Ухвала

від 14.11.2023 по справі 336/11331/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №336/11331/23

Пр.1-кс/336/1487/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянула увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Запоріжжі скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого, а саме, на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.366 КК України, від 05.07.2023, під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023100100000255 від 24.01.2023, подану в порядку ст.303 КПК України,

за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , слідчої ОСОБА_5 , з боку захисту: підозрюваного ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 ,-

ВСТАНОВИЛА:

10.11.2023 захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 за допомогою засобів поштового листування звернувся до суду зі скаргою, за змістом якої просить скасувати повідомлення слідчої СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.366 КК України, від 05.07.2023, під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023100100000255 від 24.01.2023.

Як зазначено в клопотанні, 05.07.2023 слідча СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 склала повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.366 КК України, проте письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_3 18.07.2023, що є порушенням порядку ст. 278 КПК України

Крім того, відповідно до доводів скарги, а саме з приводу обґрунтованості підозри, захисником підозрюваного зазначено, що роздруківка службової ВП/10588 від 08.08.202209:09:09 АТ «Мотор Січ», виготовленої та зафіксованої на електронному носії (російською мовою) та друкований текст в таблицях «Перелік фахівців ДП ВМС», є внутрішнім документом АТ «Мотор Січ», тому не може бути офіційним документом в розумінні предмета кримінального правопорушення, що передбачено ст. 366 КК України. ОСОБА_3 листів Мініфраструктури України, адміністрації ДПС України не складав, не підписував, та не надсилав, тому в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Підозра ОСОБА_3 про вчинення зазначених кримінальних правопорушень є необґрунтованою, що зумовлює скасування повідомлення про підозру від 05.07.2023.

На підставі наведеного та із посиланням на приписи ст.303, 307 КПК України, адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , просить задовольнити скаргу.

Ухвалою слідчого судді від 13.11.2023 постановлено відкрити провадження за скаргою, призначити судовий розгляд скарги, витребувати з відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №12023100100000255 від 24.01.2023 та витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по даному кримінальному провадженню, актуальний на час розгляду скарги. Розгляд скарги постановлено здійснювати слідчим суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні. Надано розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання, а саме особи, яка подала скаргу, її захисника, представника відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області та представника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя

Відповідно до мотивувальної частини вказаної ухвали слідчого судді, з урахуванням положень ч.1 ст. 277, ч.1 ст. 278 КПК України, глави 26 КПК України, слідчий суддя встановив, що розгляд скарги доцільно проводити за участі особи, яка її подала, її захисника, слідчого та прокурора.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Разом з цим, слідчим суддею встановлено, що відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником. На час відкриття провадження за скаргою підстав для відмови у відкритті провадження та повернення скарги слідчим суддею не встановлено.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник адвокатка ОСОБА_6 скаргу підтримали, просили її задовольнити в повному обсязі, підтримавши доводи, викладені при зверненні до суду. Крім того, сторона захисту зауважила, що в порушення порядку ст. 277 КПК України, відсутні у повідомленні про підозру й права підозрюваного.

Слідча ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, зазначили, що у сторони обвинувачення відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України були достатні докази, які свідчили про наявність підстав для повідомлення ОСОБА_3 про підозру в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023100100000255 від 24.01.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.332,ч.1ст.366КК України КК України.

Повідомлення про підозру відповідає положенням кримінального процесуального законодавства щодо його форми та змісту, так само дотриманий й порядок вручення повідомлення. Сторона обвинувачення вважає підстави для задоволення скарги, висловлені захисником, необґрунтованими, відповідно, просить у задоволенні скарги відмовити.

Дослідивши скаргу, вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши наданий стороною обвинувачення витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.11.2023, матеріали кримінального провадження в частині, що була необхідна для дослідження слідчим суддею із врахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги у зв`язку із таким.

Відповідно до ст.1,2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Згідно зі ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.

Положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України захиснику підозрюваного забезпечено право оскарження на досудовому провадженні повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Підстави для повернення скарги визначені ч.2 ст.304 КПК України, зокрема, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Підстав для прийняття відповідного рішення на стадії розгляду питання про відкриття провадження за скаргою слідчим суддею не встановлено.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст.306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України, серед інших визначених рішень, - про відмову у задоволенні скарги.

Положеннями ч.1 ст.42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура та строки вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 КПК України.

Так відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За приписами ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).

Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

За загальним правилом, з огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із ч.1,2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Так, слідчим суддею встановлено, що 24.01.2023 до ЄРДР за №12023100100000255 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення (злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України (підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). В межах даного об`єднаного кримінального провадження з 26.05.2023 також здійснюється досудове розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); з 04.07.2023 - злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.366 КК України (підозрюваний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); з 04.07.2023 кримінальних проступків, передбачених ч.4 ст.358 КК України (підозрюваний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). За даними витяга з ЄРДР від 01.11.2022 по кожному з епізодів кримінальних правопорушень наявні відомості про підозрювану у вчиненні відповідного злочину або проступку особу. Досудове розслідування здійснюється відділом поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області групою слідчих у складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 процесуальне керівництво здійснюється Шевченківською окружною прокуратурою м.Запоріжжя (прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ). Слідчим суддею також досліджено постанови про призначення групи прокурорів, винесені керівником Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_16 26.10.2023 та про доручення провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчій групі, винесену заступником начальника СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 30.10.2023.

28.09.2023 винесено постанову старшого слідчого СВ ВП №1 Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві ОСОБА_17 про визначення територіальної підсудності кримінального провадження за слідчим СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із внесенням відповідних відомостей до ЄРДР.

Відповідно до повідомлення про підозру від 05.07.2023, складеного слідчим СВ ВП №1 Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві ОСОБА_18 , за погодженням із прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_19 , ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.366 КК України.

З наданих у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 на підставі ст. 133, 135 КПК України викликався до СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві для вручення повідомлення про підозру та проведення допиту в якості підозрюваного в рамках кримінального провадження №12023100100000255 від 24.01.2023, на 29.05.2023 о 14-00 годині, на 09.06.2023 о 14-00 годині, на 10.06.2023 об 11-00 годині, на 12.06.2023 о 14-00 годині, що підтверджується повістками про виклик, які направлено на адресу проживання ОСОБА_3 , про що свідчить поштова накладна з описом вкладення ( т.с.3 а.с.47-52).

ОСОБА_3 судовому засіданні пояснив, що не отримував повістки про виклик до відділу поліції, у зв`язку з тим, що перебував у відрядженні з 28.05.2023. Слідчим суддею досліджено клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 від 12.07.2023, яке надійшло до ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за вх. №16115 від 12.07.2023, за змістом якого захисник просить відкласти слідчі дії за участі ОСОБА_3 у зв`язку з перебуванням останнім у відрядженні та на лікарняному, на підтвердження чого долучив копії наказу про відрядження та копії довідок про лікування.

Проте, слідчий суддя зауважує, що частина доданих до цього клопотання доказів не має перекладу й не засвідчена належним чином.

Відповідно до повідомлення слідчого СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_20 , проаналізувавши вказані обставини в клопотанні захисника, орган досудового розслідування задовольняє його у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.07.2023 ОСОБА_3 за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , направлено повістки про виклик до СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві на 10.07.2023 о 14-00 годині, 11.07.2023 о 14-00 годині, 12.07.2023 о 14-00 годині, разом з повідомленням про підозру від 05.07.2023 у кримінальному провадженні №12023100100000255, що підтверджується поштовою накладною з описом вкладення. Натомість, клопотання про відкладення слідчих дій подано, як вказано вище, лише 12.07.2023. Враховуючи відсутність відомостей про отримання ОСОБА_3 повісток з початку червня 2023 року, неодноразові неявки за викликами, слідчий суддя вважає, що підстави для надіслання повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку у слідчого були достатніми. Крім того, матеріали справи підтверджують надіслання повідомлення про підозру й за місцем роботи, й за місцем проживання.

Особисто ОСОБА_3 отримав повідомлення про підозру 18.07.2023 о 12-25 годині, що не оспорюється стороною захисту та підтверджено матеріалами справи, прибувши до слідчого.

Відповідно, слідчий суддя приходить до висновку, що наявними доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, підтверджено правильність вручення підозри ОСОБА_3 , з урахуванням його неодноразових викликів до органу досудового розслідування, та виконання вимог ч. 1 ст. 278, ст. 135 КПК України.

Згідно зі ст.113 КПК процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Як передбачено ч.5,7 ст.115 КПК Уркраїни при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Як зазначалося вище, скарга на повідомлення про підозру у вчиненні злочину може бути подана, зокрема, підозрюваним та його захисником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п.10 ч.1 ст.303 КПК України).

Оскаржуване повідомлення про підозру складене 05.07.2023. Із скаргою на повідомлення про підозру захисник звернувся до суду 10.11.2023 (заобами поштового листування).

Так, на момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Проте, зі змісту п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у її взаємозв`язку із ч.1 ст.304 КПК України видно, що повідомлення слідчого про підозру може бути оскаржено протягом десяти днів після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

З огляду на вказані вище строки повідомлення про підозру, а також дату звернення до суду, слідчий суддя приходить до висновку, що право на оскарження зазначеного повідомлення про підозру виникло у сторони захисту після спливу двох місяців з дня такого повідомлення, тобто з 07.09.2023, та могло бути використане протягом десяти днів, а саме до 18.09.2023 (з урахуванням того, що 16.09.2023 та 17.09.2023 є вихідними днями).

Враховуючи те, що адвокат звернувся зі скаргою на повідомлення про підозру 10.11.2023 та не порушує питання про поновлення строку для оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає, що така скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України. Із врахуванням того, що повернення скарги можливе виключно до відкриття провадження з її розгляду, слідчий суддя враховує дану обставину, розглядаючи скаргу по суті. Без перевірки матеріалів кримінального провадження прийняття відповідного рішення до розгляду скарги по суті не видавалось за можливе.

Крім ттого, слідчим суддею не приймаються доводи сторони захисту в частині того, що ОСОБА_3 в порушення ст. 277 КПК України при повідомленні про підозру від 05.07.2023 не роз`яснено його права, виходить з такого.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, встановлено, що 18.07.2023 ОСОБА_3 отримав пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, про що свідчить підпис ОСОБА_3 від 18.07.2023 у пам`ятці (а.с. 75) та протокол роз`яснення права на захист від 18.07.2023 ( т.с.3 а.с. 71). Зазначені обставини не оспорювалися й стороною захисту.

Стосовно доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, що є підставою для її скасування, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до релевантної практики ЄСПЛ, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, питання щодо доведення винуватості особи у вчиненні злочину на даній стадії кримінального провадження не вирішується.

Разом з тим, як вбачається зі змісту поданої скраги, доводи захисника фактично стосуються питань доведеності вини та оцінки доказів. З`ясування цих обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру в порядку ст.303 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За змістомст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно дост. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Під час досудового розслідування, в тому числі й після повідомлення особі про підозру, продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на виявлення доказів причетності чи не причетності особи до кримінального правопорушення.

Так, оцінка достатності, допустимості та належності доказів може бути надана судом при розгляді кримінального провадження по суті, у випадку складення стороною обвинувачення обвинувального акту та передачі його до суду.

Відповідно до ст.94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Разом з тим, адвокат ОСОБА_21 посилається на відсутність у повідомленні про підозру належних та допустимих доказів вчинення його підзахисним інкримінованих йому злочинів, однак такі обставини повинен встановлювати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Слідчий суддя наголошує, що стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Так, поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці ЄСПЛ, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Саме тому від фактів, які є причиною виникнення підозри, не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Для повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх доказів (підстав)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Як зазначено в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №754/17019/17, провадження №51-2568км19, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч.2, 4 ст.17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом». Відповідно, доказування за стандартом «поза розумним сумнівом» застосовується лише під час розгляду висунутого обвинувачення у суді.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду справ даної категорії вирішує питання про доведеність виключно тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі (застосовуючи зміст ч.3 ст.26 КПК України), та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру. Натомість, відповідних доводів стороною захисту не заявлено.

Так, слідчим суддею не встановлено й порушення положень ст.277 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру та норми ст.278 КПК України щодо порядку його вручення з огляду на досліджені докази.

Враховуючи наведене, за відсутності підстав для скасування повідомлення про підозру, необґрунтованість та недоведеність доводів сторони захисту, слідчим суддею встановлено підстави для відмови у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 1, 2, 17, 22, 24, 26, 42, 111, 276-278, 283-284, 303-306, 309, 369-373 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений 16.11.2023 о 16-40 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1