Рішення

від 06.11.2023 по справі 910/10103/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2023справа №910/10103/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10103/23

за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва (вул. Каштанова, буд. 9, м. Київ, 02224; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліом» (вул. Курчатова, буд. 11, кв. 122, м. Київ, 02166; ідентифікаційний код 42174705)

про стягнення 123 364,24 грн,

за участю представників:

прокуратури - Колодчиної Р.В. (посвідчення від 01.03.2023 №076134);

позивача - Буханистого О.В. (розпорядження від 21.09.2021 №121 і від 27.06.2023 №542);

відповідача - ОСОБА_1 (директор; паспорт серія НОМЕР_1 ).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліом» (далі - Товариство) про стягнення з Товариства на користь КМР 123 364,24 грн безпідставно збережених коштів в сумі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0428 га з кадастровим номером 8000000000:62:067:0003, що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Павла Полуботка, 90/2-А (колишня вул. Попудренка), м. Києва.

Позов мотивований тим, що:

- Прокуратурою виявлено факт безоплатного використання комунальної земельної ділянки площею 0,0428 га з кадастровим номером 8000000000:62:067:0003, що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Павла Полуботка, 90/2-А (колишня вул. Попудренка), м. Києва (далі - спірна земельна ділянка);

- рішенням КМР від 17.02.2022 № 4513/4554 Товариству передано в оренду на 10 років спірну земельну ділянку для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Павла Полуботка, 90/2-А, м. Києва (далі - нежитлова будівля), із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно;

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством 25.06.2018 зареєстровано право власності на вказану нежитлову будівлю на підставі акта оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства, серія та номер: б/н, виданий Товариству та ОСОБА_1 ;

- відповідно до пояснювальної записки від 11.11.2021 №ПЗН-31444 до проекту рішення КМР на спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля загальною площею 159,6 кв.м., яка перебуває у власності Товариства;

- право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04.08.2014 у справі № 754/11950/14Ц;

- право оренди на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Товариством лише 29.12.2022;

- Товариство, набувши у власність 25.06.2018 нерухоме майно, право користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване, оформило лише 29.12.2022;

- за даними Головного управління ДПС у місті Києві від 06.10.2022 Товариство податкові декларації плату за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у 2019- 2022 роках не подавало;

- таким чином, оскільки з 02.03.2021 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) по 29.12.2022 до державної реєстрації договору оренди Товариство без достатніх правових підстав та не сплачуючи орендну плату використовувало спірну земельну ділянку для обслуговування та експлуатації розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, це є підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі орендної плати за вказаний період на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Стислий виклад заперечень відповідач

14.09.2023 відповідач подав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що:

- у юридичних осіб, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, що розташовані на таких земельних ділянках, не виникає обов`язок із нарахування податкових зобов`язань з податку та відповідно подання податкової декларації з плати за землю;

- право оренди на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Товариством лише 29.12.2022, а тому у відповідача до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки були відсутні обов`язок і підстави для нарахування та сплати орендної плати за землю;

- є незрозумілим подання позову Прокуратурою до господарського суду міста Києва, а не до Адміністративного суду м. Києва, оскільки предметом позову, як зазначає позивач, є несплата Товариством до місцевого бюджету міста Києва орендної плати, яка в свою чергу відповідно до розділу XII Податкового кодексу України є складовою податку на майно в частині плати за землю;

- проведення розрахунку суми орендної плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 є неправильним, безпідставним та таким, що не відповідає діючому законодавству, оскільки за вказаний період по м. Києву згідно з підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції Закону № 3050) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата);

- КМР по 29.12.2022 не була власником спірної земельної ділянки, відповідно не могла бути її орендодавцем, і таким чином відсутні втрати місцевого бюджету від не сплати орендної плати за землю за вини Товариства;

- у відповідача обов`язок зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку виник виключно з дати укладання договору оренди земельної ділянки від 29.12.2022 №681.

3. Стислий виклад відповіді Прокуратури на відзив

26.09.2023 Прокуратура подала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що:

- Товариство як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки - КМР зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику спірної земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України;

- за розрахунком Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) від 19.01.2023 розмір безпідставно збережених коштів у вигляді несплати орендної плати розрахунку фактичне використання Товариством спірної земельної ділянки за період з 02.03.2021 по 28.12.2022 становить 123 364,24 грн;

- спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в силу норм частини другої статті 83 Земельного кодексу України через її територіальне розташування в межах цього населеного пункту, а тому право власності на земельну ділянку та, відповідно, право з розпорядження нею, у тому числі щодо розгляду та вирішення питання про передачу у власність або користування, відповідно до статей 12 і 122 Земельного кодексу України належить саме КМР як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста Києва.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.07.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2023 підготовче засідання відкладено на 28.08.2023.

У підготовчому засіданні 28.08.2023 оголошено перерву до 02.10.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2023.

Представник Прокуратури у судовому засіданні 06.11.2023 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.11.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Рішенням КМР від 17.02.2022 №4513/4554 Товариству передано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0428 га (кадастровий номер 8000000000:62:067:0003) для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі на вул. Гетьмана Павла Полуботка, 90/2-А у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за Товариством 25.06.2018 зареєстровано право власності на вказану нежитлову будівлю на підставі акта оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства, серія та номер: б/н, виданий Товариству і ОСОБА_1 .

Відповідно до пояснювальної записки до проекту рішення встановлено, що на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля загальною площею 159,6 кв.м., яка перебуває у власності Товариства.

Встановлено, що право власності на нежитлову будівлю загальною площею 159,6 кв.м по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04.08.2014 зі справи №754/11950/14-ц за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Зазначене рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

У подальшому, на підставі акта оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства, серія та номер: б/н, виданий Товариству та Бобосю Л.М., зареєстровано за Товариством (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41826906 від 27.06.2018 (номер запису про право власності: 26826081).

Також встановлено, що відомості про земельну ділянку площею 0,0428 га з кадастровим номером 8000000000:62:067:0003 внесені до Державного земельного кадастру 02.03.2021.

Право оренди на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як і право власності за КМР, зареєстровано за Товариством 29.12.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до абзацу першого статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Відповідно до пунктів 3 і 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Згідно з пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Частиною дев`ятою статті 791 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

ВИСНОВКИ

За доводами Прокуратури, Товариство, набувши у власність 25.06.2018 нерухоме майно, право користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване, оформило лише 29.12.2022, а за даними Головного управління ДПС у місті Києві від 06.10.2022 Товариство податкові декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у 2019 - 2022 роках не подавало.

Відтак, Прокуратура вважає, що оскільки з 02.03.2021 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) по 29.12.2022 до державної реєстрації договору оренди Товариство без достатніх правових підстав та не сплачуючи орендну плату, використовувало земельну ділянку площею 0,0428 га з кадастровим номером 8000000000:62:067:0003 по вул. Гетьмана Павла Полуботка, 90/2-А у Деснянському районі м. Києва для обслуговування та експлуатації, розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, то наявні підстави для стягнення з Товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за вказаний період на підставі статті 1212 ЦК України.

Разом з тим, за положеннями частини дев`ятої статті 791 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Так, відомості про земельну ділянку щодо її державної реєстрації були внесені до Державного земельного кадастру 02.03.2021.

В той же час, право власності КМР на земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2022.

Тобто, хоча Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і надано право на здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка знаходиться у комунальній власності, під час проведення державної реєстрації права оренди такої земельної ділянку, проте Земельним кодексом України встановлено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, оскільки земельна ділянка стала об`єктом цивільних прав 29.12.2022 (фактична реєстрація права власності КМР на земельну ділянку), то вимоги Прокуратури про стягнення з Товариства 123 364,24 грн безпідставно збережених коштів в сумі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0428 га з кадастровим номером 8000000000:62:067:0003, що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Павла Полуботка, 90/2-А (колишня вул. Попудренка), м. Києва, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що матеріали справи містять докази, які підтверджують, що Товариство з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення вчиняло всі залежні від нього дії щодо належного оформлення права оренди земельної ділянку (зокрема, замовлення розроблення технічної документації із землеустрою стосовно інвентаризації земель, подання заяви щодо передачі земельної ділянки в оренду).

Крім того, згідно з орієнтовним розрахунком розміру коштів, які Прокуратура просить стягнути з Товариства, орендна плата за 2021 рік склала 62 501,82 грн, а за 2022 рік - 60 862,43 грн. в розрахунку у примітці *** зазначено про те, що відповідно до рішення КМР від 09.12.2021 №3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» (зі змінами, внесеними рішенням КМР від 13.09.2022 №5449/5490) з 01.03.2022 по 31.05.2022 застосовуються ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0%, однак при розрахунку орендної плати за 2022 рік наведена ставка застосована не була.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на Прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва (вул. Каштанова, буд. 9, м. Київ, 02224; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліом» (вул. Курчатова, буд. 11, кв. 122, м. Київ, 02166; ідентифікаційний код 42174705) про стягнення 123 364,24 грн.

2. Втрати зі сплати судового збору покласти на Київську міську прокуратуру (вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.11.2023.

Суддя Оксана Марченко