Ухвала

від 13.11.2023 по справі 686/7938/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/7938/18

Провадження № 1-кс/686/9629/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №42016241010000027,

встановив:

10.11.2023 року прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту, з тимчасовим позбавленням права відчуження та розпорядження, на належну ОСОБА_3 земельну ділянку, з кадастровим номером 6810100000:33:001:0122.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання не відповідає.

Так, у поданому клопотанні прокурор не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту, із встановленням заборон відчуження тарозпорядження, на земельну ділянку, з кадастровим номером 6810100000:33:001:0122, у вказаному кримінальному провадженні наявні, також відсутнє належне обґрунтування (з долученням копій підтверджуючих документів), яке значення маємайно,на якепросить накластиарешт прокурор,як речовийдоказ таякі обставиниза допомогоюцього доказуможливо довестиу кримінальномупровадженні № 42016241010000027 від 13.06.2016 р., з правовою кваліфікацією ч.1 ст.366 КК України, а відтак,яка єнеобхідність унакладенні арештусаме наце майно. Зазначення у клопотанні прокурором, що земельна ділянка є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, оскільки здобута у результаті підробки державних актів, саме по собі, не пояснює підстав, мети накладення арешту на цю земельну ділянку, ризиків її знищення, пошкодження, псування, втрати, як об`єкта матеріального світу, та неможливості довести обставини службового підроблення офіційних документів, без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Фактично, прокурор своє клопотання мотивує необхідністю: подальшого доказування вчинення вказаного кримінального правопорушення; доведення або спростування причетності службових осіб Олешинської сільської ради до вчинення інкримінованого їм злочину; збереження земельної ділянки як речового доказу. При цьому, матеріали поданого прокурором клопотання взагалі не містять підтверджуючих відомостей про те, що вказана земельна ділянка на сьогоднішній день є речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні (не долучена постанова слідчого на підтвердження вказаної обставини) та не представлено будь-яких доказів того, що для забезпечення виконання завдань кримінального провадження є необхідність у накладенні арешту на належну ОСОБА_3 земельну ділянку.

Так, до клопотання прокурором долучено лише: витяг з ЄРДР; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 1 арк.; копію поземельної книги на 13 арк.; фрагмент висновку експерта від 05.10.2023 р. на 6 арк., інших документів,якими бпрокурор мігобґрунтувати своїдоводи,до клопотання долучено не було.

Не наведено у клопотанні прокурора й існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. У клопотанні прокурором зазначено, що є необхідність в арешті майна, з позбавленням права відчуження та розпорядження, однак в чому саме полягає необхідність встановлення вказаних заборон, прокурор у клопотанні не мотивує та не вказує, чи не призведе накладення арешту на майно до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи, або до настання інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-

постановив:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42016241010000027, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя