Рішення

від 06.11.2023 по справі 922/1839/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023м. ХарківСправа № 922/1839/22

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі : 1. Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, ідентифікаційний код 38621185) 2. Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" (61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192, ідентифікаційний код 38495321) до Фізичної особи-підприємця Косяка Миколи Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 119 146,62 грн за участю представників учасників справи:

прокурора - Комісара О.О.

позивача -1 - не з`явився

позивача - 2 - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

05.10.2022 Керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України (позивач-1), Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" (позивач-2) до Фізичної особи-підприємця Косяк Миколи Віталійовича (відповідач) про стягнення з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову з відповідача на користь позивача-1 грошових коштів у розмірі 119 146,62 грн. Прокурор також просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається зокрема на те, що на підставі нікчемних додаткових угод: №4 від 26.02.2018, №6 від 19.03.2018, №7 від 18.04.2018, №8 від 21.05.2018, №10 від 20.09.2018 та №11 від 19.10.2018 до договору №Кос-18 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 09.01.2018, укладеного між позивачем-2 та відповідачем, відбулось збільшення ціни на товар більш ніж на 10% від визначеної ціни в Договорі, у зв`язку з чим відповідачем безпідставно отримано кошти за поставку товару у більшому розмірі на суму 119 146,62 грн, ніж це передбачено умовами вказаного договору, а тому такі кошти підлягають стягненню в судовому порядку з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову на користь позивача-1.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1839/22. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на "14" листопада 2022 р. о 11:00 год. Роз`яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено прокурору, позивачам строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк на подання до суду заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

03.11.2022 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх.№13197), в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності, оскільки датою підписання останньої Додаткової угоди №11 до договору є 19.10.2018, тому строк позовної давності сплив 20.10.2021, в той час як прокурор звернувся до суду з цим позовом 05.10.2022, що свідчить про пропуск прокурором трирічного строку позовної давності встановленого у статті 257 ЦК України.

15.11.2022 до суду від позивача-1 надійшли письмові пояснення (вх.№14071), в яких він просив позов задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача-1.

Ухвалою суду від 21.11.2022 вирішено перейти до розгляду справи № 922/1839/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "10" січня 2023 р. о 12:30 год.

В підготовчому засіданні 10.01.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.01.2023 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на "30" січня 2023 р. о(б) 10:40 год.

23.01.2023 до суду від прокурора надійшли заперечення (вх.№1516), в яких прокурор заперечує проти застосування позовної давності, наполягаючи на тому, що з вимогою щодо застосування наслідків нікчемності правочину звернувся прокурор, який не є стороною спірних додаткових угод, у зв`язку з чим строк позовної давності має визначатись з урахуванням ч. 1 ст. 261 ЦК України. В даному випадку перебіг цього строку почався саме 27.05.2022, тобто після отримання останнім відповідей на запити в порядку ст. 93 КПК України в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021222030000145 від 15.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Отже саме 27.05.2022 прокурор здобув докази на підтвердження своєї правової позиції у спорі, а отже набув можливість звернутись з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права. Крім того, прокурором зазначено, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Ураховуючи те, що станом на момент пред`явлення цього позову карантин не був скасований, тому з моменту початку виконання зобов`язань за оспорюваними додатковими угодами до договору і до продовження відповідних строків сплинуло лише 2 роки, що взагалі спростовує доводи відповідача про пропущення прокурором строків позовної давності.

10.01.2023 відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву (вх.№515) з пропуском встановленого строку на подання відзиву, без клопотання про його поновлення.

Ухвалою суду від 10.01.2023 відзив на позовну заяву залишено без розгляду (вх.№515 від 10.01.2023).

Ухвалою суду від 30.01.2023 у справі №922/1839/22 позов Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Державна гімназія-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетській корпус" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, як юридична особа спроможна самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність звернення прокурора з цим позовом в інтересах названого суб`єкта господарювання, оскільки таке звернення суперечить вказаним вище положенням чинного законодавства, зокрема положенням ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/1389/22 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 у справі №922/1389/22 апеляційну скаргу керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/1389/22 скасовано в частині залишення без розгляду позову керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України. Справу передано до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/1389/22 залишено без змін.

04.09.2023 матеріали справи №922/1839/22 повернуто до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 06.09.2023 призначено підготовче засідання на "18" вересня 2023 р. о 12:40 год.

12.09.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності (вх.№24969 від 14.09.2023), в якій останній просить суд закрити провадження у справі та відмовити в задоволенні позову з підстав пропущеного строку позовної давності, наполягаючи на тому, що прокурор мав можливість протягом 2018 року ознайомитись з додатковими угодами у вільному доступі на сайті Рrozorro і звернутися з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права на протязі трьох років з дати підписання останньої Додаткової угоди № 11 від 19.10.2018 до Договору №Кос-18 від 09.01.2018, а саме до 20.10.2021, оскільки всі вище перелічені Додаткові угоди до Договору №Кос-18 від 09.01.2018 зразу після їх підписання були оприлюднені на сайті Рrozorro. Відповідач зазначає, що оскільки прокурор вважає Додаткові угоди до Договору нікчемними в силу прямої дії Закону України "Про публічні закупівлі", тому йому не потрібно було вивчати документи учасників Договору. Відповідач також вважає, що справи Верховного Суду № 638/16768/19, №362/44/17, на які посилається прокурор, не відносяться до цієї справи, тому що позивачі у цих справах не мали можливості об`єктивно довідатися про порушення своїх прав та інтересів у вільному доступі, (відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна немає у вільному доступі, вхід потребує наявність використання особистого кваліфікаційного електронного ключа доступу та інше). Крім того, відповідач вважає, що прокурор мав можливість подати позов до суду он-лайн та в режимі відеоконференцзв`язку або в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, оскільки під час карантину на гостру респіраторну хворобу СОVID-19 режим роботи Господарського суду Харківської області залишився незмінним та працював як і до карантину.

14.09.2023 до суду від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову (вх.24963), в якій останній просив суд прийняти дану заяву до розгляду та вважати п.2 прохальної частини позовної заяви прокурора, який діє в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України у справі № 922/1839/22 викладеним в наступній редакції: "Стягнути з ФОП Косяк Миколи Віталійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міністерства освіти і науки України (проспект Перемоги, 10, м. Київ, 61001, код ЄДРПОУ 38621185) кошти в сумі 119 146, 62 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сто сорок шість гривень 62 коп.)".

Ухвалою суду від 18.09.2023 прийнято до розгляду заяву Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про зміну предмета позову (вх.24963 від 14.09.2023), вирішено здійснювати розгляд справи з її урахуванням, запропоновано відповідачу додатково викласти свою правову позицію по справі з врахуванням зміни предмета позову, подавши відповідну заяву (та докази її направлення учасникам справи) в строк до 02.10.2023, підготовче засідання у справі № 922/1839/22 відкладено на 09.10.2023 о 14:00 год.

Отже предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з ФОП Косяк Миколи Віталійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міністерства освіти і науки України (проспект Перемоги, 10, м. Київ, 61001, код ЄДРПОУ 38621185) коштів в сумі 119 146, 62 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сто сорок шість гривень 62 коп.).

В підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, яку занесено до протоколу судового засідання 09.10.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.10.2023 об 11:50 год.

В підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, яку занесено до протоколу судового засідання 23.10.2023 про оголошення в судовому засіданні з розгляду справи по суті перерви до 12:30 год 06.11.2023.

Присутній у судовому засіданні 06.11.2023 прокурор просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - Міністерство освіти і науки України в судове засідання 06.11.2023 не з`явився.

Суд зазначає, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як убачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвалу-повідомлення" від 23.10.2023 у справі №922/1839/22 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Міністерству освіти і науки України в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 24.10.2023 о 14:44 год.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож, датою вручення позивачу - Міністерству освіти і науки України ухвали суду від 23.10.2023 є 24.10.2023.

Представник Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" в судове засідання 06.11.2023 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600230107138.

Представник відповідача у судове засідання 06.11.2023 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання представник відповідача - адвокат Максименко О.В., повідомлений особисто у судовому засіданні 23.10.2023.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021222030000145 від 15.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування опрацьована розміщена на офіційному веб-порталі публічних закупівель Рrоzorro інформація щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів та встановлено наступне.

29.11.2017 Державною гімназією-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус на офіційному веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель Рrоzorro (https://рrоzorro.gov.uа) опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (відкриті торги: UА-2017-11-29-001381-а), із зазначенням наступних відомостей про предмет закупівлі - товари, класифікатор та його відповідний код: ДК 021:201515110000-2 М`ясо (м`ясо яловичини у відрубах охолоджене, м`ясо свійської птиці - відруби курей заморожені (чверті), філе куряче заморожене), місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг - відповідно до документації, Україна, Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31 грудня 2018 року.

Відповідно до інформації на офіційному веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель Прозоро (https://рrоzorro.gov.uа), у тому числі згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій та протоколом розкриття тендерних пропозицій, у проведенні вказаної процедури закупівлі прийняли участь наступні учасники:

- фізична особа-підприємець Косяк Микола Віталійович, яким надано остаточну пропозицію у розмірі 1 920 458,00 грн;

- фізична особа-підприємець Іванов Олег Борисович, яким надано остаточну пропозицію у розмірі 1 920 573,00 грн.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус від 22.12.2017 м`ясо (м`ясо яловичини у відрубах охолоджене, м`ясо свійської птиці - відруби курей заморожені (чверті), філе куряче заморожене) код за ДК 021:2015 15110000-2 М`ясо (м`ясо яловичина у відрубах охолоджене, м`ясо свійської птиці - відруби курей заморожені (чверті), філе куряче заморожене), очікувана вартість предмета закупівлі 1 920 573,38 грн, в аукціоні 15.12.2017 брали участь ФО-П Косяк М.В. (1 920 458,00 грн) та ФО-П Іванов О.Б. (1 920 573,00 грн). Тендерна пропозиція ФО-П Іванов О.Б. відхилена як така, що не відповідає умовам тендерної документації (документи не надані, вища цінова пропозиція). За результатами розгляду тендерних пропозицій переможцем визнано ФО-П Косяк М.В. (1 920 458,00 грн).

У подальшому, 09.01.2018 між Державною гімназією-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус (Замовник) та фізичною особою - підприємцем Косяк М.В. (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № Кос-18 від 09.01.2018 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити Замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник прийняти і сплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2 Договору Найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги) - ДК 021:2015:15110000-2 М`ясо (м`ясо яловичина у відрубах охолоджене, м`ясо свійської птиці - відруби курей заморожені (чверті). Кількість товарів за цим Договором - м`ясо яловичина у відрубах охолоджене - 12602 кг, відруби курей заморожені (чверті) - 5040 кг, філе куряче заморожене - 3276 кг.

Згідно з п. 5.3 Договору прийом та передача товару здійснюється згідно видаткових накладних на товар, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до п.п. 6.4.1.-6.4.3. п. 6.4 Договору Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари; на дострокову поставку товарів за письмовим погодженням Замовника; у разі невиконання зобов`язань Замовником, Постачальник має право достроково розірвати цей Договір у судовому порядку.

Згідно з п. 7.1 Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

У позові зазначено, що згідно умов вказаного Договору Замовник зобов`язаний сплачувати та приймати товар у повному обсязі від Постачальника, за відсутності будь-яких правомочностей з боку Замовника щодо здійснення перевірки факту коливання ціни, у разі надання відповідної інформації з боку учасника, а також за відсутності будь-яких цивільно-правових санкцій до Замовника у разі його незгоди із фактом коливання ціни та подальшою зміною ціни договору за пропозицією Постачальника.

При цьому, згідно з п. 3.1 Договору вказано, що ціна Договору становить 1 920 458,00 грн, без ПДВ.

Крім того, у п. 3.2 Договору визначено зокрема, що ціна за одиницю товару становить: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене 109,00 грн за 1 кг; відруби курей заморожені (чверті) - 51,30 грн за 1 кг; філе куряче заморожене - 88,00 грн за 1 кг.

Також, п. 3.3-3.4 Договору визначено, що ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у разі: узгодженої зміни ціни у бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару; зміни ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ціна за одиницю товару може бути змінена не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно з п. 4 тендерної документації замовника на закупівлю м`яса, тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник має право відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції, погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції та наданого забезпечення тендерної пропозиції.

У подальшому вказана ціна та обсяг закупівлі товарів неодноразово змінювались сторонами Договору.

Зокрема, згідно з Додатковою угодою № 2 від 26.02.2018 до Договору сторонами викладено у новій редакції п. 1.2 та п. 3.1 Договору та Додаток №1 до нього (специфікацію).

Так, згідно п. 1.2 Договору сторонами зменшено кількість товарів за цим Договором: загальна кількість - 15 296 кг, з них: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 9 098 кг; відруби курей заморожені (чверті) - 3 718 кг; філе куряче заморожене - 2 480 кг.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна Договору становить 1 400 655,40 грн, тобто ціну зменшено на 519 802,60 грн.

Крім того, згідно з Додатковою угодою № 3 від 26.02.2018 до Договору сторонами викладено у новій редакції п. 1.2 та п. 3.1 Договору та Додаток № 1 до нього (специфікацію).

Так, відповідно до нової редакції п. 1.2 Договору зменшено кількість товарів - загальна кількість становить 14 945 кг, з них: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 747 кг, відруби курей заморожені (чверті) - 3 718 кг, філе куряче заморожене - 2 480 кг.

Після внесених змін до п. 3.1 Договору ціна Договору зменшена на 98,23 грн і становить 1 400 557,17 грн.

Також, відповідно до нової редакції Додатку № 1 до Договору (специфікації) з загальної кількості товару м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 9 098 кг: ціна 878,8 кг становить 109,00 грн. за 1 кг, 7 868,2 кг - 113,85 грн. за 1 кг.

Крім того, було укладено Додаткову угоду № 4 від 26.02.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 3.1 Договору.

Так, згідно з внесеними змінами до п.3.1. Договору ціна Договору становить 1 400 557,17 грн.

Крім того, збільшено ціну товару на м`ясо яловичини у відрубах охолоджене з 109,00 грн до 113,85 грн або на 4,45 % порівняно з первинними умовами Договору.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 4 від 26.02.2018 до Договору в частині підвищення ціни на м`ясо яловичини став лист ФО-П Косяк М.В. від 22.02.2018 та довідка ГУ статистики у Харківській області від 14.02.2018 № 06-52/178.

Крім того, було укладено Додаткову угоду № 5 від 19.03.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 1.2, 3.1 Договору та Додатку № 1 до нього (специфікацію).

Так, відповідно до внесених змін до п. 1.2 загальна кількість товарів за цим Договором становить 14 538 кг, з них: зменшено кількість поставки м`яса яловичини у відрубах охолоджене - 8 340 кг, тобто на 407 кг від умов Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

У новій редакції п. 3.1 ціна Договору становить 1 400 464,71 грн.

Також, відповідно до нової редакції Додатку № 1 до Договору (специфікації): з загальної кількості товару м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 340 кг: ціна 878,8 кг становить 109,00 грн за 1 кг, 600 кг 113,85 грн за 1 кг, 6 861,2 кг - 120,59 грн за 1 кг.

Крім того, було укладено Додаткову угоду № 6 від 19.03.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 3.1 Договору.

Так, згідно з внесеними змінами до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 1 400 464,71 грн.

Крім того, було збільшено ціну товару на м`ясо яловичини у відрубах охолоджене з 113,85 грн до 120,59 грн або на 5,92 % порівняно з умовами Додаткової угоди № 4 від 26.02.2018 та на 10,63 % порівняно з первинними умовами Договору, а обсяг постачання товару зменшився до 8340 кг, тобто на 407 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 6 від 19.03.2018 став лист ФО-П Косяк М.В. від 22.02.2018 та довідка ГУ статистики у Харківській області від 14.02.2018 № 06-52/178.

У подальшому, було укладено Додаткову угоду № 7 від 18.04.2018 до Договору № Кос-18 від 09.01.2018 про закупівлі товарів за державні кошти, відповідно до якої внесено зміни до п. 1.2, 3.1 Договору та Додатку № 1 до нього (специфікації).

Так, відповідно до внесених змін до п. 1.2 Договору загальна кількість товарів за цим Договором становить 14 354 кг, з них: зменшилась кількість м`яса яловичини у відрубах охолоджене - до 8 156 кг, тобто на 591 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Також, відповідно до нової редакції п. 3.1 Договору ціна Договору становить 1 400 457,93 грн.

Згідно з новою редакцією додатку № 1 до Договору (специфікації) з загальної кількості товару м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 156 кг: ціна 878,8 кг становить 109,00 грн за 1 кг, 600 кг - 113,85 грн, 600 кг - 120,59 грн за 1 кг, 6 077,2 кг - 124,24 грн за 1 кг.

Таким чином, збільшено ціну товару на м`ясо яловичини у відрубах охолоджене з 120,59 грн до 124,24 грн або на 3,03 % порівняно з умовами додаткової угоди № 6 від 19.03.2018 та на 13,98 % порівняно з первинними умовами Договору, а обсяг постачання товару зменшився до 8156 кг, тобто на 591 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Підставою для укладення додаткової угоди № 7 від 18.04.2018 став лист ФО-П Косяк М.В. від 17.04.2018 та довідка ГУ статистики у Харківській області від 13.04.2018 №06-52/427.

У подальшому, було укладено Додаткову угоду № 8 від 21.05.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 1.2, 3.1 Договору та Додатку № 1 до нього (специфікації).

Так, після внесених змін до п. 1.2 Договору сторонами змінено кількість товарів за цим Договором, загальна кількість становить 14 173,35 кг, з них: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 029,8 кг; відруби курей заморожені (чверті) - 3 697,65 кг; філе куряче заморожене - 2 445,9 кг.

Також, сторонами внесені зміни до п. 3.1 Договору, ціна Договору становить 1 400 438,42 грн.

Також, відповідно до нової редакції Додатку №1 (специфікації) до Договору з загальної кількості товару м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 029,8 кг: ціна 878,8 кг становить 109,00 грн за 1 кг, 600 кг - 113,85 грн, 600кг - 120,59 грн. за 1 кг, 1 100 кг - 124,24 грн за 1 кг, 4 851 кг - 127,46 грн за 1 кг; з загальної кількості товару відруби курей заморожені (чверті) - 3 697,65 кг: ціна 2 702,65 кг становить 51,30 грн. за 1 кг, 995 кг - 52,39 грн, за 1 кг; з загальної кількості товару філе куряче заморожене - 2 445,9 кг: ціна 616,9 кг становить 88,00 грн за 1 кг, 1 829 кг - 89,64 грн за 1 кг.

Таким чином, збільшено ціну товару на м`ясо яловичини у відрубах охолоджене з 124,24 грн до 127,46 грн або на 2,59 % порівняно з умовами додаткової угоди № 7 від 18.04.2018 та на 16,94 % порівняно з первинними умовами Договору, а обсяг постачання товару зменшився до 8029,8 кг, тобто на 717,2 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Крім того, збільшено ціну товару на м`ясо Філе куряче заморожене з 88,00 грн. до 89,64 грн або на 1,86 % порівняно з первинними умовами Договору, а обсяг постачання товару зменшився до 2445,9 кг, тобто на 34,1 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 8 від 21,05.2018 до Договору № Кос-18 від 09.01.2018 став лист ФО-П Косяк М.В. від 18.05.2018 та довідка ГУ статистики у Харківській області від 14.05.2018 № 06-52/559.

У подальшому, було укладено Додаткову угоду № 10 від 20.09.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 3.1 Договору та Додатку №1 до нього (специфікації).

Так, відповідно до внесених змін до п. 1.2 загальна кількість товару за цим Договором становить 14 141,94 кг, з них: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 029,8 кг, відруби курей заморожені (чверті) - 3 697,65 кг, філе куряче заморожене - 2 414,49 кг.

Також, сторонами внесені зміни до п. 3.1 Договору, ціна Договору становить 1 400 438,28 грн.

Крім того, відповідно до нової редакції Додатку №1 (специфікації) до Договору з загальної кількості товару філе куряче заморожене - 2 414,49 кг ціна 616,9 кг становить 88,00 грн за 1 кг, 292 кг - 89,64 грн за 1 кг, 1 505,59 кг 91,51 грн за 1 кг.

Таким чином, збільшено ціну товару на м`ясо філе куряче заморожене з 89,64 грн. до 91,51 грн. або на 2,09 % порівняно з умовами Додаткової угоди № 8 від 21.05.2018 та на 3,99 % порівняно з первинними умовами Договору, а обсяг постачання товару зменшився до 2414,49 кг, тобто на 65,51 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 10 від 20.09.2018 до Договору № Кос-18 від 09.01.2018 став лист ФО-П Косяк М.В. від 19.09.2018 та довідка ГУ статистики у Харківській області від 14.09.2018 № 06-52/1111.

У подальшому, було укладено Додаткову угоду № 11 від 19.10.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 1.2, п. 3.1 Договору та Додатку № 1 до нього (специфікації).

Так, відповідно до внесених змін до п. 1.2. кількість товарів за цим Договором - 14 016,47 кг, з них: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 029,8 кг; відруби курей заморожені (чверті) - 3 697,65 кг; філе куряче заморожене - 2 289,02 кг.

Також, після внесення змін сторонами до п. 3.1 Договору ціна Договору становить 1 400 437,83 грн.

Крім того, відповідно до нової редакції Додатку №1 (специфікації) до Договору з загальної кількості товару філе куряче заморожене - 2 289,02 кг ціна 616,9 кг становить 88,00 грн за 1 кг, 292 кг - 89,64 грн за 1 кг, 103 кг - 91,51 грн за 1 кг, 1 277,12 кг - 100,50 грн за 1 кг.

Таким чином, збільшено ціну товару на м`ясо Філе куряче заморожене з 91,51 грн до 100,50 грн або на 9,82 % порівняно з умовами додаткової угоди № 10 від 20.09.2018 та на 14,20 % порівняно з первинними умовами Договору № Кос-18 від 09.01.2018, а обсяг постачання товару зменшився до 2289,02 кг, тобто на 190,98 кг від умов до додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 11 від 19.10.2018 до Договору став лист ФО-П Косяк М.В. від 16.10.2018 та довідка ГУ статистики у Харківській області від 12.10.2018 № 06-52-1228.

У подальшому, було укладено Додаткову угоду № 12 від 21.12.2018 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п. 1.2, п. 3.1 Договору та Додатку № 1 до нього (специфікації).

Так, відповідно до внесених змін до п. 1.2 Договору кількість товарів за цим Договором - 13 308,85 кг, з них: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 8 029,8 кг; відруби курей заморожені (чверті) - 3 697,65 кг; філе куряче заморожене - 1 581,4 кг.

Також, після внесення змін сторонами до п. 3.1 Договору ціна Договору становить 1 329 322,02 грн.

Крім того, відповідно до нової редакції Додатку № 1 (специфікації) до Договору зменшено загальну кількість поставки товару філе куряче заморожене до 1 581,4 кг, тобто на 898,6 кг від умов до Додаткової угоди № 2 від 26.02.2018 до Договору: ціна 616,9 кг становить 88,00 грн за 1 кг 292 кг - 89,64 грн за 1 кг, 103 кт-91,51 грн за 1 кг, 569,5 кг - 100,50 грн за 1 кг.

На підставі викладеного, прокурор вважає, що загальна вартість всього фактично придбаного товару стає більшою, аніж та тендерна пропозиція, яку пропонував інший учасник (ФОП Іванов О.Б.) під час проведення процедури відкритих торгів, а обсяг його поставки - зменшується.

Отже на думку прокурора, за результатами укладання Додаткових угод 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, №11 від 19.10.2018 до Договору, ціна за 1 кг м`яса яловичини у відрубах охолоджене збільшена на 16,94 % та за 1 кг філе курячого замороженого збільшена на 14,20 % від ціни, що зазначена у Договорі, що суперечить п. 3.4 Договору, під час укладення якого сторони дійшли згоди про те, що зміна ціни за одиницю товару можлива лише до 10 відсотків визначеної в Договорі ціни, у разі підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, що є істотною умовою Договору.

Крім того, прокурор вважає, що вищевказані умови п. 3.4. Договору дублюють умови аналогічного пункту, викладеного у проекті відповідного Договору, що є Додатком № 2 до Тендерної документації, яка опублікована Замовником закупівлі - Державною гімназією-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус у процедурі закупівлі м`яса (ідентифікатор закупівлі UA-2017-11-29-001381-а).

Отже прокурор вважає, що учасник закупівлі до моменту подачі своїх тендерних пропозицій мав можливість ретельно ознайомитися з істотними умовами відповідного Договору про закупівлю товарів за державні кошти, який, в тому числі, передбачав можливість зміни ціни предмета закупівлі у бік збільшення лише на 10 % визначеної в Договорі ціни, та вирішити для себе питання щодо можливості участі у вищевказаній закупівлі товарів за державні кошти саме на умовах, які є найбільш вигідніших для держави.

Так, відповідно до тексту тендерної пропозиції ФОП Косяк М.В., зазначено, що вивчивши тендерну документацію Замовника - Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус, учасник - ФОП Косяк М.В. має можливість та погоджується виконати вимоги Замовника та Договору на умовах, зазначених у тендерній документації на загальну 1 920 458 грн (загальна кількість товару м`яса яловичини 12602 кг, ціна за одиницю виміру продукції - 109,00 грн на загальну суму 1 373 618,00 грн, м`яса філе курячого замороженого - 3276 кг за ціною 88,00 грн за кг на загальну суму - 288 288,00 грн, відруби курей заморожені (чверті) - 5040 кг, за ціною 51,30 за кг на загальну суму 258 552,00 грн), а також погоджується дотримуватись цієї пропозиції не менш ніж 90 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій.

Більш того, ФОП Косяк М.В. гарантійним листом погоджено проект вищевказаного Договору про закупівлю, що викладений у додатку № 2 відповідної тендерної документації та надало гарантію підписати відповідний договір про закупівлю з Державною гімназією-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус на умовах, визначених у проекті Договору, що свідчить про обізнаність ФОП Косяк М.В. щодо можливості зміни у подальшому ціни предмета закупівлі у бік збільшення максимально лише на 10 % визначеної в Договорі ціни у разі коливання ціни такого товару на ринку.

При цьому, статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож рішення переможця про підписання Договору є його добровільним волевиявленням, яке виражає згоду останнього на умови Договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання Договору та на порядок її зміни у майбутньому.

Водночас, окружною прокуратурою встановлено, що під час укладання зазначених вище Додаткових угод 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, №11 від 19.10.2018 до Договору Державною гімназією-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" та ФОП Косяк М.В. не було взято до уваги особливості, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави визначено Законом України Про публічні закупівлі, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отож прокурор вважає, що Додаткові угоди № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, № 11 від 19.10.2018 до Договору в частині закупівлі м`яса яловичини у відрубах охолоджене та філе курячого заморожене укладені в порушення вимог чинного на час вчинення правочину законодавства про публічні закупівлі та є нікчемними в силу прямої дії Закону України Про публічні закупівлі.

При цьому прокурор вважає, що оскільки у спірних правовідносинах підписані Додаткові угоди № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, № 11 від 19.10.2018 до Договору в частині закупівлі м`яса яловичини та курячого філе є нікчемними, то і ціна поставленого товару не повинна перевищувати встановлену ціну за основним Договором № Кос-18 від 09.01.2018, а саме: м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - 109,00 грн за 1 кг; філе куряче заморожене - 88,00 грн за 1 кг.

На думку прокурора, внаслідок підписання зазначених вище Додаткових угод 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, №11 від 19.10.2018 до Договору відповідачем безпідставно збільшено вартість поставки товарів, а також отримано зайві кошти в сумі 119 146,62 грн.

Так, відповідачем з 09.01.2018 по 31.12.2018 поставлено Державній гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус м`ясо яловичини у відрубах охолоджене в об`ємі 7829,8 кг за загальну вартість 936 925,66 грн (378,8 кг за ціною 109,00 грн за 1 кг; 600 кг - 113,85 грн за 1 кг; 600 кг - 120,59 грн за 1 кг; 1 100 кг - 124,24 грн за 1 кг; 4 851 кг - 127,46 грн. за 1 кг), тобто на 116 177,46 грн дорожче, ніж повинно було сплачено за первісними умовами Договору.

На підставі видаткових накладних № 009 від 26.01.2018, № 025 від 26.02.2018, № 021 від 14.02.2018, № 032 від 14.03.2018, № 029 від 03.03.2018, № 033 від 19.03.218, № 041 від 11.04.2018, № 040 від 03.04.2018, № 046 від 23.04.2018, № 045 від 18.04.2018, № 050 від 02.05.2018, № 054 від 14.05.2018, № 053 від 08.05.2018, № 60 від 25.05.2018, № 057 від 21.05.2018, № 62 від 31.05.2018,№ 61 від 25.05.2018, № 94 від 30.08.2018, № 93 від 27.08.2018, № 111 від 03.09.2018, № 112 від 06,09.2018, № 115 від 17.09.2018, № 114 від 12.09.2018, №117 від 26.09.2018, № 116 від 20.09.2018, №118 № 01.10.2018, № 119 від 03.10.2018, № 120 від 08.10.2018, № 121 від 19.10.2018, № 122 від 25.10.2018, № 123 від 29.10.2018 Державна гімназія - інтернат з посиленою фізичною підготовкою "Кадетський корпус" (Замовник) сплатив на рахунок відповідача (постачальника) кошти за поставлене протягом 2018 року м`ясо яловичини у відрубах охолоджене у загальній сумі 936 925,66 грн в обсязі 7829,8 кг.

Отже за період з січня 2018 по грудень 2018 року замовником здійснено закупівлю 7829,8 кг м`яса яловичині у відрубах охолодженого та сплачено 936 925,66 грн, з них за додатковими угодами № № 4, 6, 7, 8 поставлено 7151 кг м`яса.

Натомість, за первісними умовами Договору за ціною 109,00 грн за 1 кг м`яса яловичині у відрубах охолодженого за 7151 кг замовник повинен був сплатити 779 459,00 грн, що дорівнює обсягу поставленого товару за додатковими угодами №№ 4, 6, 7, 8 7151 кг помноженого на 109,00 грн ціна за 1 кг м`яса.

Таким чином, переплата за поставку м`яса яловичині у відрубах охолодженого за цінами, передбаченими незаконними Додатковими угодами № № 4, 6, 7, 8 до Договору складає:

1. 68310,00 грн + 72 354,00 грн +136 664,00 грн + 618 308,46 грн = 895 636,46 грн.

2. 895 636,46 грн - 779 459,00 грн = 116 177,46 грн.

Отже прокурор вважає, що на підставі Додаткових угод № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018 та № 8 від 21.05.2018 до Договору на рахунок відповідача (Постачальника) надмірно сплачено бюджетних коштів за поставку м`яса яловичині у відрубах охолодженого на загальну суму 116 177,46 грн.

Крім того, у позові зазначено, що відповідачем ФОП Косяк М.В. з 09.01.2018 по 31.12.2018 поставлено Державній гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" філе куряче заморожене 1066,8 кг на загальну суму 96 847,56 грн (501,5 кг за ціною 88,00 грн за 1 кг; 292 кг 89,64 грн за 1 кг; 103 кг 91,51 грн за 1 кг; 170,3 кг 100,50 грн за 1 кг), тобто на 2969,16 грн дорожче, ніж повинно було сплачено за первісними умовами Договору.

Так, на підставі видаткових накладних № 008 від 22.01.2018, № 021 від 14.02.2018, № 032 від 14.03.2018, № 029 від 03.03.2018, № 040 від 03.04.2018, № 045 від 18.04.2018, № 054 від 14.05.2018, № 057 від 21.05.2018, № 89 від 23.08.2018, № 111 від 03.09.2018, № 112 від 06.09.2018, № 113 від 11.09.2018, № 116 від 20.09.2018, № 121 від 19.10.2018, № 122 від 25.10.2018 Державна гімназія - інтернат з посиленою фізичною підготовкою "Кадетський корпус" (Замовник) сплатив на рахунок відповідача (Постачальника) кошти за поставлене протягом 2018 року філе куряче заморожене у загальній сумі 96 847,56 грн в обсязі 1066,8 кг.

Отже за період з січня 2018 по грудень 2018 року замовником здійснено закупівлю 1066,8 кг м`яса філе куряче заморожене та сплачено 96 847,56 грн, з них за Додатковими угодами № № 8, 10, 11 поставлено 565,3 кг м`яса.

Натомість, за первісними умовами Договору за ціною 88,00 грн за 1 кг м`яса філе куряче заморожене за 565,3 кг замовник повинен був сплатити 49 746,40 грн, що дорівнює обсягу поставленого товару за додатковими угодами № № 8, 10, 11 565,3 кг помноженого на 88,00 грн ціна за 1 кг м`яса.

Отож на думку прокурора, переплата за поставку м`яса філе куряче заморожене за цінами, передбаченими незаконними Додатковими угодами №№ 8, 10, 11 до Договору складає:

1. 26 174, 88 грн + 9425,53 грн + 17115,15 грн = 52 715,56 грн.

2. 52 715,56 грн 49 746,40 грн = 2 969,16 грн.

Таким чином, у позовній заяві зазначено, на підставі Додаткових угод № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, № 11 від 19.10.2018 до Договору на рахунок відповідача (Постачальника) надмірно сплачено бюджетних коштів за поставку м`яса філе куряче заморожене на загальну суму 2969,16 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, прокурор стверджує, що згідно наявного у справі розрахунку, на підставі нікчемних Додаткових угод № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, N 7 від 18.04.2018, №8 від 21.05.2018, N 10 від 20.09 2018, N 11 від 19.10.2018 до Договору відбулось збільшення ціни на товар (м`ясо яловичини у відрубах охолоджене - з 109,00 грн за 1 кг до 127,46 грн за 1 кг - тобто на 16,94 %: Філе куряче заморожене - з 88,00 грн за 1 кг до 100,50 грн, тобто на 14,20 %), у зв`язку з чим відповідачем безпідставно отримано кошти за поставку товару у більшому розмірі, ніж не передбачено умовами Договору № Кос-18 від 09.01.2018, тобто більше на загальну суму 119 146,62 грн (116 177,46 грн +2 969,16 грн).

Відповідач не надав свій контррозрахунок отриманих коштів за поставку товару у більшому розмірі, ніж не передбачено умовами Договору № Кос-18 від 09.01.2018 в первісній редакції.

Прокурор вважає, що такі кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Міністерства освіти і науки України на підставі ст. 670 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо доводів прокурора про те, що Додаткові угоди до Договору в частині закупівлі м`яса яловичини у відрубах охолоджене та філе курячого заморожене укладені в порушення вимог чинного на час вчинення правочину законодавства про публічні закупівлі та є нікчемними, в силу прямої дії Закону України Про публічні закупівлі, суд зазначає наступне.

Так, 19.04.2020 року набрала чинності нова редакція Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до п. 5, 6 Розділу X нової редакції Закону України Про публічні закупівлі, процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Отже у спірних правовідносинах слід керуватись редакцією Закону, чинній на час укладання Договору.

Законом України Про публічні закупівлі встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі зазначено, що такі закупівлі здійснюються, за принципами максимальної економії та ефективності.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

При цьому, у п. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі.

Відтак, з урахуванням вимог Закону України Про публічні закупівлі, сторонами на момент підписання договору були погоджені всі істотні умови (предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором) відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі.

Одночасно із цим, необхідно зауважити, що у ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, вказано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією статтею.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі однією з таких підстав для внесення змін до договору є зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже законодавством передбачено можливість зміни умов договору після його підписання, щодо зміни ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків, у разі коливання ціни такого товару на ринку та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення ціни, визначеної договором.

Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Згідно з роз`ясненнями Мінекономрозвитку України Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків кожного разу, з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим.

Незважаючи на те, що Законом України Про публічні закупівлі не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обгрунтованим і документально підтвердженим.

Також, у роз`ясненні Міністерства економічного розвитку торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 зазначено аналогічну правову позицію, а саме те, що внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим.

Також, Мінекономіки все частіше вказує, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має бути обрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі про закупівлю (відповідь від 24.05.2021 на запит №787/2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області).

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, яка відповідно до пп. 19 п. 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.09.2014 № 481 проводить моніторинг та задовольняє потреби користувачів у статистичній інформації; Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 уповноважена здійснювати функцію контролю за цінами; державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке уповноважене Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 608 від 02.05.2018 здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку; Торгово-промислову палату України, яка відповідно до ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації; товарні біржі, відповідно до ст. 1 Закону України Про товарні біржі.

Разом з цим, сторонами договору усупереч вимогам законодавства використано неналежні документи на підтвердження факту коливання ціни товару на ринку з огляду на наступне.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19, при розгляді аналогічної справи зазначено, які умови повинна містити довідка для підтвердження коливання ціни.

Зокрема, суд касаційної інстанції в зазначеному вище судовому рішенні погодився із доводами судів нижчих інстанцій про те, що надані відповідачем довідки та висновки територіального підрозділу Торгово-промислової палати України не можуть вважатись належними доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар з огляду на наступне.

Так, Верховним Судом зазначено наступне: 1) у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання); 2) необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору; 3) кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження; 4) документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №924/1240/18.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обгрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обгрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19).

Також, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №910/6790/18 коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Вказана постанова містить найбільш оптимальне визначення періоду, який має братися для визначення коливань, а саме: з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.

Законодавство не регламентує та не визначає, якими саме документами може підтверджуватися коливання ціни товару на ринку, тобто не визначено форму, зміст таких документів. Даний тезис був висвітлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №907/788/18.

Якщо проаналізувати практику надання документів, що підтверджують коливання ціни, то можна виокремити такі основні вимоги до таких документів, це насамперед інформація про коливання цін щонайменше на дві дати, що визначають початок та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін, результат порівняння цін у гривневому та/або відсотковому вираженні, та посилання на джерела інформації.

Одночасно із цим, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже спірні Додаткові угоди до Договору порушують основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якими є добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

З огляду на викладене, дії сторін договору у частині підвищення ціни за товар шляхом укладення Додаткових угод суперечать меті Закону України "Про публічні закупівлі" та, як наслідок, нівелюють інститут публічних закупівель, як засобу забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Одночасно із цим, укладені Додаткові угоди до Договору, якими збільшено ціну на закупівлю товару, а саме: на м`ясо яловичини у відрубах охолоджене та філе куряче заморожене, суперечать приписам ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", та, як наслідок, є нікчемними, у зв`язку із чим поставка обумовленого договором м`яса мала бути здійснена за ціною, визначеною за Договором № Кос-18 від 09.01.2018 в первісній редакції, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що загальні засади недійсності договорів та правові підстави визначено ст. 215 ЦК України, якою закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, в силу положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, ст. 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено вище, згідно зі ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому, згідно з вимогами ст. 43 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі.

Як вже зазначалось вище, Додаткові угоди № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, № 11 від 19.10.2018 до Договору в частині закупівлі м`яса яловичини у відрубах охолоджене та Філе курячого заморожене укладено з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, тобто без належного документального підтвердження факту коливання ціни на товар на ринку.

Статистична інформація, яка міститься в наданих відповідачем довідках Головного управління статистики у Харківській області, свідчить лише про середні ціни на окремі продукти харчування, в тому числі на яловичину та філе куряче, що склались на споживчому ринку Харківської області окремо за кожний місяць 2018 року і згідно примітки наведені середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, зокрема для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом України Про публічні закупівлі.

Отже самі по собі дані, викладені в довідках Головного управління статистики у Харківській області, не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни на товар, оскільки констатують ціни станом на певний період.

Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18.

Крім того, згідно відповіді Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус № 01/10-124 від 27.05.2022, ініціативні листи ФОП Косяк М.В., на які сторони посилаються в Додаткових угодах до Договору як на підставу підвищення цін на м`ясо, відсутні, у зв`язку зі знищення архіву гімназії внаслідок авіаційного удару по будівлі.

Одночасно із цим, як наслідок, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі.

З огляду на виявлені порушення у сфері здійснення публічних закупівель, під час обрання способу захисту порушених інтересів держави окружною прокуратурою взято до уваги, що за змістом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений і у ч. 2 ст. 20 ГК України.

Також, з огляду на положення абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Одночасно із цим, якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемність), то визнання недійсним такого правочину судом не передбачається, оскільки правочин є нікчемним в силу закону.

При цьому, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 21.11.2019 у справі № 914/2376/18, від 19.02.2020 у справі № 911/269/19, від 18.03.2020 у справі № 910/11655/18, від 02.04.2020 у справі № 922/59/18.

Положення ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають нікчемність відповідного правочину, у разі його укладення з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 920/551/19.

Поряд із цим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, що відображено у п. 57 постанови від 05.06.2018 за результатами розгляду справи № 338/180/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, провадження № 14-90цс19, зазначила, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається з огляду на положення абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Отже якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Так, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні всіх додаткових угод в загальному на м`ясо яловичини на 16,94 % та на м`ясо філе курячого на 14,20% сторонами Договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п.2 ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставно змінено істотні умови Договору.

Отож у даному випадку, нікчемність Додаткових угод № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, № 11 від 19.10.2018 до Договору № Кос-18 від 09.01.2018 встановлена законом, в силу прямої дії ст. 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Таку зазначену правову позицію розширено Верховним Судом та під час прийняття ним рішення у справі № 910/17258/17 зазначено, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 916/3156/17 зазначено наступну правову позицію:

- визнання нікчемного правочину недійсним законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону, з огляду на вимоги ст. 215 ЦК України та ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019);

- вимоги про встановлення нікчемності оспорюваного договору позивач до суду не пред`являв, а захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачав, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним способом та не матиме реальне відновлення порушених прав позивача (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019);

- визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону, а тому такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом (п. 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019).

Підсумовуючи вищевикладене, у спірних правовідносинах укладені Додаткові угоди № 4 від 26.02.2018, № 6 від 19.03.2018, № 7 від 18.04.2018, № 8 від 21.05.2018, № 10 від 20.09.2018, № 11 від 19.10.2018 до Договору № Кос-18 від 09.01.2018 в частині закупівлі м`яса яловичини у відрубах охолоджене та філе курячого заморожене, не відповідають вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, а отже є нікчемними в силу прямої норми закону, якою є ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі та не потребує додаткового звернення з відповідним позовом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2020 по справі № 909/703/19.

Разом з цим, за приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У справі, що розглядається, нікчемними є Додаткові угоди до Договору. Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж".

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні докази поставки відповідачем позивачу-2 товару та здійснення останнім оплати у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними та платіжними дорученнями про перерахування коштів.

Приймаючи до уваги нікчемність Додаткових угод №4 від 26.02.2018, №6 від 19.03.2018, №7 від 18.04.2018, №8 від 21.05.2018, №10 від 20.09.2018 та №11 від 19.10.2018 до Договору №Кос-18 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 09.01.2018, укладеного між позивачем-2 та відповідачем, суд вважає позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Міністерства освіти і науки України грошових коштів в сумі119 146,62 грн в порядку ч. 1 ст. 670 ЦК України обгрунтованими.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі позивача-1, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1, 3 частини 3 статті статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

В даному випадку, позов обґрунтований порушенням інтересів держави під час підписання нікчемних Додаткових угод №4 від 26.02.2018, №6 від 19.03.2018, №7 від 18.04.2018, №8 від 21.05.2018, №10 від 20.09.2018 та №11 від 19.10.2018 до Договору №Кос-18 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 09.01.2018, укладеного між позивачем-2 та відповідачем, а саме: сторонами порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету. Прокурор зазначає, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а нікчемність додаткових угод до договору, на підставі яких ці кошти витрачені, такому суспільному інтересу не відповідають. Виконання зобов`язання за додатковими угодами до договору, укладені з порушенням законодавства в сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає метіЗакону України "Про публічні закупівлі"та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріплені у ст.3 даного Закону.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципомjura novit curia("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Матеріали справи містять Статут Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетській корпус", прийнятий загальними зборами трудового колективу, оформленого протоколом №04 від 09.11.2016, затверджений наказом Міністерства науки і освіти України №1534 від 15.12.2016, з пункту 1.5 якого убачається, що засновником гімназії є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке здійснює, зокрема, фінансування гімназії.

Міністерство освіти і науки України здійснює контроль за дотриманням вимог Статуту та приймає відповідні рішення у разі їх порушення (п. 1.17 Статуту).

Згідно з п. 7.1 Статуту фінансово-господарська діяльність гімназії проводиться відповідно до законодавства та здійснюється на основі його кошторису. Джерелами формування кошторису є, у тому числі кошти державного бюджету (пункт 7.2 Статуту).

Відповідно до пунктів 4, 7 частини 5статті 22 Бюджетного кодексу Україниголовний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошторис розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плати використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннямиБюджетного кодексу Українита підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема,постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно дост.22 Бюджетного кодексу Українидля здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини 1статті 2 Бюджетного кодексу Українипередбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно дост. 22 цього кодексуотримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47ст.2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини 1ст.2 Бюджетного кодексу України).

Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу 2 пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, Державна гімназія-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі товару за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

В даному випадку головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України від 16.10.2014 №630 (далі - Положення) Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Згідно з пунктом 4 Положення МОН відповідно до покладених на нього завдань: затверджує статути закладів вищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої та позашкільної освіти, що перебувають у сфері його управління, за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України; реалізує права і обов`язки уповноваженого органу стосовно заснованих державою закладів вищої освіти,бере участь у визначенні мінімальних нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти; розробляє пропозиції щодо обсягів матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти; формує пропозиції щодо обсягу освітніх субвенцій, державного фінансування середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти та стипендійного фонду; розподіляє освітні субвенції та державне фінансування середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління.

Відповідно до пункту 5 Положення МОН з метою організації своєї діяльності, зокрема, організовує планово-фінансову роботу в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

У підпункті 7, пункту 5 Положення визначено, що МОН забезпечує в установленому порядку самопредставництво МОН у судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби МОН або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів МОН у судах та інших органах через представників.

Аналіз цих пунктів Положення дозволяє дійти висновку, що Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, до основних завдань якого належить, зокрема, здійснення контролю за використанням фінансових ресурсів, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів тощо.

Отже Міністерство освіти і науки України є органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень.

Разом із цим, відповідно до абзаців 1-3 частини 4статті 23 Закону України "Про прокуратуру"наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогамзаконуне здійснює захисту або робить це неналежно.

Отже наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як свідчать матеріали справи, Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова 16.07.2022 звернулась до Міністерства освіти і науки України з листом за вих.№52-99-533вих.-22, в якому, посилаючись наст. 131-1 Конституції України,ст. 23 Закону України "Про прокуратуру",з метою встановлення наявності підстав для подальшого вжиття заходів представницького характеру просила у розумний строк, але не пізніше 26.08.2022, повідомити окружну прокуратуру чи буде міністерство звертатися до суду з позовною заявою. Одночасно повідомила, що у разі невжиття або неналежного вжиття Міністерством освіти і науки України необхідних заходів, окружною прокуратурою буде вирішено питання щодо представництва інтересів держави в суді у порядку, визначеномуст. 23 Закону України "Про прокуратуру"(арк. 180-184, том 1).

Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень АТ "Укрпошта", фіскальним чеком АТ "Укрпошта" та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 185-186, том 1).

У подальшому, 03.10.2022 Новобаварська окружна прокуратура м. Харкова у порядкуст. 23 Закону України "Про прокуратуру"повідомила листом за вих.№52-99-1787вих.-22 Міністерство освіти і науки України про звернення окружної прокуратури до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетській корпус" до ФОП Косяка М.В. про повернення безпідставно сплачених коштів (арк.196-200, том 1).

Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком АТ "Укрпошта" та поштовою накладною (арк. 201, том 1).

Відповіді від Міністерства освіти і науки України щодо встановлених прокурором порушень та необхідності вжиття відповідних заходів матеріали справи не містять.

Отже з матеріалів справи убачається, що листування прокурора з Міністерством освіти і науки України з приводу, зокрема, протиправного використання бюджетних коштів внаслідок укладення додаткових угод до спірного Договору, тривало із липня 2022 року, однак Міністерство освіти і науки України не вживало дій щодо подання відповідного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, через бездіяльність останнього.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

В даному випадку відповідач вказує на пропуск прокурором строку позовної давності на звернення до суду з цим позовом, оскільки датою підписання останньої Додаткової угоди №11 до договору є 19.10.2018, тому строк позовної давності сплив 20.10.2021, в той час, як прокурор звернувся до суду з даним позовом 05.10.2022, що свідчить про пропуск прокурором трирічного строку позовної давності встановленого у статті 257 ЦК України.

Прокурор, заперечуючи проти застосування позовної давності, посилається на те, що перебіг цього строку почався саме 27.05.2022, тобто після отримання останнім відповідей на запити в порядку ст. 93 КПК України в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021222030000145 від 15.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Отже прокурор вважає, що саме 27.05.2022 прокурор здобув докази на підтвердження своєї правової позиції у спорі, а отже набув можливість звернутись з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам учасників справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За вимогами ч. 3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

В даному випадку, вимога прокурора про повернення коштів направлена на застосуванням наслідків нікчемності Додаткових угод до Договору.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні платіжні доручення про перерахування коштів з січня 2018 по жовтень 2018 року за спірними Додатковими угодами до Договору.

Судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 638/16768/19, де, зокрема, вказано таке: "Ключовим питанням на яке належить надати відповідь у цій справі, з урахуванням доводів касаційної скарги та обставин встановлених судами, є те, з якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, яка пред`явлена заінтересованою особою (не стороною нікчемного правочину). А отже, положення ст. 253 ЦК України поширюються на всі випадки встановлення початку перебігу строків; в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку від дня чи з часу, а не від наступного дня. Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в ст. 253 ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19); частина третя ст. 261 ЦК України є спеціальною нормою стосовно частини першої ст. 261 ЦК України. Законодавець у частині третій ст. 261 ЦК України передбачив особливості початку перебігу позовної давності. З урахуванням принципу розумності та справедливості, очевидним є те, що закріплення особливого початку перебігу з початком виконання нікчемного правочин має поширюватися тільки на сторін нікчемного правочину. Оскільки саме сторони (сторона) здійснюють виконання і, зрозуміло, що їм про його здійснення має бути відомо. Тобто, презюмується, що сторони (сторона) нікчемного правочину обізнані про початок його виконання. Натомість заінтересована особа (не сторона нікчемного правочину), яка пред`являє вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, вочевидь може й не знати про існування нікчемного правочину, а також про те, що почалося виконання нікчемного правочину; для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, яка пред`явлена заінтересованою особою (не стороною нікчемного правочину), належить застосовувати частину першу ст. 261 ЦК України".

В даному випадку з вимогою щодо застосування наслідків нікчемності правочину звернувся прокурор, який не є стороною спірних Додаткових угод до Договору, у зв`язку з чим строк позовної давності має визначатись з урахуванням ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Перебіг даного строку почався саме 27.05.2022, тобто після отримання прокурором відповідей на запити в порядку ст. 93 КПК України в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021222030000145 від 15.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Отже строк позовної давності почався з 27.05.2022 та мав сплинути 27.05.2025.

Крім того, пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому дію карантину неодноразово було продовжено та постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24:00 год 30.06.2023.

Таким чином, починаючи з 12.03.2020 по 30.06.2023 строки позовної давності в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Отже, на момент пред`явлення цього позову 05.10.2022 не сплив строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 119 146,62 грн, а тому відповідна заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, вимога про стягнення з відповідача на користь Міністерства освіти і науки України коштів в сумі 119 146,62 грн є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 481,00 грн слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 14,19,124,129, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 3, 36, 37, 43 Закону "Про публічні закупівлі", ст. 203, 215, 236, 251, 257, 267, 655, 669, 670, 712 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 45,52, 53, 73,74, 77, 86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в частині стягнення коштів на користь Міністерства освіти і науки України.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косяк Миколи Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Міністерства освіти і науки України (проспект Перемоги, 10, м. Київ, 61001, код ЄДРПОУ 38621185) кошти в сумі 119 146,62 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 481,00 грн покласти на відповідача: Фізичну особу-підприємця Косяк Миколу Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косяк Миколи Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800; 61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4) судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "16" листопада 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова