Рішення

від 06.11.2023 по справі 914/2062/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 Справа № 914/2062/23

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львівдо відповідача:Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м. Львівза участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна», м. Львів Приватного підприємства «Фольга-Сервіс», м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідйом», м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Юкрейн», м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ізол», м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК «Будінжиніринг», м. Дніпро Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Буд», м. Львівпро:стягнення заборгованості Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Кабаль К.І. адвокатка;від відповідача:не з`явився;від третіх осіб:не з`явились.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (далі Позивач, ТОВ «Львівенергозбут») до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (далі Відповідач, ДП «ЛЗЗК») про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 11.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 31.07.2023, залучив до участі у справі в статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Трамбетон Україна», ПП «Фольга-Сервіс», ТОВ «Спецпідйом», ТОВ «Дженерал Юкрейн», ТОВ «Гарант Ізол», ТОВ «ВТК «Будінжиніринг», ТОВ «Ніко-Буд».

Ухвалою від 31.07.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відклав підготовче засідання на 25.08.2023.

У підготовчому засіданні 25.08.2023 задоволено клопотання позивача про продовження строків підготовчого провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 05.10.2023.

Ухвалою від 05.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 06.11.2023.

У судове засідання 06.11.2023 представниця позивача з`явилась, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Що стосується сторони відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 06.11.2023. Про причини неявки представника у судове засідання 06.11.2023 відповідач не повідомляв.

Разом з цим, ДП «ЛЗЗК» знало про розгляд судом справи №914/2062/23, адже отримало ухвалу суду про відкриття провадження у цій справі, що підтверджується трекінгом поштового відправлення (Т.1; а.с. 131).

Щодо третіх осіб, то такі також не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання 06.11.2023.

При цьому суд зазначає, що наявними у матеріалах справи трекінгами поштових відправлень (Т.1; а.с. 132, 135, 137) підтверджується факт повідомлення ТОВ «Трамбетон Україна», ТОВ «Дженерал Юкрейн» та ТОВ «ВТК «Будінжиніринг» про розгляд справи №914/2062/23. У свою чергу, ПП «Фольга-Сервіс» подавало пояснення щодо заявленого позову, а його представниця брала участь у підготовчому засіданні 31.07.2023.

Що стосується ТОВ «Спецпідйом», ТОВ «Гарант Ізол» та ТОВ «Ніко-Буд», то поштова кореспонденція у справі направлялася переліченим товариствам на їх юридичні адреси, проте поверталася до суду із зазначенням причин невручення: за закінченням терміну зберігання.

З метою з`ясування причин невручення поштових відправлень, якими на юридичні адреси третіх осіб направлялася ухвала про відкриття провадження у справі, суд звертався до АТ «Укрпошта» із інформаційним запитом (Т.1; а.с. 178-179). Листом-відповіддю (вх. №20621/23 від 24.08.2023) АТ «Укрпошта» повідомила, що ТОВ «Спецпідйом», ТОВ «Гарант Ізол» та ТОВ «Ніко-Буд» не узгоджувало із оператором поштового зв`язку порядку доставки пошти, уповноважені на отримання поштової кореспонденції особи не визначені, поштова скринька та вивіска з назвами товариств були відсутні. АТ «Укрпошта» вказує, що листоноша залишав повідомлення про надходження поштових відправлень за відповідними адресами, однак оскільки за їх одержанням ніхто не звернувся, листи було повернуто на адресу відправника за закінченням терміну зберігання (Т.1; а.с. 193-195).

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою ТОВ «Спецпідйом», ТОВ «Гарант Ізол» та ТОВ «Ніко-Буд» і останні не повідомляли про зміну цієї адреси, то в силу положень ст. 242 ГПК України, вони вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи №914/2062/23.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу, шляхом подання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції №12 від 01.01.2021, яка є додатком 2 до договору, що розміщені на офіційному веб-сайті ТОВ «Львівенергозбут». Відповідно до умов цього договору постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Як стверджує позивач, обсяг спожитої відповідачем електроенергії за період січень-травень 2023 року становить 350613 кВт/год., що підтверджується Актами про приймання-передачу фактичних обсягів електричної енергії, які підписані позивачем та оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго». Вказане свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не здійснив повної оплати за отриману електроенергію, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 1`218`698,32 грн.

Зважаючи на те, що відповідна сума оплачена не була, ТОВ «Львівенергозбут» звернулось до суду із цим позовом.

У ході розгляду справи позивачем подано до суду заяву (вх. №2962/23 від 31.07.2023), у якій він просив зменшити розмір позовних вимог до 897 730,00 грн., оскільки частина основного боргу була сплачена.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

Аргументи третіх осіб.

Приватне підприємство «Фольга-Сервіс» подало до суду письмові пояснення щодо заявленого позову (вх. №18511/23 від 26.07.2023), у яких вказало, що між ним, позивачем та відповідачем укладався договір №5/01 від 20.01.2023, згідно із яким приватне підприємство взяло на себе обов`язок виконати грошове зобов`язання відповідача перед позивачем за укладеним між ними договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії №90015 від 01.01.2019.

Як стверджує третя особа, вона належним чином виконала свій обов`язок щодо сплати боргу відповідача за послуги із розподілу електроенергії та реактивну електроенергію, на підтвердження чого надала відповідні платіжні інструкції про перерахування грошових коштів.

Решта третіх осіб своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим ст. 168 ГПК України, не скористались та не виклали у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

На ринку електричної енергії ТОВ «Львівенергозбут» (код ЄДРПОУ 42092130) діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №429 від 14.06.2018 (Т.1; а.с. 70-73).

Постачання електричної енергії здійснюється ТОВ «Львівенергозбут», серед іншого, на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу, який розміщений на сайті позивача в мережі Інтернет за адресою: http://www.lez.com.ua.

Відповідно до п. 1 Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Відповідач (споживач) приєднався до умов Договору про постання електричної енергії, який розміщений на сайті ТОВ «Львівенергозбут» (постачальник), (надалі Договір) на умовах Комерційної пропозиції №12 «Персональний графік ДП МОУ «ЛЗЗК»» від 01.01.2021 шляхом підписання та скріплення печаткою заяви-приєднання від 21.12.2020 (Т.1; а.с. 47).

До згаданої вище заяви-приєднання ДП «ЛЗЗК» оформило Додаток №1 «Перелік, адреса, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії» та Додаток №2 «Заявка про обсяги договірного споживання електричної енергії у 2021 р.» (Т.1; а.с. 48-49).

Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.

У заяві-приєднання від 21.12.2020 вказано, що початком постачання електричної енергії є 01.01.2021.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та продав відповідачеві електричну енергію за період з січня по травень 2023 року, що підтверджується Актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії. Так, у січні 2023 року фактичний обсяг спожитої відповідачем електроенергії становив 11`688 кВт/год. по всіх об`єктах його електропостачання, у лютому 2023 року 137`878 кВт/год., у березні 2023 року 80`121 кВт/год., у квітні 2023 року 68`786 кВт/год., а у травні 2023 року 52`140 кВт/год. (Т.1; а.с. 14-18).

Згідно із п.п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.7 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата за цим договором здійснюється споживачем у строки, визначені в обраній споживачем комерційній пропозиції, що є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. Неотримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати за цим договором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, що є додатком №2 до цього договору.

Як уже зазначалось вище, відповідач приєднався до Договору на умовах Комерційної пропозиції №12 «Персональний графік ДП МОУ «ЛЗЗК»» від 01.01.2021. Остання підписана директором відповідача та скріплена печаткою ДП «ЛЗЗК» (Т.1; а.с. 50-53).

У Розділі «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції №12, зокрема передбачено, що остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором комерційного обліку, з врахуванням сум планових оплат за електричну енергію. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у розрахунковому документі, який споживач отримує самостійно не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом будь-яким способом, у т.ч. через систему онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» або в паперовому вигляді наручно в центрах обслуговування клієнтів.

Розділом «Термін виставлення рахунку за електричну енергію та термін його сплати» Комерційної пропозиції №12 визначено, зокрема, що остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію виставляється на початку періоду наступного за розрахунковим. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через систему онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.

У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через Персональний кабінет, споживач зобов`язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через Персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 (восьмий) календарний день наступний за розрахунковим він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.

Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, крім рахунків для проведення попередньої оплати.

Крім цього, сторони погодили, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії самостійно безпосередньо оператору системи розподілу.

Позивач виставляв відповідачеві рахунки на оплату за період з січня по травень 2023 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками (Т. 1; а.с. 9-13).

Зі змісту цих рахунків вбачається, що вартість проданої електричної енергії помісячно становить:

- січень 2023 року 56`252,05 грн. за 11`688 кВт/год. електричної енергії. При цьому станом на 01.01.2023 борг відповідача за електричну енергію становив 463 101,00 грн.;

- лютий 2023 року 609`051,25 грн. за 137`878 кВт/год. електричної енергії;

- березень 2023 року 371`678,11 грн. за 80`121 кВт/год. електричної енергії;

- квітень 2023 року 290`745,22 грн. за 68`786 кВт/год. електричної енергії;

- травень 2023 року 219`843,94 грн. за 52`140 кВт/год. електричної енергії.

Таким чином, загальна сума виставлена за цей період із урахуванням сальдо станом на 01.01.2023 становить 2 010 671,57 грн.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за Договором та не оплатив у повному розмірі й у встановлені строки вартість проданої йому електричної енергії, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість.

Слід зауважити, що через неможливість відповідача належним чином виконувати грошові зобов`язання за Договором, між ним (боржник), позивачем (кредитор) та третіми особами укладено ряд договорів про виконання обов`язку боржника іншою особою, а саме:

- Договір №23Д3/182 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ТОВ «Трамбетон Україна»;

- Договір №23Д3/183 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ПП «Фольга-Сервіс»;

- Договір №23Д3/184 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ТОВ «Спецпідйом»;

- Договір №23Д3/185 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ТОВ «Дженерал Юкрейн»;

- Договір №23Д3/186 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ТОВ «Гарант Ізол»;

- Договір №23Д3/187 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ТОВ «ВТК «Будінжиніринг»;

- Договір №23Д3/188 від 01.01.2023, який підписано та скріплено печаткою ТОВ «Ніко-Буд» (Т.1; а.с. 63-69).

Відповідно до п. 1 перелічених договорів боржник покладає, а треті особи приймають на себе обов`язок по виконанню протягом строку дії цих договорів всіх грошових зобов`язань боржника перед кредитором, які виникли, виникатимуть у боржника згідно із умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №90015 від 21.12.2020, укладеним між кредитором і боржником.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника третіми особами цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Зобов`язання третіх осіб за цими договорами вважаються виконаними після зарахування належних до оплати боржником грошових коштів на відповідний поточний рахунок кредитора (пункти 2, 3 означених вище договорів).

Строк дії договорів із третіми особами визначений до 31.12.2023, окрім договору №23Д3/187 від 01.01.2023, строк дії якого закінчився 28.02.2023.

Судом встановлено, що треті особи виконували свої зобов`язання за договорами від 01.01.2023 та перераховували позивачу грошові кошти в рахунок погашення боргу відповідача за продану на підставі Договору електричну енергію, що підтверджуються копіями наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій (Т.1; а.с.19-46, 158-165).

Загальна сума перерахованих ними грошових коштів згідно із платіжними документами становить 1 071 880,24 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у своїх розрахунках (Т.1; а.с. 7-8) позивач вказує, що 27.01.2023 в рахунок погашення боргу за Договором надійшло 20 000,00 грн., 27.04.2023 надійшла сума у розмірі 5 000,00 грн., а 28.04.2023 16 061,33 грн. Разом з цим, доказів сплати цих сум до матеріалів справи долучено не було.

Оскільки при обрахунку загальної суми заборгованості позивачем враховані вказані оплати, а протягом розгляду справи представницею позивача не було надано будь-яких пояснень у цій частині, суд доходить висновку, що позивачем визнаються обставини сплати на його користь суми у розмірі 41 061,33 грн. в рахунок погашення боргу за електричну енергію за Договором.

Зважаючи на це, загальна сума зарахованих в погашення боргу грошових коштів за спірний період, становить 1 112 941,57 грн. (1071 880,24 + 41061,33). Відтак, неоплаченою залишилась сума у розмірі 897 730,00 грн. (2 010 671,57 - 1 112 941,57), яка є заборгованістю за березень-травень 2023 року, а також частково за лютий 2023 року.

Зважаючи на це, а також враховуючи, що відповідач так і не оплатив вартість проданої йому електричної енергії за означений вище період 2023 року, позивач просить стягнути на його користь 897 730,00 грн. в судовому порядку.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 633 ЦК України визначено, зокрема, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.

Підпунктом 1.1.2 п. 1.1 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, (надалі Правила РРЕЕ) передбачено, що договір про постачання електричної енергії споживачу домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п.п. 3.2.6 п. 3.2 Розділу ІІІ Правил РРЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу, який розміщений на сайті ТОВ «Львівенергозбут», на умовах Комерційної пропозиції №12 «Персональний графік ДП МОУ «ЛЗЗК»» від 01.01.2021, який за своєю правовою природою є публічним договором приєднання.

Судом встановлено, що відповідач приєднався до умов Договору у встановленому чинним законодавством порядку, а саме шляхом підписання та скріплення печаткою заяви-приєднання від 21.12.2020.

Слід зазначити, що вказаний договір належить до одного із різновидів договорів купівлі-продажу, а відтак до нього можуть застосовуватися загальні положення про купівлю-продаж.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та продав відповідачеві електричну енергію за спірний період, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.5 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Порядок оплати рахунків за спожиту електричну енергію визначено сторонами у Комерційній пропозиції №12 «Персональний графік ДП МОУ «ЛЗЗК»» від 01.01.2021, яка підписана директором відповідача та скріплена печаткою ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій».

Відповідною пропозицією, серед іншого передбачено, що тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку. При цьому, якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через Персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 (восьмий) календарний день наступний за розрахунковим він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості проданої йому електричної енергії за Договором у повному розмірі і у встановлений строк належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість.

01.01.2023 між учасниками справи було підписано ряд договорів про виконання обов`язку боржника третіми особами, згідно із якими відповідач покладає, а треті особи приймають на себе обов`язок по виконанню протягом строку дії відповідних договорів всіх грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, які виникли, виникатимуть у відповідача згідно із умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №90015 від 21.12.2020, укладеним між позивачем і відповідачем.

Суд зазначає, що на вказані договори поширюються положення ст. 528 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Слід зауважити, що підставою для виконання третьою особою зобов`язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов`язання боржником як за власною ініціативою останнього, так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.

Правовий висновок про те, що покладення виконання зобов`язань відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України є обов`язковим для прийняття кредитором як належного виконання зобов`язань, викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №6-15цс15 та постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №205/506/17.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що сторони у договірному порядку врегулювали можливість і обов`язок третіх осіб оплачувати вартість проданої позивачем відповідачу електричної енергії за Договором, а позивач зобов`язався та повинен був приймати виконання зобов`язання третіми особами, тобто зараховувати сплачені ними грошові кошти в рахунок погашення боргу відповідача за Договором.

На виконання умов договорів від 01.01.2023, треті особи перерахували, а позивач зарахував в погашення боргу суму у розмірі 1 112 941,57 грн.

Зважаючи на це, неоплаченими залишились 897 730,00 грн. вартості проданої у березні-травні 2023 року, а також частково у лютому 2023 року електричної енергії.

Слід зазначити, що надані ПП «Фольга-Сервіс» платіжні інструкції (Т.1; а.с.97-103) не беруться до уваги судом як доказ сплати третьою особою вартості проданої позивачем відповідачу електричної енергії за Договором.

Як простежується зі змісту письмових пояснень та долучених до них документів, приватне підприємство перераховувало відповідні суми грошових коштів на виконання тристороннього договору, укладеного між ним, позивачем та відповідачем, за номером 5/01 від 20.01.2023. Цей договір не стосується виконання третьою особою обов`язку відповідача перед позивачем за Договором, заборгованість за яким є предметом спору у цій справі.

Крім цього, оплати згідно із наданими платіжними документами здійснювались на рахунок ПрАТ «Львівобленерго» за послуги із розподілу електроенергії та за реактивну електроенергію. У той же ж час, у даній справі договір укладено між ТОВ «Львівенергозбут» та відповідачем щодо постачання електричної енергії споживачу, а відповідно до Комерційної пропозиції №12 «Персональний графік ДП МОУ «ЛЗЗК»» від 01.01.2021 споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії самостійно безпосередньо оператору системи розподілу, а не постачальнику (позивачу).

Що стосується платіжної інструкції №5280 від 21.06.2023 на суму 65 941,85 грн. (Т.1; а.с. 194), то така врахована позивачем при проведенні обрахунків.

Суд звертає увагу на те, що у договорах від 01.01.2023 не передбачено відповідальності за неналежне виконання чи невиконання зобов`язань третіми особами. У них лише викладено положення, яке за своїм змістом аналогічне приписам ч. 2 ст. 528 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Таким чином, часткове виконання обов`язку третіми особами за договорами від 01.01.2023 не звільняє відповідача від обов`язку самостійно виконати свої грошові зобов`язання перед позивачем. Відтак, саме на нього покладається відповідальність за неналежне виконання умов Договору.

Оскільки доказів повної чи часткової сплати суми основної заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Львівенергозбут» про стягнення 897 730,00 грн. та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Львівенергозбут» сплатило судовий збір у розмірі 18 280,47 грн. за позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 1 218 698,32 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №152872 від 03.07.2023 (Т.1; а.с. 4).

Як уже зазначалось вище, позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 897 730,00 грн., яке 31.07.2023 було прийняте до розгляду судом.

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 13 465,95 грн. (897 730,00 х 1,5/100).

У судовому засіданні представницею позивача заявлено усне клопотання про повернення судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи заявлене представницею ТОВ «Львівенергозбут» клопотання, а також зважаючи на те, що загальна сума зменшення розміру позовних вимог становить 320 968,32 грн. (1 218 698,32 897 730,00), суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі 4 814,52 грн. (320968,32 х 1,5/100).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 222; код ЄДРПОУ 08006864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42092130) 897 730,00 грн. заборгованості та 13 465,95 грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42092130) з Державного бюджету України 4 814,52 грн. судового збору, сплаченого згідно із платіжною інструкцією №152872 від 03.07.2023.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2023.

Суддя Крупник Р.В.