, як замовника послуг з перевезення вантажу, сплатити позивачу за простій вагонів не ставиться у залежність від того, хто був відправником вантажу та (або) власником вантажу;

- відповідно до наданої відповідачем позивачу інструкції від Grand Win LTD, що є контрагентом відповідача, позивач здійснив заповнення накладних на перевезення вантажу, у графі 4 яких вказав вантажоодержувачем Lider Trade IMP EXP, як це було зазначено в отриманій інструкції. Тобто, особу одержувача вантажу вказав відповідач. Позивач не має жодних договірних відносин та зобов`язань перед одержувачем вантажу, так як позивач тільки виконував доручення відповідача щодо відправлення вантажу на адресу зазначеного одержувача;

- позивач не був уповноважений відповідачем окремим письмовим дорученням бути представником останнього у взаємовідносинах з одержувачем вантажу Lider Trade IMP EXP, власником/покупцем вантажу та вирішувати або погоджувати з ними якісь питання, відповідно, позивач має договірні відносини тільки з відповідачем, і саме від нього має законне право вимагати належного виконання умов договору у частині оплати за простій вагонів;

- питання тривалості та причин простою вагонів, встановлення особи, яка є винною у простої вагонів, не є предметом дослідження у даній справі, адже згідно з протоколами погодження договірної ціни №№ 3, 4 сторони дійшли згоди, що оплата за простій стягується за сам факт простою, тобто, нараховується та оплачується відповідачем після спливу пільгового (безоплатного) часу на вивантаження, який надавався відповідачу, як замовнику послуг;

- за фактом надання послуг відповідачу, на підставі пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату їх надання у позивача виникли податкові зобов`язання, згідно з якими позивач склав податкові накладні в електронній формі та зареєстрував їх в ЄРПН у встановлений кодексом термін, а саме, 29.03.2023 позивачем були складені та своєчасно зареєстровані такі податкові накладні: № 23 на суму 71 280 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 11 880 грн. 00 коп., реєстраційний № 9080692049 від 14.04.2023; № 24 на суму 20 160 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 3 360 грн. 00 коп., реєстраційний № 9080697527 від 14.04.2023. У цей же день вказані зареєстровані податкові накладні були надіслані позивачем в системі "М.Е.DОС" відповідачу та одразу ним підтверджені, що свідчить про погодження сум простоїв відповідачем на загальну суму 91 440 грн. 00 коп. При цьому, відповідач дану обставину визнає та не наводить жодних спростувань цьому. Отже, твердження відповідача на те, що він є неналежним суб`єктом по сплаті позивачу грошових коштів за простій вагонів з тих підстав, що він був лише замовником послуг з перевезення та не виступав відправником вантажу, є неспроможними з огляду на положення договору, чинного законодавства та ту обставину, що позивач виконував замовлення (доручення) на перевезення вантажу саме відповідача, а не будь-якої іншої особи;

- погоджена між позивачем та відповідачем оплата за простої вагонів у розмірі 600,00 грн./вагон/доба без ПДВ не є витратами та (або) збитками позивача, а є оплатою згідно з договором за фактом простою вагонів під вантажними операціями більше наданого відповідачу безоплатного часу, який становить 48 годин;

- відповідач помилково ототожнює свій обов`язок перед позивачем з оплати простоїв вагонів з поняттям плати за користування вагонами з посиланням на Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 та зареєстровані в Мін`юсті України 15.03.1999 за № 165/3458;

- за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій та зазначеній відповідачем справі № 911/2804/16 не є подібними, з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору;

- у відзиві на позовну заяву відсутні належні обґрунтування відповідача щодо того, яким чином рішення у цьому спорі може вплинути на права та обов`язки одержувача Lider Trade IMP EXP, не зазначено на якій стороні та яких підставах слід залучити дану особу до участі у справі;

- позивач звертає увагу, що наприкінці березня-початку квітня 2023 року ним на адресу відповідача надсилалися рахунки на оплату простоїв від 01.03.2023 № 0682, № 0682/1, акти прийому передачі виконаних робіт від 29.03.2023 № 0682, № 0682/1, реєстри простоїв вагонів за період з 25.01.2023 по 03.02.2023, за період з 25.01.2023 по 11.02.2023. Тобто, з моменту направлення позивачем відповідачу зазначених документів та до моменту відкриття провадження у даній справі минуло три місяці, а відповідач навіть не спробував письмово звернутися до одержувача Lider Trade IMP EXP або покупця вантажу щодо надання пояснень, про які він зазначає у відзиві на позов. Таким чином, прохання відповідача про залучення до справи одержувача Lider Trade IMP EXP є необґрунтованим.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 41334/23 від 16.08.2023), в яких він просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- позивачем було грубо порушено умови договору, а саме: пункт 4.3.2. договору транспортного експедирування № К-29/УКТ від 11.06.2021, де експедитор повинен діяти виключно в інтересах клієнта, забезпечуючи оптимізацію експертно-транспортної діяльності витрат клієнта;

- з огляду на додані до позовної заяви документи, акт прийому - передачі виконаних робіт № 0682, згідно з договором № К-29/УКТ від 11.06.2021, складено від 29.03.2023, в той час, як згідно з матеріалами, наданими відповідачу, в реєстрі простоїв вагонів з вантажем в очікуванні розвантаження по станції Воля Барановска/Ізов в полі "дата відправки порожнього вагону" стоять дати з 04.02.2023 по 15.02.2023, а відправка акту надання послуг з простою надіслано "Укрпоштою" згідно з описом вкладення відбувається 13.04.2023 згідно з відбитком печатки "Укрпошти", де відповідач отримав 20.04.2023. Тобто позивач повідомляє відповідача про простій вагонів через два місяці, коли відповідач вже не має можливості вплинути на ситуацію, замість того, щоб це зробити своєчасно;

- пунктом 8.2. договору визначено, що сторона не несе відповідальність за порушення договору, якщо доведе, що воно було вчинене не з її вини (умислу або необережності). Позивач своєчасно не повідомив відповідача про те, що вагони не вивантажуються та/або, що пільговий час закінчується, а вагони не повернуті, що нараховуються штрафні санкції, адже відповідач не міг дізнатися, крім як від позивача про місцезнаходження вагонів та їх стан;

- позивач не надає акти, якими підтверджено саме простій з вини покупця та/або вантажоодержувача, а надає лише інформаційну роздруківку, з якої вбачається лише які вагони скільки днів перебували на відповідній станції, але чому вони стільки днів там стояли і чи було складено акт (протокол) про перебування цих вагонів понаднормовий час на коліях, відповідних документів у справі не міститься;

- що стосується податкової накладної позивача № 23 на суму 71 280 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 11 880 грн. 00 коп., яку, як він стверджує, прийняв відповідач, то відповідач заявляє, що відповідна податкова накладна дійсно надіслана відповідачу, але не підтверджена відповідачем, як це вказує позивач. Також відповідачем додається копія для зразку, де податкова затверджена контрагентом. Відповідач також не включив дану суму до декларації з ПДВ, хоча на це дається 360 днів, однак відповідач не підтвердив це, так як не згоден з тим, що вина за простій, віднесена на адресу відповідача, якщо такий дійсно був, хоча підтверджень належних не має у позивача.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, брати участь у судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, ухвалою суду від 14.09.2023 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 28.09.2023.

Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. суду № 48753/23 від 25.09.2023), в яких він, з урахуванням наданих до суду заперечень відповідача, вказує про таке:

- причиною виникнення спору між сторонами стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача оплати за простій вагонів, який був нарахований після спливу наданого відповідачу пільгового (безоплатного) часу на вивантаження вантажу одержувачем, а не питання компенсації позивачу його витрат по сплаті власнику вагонів плати за користування вагонами за межами України, не питання повернення вагонів на митну територію України, не питання відповідальності відповідача у простої вагонів тощо. При цьому, погоджена між позивачем та відповідачем оплата за простій вагонів під навантаженням та (або) вивантаженням у розмірі 600,00 грн./вагон/доба без ПДВ не є витратами та (або) збитками позивача, а є платою згідно з договором за сам факт простою вагонів під вантажними операціями більше наданого відповідачу безоплатного (пільгового) часу, який становить 48 годин. З огляду на зазначене, у даній справі не розглядається питання наявності елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, зокрема вина. Отже, посилання відповідача на пункту 8.2. договору є безпідставним;

- на виконання умов договору та протоколів погодження договірної ціни від 28.11.2022 № 3, № 4, позивачем надані відповідачу (на його замовлення) транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028 зі станції Лихачове (Україна) на станцію Воля-Барановська (Республіка Польща) для одержувача Lider Trade ImpExp., що підтверджується накладними УМВС № 44972735, № 44972784, №44972750, № 44972701, № 44972743, № 44972776, № 44951697, № 44951648, №44951655, № 44951606, № 44951689, № 44951636, № 44951614, № 44951671, № 44951663. Зазначеними накладними УМВС підтверджується як факт надання послуг відповідачу, так і, факт простою вагонів під вивантаженням на загальну суму 91 440 грн. 00 коп.;

- надаючи транспортно-експедиторські послуги позивач діяв виключно відповідно до умов договору, протоколів погодження договірної ціни від 28.11.2022 № 3, № 4, інструкції від Grand Win LTD щодо заповнення залізничної накладної. Надання послуг було оптимізовано позивачем відповідно до потреб відповідача та наданих інструкцій. За фактом надання послуг з перевезення вантажу зі станції Лихачове (Україна) на станцію Воля-Барановська (Республіка Польща) для одержувача Lider Trade ImpExp. між сторонами укладені та підписані акти прийому-передачі виконаних робіт № 0603/1 від 25.12.2022, №0585 від 30.12.2022. Згідно з вказаними актами, відповідач немає претензій до позивача щодо термінів та якості наданих послуг. При цьому, згідно з зазначеними актами, мали місце простої вагонів під навантаженням, які визнані та оплачені відповідачем без будь-яких подібних заперечень, які він наводить у своїх запереченнях по даній справі (що відповідач лише замовник послуг з перевезення вантажу, не є відправником вантажу та не отримував вагони у користування);

- предметом дослідження у даній справі є порушення відповідачем, як клієнтом, зобов`язань, передбачених протоколами погодження договірної ціни від 28.11.2022 № 3, № 4 до договору щодо сплати коштів за простій вагонів, який був нарахований після спливу наданого відповідачу пільгового (безоплатного) часу на вивантаження вантажу одержувачем. Враховуючи те, що відповідач не заперечує проти виконання позивачем умов договору в частині надання у повному обсязі транспортно-експедиторських послуг згідно з дорученням відповідача, які оплачені останнім, посилання відповідача на грубе порушення позивачем пункту 4.3.2. договору є безпідставним;

- щодо заперечень відповідача проти податкової накладної № 23 від 29.03.2023, то позивач стверджує, що зазначена податкова накладна дійсно була затверджена відповідачем в особі бухгалтера ТОВ "Крона імпульс", про що свідчить електронний штамп на податковій накладній. Крім того, питання включення або не включення цієї податкової накладної до декларації з ПДВ не стосується суті спору, це стосується виключно податкового обліку підприємства відповідача. У відповідача згідно зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30.06.2023 № 3219-ІХ, з 01.08.2023 є ще 365 днів для відображення цієї податкової у складі податкового кредиту декларації з ПДВ;

- позивач звертає увагу на ту обставину, що відмітки про затвердження відповідачем податкової накладної № 23 від 29.03.2023 мають ідентичний вигляд як на податковій накладній № 24 від 29.03.2023 (20 160 грн. 00 коп.), яка не заперечується відповідачем;

- заперечення відповідача про відсутність повідомлення про простій вагонів та закінчення пільгового часу також не беруться до уваги, оскільки надсилання позивачем такого повідомлення не передбачено умовами договором. Згідно з пунктами 4.2.2., 4.3.4. договору, інформація про хід експедирування вантажу надається позивачем виключно на підставі письмового запиту відповідача, однак такого запиту позивач не отримував. При цьому, враховуючи відсутність у позивача будь-яких контактів та договірних зобов`язань з одержувачем вантажу Lider Trade ImpExp. (Польща), який є контрагентом відповідача, 03.02.2023 та 09.02.2023 саме працівник позивача за допомогою мобільного додатку Viber звертався до відповідача в особі Музиченко Максима з проханням повідомити позивачу інформацію про стан вивантаження 16-ти вагонів в Польщі, за простій яких позивачем нараховані грошові кошти до сплати відповідачем. У відповідь позивач отримав повідомлення відповідача 09.02.2023 та 15.02.2023, згідно з яким, саме відповідач мав можливість безпосередньо контактувати з одержувачем вантажу та отримувати від останнього інформацію про рух вагонів;

- суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням. Щодо інших тверджень відповідача, то на них вже надавалися відповіді позивачем згідно відповіді на відзив на позовну заяву № 07/08-1 від 07.08.2023.

У підготовче засідання 28.09.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні судом протокольно було оголошено перерву до 11.10.2023.

Від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду №49611/23 від 29.09.2023), в якій він просить суд прийняти до розгляду заяву та збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені, а саме: позивачем здійснено розрахунок пені за більш тривалий період (станом на 25.09.2023) - з 07.04.2023 по 25.09.2023 в сумі 31 455 грн. 36 коп., а не 16 642 грн. 08 коп., яка була нарахована на момент подання позовної заяви (06.07.2023).

Від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. суду № 51339/23 від 09.10.2023), в яких він зазначає, що за результатами судового засідання 28.09.2023 виникла необхідність у наданні до суду пояснень щодо Протоколів погодження договірної ціни № 3, 4 від 28.11.2022, а саме:

- в Протоколах погодження договірної ціни від № 3, 4 від 28.11.2022 позивачем та відповідачем було погоджено ставку експедитора (грн./вагон) на перевезення вагонів з вантажем, які прийнято до перевезення в період оформлення вагонів до перевезення у грудні 2022 року;

- фактично вагони прийнято до перевезення 25.12.2022 та 30.12.2022, що підтверджується графою 26 накладних УМВС № 44972735, № 44972784, № 44972750, №44972701, № 44972743, № 44972776, № 44951697, № 44951648, № 44951655, № 44951606, № 44951689, № 44951636, № 44951614, № 44951671, № 44951663. Акти прийому передачі виконаних робіт по зазначених перевезеннях оформлено періодом фактичного виконання перевезення, тобто періодом надання послуг. У січні 2023 року вагони з вантажем перетнули державний кордон України з Республікою Польща, що підтверджує проходження маршруту перевезення, який погоджений повивачем та відповідачем у додатках до договору - Протоколах погодження договірної ціни № 3, 4 від 28.11.2022. Згідно з умовами зазначених Протоколів, ставка на січень 2023 року не змінилась, так як була зафіксована на дату початку відправки вагонів з вантажем - грудень 2022 року;

- твердження відповідача про те, що саме позивачу було вигідно, щоб вагони з вантажем тривалий час простоювали під вивантаженням одержувачем Lider Trade ImpExp. є безпідставними, з огляду на те, що позивач не мав договірних зобов`язань та зобов`язань контактувати з одержувачем вантажу - Lider Trade ImpExp. (Республіка Польща), працівник позивача як в телефонному режимі, так і за допомогою мобільного додатку Viber - 03.02.2023, 09.02.2023 звертався до представника відповідача з проханням повідомити позивачу інформацію про стан вивантаження 16-ти вагонів, за простій яких позивачем нарахована плата у розмірі 91 440 грн. 00 коп.

Від відповідача надійшли заперечення (вх. суду № 51656/23 від 10.10.2023), в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог частково, посилаючись на таке:

- у пункті 5.3. договору транспортного експедирування - "Порядок розрахунків", визначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування включає в себе сплату послуг експедитора, а також, витрати, понесені експедитором на сплату послуг інших осіб, залучених до виконання його зобов`язання за цим договором, а також інші витрати експедитора, що мали місце в процесі виконання цього договору. Клієнт оплачує експедитору документально підтверджені збитки. Позивачем не надано відповідних документів, які б дійсно підтверджували простій вагонів та призвело до витрат/збитків позивача. Відповідач звертає увагу, що позивач отримав кошти за доставку товару у повному обсязі;

- позивач також надає копію інформаційної роздруківки на іноземній мові, яку не можливо прочитати і яка не може бути належним доказом;

- з відповіді, яка надійшла на електронну адресу від покупця згідно з контрактом №03/11-22 від 03.11.2022 "Inter Continent Group LTD" в особі директора Е. Стояновой, вказано, що отримувач товару своєчасно здійснював вивантаження товару, в той день, як отримував дзвінок із залізничної станції, тобто простою не було;

- відповідач вважає, що позивачем було також порушено умови договору, а саме: пункт 4.3.2. договору транспортного експедирування № К-29/УКТ від 11.06.2021, в якому зафіксовано, що експедитор повинен діяти виключно в інтересах клієнта, забезпечуючи оптимізацію експедиційно-транспортної діяльності і витрат клієнта. Пунктом 8.2. вказаного договору визначено, що сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо доведе, що воно було вчинене не з її вини (умислу або необережності).

У підготовче засідання 11.10.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні розглянуто заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Так, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 11.10.2023 представники позивача та відповідача повідомили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники всіх учасників справи підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 11.10.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.10.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 07.11.2023.

У судове засідання 07.11.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засідання 07.11.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засідання 07.11.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У судовому засіданні 07.11.2023 протокольно була оголошена перерва до 15.11.2023.

У судове засідання 15.11.2023 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, будь-яких клопотань від відповідача до суду також не находило.

Судом встановлено, що відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується участю представника відповідача у попередньому судовому засіданні (а.с.218, 219). Більше того, дата судового засідання - 15.11.2023 була узгоджена як з представником позивача так і з представником відповідача.

У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 15.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрейн" (далі - експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (далі - клієнт, відповідач) укладено Генеральний договір транспортного експедирування № К-29/УКТ (далі - договір, а.с.15-20), у відповідності з яким експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати клієнту послуги з організації та забезпечення перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу згідно з умовами договору, а саме за погодженням сторін послуг, визначених у даному пункті договору (пункт 2.1. договору).

У пунктах 7.1., 7.2., 74. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скраплення печатками сторін. Термін дії договору починається з дати, визначеної в пункті 7.1. договору та припиняється 31.12.2021. Якщо жодна із сторін, за 30 днів до закінчення терміну дії договору, не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про розірвання договору, термін дії договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Доказів зміни, припинення, визнання недійсним або розірвання договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до положень частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 316 Господарського кодексу України та частини 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

У статті 5 договору сторонами були визначені умови щодо порядку розрахунків, зокрема:

- клієнт здійснює 100% передоплату, якщо не передбачений додатковою угодою інший порядок сплати, в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків протягом 3-х банківських днів. Експедитор здійснює надання послуг лише після отримання повної передоплати належних йому сум, якщо інше не передбачено у додатку до договору. Банківські витрати несе клієнт. На свій розсуд експедитор має право надавати експедиторські послуги навіть в тому випадку, якщо клієнтом був порушений порядок сплати та інші зобов`язання за договором. Ці дії експедитора не звільняють клієнта від зазначених зобов`язань та відповідальності за їх невиконання, передбаченої договором та чинним законодавством (пункт 5.1. договору);

- тарифи, погоджені сторонами, є остаточними і не підлягають зміні, за винятком випадку зміни рівня цін на транспортно-екпедиційне обслуговування в результаті введення залізницями, іншими перевізниками вантажів або постачальниками інших транспортно-експедиторських послуг нових тарифів. В даному випадку зміна вартості транспортно-експедиційного обслуговування здійснюється з обов`язковим повідомленням клієнта (пункт 5.2. договору);

- вартість транспортно-екпедиційного обслуговування включає в себе сплату послуг експедитора, а також, витрати, понесені експедитором на сплату послуг інших осіб, залучених до виконання його зобов`язань за договором, а також інші витрати експедитора, що мали місце у процесі виконання договору. Клієнт оплачує експедитору підтверджені витрати (пункт 5.3. договору);

- обсяг наданих експедитором та прийнятих клієнтом послуг остаточно узгоджується сторонами в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), в якому фіксуються обсяги виконаного експедирування. Акт виконаних робіт складається експедитором після закінчення транспортно-експедиційного обслуговування. Акт виконаних робіт направляється клієнту та підписується ним протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання. У випадку не підписання клієнтом акту виконаних робіт і ненадання обґрунтованих заперечень протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання, акт виконаних робіт вважається прийнятим клієнтом в редакції експедитора (пункт 5.6. договору);

- витрати експедитора, вироблені в процесі виконання договору, підтверджуються рахунками, актами виконаних робіт, накладними СМГС, коносаментами, накладними ЦІМ, вантажними відомостями та іншими документами, передбаченими чинним законодавством (пункт 5.8. договору);

- за ненадання передбачених договором транспортно-експедиційних послуг клієнт сплачує експедитору плату шляхом переведення грошової суми на розрахунковий рахунок експедитора (пункт 5.9. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору вантаж, щодо якого експедитор бере на себе зобов`язання щодо виконання послуг, перелічених у пункті 2.1. договору, визначається у додатку до договору, який підписується сторонами і є його складовою і невід`ємною частиною.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що у додатку до договору повинно бути вказано найменування вантажу, а також його кількісні характеристики, достатні для його індивідуалізації.

Так, 28.11.2022 сторонами був підписаний Протокол погодження договірної ціни №3 (додаток № 3 до договору № К-29/УКТ від 11.06.2021, далі - Протокол № 3, а.с. 21-22), в якому зазначено, що сторони уклали даний протокол погодження договірної ціни про наступне:

1) період надання послуг: грудень 2022 року;

2) маршрут: 443300 Лихачево - 352609 Ізов (еск. ПКП)/Хрубешув Воля Барановська, Польща;

3) вантаж: ЕСТНВ 505028, висівки пшеничні; ГНВ 23023010 залишки пшениці, гранульовані або негранульовані, з вмістом крохмалю не більше 28 мас.% та в яких частка, що пройшла через сито з діаметром 0,2 мм, не перевищує 10 мас.% та має зольність 1,5 мас.% та більше для спалювання;

4) тип вагону: напіввагони СПС;

5) завантаження: від 50тн (вкладиші, тент);

6) вартість: 98 500 грн./вагон.

Відповідно до пункту 6.2. Протоколу № 3 вказана ставка не включає:

- оплату завантаженого та порожнього тарифу по території Польщі;

- простої вагону з вини клієнта;

- додаткові збори по станції відправлення/призначення;

- охорону вагону по станціях навантаження/вивантаження, в дорозі.

Згідно з Приміткою до Протоколу № 3 пільговий час на навантаження - 48 годин, пільговий час на вивантаження - 48 годин, далі стягується оплата за простої у розмірі: 600 грн./вагон/добу без ПДВ. У Протоколі сторони погодили, що ставка діє до 31.12.2022.

Крім того, 28.11.2022 сторонами був підписаний Протокол погодження договірної ціни № 4 (додаток № 4 до договору № К-29/УКТ від 11.06.2021, далі - Протокол № 4, а.с. 23-24), в якому зазначено, що сторони уклали даний протокол погодження договірної ціни про наступне:

1) період надання послуг: грудень 2022 року;

2) маршрут: 430902 Есхар - 352609 Ізов (еск. ПКП)/Хрубешув Воля Барановська, Польща;

3) вантаж: ЕСТНВ 505028, висівки пшеничні; ГНВ 23023010 залишки пшениці, гранульовані або негранульовані, з вмістом крохмалю не більше 28 мас.% та в яких частка, що пройшла через сито з діаметром 0,2 мм, не перевищує 10 мас.% та має зольність 1,5 мас.% та більше для спалювання;

4) тип вагону: напіввагони СПС;

5) завантаження: від 50тн (вкладиші, тент);

6) вартість: 95 150 грн./вагон.

Відповідно до пункту 6.2. Протоколу вказана ставка не включає:

- оплату завантаженого та порожнього тарифу по території Польщі;

- простої вагону з вини клієнта;

- додаткові збори по станції відправлення/призначення;

- охорону вагону по станціях навантаження/вивантаження, в дорозі.

Згідно з Приміткою до Протоколу пільговий час на навантаження - 48 годин, пільговий час на вивантаження - 48 годин, далі стягується оплата за простої у розмірі: 600 грн./вагон/добу без ПДВ. У Протоколі сторони погодили, що ставка діє до 31.12.2022.

На виконання умов договору, позивачем (експедитором) були надані відповідачу (клієнту) транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028.

Як зазначає позивач, під час виконання договору на замовлення відповідача, відбувся простій вагонів в очікуванні їх вивантаження на залізничних станціях, що перевищило сторонами пільговий час на вивантаження

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт № 0674 від 12.02.2023, який підписаний відповідачем без заперечень, останній зобов`язаний компенсувати позивачу простій завантажених вагонів у розмірі 25 920 грн. 00 коп. з ПДВ.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 12.02.2023 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 0674 від 12.02.2023.

Слід відзначити, що доказів вручення/направлення вказаного рахунку відповідачу матеріали справи не містять. При цьому, у подальшому вказаний рахунок був частково оплачений відповідачем, що свідчить про його отримання відповідачем.

Так, 29.03.2023 відповідач здійснив часткову оплату зазначеного рахунку у розмірі 12 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

У зв`язку з неповною сплатою відповідачем заборгованості з простою вагонів, 08.06.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу № 08/06-1 від 08.06.2023 про сплату заборгованості у розмірі 18 073 грн. 92 коп., з яких 13 920 грн. 00 коп., з ПДВ - борг за простій вагонів згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт № 0674 від 12.02.2023, 4 153 грн. 92 коп. - пеня за несвоєчасну оплату.

У подальшому, 29.06.2023 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 13 920 грн. 00 коп., оплату суми пені відповідач не здійснив.

З матеріалів справи також вбачається, що протягом січня-лютого 2023 року по залізничній станції Воля-Барановська (Республіка Польща) відбувся простій вагонів в очікуванні їх вивантаження одержувачем, зокрема:

1) у період з 25.01.2023 по 03.02.2023 простій наступних вагонів на загальну суму 20 160 грн. 00 коп., зокрема:

- простій вагону № 56134547, який слідував згідно з накладною № 44972735, становить 5 діб, нарахована сума простою 3 600 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 02.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 64169543, який слідував згідно з накладною № 44972784, становить

5 діб, нарахована сума простою 3 600 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 02.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 61281606, який слідував згідно з накладною № 44972750, становить

4 доби, нарахована сума простою 2 880 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 01.02.2023, згідно з накладною станції Воля-Барановська на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 58670860, який слідував згідно з накладною № 44972701, становить

4 доби, нарахована сума простою 2 880 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 01.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 56433535, який слідував згідно з накладною № 44972743, становить

6 діб, нарахована сума простою 4 320 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 03.02.2023, згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 63679658, який слідував згідно з накладною № 44972776, становить

4 доби, нарахована сума простою 2 880 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 01.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

2) у період 25.01.2023 по 11.02.2023 простій наступних вагонів на загальну суму 71 280 грн. 00 коп., зокрема:

- простій вагону № 62110762, який слідував згідно з накладною № 44951697, становить

5 діб, нарахована сума простою 3 600 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 04.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 56371909, який слідував згідно з накладною № 44951648, становить 15 діб, нарахована сума простою 10 800 грн. 00 коп. з ПДВ. дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 14.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 54752837, який слідував згідно з накладною № 44951655, становить

16 діб, нарахована сума простою 11 520 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 15.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 62524269, який слідував згідно з накладною № 44951606, становить

4 доби, нарахована сума простою 2 880 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 03.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 56275407, який слідував згідно з накладною № 44951689, становить

4 доби, нарахована сума простою 2 880 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 03.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 56108343, який слідував згідно з накладною № 44951630, становить

15 діб, нарахована сума простою 10 800 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 14.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 64021355, який слідував згідно з накладною № 44951614, становить

9 діб, нарахована сума простою 6 480 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 08.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 61012670, який слідував згідно з накладною № 44951671, становить

15 діб, нарахована сума простою 10 800 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 14.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона;

- простій вагону № 59727230, який слідував згідно з накладною № 44951663, становить

16 діб, нарахована сума простою 11 520 грн. 00 коп. з ПДВ, дата прибуття на станцію призначення Воля-Барановська (Республіка Польща) 26.01.2023, дата вивантаження та відправки порожнього вагона 15.02.2023 згідно з накладною станції Воля-Барановська (Республіка Польща) на повернення порожнього вагона.

Як зазначає позивач, у зв`язку з виникненням факту простоїв вагонів в очікуванні їх вивантаження по залізничній станції Воля-Барановська (Республіка Польща), 30.03.2023 позивач на електронні пошти відповідача (ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2; Крона Імпульс krona_elk@ukr.net) надіслав рахунки на оплату простоїв від 01.03.2023 № 0682, № 0682/1, акти прийому передачі виконаних робіт від 29.03.2023 № 0682, № 0682/1, реєстри простоїв вагонів за період з 25.01.2023 по 03.02.2023, за період з 25.01.2023 по 11.02.2023. 31.03.2023 зазначені вище документи були також надіслані відповідачу Новою Поштою та отриманні представником Іщенко Р.С. 03.04.2023.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2023 позивачем був надісланий відповідачу лист вих. № 12/04-1 (а.с. 78), в якому було вказано про наступне:

- на виконання договору експедитором були надані клієнту транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028. При цьому, у період з 25.01.2023 по 03.02.2023 відбувся простій вагонів №№ 56134547, 64169543, 61281606, 58670860, 56433535, 63679658, з вантажем в очікуванні розвантаження по станції Воля-Барановська (Польща) на загальну суму 20 160 грн. 00 коп., який підлягає компенсації клієнтом на розрахунковий рахунок ескпедитора;

- у період з 25.01.2023 по 11.02.2023 відбувся простій вагонів №№ 62110762, 56371909, 54752837, 62524269, 56275407, 56108343, 62053319, 64021355, 61012670, 59727230 з вантажем в очікуванні розвантаження по станції Воля-Барановська (Польща) на загальну суму 71 280 грн. 00 коп., який підлягає компенсації клієнтом на розрахунковий рахунок експедитора;

- на підтвердження операцій з кожним вагоном на території Польща, що підтверджує період простою, позивач надає роздруківку з офіційної польської системи "Kolis", а також накладні на вантаж;

- враховуючи викладене, позивач надсилає відповідачу на підпис акти прийому-передачі виконаних робіт № 0682 від 29.03.2023, № 0682/1 від 29.03.2023; реєстри простоїв вагонів зав період з 25.01.2023 по 03.02.2023, за період з 25.01.2023 по 11.02.2023. Докази направлення вказаного листа та отримання відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с.79-81).

У матеріалах справи також нраявні:

- акт прийому-передачі виконаних робіт № 0674 від 12.02.2023 згідно з договором № К-29/УКТ від 11.06.2021 (а.с. 25), складений про те, що транспортно-експедиторська послуга по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028, у лютому місяці виконана у повному обсязі і задовольняє умовам договору; загальна вартість послуг і сума компенсації сплачених постачальникам послуг становить - 25 920 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 4 320 грн. 00 коп.;

- акт прийому-передачі виконаних робіт № 0682 від 29.03.2023 згідно з договором № К-29/УКТ від 11.06.2021 (а.с. 40), складений про те, що транспортно-експедиторська послуга по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028, у березні місяці виконана у повному обсязі і задовольняє умовам договору; загальна вартість послуг і сума компенсації сплачених постачальникам послуг становить - 71 280 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 11 880 грн. 00 коп.;

- акт прийому-передачі виконаних робіт № 0682/1 від 29.03.2023 згідно з договором №К-29/УКТ від 11.06.2021 (а.с. 41), складений про те, що транспортно-експедиторська послуга по забезпеченню перевезення вантажу - висівки пшеничні ЄТСНГ 505028, у березні місяці виконана у повному обсязі і задовольняє умовам договору; загальна вартість послуг і сума компенсації сплачених постачальникам послуг становить - 20 160 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 3 360 грн. 00 коп.

Так, 19.04.2023 відповідачем був надісланий на адресу позивача лист № 1904/2023, в якому останній повідомив про таке:

- жодної інформації від позивача, як експедитора, не надходило щодо простоїв вагонів, які зазначені в листі № 12/04-1 від 12.04.2023, котрі простояли на станції Воля Барановська в Польщі в очікуванні розвантаження на загальну суму 91 440 грн. 00 коп. Більш того, у відповідача немає ніякого зв`язку з вантажоодержувачем товару;

- позивач ставив відповідача перед фактом вже тоді, коли така ситуація сталася, надавши відповідачу лише копію роздруківки "історій операцій з вагонами" і мотивувавши вказане тим, що це простій. Наразі відповідач не може погодитися з такою сумою простою, про який його не повідомлено належним чином, з чиєї вини він стався і чому клієнта не повідомили з першого дня простою (а.с.82).

Як зазначає позивач, відповідач оплату рахунків від 01.03.2023 № 0682 та № 0682/1 щодо простоїв вагонів у розмірі 91 440 грн. 00 коп. не здійснив. Вказане і стало причиною звернення із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Судом встановлено що вартість транспортно-експедиторських послуг не включала в себе простій вагонів з вини клієнта (п. 6.2. Протоколів № 3 та №4).

При цьому, у вказаних Протоколах № 3 та № 4 (додатках № 3 та № 4 до договору, відповідно), сторонмпи був визначений пільговий час на навантаження та вивантаження, а також погоджений розмір оплати за прості, а саме: 600 грн/вагон/доба.

У відповідності до вказаних умов, позивачем була розрахована плата за простій вагонів, що перелічені вище, у загальному розмірі 91 440 грн. 00 коп. (акти від 29.03.2023)

Слід також відзначити, що відповідач причини простою суду не повідомив, відсутність своєї вини у допущеному простої жодним доказом не спростував.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У той же час, статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи вказане, з аналізу змісту умов договору та додатків до нього вбачається, що сторонами був погоджений лише порядок та строк оплати транспортно-експедиторських послуг (пункт 5.1. договору); порядок оплати додаткових платежів, які виникають в процесі перевезення, сторонами узгоджений не був.

Отже, судом розцінюється критично посилання позивача на 3-денний строк оплати вартості простою.

Суд зазначає, що у даному випадку підлягають застосуванню положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до вказаних вимог, позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату, а саме: 11.05.2023 позивачем був надісланий відповідачу лист вих. № 11/05-1 (а.с. 86-87), в якому було вказано про наступне:

- на виконання договору та Протоколів договірної ціни, експедитором були надані клієнту транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню перевезення вантажу-висівки пшеничні ЄТСНГ 505028. При цьому, протягом січня-лютого 2023 року по станції Воля-Барановська (Республіка Польща) відбувся простій вагонів в очікуванні їх розвантаження одержувачем, зокрема:

- у період з 25.01.2023 по 03.02.2023 простій вагонів №№ 56134547, 64169543, 61281606, 58670860, 56433535, 63679658 на загальну суму 20 160 грн. 00 коп.;

- у період з 25.01.2023 по 11.02.2023 простій вагонів №№ 62110762, 56371909, 54752837, 62524269, 56275407, 56108343, 62053319, 64021355, 61012670, 59727230 на загальну суму 71 280 грн. 00 коп.;

- 30.03.2023 на електронну пошту клієнта ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3; Крона Імпульс krona_elk@ukr.net) експедитором були надіслані рахунки на оплату № 0682/1, № 0682 від 01.03.2023, акти прийому-передачі № 0682/1, № 0682 від 29.03.2023, реєстри простоїв вагонів за період;

- 31.03.2023 зазначені вище документи були також надіслані клієнту Новою поштою та отримані представником Іщенко Р.С. - 03.04.2023;

- 13.04.2023 експедитор надіслав клієнту лист № 12/04-1 від 12.04.2023 згідно з яким просив підписати акти прийому-передачі виконаних робіт № 0682 від 29.03.2023, № 0682/1 від 29.03.2023; Реєстри простоїв вагонів за період з 25.01.2023 по 03.02.2023 за період з 25.01.2023 по 11.02.2023;

- 05.05.2023 експедитор отримав лист клієнта № 1904/2023 від 19.04.2023 про відмову від підписання зазначених вище документів експедитора та не визнання клієнтом суми простоїв;

- позивач просить сплатити заборгованість за простій вагонів в очікуванні їх вивантаження на користь ТОВ "Укртрейн" у розмірі 91 440 грн. 00 коп., у тому числі 15 240 грн. 00 коп. В матеріалах справи наявні належні докази направлення (а.с.89-90) та отримання вказаної претензії відповідачем - 19.05.2023 (а.с.91).

Враховуючи вказане, а також положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що граничним строком оплати вартості простою на суму 91 440 грн. 00 коп. є 26.05.2023 (19.05.2023.2023 + 7 днів).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що строк оплати на заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості 91 440 грн. 00 коп. є таким, що настав 26.05.2023.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно із частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати вартості простою на суму 91 440 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 91 440 грн. 00 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 8.5. договору сторони передбачили, що у разі прострочення платежів за договором, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.02.2023 по 25.09.2023 в сумі 36 193 грн. 92 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунків пені, зроблених позивачем (а.с.14, 183), та встановлено, що під час їх проведення позивачем були невірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, а саме:

- нарахування пені за прострочення оплати вартості простою в сумі 25 920 грн. 00 коп. є безпідставним, з огляду на те, що судом було встановлено, що строк оплати вказаних витрат договором не встановлений, а доказів звернення до відповідача із вимогою в порядку статті 530 Цивільного кодексу України щодо сплати 25 920 грн. 00 коп., матеріали справи не містять. Отже, наявність прострочення у періодах, в які позивач здійснив нарахування пені за прострочення сплати 25 920 грн. 00 коп. (а.с.14) позивачем не доведено;

- позивач також безпідставно здійснює нарахування пені на суму заборгованості 91 440 грн. 00 коп. з 07.04.2023 по 25.09.2023 (а.с.183), оскільки судом встановлено, що граничним строком оплати суми 91 440 грн. 00 коп. є 26.05.2023, отже пеня підлягає нарахуванню лише з 27.05.2023.

Отже, розрахунки пені, здійснені позивачем (а.с.14, 183) визнаються судом необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що за прострочення оплати 91 440 грн. 00 коп. пеня підлягає нарахуванню в період з 27.05.2023 по 25.09.2023 та в цей період складає 22 311 грн. 36 коп.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 22 311 грн. 36 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 2 392 грн. 07 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" про стягнення заборгованості за генеральним договором транспортного експедирування № К-29/УКТ від 11.06.2021 у загальному розмірі 127 633 грн. 92 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 29.09.2023) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (вулиця Набережна Перемоги, будинок 36А, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код 40068059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейн" (вулиця Сахарова академіка, будинок 1Б/2, кабінет 6,7, с. Крижанівка, Одеська область, 67562; ідентифікаційний код 36554348) - 91 440 грн. 00 коп. - основного боргу, 22 311 грн. 36 коп. - пені та 2 392 грн. 07 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.11.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко