Рішення

від 16.11.2023 по справі 911/2570/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2023 р. Справа № 911/2570/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ДЕ-АГРО", 09100, Київська область, місто Біла Церква, провулок Будівельників, будинок 4, квартира 14

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України", 09128, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, будинок 6

про стягнення 148 097,15 грн заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ДЕ-АГРО" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" про стягнення 148 097,15 грн заборгованості, з яких: 68 040,00 грн основного боргу, 42 092,22 грн пені, 13 608,00 грн штрафу, 3 025,45 грн 3% річних та 21 331,48 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині сплати орендної плати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2023 відкрито провадження у справі № 911/2570/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило на розгляд суду.

01 жовтня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував щодо задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021 є неукладених, оскільки сторони не досягли домовленостей щодо всіх суттєвих умов договору (ціни послуг оренди), а також відповідач стверджує, що умови договору є нерівними по відношенню до відповідальності за неналежне виконаннями сторонами своїх зобов`язань та у випадку задоволення позову, посилаючись на положення частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України просив зменшити розмір пені та штрафу сумарно до розміру 5% від суми основного боргу. Також відповідач просить зменшити суму витрат на правничу допомогу заявлену позивачем до 5000,00 грн.

Інших заяв по суті справи матеріали не містять.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

17 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ДЕ-АГРО" (Орендодавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" (Орендар) укладено Договір № 17/11/2021 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (надалі - Договір), згідно із предметом якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - Екіпажем), а Орендар зобов`язується прийняти техніку та сплачувати Орендодавцю орендну плату за її використання (пункт 1.1 Договору).

Згідно із пунктом 1.2 Договору ознаки Техніки, яка передається в оренду за цим Договором, її характеристики, тощо, в розрізі кожної одиниці, відображаються в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.4 Договору управління (керування) Технікою, що передається у користування Орендареві за цим Договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням провадиться Екіпажем Орендодавця, при цьому Екіпаж не припиняє трудових відносин із Орендодавцем та не вступає у трудові відносини з Орендарем.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Техніка повинна бути передана Орендодавцем та прийнята Орендарем в термін до 30 листопада 2021 року або в інший термін, додатково погоджений сторонами. Передача Техніки здійснюється за місцезнаходженням Орендаря на умовах "DDP склад Орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане Орендарем" згідно "Інкотермс-2010".

Згідно із пунктом 3.2 Договору передача Техніки в оренду здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками Орендаря та Орендодавця (за наявності у Орендодавця печатки).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі техніки в оренду.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, строк оренд: до 31 грудня 2021 р. На письмову вимогу Орендаря строк оренди може бути скорочений, в такому випадку термін дії Договору та строк оренди за ним припиняються з моменту отримання Орендодавцем відповідної вимоги Орендаря (якщо інший строк припинення зазначено у вимозі зі вказаного у вимозі моменту), а Техніка повинна бути повернутою Орендарем Орендодавцеві протягом 10 діб з моменту припинення терміну дії оренди.

Строк оренди також може бути змінений за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору (пункт 4.3 Договору).

Згідно із пунктом 5.1 Договору, орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, та розраховується, виходячи з розрахунку 420,00 грн в т.ч. ПДВ 70,00 грн за один гектар.

Орендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що складається сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів після кожного місяця оренди Техніки (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.3 Договору, виплата орендної плати проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів після складання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків (пункт 5.4 Договору).

Пунктом 5.8 Договору, остаточний розрахунок за даним Договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг з оренди, що оформлюється протягом п`яти робочих днів з моменту закінчення терміну оренди.

Орендар зобов`язується за цим Договором, зокрема, своєчасно сплачувати орендну плату (підпункт 6.2.1 Договору).

Розділом 7 Договору визначено порядок повернення Техніки: після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний протягом 10 (десяти) діб повернути Техніку Орендодавцю за актом приймання-передачі; повернення Техніки здійснюється за місцезнаходженням Орендаря на умовах "EXW склад Орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане Орендарем" згідно "Інкотермс-2010"; Техніка повинна бути передана Орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, пов`язаного зі спливом часу та її цільовим використанням.

Відповідно до пункту 8.1 Договору у разі порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором і чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, підпунктом 8.1.1 Договору передбачено, що за порушення строків оплати із Орендаря стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від суми заборгованості за надані послуги.

Цей Договір набуває чинності з дати його укладення та діє до закінчення строку оренди, визначеного п. 4.2, але в будь-якому випадку не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за цим Договором зобов`язань (пункт 9.1 Договору).

В якості Додатку № 1 до Договору оренди між сторонами підписано перелік Техніки, що передається в оренду: трактор Challenger MT685D, державний номер НОМЕР_1 та борона дискова - GREGOIRE BESSON; екіпаж: Невмержицький Р.В.

30 листопада 2021 року сторонами підписано акт прийому-передачі до Договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021, в якому сторони підтвердили факт передачі Орендодавцем та прийняття Орендарем в тимчасове використання с/г техніки.

31 грудня 2021 року сторонами підписано акт приймання-передачі техніки до Договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, яким сторони підтвердили факт повернення Орендарем трактора Challenger MT685D, державний номер НОМЕР_1 та борони дискової - GREGOIRE BESSON, Орендодавцю.

За доводами позивача, зобов`язання за Договором ним виконано в повному обсязі, підтвердженням чого є Акт приймання-передачі наданих послуг № 26 від 31.12.2021, у якому зазначено, що загальна вартість (послуг) з ПДВ склала 68 040,00 грн.

Орендодавцем також було виставлено Орендарю рахунок на оплату № 23 від 31.12.2021 на суму 68 040,00 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач не розрахувався за надані послуги оренди техніки з екіпажем, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 68 040,00 грн.

У зв`язку із несплатою наявної заборгованості по орендній платі позивач звернувся до суду.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення даного позову, у своєму відзиві б/н від 01.10.2023 зазначає таке: договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021 не містить домовленості сторін про ціну послуги оренди, а отже сторони не досягли згоди по всім суттєвим умовам і договір не є укладеним; нарахування позивачем пені за період з 06.01.2022 по 30.06.2023 не підлягає стягненню, оскільки це протирічить максимальному строку нарахування, визначеному частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України; передбачені умови Договору про відповідальність ставлять сторони у нерівне становище; також, відповідач просить суд застосувати в даній справі норми частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України і зменшити розмір пені та штрафу сумарно до розміру 5% від суми основного боргу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 5.1 та 5.3 Договору передбачено, що орендна плата розраховується, виходячи з розрахунку 420,00 грн в т.ч. ПДВ 70,00 грн за один гектар, оплата якої проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів після складання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021 щодо передачі відповідачу сільськогосподарської техніки, що підтверджується Актом прийому-передачі техніки до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021 та Актом приймання-передачі наданих послуг № 26 від 31.12.2022 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання щодо розрахунку за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем за підписаним без претензій по об`єму, якості та строкам виконаних робіт і скріпленим печаткою товариства актом приймання-передачі наданих послуг № 26 від 31.12.2022 не виконав.

Твердження відповідача про те, що договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021 є неукладеним, оскільки сторонами не узгоджено ціни послуги оренди відхиляються судом, з огляду на приписи пунктів 5.1 та 5.2 Договору.

Із змісту вказаних пунктів вбачається, що сторони погодили розмір орендної плати, який розраховується, виходячи зі ставки 420,00 грн за обробку орендованою Технікою 1 гектара землі та визначається в актах приймання-передачі наданих послуг.

Як вже було зазначено судом, Орендарем акт приймання-передачі наданих послуг № 26 від 31.12.2022 підписаний без жодних зауважень.

Разом з тим частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами частин другої та третьої статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Разом з тим, підписуючи даний Договір, представники сторін, пунктом 10.8 стверджують, що умови Договору їм відомі в повному обсязі та сприймаються ними як такі, що не містять різних тлумачень і є цілком змістовними: при підписанні Договору представники сторін не відчували тиску чи будь-якого іншого примусу, а сам Договір є результатом їх вільного волевиявлення.

Таким чином, договір є укладеним, а його умови погоджені сторонами, що підтверджується, як підписанням договору в цілому, так і його пунктами.

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 68 040,00 грн боргу за Договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17.11.2021.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати згідно акта приймання-передачі наданних послуг № 26 від 31.12.2022 на суму 68 040,00 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 092,22 грн пені, 13 608,00 грн штрафу, 3 025,45 грн 3% річних та 21 331,48 грн інфляційних втрат.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 8.1.1 Договору передбачено, що за порушення строків оплати із Орендаря стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно з статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін, але він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, водночас, сторонами у договорі може бути передбачено більшу тривалість періоду часу, за який нараховується пеня, ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Позивач, на підставі підпункту 8.1.1 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за його розрахунком за ставками Національного банку України за період з 06.01.2022 по 30.06.2023 становить 42 092,22 грн.

Відповідач заперечив щодо визначеного позивачем строку нарахування пені, оскільки такий строк протирічить максимальному строку нарахування, визначеному частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Суд погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що умовами договору оренди не передбачено збільшення строку нарахування пені за порушення грошових зобов`язань, ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання зобов`язання. Так, умовами договору передбачено, що виплата орендної плати проводиться протягом п`яти банківських днів після складання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Акт складено сторонами 31.12.2021. Позивачем не взято до уваги, що умовами договору передбачено обрахунок строку банківськими, а не календарними днями, а тому враховуючи, що з 1 по 3 січня та з 7 по 9 січня 2022 року вихідні (1 січня припадає на суботу, вихідний переноситься на понеділок 3 число; 7 січня - п`ятниця, вихідний оскільки припадає свято Різдво Христове), зобов`язання повинно було бути виконане у строк до 11.01.2022 включно, прострочення настало з 12.01.2022.

Отже, за розрахунком суду за період з 12.01.2022 по 11.07.2022 (в межах 6-ти місячного строку) арифметично вірною є сума пені у розмірі 8 895,53 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% від простроченої суми, який за розрахунком позивача становить 13 608,00 грн.

Підпунктом 8.1.1 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати понад тридцять днів додаткового стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від заборгованості за надані послуги.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних за період з 06.01.2022 по 30.06.2023 складають 3 025,45 грн (нараховані за період прострочення оплати наявної заборгованості в розмірі 68 040,00 грн), а інфляційні втрати з простроченої суми за період з січня 2022 року по травень 2023 року складають 21 331,48 грн.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що при обрахунку 3% річних позивачем аналогічним чином, як і при розрахунку пені, невірно визначено початок періоду прострочення: з 06.01.2022, замість 12.01.2022.

Отже, судом самостійно виконано обрахунок 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що обґрунтованим розміром 3% річних за період нарахування з 12.01.2022 по 30.06.2023 є 2 991,90 грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 33,55 грн вимоги позивача є безпідставними.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що правомірними до стягнення є наступні суми: 68 040,00 грн основної заборгованості, 8 895,53 грн пені, 13 608,00 грн штрафу, 2 991,90 грн 3% річних та 21 331,48 грн інфляційних втрат.

Разом з тим, відповідачем заявлено прохання про застосування в даній справі норм частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України щодо зменшення пені та штрафу сукупно до розмірі 5% від суми основного боргу.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Враховуючи, що жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин невиконання зобов`язання, оскільки основна заборгованість так і не сплачена, та винятковості даного випадку матеріали справи не містять, суд не вбачає правових підстав для зменшення штрафних санкцій.

Окрім того, заявлена позивачем сума пені і так зменшена судом за рахунок вірно обрахованого строку такого нарахування, а прохання відповідача зменшити розмір пені та штрафу сумарно до розмірі 5% від суми основного боргу призведе до порушення дотримання судом балансу інтересів, як боржника так і стягувача.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що сам по собі важкий стан підприємства, що зумовлений пандемією та воєнним станом не є безумовною підставою для зменшення судом нарахованої неустойки, адже, у період дії воєнного стану більшість підприємств знаходиться у складній фінансові ситуації, отже, така умова не є винятковою.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ДЕ-АГРО" слід задовольнити частково та стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" 68 040,00 грн основної заборгованості, 8 895,53 грн пені, 13 608,00 грн штрафу, 2 991,90 грн 3% річних та 21 331,48 грн інфляційних втрат.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідач заперечив щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. На переконання відповідача сума 40 000,00 грн є завищеною в рази за правничу допомогу зі складання шаблонного позову про стягнення боргу за договором із стандартним набором первинної документації. Також відповідач зазначив, що позивачем подано до господарського суду два абсолютно ідентичні позови як "під копірку" за ідентичними договорами оренди (справи 911/2570/23 та 911/2571/23) і в кожній справі правнича допомога склала, нібито, за твердженням позивача по 40 000,00 грн, тобто сукупно 80 000,00 грн за два абсолютно однакові шаблонні позови зі стандартним набором первинної документації та аргументів, що є очевидно завищеною та неспіврозмірною реальному обсягу правничої допомоги ціною. У зв`язку із чим, відповідачем визнається сума витрат на правничу допомогу в розмірі не більше 5000,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі № 910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 14.03.2023 у справі № 910/14099/21, 23.03.2023 у справі №921/434/21.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем разом із позовною заявою надані наступні докази: договір № 5 про надання правничої допомоги від 01.06.2023, укладений між позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Романішіним Євгеном Володимировичем; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 5 від 01.06.2023; акт приймання-передачі послуг (детальний опис робіт) № 1 від 30.06.2023 на суму 40 000,00 грн; копію посвідчення адвоката № 4902/10 від 20.06.2012 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4902/10 від 27.06.2012.

Відповідно до умов укладеного договору № 5 про надання правничої допомоги від 01.06.2023, Адвокат зобов`язується надати правову допомогу з стягнення заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 17/11/2021 від 17 листопада 2021 року з ДП "ДГ "ОЗЕРНА" ІБКІЦБ НААН", а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату наданні послуги в порядку та на умовах визначених Додатковою угодою до даного договору. Ціна договору, порядок обчислення та внесення оплати визначається Додатковою угодою до даного договору.

Умовами Додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги визначено, що за виконану роботу Клієнт сплачує Адвокату гонорар, у вигляді фіксованої суми розмір якої складає 40 000,00 грн. Клієнт зобов`язується оплатити вказані послуги в повному обсязі до 15.12.2023.

Отже, критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані представником позивача послуги на загальну вартість 40 000,00 грн згідно акта приймання-передачі послуг (детальний опис робіт) від 30.06.2023, судом зауважується, що такі послуги як зустріч з клієнтом та усна правова консультація, збір документів необхідних для підтвердження правової позиції, підготовка проекту позовної заяви з детальним розрахунком заборгованості, зустріч з клієнтом з метою остаточного погодження стратегії та правової позиції викладеної в проекті позовної заяви, підготовка копій необхідних документів, які додаються до позовної заяви та подання позову до суду охоплюється однією послугою, а саме здійснення підготовки та подання позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, обсяг первинних документів, які включають договір та один акт приймання-передачі наданих послуг, а також обсяг нормативних актів, який вивчався адвокатом Романішіним Є.В. суд зазначає, що поданий позов не є складним для позовів щодо стягнення заборгованості за орендною платою, судова практика у цій категорії справ є усталеною, спірні правовідносини регулюються однаковими правовими нормами протягом багатьох років.

Також судом береться до уваги, що згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, предмету спору, ураховуючи критерії співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом (представником позивача) роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, виходячи з її конкретних обставин, а також керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн є завищеними, а тому суд частково приймає до уваги доводи відповідача та вважає за можливе зменшити розмір витрат в цій частині до 5 000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35 000,00 грн суд покладає на позивача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" (09128, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, будинок 6, код ЄДРПОУ 00497673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ДЕ-АГРО" (09100, Київська область, місто Біла Церква, провулок Будівельників, будинок 4, квартира 14, код ЄДРПОУ 41425029) 114 866 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 91 коп. заборгованості (з яких 68 040,00 грн основна заборгованість, 8 895,53 грн пеня, 13 608,00 грн штраф, 2 991,90 грн 3% річних та 21 331,48 грн інфляційні втрати), а також 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрати на правову допомогу та 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п`ять) грн 55 коп. витрати по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 16.11.2023