Ухвала

від 16.11.2023 по справі 473/6303/23

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/6303/23

УХВАЛА

іменем України

"16" листопада 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Ротар М.М., розглянувши заявупредставника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики

встановив

в листопаді 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Мотивуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 15.07.2022 року між нею та відповідачем був укладений письмовий договір, відповідно до якого позивач передала відповідачу грошові кошти в сумі 10000 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути кошти за першою вимогою позикодавця протягом 30 днів з дня пред`явлення такої вимоги, але не пізніше 01.11.2023 року. Відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, тому на підставі цього позивач просила стягнути з відповідача суму боргу 983372,88 грн..

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 16.11.2023 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі.

Від представник позивача ОСОБА_1 разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та зареєстроване за ним, та заборонити його відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно вказаного майна.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначила, що відповідач має намір розпорядитись своїм майном, що унеможливить виконання рішення суду.

Вжиття таких заходів дасть можливість виконати рішення суду, в разі задоволення позовних вимог. Крім того, такі види забезпечення сприятимуть більш швидкому розгляду справи та не допущення затягування її розгляду відповідачем.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню підлягає частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та грошові кошти, а також забороною вчиняти певні дії, в тому числі іншим особам. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2ст.150 ЦПК).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі на стадії апеляційного розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3ст.150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинитипорушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконаннячи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що мета забезпечення позову саме й полягає в недопущенні вчинення дій, направлених на ускладнення виконання можливого рішення суду. При цьому надання доказів того, що ще не сталося, та з метою унеможливлення чого суд й застосовує заходи забезпечення, є неможливим.

При вирішенні такого питання суд має враховувати, чи дійсно між сторонами є спір, та чи наявна у сторони можливість вчинення таких дій, направлених на уникнення реального виконання рішення суду.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Зазначене в заяві про забезпечення позову майно, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову в цілому зареєстровано за відповідачем на підставі Свідоцтва про право на спадщину серія та номер 806, видане 31.08.2021 року державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, про що вбачається з витягу з Державного реєстру, речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення боргу за договром позики, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в разі його задоволення, а тому суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом заборони відчуження, майна.

При цьому, суд враховує, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Аналіз законодавства, що регулює правовідносини, пов`язані із правом власності, дає підстави для висновку про те, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року).

Зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав як власника так і користувача земельних ділянок, а обмежується лише можливість розпорядитися ними. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258, 261 ЦПК України

постановив

заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №473/6303/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, переоформлення та державну реєстрацію, зміну, об`єднання, поділ, виділ, зміну реєстраційних документів

- земельної ділянки кадастровий номер 4822055000:03:000:1625 площею 0,6472 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою Миколаївська обл.., Вознесенський р., сщ/рада. Олександрівська;

- земельної ділянки кадастровий номер 4822055000:06:000:0178 площею 3.65 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою Миколаївська обл.., Вознесенський р., сщ/рада. Олександрівська, щоналежить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) .

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи для відому, а також для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15денний строк з дня проголошення.

Суддя: М.М. Ротар