Рішення

від 09.11.2023 по справі 524/3578/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/3578/23

Провадження №2/524/1709/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря судового засідання Булаєнко С.М., представника відповідача Гнусенко І.М., представника третьої особи Лашка С.С. розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради», третя особа ВІЛЬНА ПРОФСПІЛКА МІСТА КРЕМЕНЧУКА про зобов`язання відповідача визнати робочими днями 14.04.2023, 17.04.2023 - 21.04.2023, 24.04.2023 25.04.2023 та їх оплату в сумі 8266,64 грн і стягнення моральної шкоди в сумі 200000 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі судового рішення від 14.04.2023, повний текст якого вона отримала лише 08.05.2023 її було поновлено на роботі та рішення допущено в цій частині до негайного виконання. Разом із тим, фактично до роботи вона була допущена лише 26.04.2023, хоча 14.04.2023, 17.04.2023 - 21.04.2023, 24.04.2023 25.04.2023 вона приходила на роботу. В порушення вимог законодавства, роботодавець не виплатив їй заробітну плату за 14.04.2023, 17.04.2023 - 21.04.2023, 24.04.2023 25.04.2023, хоча мав поновити її в день ухвалення судом рішення. Вважає, що оскільки вона не виконувала свої трудові обов`язки з вини роботодавця, то він має сплатити їй 8266,64 грн заробітної плати за 14.04.2023, 17.04.2023 - 21.04.2023, 24.04.2023 25.04.2023. Також їй було завдано і моральну шкоду, яка полягала у тому, що вона мала запозичувати кошти для життя, оскільки через незаконне звільнення не мала заробітку.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

В своєму відзиві відповідач зазначив, що проти задоволення позову заперечує. В день ухвалення судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідачембуло видановідповідний наказі поновленоїї напосаді з01.03.2022. Вказав, що рішення суду в частині поновлення на роботі не було виконано самим позивачем, оскільки з 14.04.2023 по 25.04.2023 вона на роботу не з`являлась. Звертав увагу, що 26.05.2023 позивачу виплачено середній заробіток в сумі 66618,24 грн, що свідчить про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди. Просили врахувати, що лист позивача від 14.04.2023 відповідач отримав 18.04.2023 та цього ж дня відповідач надіслав позивачу відповідь, яка отримана ним 27.04.2023, а третьою особою 26.04.2023.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позов та просив його задовольнити. Вказав, що позивач після ухвалення судом рішення вийшла на роботу, однак з вини роботодавця не була допущена до роботи. Про існування наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі вони дізналися лише 25.04.2023 ввечері.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.04.2023 Автозаводський районний суд м. Кременчука ухвалив рішення по справі 524/1740/22 яким поновлено ОСОБА_1 на посади біолога клініко-діагностичної лабораторіїКП "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" з 02.03.2022; стягнуто із КП "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 84864 грн; рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

14.04.2023 КП "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" прийняв наказ №61-ос «Про поновлення на роботі» ОСОБА_1 з 01.03.2022.

НОРМИ ПРАВА

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

У відповідності до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Визначене статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

В ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОЦІНКА СУДУ

Належним виконання судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові 03 лютого 2021 рокупо справі № 757/37426/17-ц(провадження № 61-7614св19)

Суд враховує те, що надана відповідачем копія наказу про поновлення позивача на роботі датована 14.04.2023, тобто днем ухвалення судом рішення. Вказана обставина, на переконання суду, свідчить про виконання роботодавцем свого обов`язку щодо негайного виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі.

Відповідно до табелю обліку робочого, часу позивач вийшла на роботу 26.04.2023 та фактично з цього часу приступила до виконання своїх посадових обов`язків. Крім того, факт відсутності працівника на роботі в період з 14.04.2023 по 25.04.2023 підтверджується і копіями доповідних записок, які відповідач долучив до відзиву.

Суд приймає до уваги надані позивачем копії листів від її імені та від імені третьої особи. Однак, на думку суду, вказані листи не є достатніми доказами для підтвердження факту перебування позивача на роботі з 14.04.2023.

За таких обставин, враховуючи відсутність достатніх доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимоги щодо негайного виконання рішення про поновлення працівника на роботі, суд вважає, що вимоги позивача про зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Суд відзначає, що КЗпП України визначає спеціальні підстави відшкодування роботодавцем моральної шкоди, а саме встановлений судовим рішенням факт порушення законних прав працівника, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування).

На обґрунтування вимог в цій частині позивач вказала, що через незаконне звільнення та несвоєчасну виплату заробітної плати вона мала позичати кошти у знайомих, що спричинило їй моральні страждання.

Разом із тим, суд відзначає, що судовим рішенням факт невиплати або несвоєчасної виплати позивачу заробітної плати, що свідчило про порушення законних прав працівника не були встановлені.

Крім того, суд вважає. що позивач не надала суду доказів, які б підтверджували втрату нормальних життєвих зв`язків та прикладання позивачем додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.11.2023

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ