Рішення

від 07.11.2023 по справі 914/2414/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 Справа № 914/2414/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи

за позовом Львівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика"

про стягнення 62647,33 грн

за участю представників:

від позивача Гузюк Н.І.

від відповідача Хомин Ю.В.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Львівською міською радою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" про стягнення 62647,33 грн безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер земельної ділянки: 4622785700:06:000:0005), що знаходиться за адресою: вулиця Дороша Тараса 20б у селі Малехів Львівського району Львівської області.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2023 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2023 проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.

Відповідно до інформації із Витягу НВ-0000418442023 від 08.03.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, вказана земельна ділянка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, село Малехів, вулиця Нова, 20б, площею 0,4251 га та належить до комунальної власності (власник: Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області, дата державної реєстрації земельної ділянки: 25.12.2008).

Як зазначено у позовній заяві, на підставі договору оренди землі від 19.05.2006 №04:06:455:00048 укладеного між Жовківською районною державною адміністрацією та ТзОВ "Прем`єр Логістика" було передано ТзОВ "Прем`єр Логістика" в оренду земельну ділянку площею 0,4251 га в с. Малехів по вул. Нова, 20б терміном на 25 роки.

Як також зазначено у позовній заяві, додатковою угодою від 14.11.2016 на підставі розпорядження Жовківської районної адміністрації від 15.01.2014 №7, у зв`язку зі зміною меж населеного пункту с. Малехів, припинено договір оренди землі від 19.05.2006, зареєстрований 01.06.2006 за №04:06:466:00048.

27.11.2018 між Малехівською сільською радою та ТзОВ "Прем`єр Логістика" на підставі рішення Малехівської сільської ради від 29.09.2016 №20 укладено договір оренди землі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 у справі №914/1087/18 було визнано укладеним між Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" договір оренди землі №06/2008, яким передано в оренду земельну ділянку площею 0,4251 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови терміном на 3 (три) роки в с. Малехів по вул. Дороша Тараса, 20б.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 у справі №914/1087/18 було залишено без змін.

Відповідно до інформації із вищезазначеного Витягу НВ-0000418442023 від 08.03.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, державну реєстрацію речового права, а саме права оренди строком на 3 (три) роки вказаної земельної ділянки було здійснено 11.12.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" (ідентифікаційний код 33951561).

Як вказав позивач, договір оренди земельної ділянки закінчився і станом на дату подання позовної заяви у даній справі №914/2414/23 інформація про продовження дії договору оренди відсутня.

09.02.2023 головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради - Смик Іриною Богданівною, провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради - Шайдаровою Олександрою Валеріївною, провідним спеціалістом відділу районних архітекторів Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради - Мельник Віталією Андріївною, головним спеціалістом сектору "Офіс Львівської громади у с.Малехів" Управління адміністрування громад Департаменту міської агломерації Львівської міської ради Тушницькою Наталією Ігорівною на підставі наказу Департаменту містобудування від 31.01.2023 №18 проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер: 4622785700:06:000:0005), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №34.

Вказаним актом обстеження земельної ділянки від 09.02.2023 №34 встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер: 4622785700:06:000:0005, площа: 0,4251 га), що перебуває у комунальній власності та яка розташована за адресою: село Малехів, вулиця Дороша Тараса, 20б (попередня адреса: село Малехів, вулиця Нова, 20б; вулицю "Нова" згідно з рішенням Малехівської сільської ради від 05.05.2015 №1 перейменовано на вулицю "Тараса Дороша" без зміни поштових номерів будинків) використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" (ідентифікаційний код 33951561).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 09.02.2023 №34, інформація про плату за використання землі відсутня.

Крім того актом обстеження земельної ділянки від 09.02.2023 №34 встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться будівля (літ А-1) загальною площею 3185.7 кв.м приватної форми власності, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.02.2023 №322092071 зареєстрована за ТзОВ "Прем`єр Логістика", код ЄПРПОУ 33951561 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2291569046227, дата внесення запису: 12.02.2021), документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт, серія та номер: 5, виданий 09.02.2021, видавник: Обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", свідоцтво про право власності, серія та номер: САС №070029, виданий: 12.06.2008, видавник: Малехівська сільська рада, адреса нерухомого майна: Львівська область, село Малехів, вулиця Дороша Тараса, будинок 20б.

Як вказано в акті обстеження земельної ділянки від 09.02.2023 №34, за результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, площею 0,4251 га фактично використовується ТзОВ "Прем`єр Логістика" для обслуговування нежитлової будівлі за відсутності вчиненого правочину щодо даної земельної ділянки.

17.02.2023 Управління державного контролю Департаменту містобудування Львівської міської ради скерувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" лист №2412-вих-19013, в якому відповідачу було запропоновано вжити заходів щодо оформлення права користування (оренди) земельної ділянкою комунальної власності, площею 0,4251 га, на вул.Дороша Тараса, 20б у селі Малехів, кадастровий номер земельної ділянки: 4622785700:06:000:0005, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а також було запропоновано провести оплату всіх належних орендодавцю безпідставно збережених коштів за користування цією земельною ділянкою.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування, загальний розмір орендної плати за період з 07.03.2022 по 31.03.2023 становить 62647,33 грн.

Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з вимогою про стягнення з відповідача 62647,33 грн безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер земельної ділянки: 4622785700:06:000:0005), що знаходиться за адресою: вулиця Дороша Тараса 20б у селі Малехів Львівського району Львівської області.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, подавши відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. Зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" посилається на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з Державного земельного кадастру, які містяться в матеріалах справи, власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, що знаходиться за адресою село Малехів, вулиця Дороша Тараса, 20б є Малехівська сільська рада.

Тобто заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивач не є власником вищезазначеної земельної ділянки, з огляду на що на думку відповідача Львівська міська рада не є належним позивачем у даній справі.

Крім того відповідач вказує на те, що запис про припинення права оренди на вищевказану земельну ділянку відсутній.

Додатково відповідач звернув увагу на те, що підставою для прийняття Львівською міською радою ухвал, а саме, №6 від 29.12.2020, №7 від 29.12.2020, №1575 від 04.11.2021 (які визначають Львівську міську раду як правонаступника Малехівської територіальної громади) було розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", яке рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20 було визнано протиправним в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у місті Львові.

На переконання відповідача вказана обставина свідчить про те, що Львівська міська рада не є правонаступником Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, з огляду на що на думку відповідача позивач не може бути власником нерухомого майна Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Враховуючи вищезазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 у справі №914/1087/18, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2019, було визнано укладеним між Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" договір оренди землі №06/2008, яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,4251 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови терміном на 3 (три) роки в с. Малехів по вул. Дороша Тараса, 20б.

Вказане рішення Господарського суду Львівської області набрало законної сили 06.03.2019. Отже з наведеного вбачається, що трирічний строк дії договору закінчився. Як вже було зазначено судом, позивач нарахував 62647,33 грн збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування, за період з 07.03.2022 по 31.03.2023.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази продовження вказаного договору чи докази наявності будь-яких інших договірних правовідносин щодо орендування відповідачем вказаної земельної ділянки.

Відтак як вбачається із матеріалів справи, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 4622785700:06:000:0005, що знаходиться за адресою: вул. Дороша Тараса 20б в с.Малехів, за відсутності вчиненого правочину щодо даної земельної ділянки.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно із статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією та іншими законами.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно із статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статтею 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Приписами частин 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно із статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, на земельній ділянці з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, площею 0,4251, яка перебуває у комунальній власності, знаходиться будівля (літ А-1) загальною площею 3185,7 кв.м приватної форми власності, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.02.2023 №322092071 зареєстрована за ТзОВ "Прем`єр Логістика", код ЄПРПОУ 33951561 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2291569046227, дата внесення запису: 12.02.2021), документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт, серія та номер: 5, виданий 09.02.2021, видавник: Обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", свідоцтво про право власності, серія та номер: САС №070029, виданий: 12.06.2008, видавник: Малехівська сільська рада, адреса нерухомого майна: Львівська область, село Малехів, вулиця Дороша Тараса, будинок 20б.

Відтак як підтверджується матеріалами справи, відповідач є фактичним користувачем вказаної земельної ділянки, яка фактично використовується ним для обслуговування нежитлової будівлі за відсутності вчиненого правочину щодо даної земельної ділянки.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника нерухомого майна (нежитлової будівлі), безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщений зазначений об`єкт, за період з 07.03.2022 по 31.03.2023.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до приписів статті 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Однак, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов:

- набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

- набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондиційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі №922/3617/19.

Згідно із статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Приписами частини 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України також визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України).

При цьому, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (частина 6 статті 120 Земельного кодексу України).

Таким чином, нормами статті 120 Земельного кодексу України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Враховуючи те, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, тому відповідач має право на використання такої земельної ділянки.

Згідно з частинами 1-2 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частин 3-9 статті 79-1 Земельного кодексу України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з частиною 8 статті 24 даного Закону, на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 4622785700:06:000:0005, дана земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Таким чином вищезазначена земельна ділянка є сформована як об`єкт цивільних прав. Судом встановлено, що позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 07.03.2022 по 31.03.2023.

Ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 "Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові" затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року. Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Відповідно до п. п. 7.5.1 Розділу 7 Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6 - 7.16 цього Порядку.

Рішенням Малехівської сільської ради №20 від 29.09.2016 "Про надання ТзОВ «Прем`єр Логістика» земельної ділянки в оренду" затверджено розмір орендної плати, що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,4251 га (кадастровий номер 4622785700:06:000:0005) на вул. Дороша Тараса 20б в с. Малехів, за період з 07.03.2022 по 31.03.2023 становить 62647,33 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області від 22.05.2023 №1.8-15349-24, відомості про задекларованих та сплачених сум плати за землю в селі Малехів, вулиця Тараса Дороша 20б (кадастровий номер 4622785700:06:000:0005) площею 0,4251 відсутні.

Відтак, загальна сума безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 07.03.2022 по 31.03.2023 становить 62647,33 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №922/3617/19.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Зі змісту положень частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", пункту 289.1. статті 289 податкового кодексу України слідує, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з частинами 1 та 2 статті 20, частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи положення ПК України та законодавства про оцінку земель (Закон України "Про оцінку земель", Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051) у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 зробила висновок, що належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічна документація на земельну ділянку, виготовлена компетентним органом.

Приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц зазначено, що: "обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок", про що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71 Постанови).

Як встановлено частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до інформації з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 931657,42 грн.

Щодо заперечень відповідача про те, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, що знаходиться за адресою село Малехів, вулиця Дороша Тараса, 20б є Малехівська сільська рада, з огляду на що на думку відповідача Львівська міська рада не є належним позивачем у даній справі, суд зазначає таке.

Так, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини 1 статті 321 та статті 327 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

У силу статей 3, 169, 172 Цивільного кодексу України органи місцевого самоврядування є органами, через які територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки як учасники цивільних відносин.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законодавством України про місцеве самоврядування власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в своїй самоврядній діяльності не є підпорядкованими іншим органам місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до пункту 6-1 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням, зокрема, таких положень:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

- з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету починається реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15.07.2020 №795-IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади.

24.11.2020 повноваження Малехівської сільської ради у відповідності до Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" припинилися, оскільки було проведено перше пленарне засідання першої сесії Львівської міської ради Львівського району Львівської області.

Таким чином, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що Львівська міська територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, а саме Брюховицької, Винниківської, Рудненської, Грибовицької (Жовківський район), Грядівської (Жовківський район), Дублянської міської ради (Жовківський район), Зашківської (Жовківський район), Малехівської (Жовківський район), Лисиничівської (Пустомитівський район), Рясне-Руської (Яворівський район).

29.12.2020 Львівська міська рада постановила ухвалу №6 "Про функціонування Львівської міської територіальної громади", відповідно до якої з метою організації функціонування Львівської міської територіальної громади у перехідний період, а також для фінансового, матеріально-технічного забезпечення та контролю за діяльністю підприємств, установ і організацій на території населених пунктів, що увійшли до складу Львівської міської територіальної громади, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", враховуючи те, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються, міська рада ухвалила, зокрема, визначити Львівську міську територіальну громаду правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, а саме Брюховицької, Винниківської, Рудненської, Грибовицької (Жовківський район), Грядівської (Жовківський район), Дублянської міської ради (Жовківський район), Зашківської (Жовківський район), Малехівської (Жовківський район), Лисиничівської (Пустомитівський район), Рясне-Руської (Яворівський район) відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Крім того згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 №7 "Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради", керуючись статтями 25, 59, пунктом 6-1 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань", Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",?частиною 4 статті 31 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419, Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015? №1000/5, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", відповідно до статей 104, 105, 107 Цивільного кодексу України міська рада ухвалила, зокрема, припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896, місце розташування: пл. Ринок, 1, м. Львів, Львівської області) юридичні особи:

- Винниківську міську раду (код ЄДРПОУ 26256292, місце розташування: вул. Галицька, 20, м. Винники, м. Львів, Львівської області);

- Дублянську міську раду Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04371940, місце розташування: вул. Студентська, 5, м. Дубляни, Жовківського району, Львівської області);

- Брюховицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04372402, місце розташування: вул. Ясна,1, смт. Брюховичі, м. Львів, Львівської області);

- Рудненську селищну раду Залізничного району м. Львова (код ЄДРПОУ 04372419, місце розташування: вул. Короленка, 1, смт. Рудне, м. Львів, Львівської області);

- Лисиничівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04369535, місце розташування: вул. Шевченка, 48, с. Лисиничі, Пустомитівського району, Львівської області);

- Малехівську сільську раду Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287, місце розташування: вул. Івасюка, 6, с. Малехів, Жовківського району, Львівської області);

- Грибовицьку сільську раду Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04371696, місце розташування: вул. Миру, 1, с. Великі Грибовичі, Жовківського району, Львівської області);

- Грядівську сільську раду Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355324, місце розташування: вул. Шевченка, 38, с. Гряда, Жовківського району, Львівської області);

- Зашківську сільську раду Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04371756, місце розташування: вул. Є. Коновальця, 162, с. Зашків, Жовківського району, Львівської області);

- Рясне-Руську сільську раду (код ЄДРПОУ 04373138, місце розташування: пл. Незалежності, 1, с. Рясне-Руське, Яворівського району, Львівської області).

Тобто в даному випадку відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", повноваження Малехівської сільської ради припинено, та визначено, що Львівська міська територіальна громада у відповідності до пункту 6-1 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, рад, які ліквідовуються.

Крім того згідно з ухвалою Львівської міської ради від 04.11.2021 №1575 "Про прийняття у комунальну власність та реєстрацію за Львівською міською радою права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади", з метою врегулювання відносин власності щодо об`єктів нерухомого майна територіальних громад, що увійшли до складу Львівської міської територіальної громади, керуючись ст. 144 Конституції України, ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 104-108 Цивільного кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій", розділом ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ст. ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", ухвалою міської ради від 29.12.2020 № 6 "Про функціонування Львівської міської територіальної громади", міська рада ухвалила, зокрема, зареєструвати Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради право комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади, згідно з додатком.

Крім того як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність такої юридичної особи (органу місцевого самоврядування), як Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області (80383, Львівська область, Жовківський район, село Малехів, вулиця Івасюка, будинок 6, ідентифікаційний код 22355287) є припинена.

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У постанові від 30.12.2020 у справі №805/4361/17-а (адміністративне провадження №К/9901/23524/20) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Враховуючи вищенаведене, Львівська міська рада, як уповноважена особа Львівської територіальної громади в силу закону набула статусу правонаступника на все майно, права та обов`язки територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, в тому числі і на земельну ділянку площею 0,4251 га (кадастровий номер 4622785700:06:000:0005), що знаходиться за адресою: вул. Дороша Тараса 20б у с. Малехів.

Крім того необхідно зазначити, що сам факт невиконання Львівською міською радою Ухвали від 04.11.2011 №1575, якою міська рада прийняла рішення зареєструвати Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради право комунальної власності, зокрема, і на земельну ділянку площею 0,4251 га (кадастровий номер 4622785700:06:000:0005) територіальної громади Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати грошові кошти за користування сформованою земельною ділянкою на користь власника земельної ділянки, тобто на користь Львівської міської ради, як правонаступнику Малехівської сільської ради в силу закону (публічному правонаступнику).

При цьому, враховуючи приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 62647,33 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:06:000:0005, площею 0,4251 га, що знаходиться за адресою: вулиця Дороша Тараса 20б у селі Малехів (за період з 07.03.2022 по 31.03.2023) є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, з огляду на що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України"), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не долучено належних та допустимих доказів і заперечень, які б спростували доводи позивача.

За подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №255 від 02.08.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн покласти на відповідача, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Логістика" (79057, місто Львів, вулиця Залізняка, будинок 16, ідентифікаційний код 33951561) на користь Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер: 4622785700:06:000:0005 за адресою: вулиця Дороша Тараса, 20Б в селі Малехів) в розмірі 62647,33 грн та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.11.2023.

Суддя Петрашко М.М.