Рішення

від 06.11.2023 по справі 348/1380/21

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1380/21

Провадження № 2/348/53/23

06 листопада 2023 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківськоїобластіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Надвірнянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

інші учасники: представник позивача ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 .

Процесуальні дії у справі.

25.06.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом,відповідно до якого просить суд визнати незаконнимта скасуватирішення №4від 22.04.1997виконавчого комітетуВерхньомайданської сільськоїРади народнихдепутатів Надвірнянськогорайону Івано-Франківськоїобласті «Провиділення земельнихділянок дляведення підсобногогосподарства»;визнати недійснимдержавний актна правоприватної власностіна землюсерія І-ІФ№020225виданий 24.12.1997 ОСОБА_2 та стягнути з відповідача судові витрати. В обгрунтування позову наведено таке. 20.11.2019 ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 , забудовником якого є позивач. В цьому будинку проживає донька позивача. Підставою набуття права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будинку є рішення виконавчого комітету Краснянської сільської Ради народних депутатів від 28.05.1986. Земельна ділянка межує з земельною ділянкою відповідача, ОСОБА_2 . Від моменту початку будівництва між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою відповідача знаходилася охорожа, яка слугувала і межею. На початку 2022 року відповідач разом з дружиною почали вимагати частину земельної ділянки позивача для зведення нової огорожі між домоволодіннями. Коли позивач відмовив, відповідач самостійно демонтував попередню огорожу. В 2020 році позивач розпочав приватизацію земельної ділянки, яка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку. 24.05.2021 інженер-землевпорядник повідомив, що при опрацюванні матеріалів геодезичних обмірів щодо приватизації земельної ділянки та приватизованої сусідньої земельної ділянки ОСОБА_2 виявлено накладення частини приватизованої земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача. Приватизовуючи власну земельну ділянку ОСОБА_2 не погоджував межі з позивачем та приватизував частину землі, яка була виділена під будівництво позивачу ще в 1986 році. Згідно з відповіддю архівної установи ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку на підставі рішення від 22.04.1997 №4, інших даних щодо ОСОБА_2 у архівній установі немає. Це свідчить про те, що державний акт відповідачу був виданий без рішення органу місцевого самоврядування. Такими діями відповідач порушив права позивача, тому він змушений звернутись до суду.

15.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановивши розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, витребував з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області докази, зобов`язав відповідача ОСОБА_2 , як свідка надати письмові відповіді на запитання позивача.

10.08.2023 суд постановив ухвалу про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

28.10.2021 ОСОБА_2 подав письмові відповіді на запитання позивача.

19.11.2021 суд витребував у Надвірнянської міської ради оригінал плану встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 для огляду в судовому засіданні.

10.02.2022 суд призначив почеркозначу та технічу експертизу документів.

14.02.2022 суд зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

07.04.2022 суд поновив провадження по справі та витребував докази відповідно до клопотання експерта.

07.04.2022 суд зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

07.06.2022 суд поновив провадження у справі.

22.06.2022 суд постановив ухвалу щодо тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, зупинив провадження у справі.

01.03.2023 суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання.

14.03.2023 суд за клопотанням представника позивача призначив почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.

04.07.2023 суд поновив провадження у справі.

02.08.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився. В ході судового розгляду його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково зазначив, що позивачу належить земельна ділянка, однак виготовити документи про право власності на землю позивач не може, оскільки земельна ділянка відповідача накладається на його земельну ділянку. Вважає, що рішення про виділення ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення підсобного господарства незаконне, оскільки позивач не погоджував межі відповідачу. Представник позивача вважає, що оспорюване рішення слід скасувати в частині виділення земельної ділянки відповідачу, оскільки це рішення стосується не тільки відповідача, а й інших мешканців села. Письмової заяви по суті спору зі зміненою позовною вимогою не подав. Також вказав, що скасувати слід саме рішення, яке зазначене у позовних вимогах, оскільки це єдине рішення, яке вдалося знайти в архіві. Незважаючи на те, що на підставі оспорюваного державного акту відповідач набув право власності на кілька земельних ділянок, а позивач є суміжним землекористувачем тільки до однієї земельної ділянки, сторона позивача вважає, що державний акт слід визнати недійсним в цілому, оскільки було порушено процедуру його видачі. Крім цього, вказав що строк позовної давності позивач не пропустив, оскільки до початку виготовлення документів про право власності на землю не знав про те, що існує накладка земельних ділянок, а акт погодження меж позивач не підписував.

Відповідач, ОСОБА_2 ,у судовезасідання нез`явився,його представнику ходісудового розглядувідзиву неподала,подала заявупро застосуваннястроку позовноїдавності.Представник відповідачапросила відмовити у задоволенні позову, оскільки права позивача відповідачем не порушені. Обміри площі земельних ділянок, які колисть проводили були не точні. Межі земельної ділянки були визначені межовими знаками, а тому вплинути на зміну розміру ділянки відповідач не міг. Експертиза щодо накладення меж земельних ділянок не була проведена, а з наданої землевпорядником схеми неможливо зрозуміти, які саме обставини він врахував при здійсненні обмірів і встановленні площі накладки. Зазначила також, що будинок позивача має більшу площу основи ніж та яка вказана у плані забудови, а тому відстань від стіни цьго будинку до межі земельної ділянки відповідача не співпадає з тією, що зазначена у плані забудови. Позивач не позбалвений права приватизувати виділену земельну ділянку, площею 0,08 га, оскільки площа накладки приблизно дорівнює площі на яку позивач хоче збільшини свою земельну ділянку. Державний акт видано не на підставі оспорюваного рішення, а тому підстав для скасування рішення, зазначеного у позові немає. Додатково зазначила, що земельну ділянку відповідачу не виділяли. Відповідач отримав право на земельну ділянку шляхом уступки цього права йому тещею, ОСОБА_5 , якій першочегово і було виділено цю земельну ділянку, тому архівна установа на запит сторони позивача не змогла надати копію рішення. При ухваленні рішення сільської ради щодо виділення земельної ділянки відповідачу було допущено описку і зазначено замість імені відповідача, ім`я односільчанки, а саме " ОСОБА_2 ", однак ця особа ніколи до сільської ради з заявою про виділення їй земельної ділянки не зверталася, не живе на іншій вулиці і не може претендувати на цю землю, оскільки користується іншою земельною ділянкою в с. Верхній Майдан.

Представник відповідача, Надвірнянської міської ради у ході судового розгляду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні справи покладається на розгляд суду.

Суд встановив:

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.11.2019, індексний номер 190126864, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту у інвентаризаційній справі № 37, виданого 23.01.2014 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , встановлено таке. Житловий будинок та господарські будівлі збудовані у 1991 році. Площа основи житлового будинку 139,0 кв. м, ширина 11,68 м (збільшена на 2,08 м порівняно із зазначеною у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки), довжина 11,90 м (збільшена на 1,12 м порівняно із зазначеною у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки).

Відповідно до копії будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 , який затверджено рішенням виконкому Надвірнянської районної Ради народних депутатів від 10.09.1986 №152 встановлено таке. ОСОБА_1 затверджено проект забудови земельної ділянки у с. Верхній Майдан, площею 800 кв. м, відповідно до проекту забудови земельної ділянки межі виділеної земельної ділянки є рівними. Згідно зі схемою виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, відстань від кута будинку ОСОБА_1 до межі з земельною ділянкою ОСОБА_2 становить 6 м, довжина межі земельної ділянки, яка пролягає навпроти дороги - 20,0 м, довжина межі земельної ділянки, яка пролягає навпроти земельної ділянки ОСОБА_2 - 36,0 м, довжина межі між земельними ділянками сторін - 45,0 м; ширина будинку - 9,60 м, довжина будинку - 10,78 м. Відповідно до акту виносу меж земельної ділянки в натуру від 24.10.1986, межі земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 для будівництва, площею 0,08 га були винесені на місцевості, закріплені межовими знаками, які передані під охорону забудовнику. Згідно з пояснюючою запискою до проекту забудови земельної ділянки ОСОБА_1 , на земельній ділянці передбачається будівництво будинку, загальною площею 65,14 кв. м, з господарськими будівлями, на відстані 6,0 м від червоної лінії.

Згідно з архівним витягом з протоколу засідання виконавчого комітету Краснянської сільської Ради народних депутатів від 28.05.1986, вирішили ухвалити наказ дирекції радгоспу "Красне" від 27.05.1986 про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,08 га за рахунок присадибної ділянки ОСОБА_6 та дозволити йому здійснити будівництво житлового будинку.

Відповідно до виписки з погосподарської книги №6 від 15.11.1991, рік побудови житлового будинку ОСОБА_1 - 1991, земельна ділянка знаходиться у користуванні, площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,12 га.

28.02.2020 вирішення спору між сторонами було винесено на розгляд комісії органу місцевого самоврядування та на підставі акту було рекомендовано розглянути на сесії питання встановлення межі по огорожі. 01.04.2020 відповідно до довідки Надвірнянського ВП ГУ НП ОСОБА_7 було роз`яснено, що конфлікт, який виник через металеві стовпчики огорожі зі ОСОБА_2 має цивільно-правовий характер і може бути вирішений у судовому порядку.

Згідно з рішенням Верхньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №432-7/22 від 26.06.2020 погоджено план зовнішніх меж ОСОБА_1 , як землекористувача земельної ділянки площею 0,08 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, встановлено, що відмова від підпису суміжного землекористувача є безпідставною.

Відповідно до рішення Верхньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №433-7/22 від 26.06.2020 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд із земель житлової та громадської забудови площею 0,08 га на АДРЕСА_1 .

Згідно з повідомленням інженера-землевпорядника від 24.05.2021 №15 при опрацюванні матеріалів геодезичних обмірів по приватизації земельної ділянки позивача для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель на АДРЕСА_1 та приватизованої сусідньої земельної ділянки ОСОБА_2 (державний акт на право приватної власності на землю І-ІФ №020225 від 24.12.1997), виявлено накладення частини приватизованої земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,0046 га.

Згідно зі схемою перетину земельних ділянок на АДРЕСА_2 відображено межі земельних ділянок сторін, лінія на суміжній межі ОСОБА_1 не є рівною, а має виступ в бік земельної ділянки ОСОБА_2 ; лінія на суміжній межі ОСОБА_2 є зигзагоподібною з виступами у бік земельної ділянки ОСОБА_1 . Детальних обмірів виступів не наведено. Зазначено, що площа накладання земельних ділянок становить 0,0046 га.

Відповідно до архівного витягу з рішення виконавчого комітету Верхньомайданської сільської Ради народних депутатів №4 від 22.04.1997 "Про виділення земельних ділянок для ведення підсобного господарства" жителям с. Верхній Майдан виділено земельні ділянки для ведення підсобного госпордарства, зокрема, ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 0,20 га в урочищі Чертіж с.Верхній Майдан. Додатково зазначено, що інших даних щодо виділення ОСОБА_2 земельних ділянок за період з 1995 до 1997 року Верхньомайнданською сільською радою не знайдено.

Згідно з відповіддю Верхньомайданського старостинського округу №2 Надвірнянської міської ради від 07.06.2021 №32/2-20 рішення Верхньомайданської сільської ради були передані на постійне зберігання до архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації у зв`язку з закінченням строків зберігання в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до копії експлікації земельних угідь території АДРЕСА_1 схематично позначено межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0844 га, межа з боку земельної ділянки ОСОБА_2 не є рівною, а має виступ. Відстань від кута будинку ОСОБА_1 до межі з земельною ділянкою ОСОБА_2 не позначена, довжина межі земельної ділянки, яка пролягає навпроти дороги - 23,55 м, довжина межі земельної ділянки, яка пролягає навпроти земельної ділянки ОСОБА_2 - 31,98 м, довжина межі між земельними ділянками сторін - 45,54 м, ширина виступу в бік земельної ділянки ОСОБА_2 не позначена.

Згідно з копією акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 2020 року на межі земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,0844 га, наданої користувачу земельнї ділянки ОСОБА_1 встановлено межові знаки у кількості 9 штук, які передано на зберігання ОСОБА_1 .

Відповідно до копії Державного акту І-ІФ №020225 від 24.12.1997 на право приватної власності на землю, який виданий на підставі рішення Верхньомайданської сільської Ради народних депутатів від 28.12.1995, ОСОБА_2 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,8500 га в межах згідно з планом. Державний акт підписаний головою сільської ради ОСОБА_8 . На підставі цього державного акту відповідачу виділено у власність 4 земельні ділянки, у тому числі і земельну ділянку, суміжним землекористувачем якої є позивач. Суміжна з позивачем межа земельної ділянки є зигзагоподібною та позначена на схемі Д-А, ця межа має продовження Г-Д (суміжний землекористувач ОСОБА_9 ) з виступом у бік ділянки ОСОБА_9 . Даний державний акт зареєстрований у Книзі, запис №296, рішення Ради про передачу земель від 28.12.1995.

Згідно з копією плану встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 позначено земельні ділянки та список людей, які погодили межі, скріпивши це своїми підписами, серед яких зазначено позивача і підпис навпроти прізвища позивача.

Відповідно до копії протоколу сьомої сесії Верхньомайданської сільської Ради народних депутаів від 28.12.1995 вирішували питання щодо затвердження документів по інвентаризації землі і передачу її в приватну власність жителям с.Верхній Майдан, серед яких у списку громалян, яким затвердили документи по інвентаризації землі і дозволено надати земельні ділянки цільового призначення серед яких: ОСОБА_2 під номером 46 та ОСОБА_1 під номером 319. Протокол підписаний головою ради Свідраком Я.

Згідно з копією протоколу засідання виконавчого комітету Верхньомайданської сільської Ради народних депутатів Надвірнянського району Івано-Франківської області №3 від 22.04.1997 за заявами жителів, серед яких вказаний ОСОБА_2 під номером 20, надано земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства. Відповідачу виділили земельну ділянку площею 0,20 га в урочищі Чертіж.

Відповідно до архівного витягу з рішення від 27.03.1991 Краснянської сільської Ради народних депутатів, вирішили роздати землі громадянам за списком, серед яких зазначено під номером 216 ОСОБА_2 , якому виділили присадибну земельну ділянку площею 0,25 га в с. Верхній Майдан.

Згідно з протоколом засідання виконавчого комітету Краснянської сільської Ради народних депутатів від 27.03.1991 розглядали питання щодо надання дозволу на будівництво житлових будинків та вирішити питання щодо впровадження в дію Закону про землю.

Відповідно до копії погосподарської книги щодо домогосподарства ОСОБА_2 , воно належало до робітничого двору, земельна ділянка перебувала у користуванні з 1991 року, площею 0,21 га на підставі рішення від 27.03.1991 №13. Площа будинку 110 кв. м, рік зведення 1982.

Житловий будинок ОСОБА_2 має площу 109,0 кв. м, рік побудови 1982, це підтверджується технічним паспортом від 07.12.2017.

Відповідач ОСОБА_2 на запитання позивача надав такі відповіді: 1) відповідач отримав оспорюваний державний акт на підставі рішення органу місцевого самоврядування, реквізити якого вказані у державному акті; 2) між земельними ділянками позивача та відповідача огорожі не було, огорожа знаходилася повністю на земельній ділянці відповідача; 3) на АДРЕСА_1 були проведені обміри земельної ділянки орагінзацією, яка виготовила план встановлення меж, точну дату проведення обмірів не пам`ятає, межі земельних ділянок на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 були визначені ще попередніми землекористувачами і межа проходила за рівчаком, який знаходиться на земельній ділянці відповідача, жодних спорів з цього приводу не було. Відповідач зазначив, що попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.

У відповідь на адвокатський запит від 19.10.2021 №0-9-0.201-430/115-21 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області зазначило, що інформація щодо реєстрації державних актів за ОСОБА_2 на підставі рішення Верхньомайданської сільської ради за період з 1993 до 2012 року відсутня, інформація про приватизацію нею земельної ділянки відсутня.

Відповідно до копії свідоцтва про забудову садиби від 24.05.1979 встановлено таке. Згідно з рішенням від 16.03.1979 №6 ОСОБА_10 було виділено земельну ділянку, площею 0,08 га для будівництіва житлового будинку, корисною площею 83,60 кв. м. Межі земельної ділянки, відповідно до генплану забудови садибної ділянки рівні, без виступів. Згідно з актом відводу земельної ділянки 22.05.1979 зазначену земельну ділянку відведено в натурі. Аналогічне свідоцтво про забудову садиби було видано ОСОБА_11 .

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/109-23/4698-ПЧ від 29.06.2023 за результатами почеркознавчої експертизи підпис у графі «Д-А ОСОБА_1 » у плані встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що був головою сільської ради з 1993 до 2002 року. Землю відповідачу виділяв не він, оскільки Верхньомайданська сільська рада була сформована лише в 1992 році, а до того органом місцевого самоврядування була Краснянська сільська рада. Відповідач ОСОБА_2 на час коли свідка обрали на посаду голови Верхньомайданської сільської ради вже користувався спірною земельною ділянкою. Враховуючи вимоги законодавства за час перебування свідка на посаді сільського голови слід було впорядкувати документи щодо виділення земельних ділянок, а тому було винесено рішення сільської ради, яким було підтверджено виділення земельних ділянок мешканцям села для оформлення документів про право власності на землю. До цього рішення додано список осіб, які звернулися у сільську раду. У списку зазначено ОСОБА_2 , однак це описка, оскільки документи оформляв відповідач.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивач є її батьком. Батько будинком у с. Верхній Майдан не користується. Тривалий час у цьому будинку ніхто не проживав, а з 2008 року цим будинком користується свідок. До 2020 року межа між земельною ділянкою позивача та відповідача проходила по прямій лінії. На межі була зведена стара огорожа. Однак відповідач вирішив змінити огорожу, а нову звести на земельній ділянці, яка була виділена позивачу. Через це свідок зверталася за вирішенням земельного спору у досудовому порядку, однак це не дало результату. Це було у 2020 році. Крім цього, зазначила, що на своїй ділянці позивач облаштував фосу, частина якої зараз знаходиться за огорожею на ділянці відповідача. Позивач хоче оформита право власності на землю, однак не може через існування накладки з земелюною ділянкою відповідача. На запитання представника відповідача чому площа будинку більша ніж у паспорті забудови свідок не змогла дати відповідь, зазначивши що будинок збудований давно.

Оцінка суду.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 410/2775/12 (провадження № 61-13019св20).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

На час оформлення відповідачем права власності на земельні ділянки діяв Земельний кодекс 1990 року. Так відповідно до ст. 6 ЗК (1990 року) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

Згідно з ч.1 ст.22 ЗК (1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. (ч.1 ст.23 ЗК 1990 року).

Відповідно до ст.40 ЗК (1990 року) власники земельних ділянок і землекористувачі зобов`язані не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач покликається не те, що оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування та дежавним актом, які видані з порушенням закону, порушено його право на оформлення права власності на виділену позивачу у власність земельну ділянку, площею 0,0844 га.

Враховуючи заявлені у цій справі вимоги, позивач зобов`язаний був довести, що спірне рішення і державний акт на земельну ділянку порушують його права та інтереси та неможливість усунути такі порушення іншим способом.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 340/92/16-ц (провадження № 61-7912св19).

У ході судового розгляду судом встановлено, що на підставі рішення органу місцевого самоврядування позивачу виділено земельну ділянку, площею 0,08 га. Виділення позивачу земельної ділянки, площею саме 0,08 га також підтверджується будівельним паспортом на забудову земельної ділянки позивача. Однак у ході судового розгляду встановлено, що позивач хоче оформити право власності на земельну ділянку більшої площі, а саме площею 0,0844 га. Рішення органу місцевого самоврядування, яке б надавало позивачу право на оформлення права власності на земельну ділянку більшої площі, у ході судового розгляду сторона позивача не надала.

Сторона позивача зазначає, що від будинку позивача до межі з відповідачем має бути відстань 6 м, однак якщо межа буде проходити відповідно до державного акту відповідача, то вказана відстань буде меншою. У матеріалах справи вісутня інформація, яка саме фактична відстань від будинку позивача до межі відповідача, що вказана у державному акті. На підтвердження наведеного сторона позивача надала суду паспорт забудови земельної ділянки. Однак у даному документі вказано, менші розміри будинку позивача ніж ті, які зазначено у технічному паспорті на цей будинок, крім цього довжина меж земельної ділянки позивача, яка вказана у паспорті забудови не відповідає довжині вказаній у експлікації земельних угідь. Зокрема, у експлікації земельна ділянка на 3,55 м є ширшою, а суміжна з відповідачем межа є довшою на 0,54 м. У паспорті забудови вказано відстань від будинку позивача до межі з ділянкою відповідача - 6 м, а також зазначено, що ця межа проходить по червоній лінії. Що спростовує твердження сторони позивача про те, що межа проходить по старій огорожі. Також відповідно до паспорту забудови відстань від будинку до протилежної межі має становити 4,4 м (20 м - 6 м - 9,60 м). Як саме змінилося розташування будинку по відношенню до цієї межі невідомо. Судом також встановлено, що відповідно до паспорта забудови земельної ділянки позивача, при винесенні меж земельної ділянки у натуру, були встановлені межові знаки, які були передані позивачу, однак з показань свідка ОСОБА_12 на даний час межові знаки не збережені.

Клопотання щодо проведення експертизи з метою визначення наявності накладки земельних ділянок сторін і площі накладки, сторона позивача не подалава. На підтвердження наявності накладки надано схему та відповідь землевпорядника. Однак чому землевпорядник взяв за основу при здійсненні обмірів, що площа земельної ділянки позивача становить 0,0844 га, а не 0,08 га, як зазначено у рішенні органу місцевого самоврядування, і як ця обставина впливає на площу накладання земельної ділянки, сторона позивача не обгрунтувала. Слід зазначити, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, і його слід оцінювати у сукупності з іншими доказами. А враховуючи те, що межові знаки на момент проведення обмірів не збережені, виникають обгрунтовані сумніви у достовірності схеми накладання земельних ділянок, де не вказано вихідних даних (відправних точок) при встановленні обставини щодо накладання земельних ділянок.

Ще 24 грудня 1997 року відповідачу, на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 28.12.1995, видано оспорюваний державний акт на право приватної власності на землю. Незважаючи на це, позивач просить скасувати рішення органу місцевого самоврядування від 22.04.1997 №4. Однак на підставі оспорюваного рішення відповідачу, а також іншим мешканцям села було виділено земельні ділянки не на АДРЕСА_1 , а в урочищі Чертіж, іншої площі, а також з іншим цільовим призначенням.

При цьому сторона позивача покликається на те, що рішення від 28.12.1995, відповідно до якого відповідачу виділено земельну ділянку у архівній установі немає, а отже воно взагалі відсутнє. Слід зазначити, що з доказів, наданих стороною відповідача ОСОБА_2 , встановлено, що 16.03.1979 земельну ділянку площею 0,08 га, між сусідами ОСОБА_13 та ОСОБА_6 було виділено ОСОБА_10 , яка побудувала на цій земельній ділянці будинок, у якому на даний час проживає відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом на забудову садиби. У подальшому цю земельну ділянку було надано у приватну власність відповідачу, ОСОБА_2 , на підставі рішення від 28.12.1995, однак у цьому рішенні допущено описку і вказано замість " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_2 ". Наявність описки підтвердив свідок ОСОБА_14 у ході судового розгляду, який на той час працював головою сільської ради.

На думку сторони позивача, що показання цього свідка є недостовірними, оскільки недоведено, що саме він був сільським головою на той час. Однак суд відхиляє такі доводи, оскільки у ході судового розгляду свідок був приведений до присяги і підтвердив під присягою цю обставину, а також у матеріалах справи є письмові докази, які підписані саме свідком, як головою сільської ради.

Також стороною відповідача надано довідку відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_2 не виготовляла документи про право власнсоті на землю у відповідний період. За таких обставин суд відхиляє доводи сторони позивача, що державний акт видано відповідачу без попереднього прийняття рішення органу місцевого самоврядування.

За наведених обставин, суд вважає недоведеним, що право позивача на отримання у власність земельної ділянки, площею 0,08 га порушене, оскільки сторона позивача не довела наявність перешкод у оформленні права власності на земельну ділянку, площею 0,08 га через накладання цієї земельної ділянки на земельну ділянку відповідача.

У ході судового розгляду справи сторона позивача довела, що ОСОБА_1 не підписував акт узгодження меж відповідачу, ОСОБА_2 . Так, відповідно до висновку експерта підпис навпроти прізвища " ОСОБА_1 " виконаний не позивачем, а іншою особою. Однак сама ця обставина не може бути підставою для скасування державного акту, який був виданий більше ніж 25 років тому, за недоведеності належними, допустимими та достовірними доказами наявності порушення права позивача, як суміжного землекористувача, через накладання меж земельних ділянок сторін.

Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18), відповідно до яких погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не приводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передання земельної ділянки у власність. Лише непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

При вирішенні даного спору суд також враховує висновки КЦС ВС у справі №307/1242/21, рішення від 12.06.2023.

Враховуючи наведене, у задоволенні цього позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, судовий збір, сплачений позивачем, не підлягає стягненню з відповідача.

У судових дебатах предстаники сторін зазначили, що документи, які підтверджують обгрунтованість та остаточний розмір судових витрат будуть надані суду відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України. За таких обставин, питання розподілу судових витрат буде вирішено після ухвалення рішення, у випадку подання відповідних документів у визначений абз.2 ч.8 ст.141 ЦПК України строк.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Надвірнянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Надвірнянська міська рада, ідентифікаційний код 04054257, місцезнаходження: вул. Мазепи, 29, м. Надвірна, Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 16.11.2023.

Суддя Матолич В.В.