Ухвала

від 15.11.2023 по справі 910/13602/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/13602/14

За скаргою Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України

на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі № 910/13602/14

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд ЛТД»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інформація Технологія»

про стягнення 315.171,45 грн

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інформація

Технологія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд ЛТД»

про визнання договору поруки припиненим

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13602/14 від 04.09.2014 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд ЛТД» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомплекс Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд ЛТД» 204.461,50 грн основного боргу, 21.386,68 грн збитків від зміни індексу інфляції, 89.323,27 грн 25% річних, 6.303,43 грн коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд ЛТД» до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інформація Технологія» відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інформація Технологія» відмовлено повністю.

23.09.2014 на примусове виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

07.11.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України подано скаргу, яка зареєстрована судом 08.11.2023, на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить суд

1. Визнати бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з нерухомого майна за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська, 82-Б по ВП № 44861786 від 25.09.2014 протиправною.

2. Скасувати арешт на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська, 82-Б, що накладений відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44861785 від 25.09.2014 на виконання якої у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 27.04.2015 внесено запис про обтяження в спеціальному розділі № 98500485, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20961206 від 27.04.2015.

Дослідивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає прийняттю до розгляду, виходячи з наступного.

Скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасувати арешт, накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві в межах виконавчого провадження № 44861785 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/13602/14 від 23.09.2014.

Таким чином, з характеру заявлених вимог вбачається, що їх предметом є оскарження дій органу Державної виконавчої служби по виконанню рішення суду.

Разом із тим, частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 14 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, вищевказаними нормами визначено осіб, яких наділено правом звертатися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права, а саме: сторони та інші учасники, а також особи виконавчого провадження.

Однак, скаржник - Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України, не є ні стороною, ні учасником виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від № 910/13602/14 від 23.09.2014, а отже не наділений правом на звернення зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби в рамках справи № 910/13602/14.

Суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Окрім того, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

При цьому, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України.

Тобто, нормами чинного законодавства передбачено звернення особи до суду з вимогою про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції подана без дотримання вимог ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим відмовляє у її прийнятті до розгляду.

Керуючись ст.ст. 175, 234, 339 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у прийняті скарги Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

2. Скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В. Сівакова