Постанова

від 14.11.2023 по справі 671/1154/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1154/23

Провадження № 22-ц/4820/2050/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_2 до Наркевицькоїселищної радиХмельницького районуХмельницької області,третя особа ОСОБА_1 ,про визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 12вересня 2023 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст первісних позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до Наркевицької селищноїради Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті (далі Рада) про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

ОСОБА_2 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько, ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 2,26 га, розташовану в указаному селі, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14квітня 2022 року встановлено факт постійного проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_3 до дня його смерті.

Позивачка не може оформити спадкові права на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6820984300:03:015:0061), оскільки за рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року спадщину після смерті ОСОБА_3 визнано відумерлою, а земельну ділянку передано у комунальну власність місцевої територіальної громади. Рада здійснила поділ спірної земельної ділянки на дві земельні ділянки площею 1,13 га кожна (кадастрові номери 6820984300:03:015:0143, 6820984300:03:016:0106), які мають бути повернуті позивачці в натурі. При цьому попереднє скасування судового рішення про визнання спадщини відумерлою не вимагається.

Також позивачка не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок і присадибну ділянку через відсутність правовстановлюючих документів на це майно.

За таких обставин ОСОБА_2 просила суд:

визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6820984300:03:015:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,13 га та земельну ділянку кадастровий номер 6820984300:03:016:0106 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,13 га, що розташовані на території Ради;

зобов`язати Раду повернути їй у натурі вказані земельні ділянки, які сформовані в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6820984300:03:015:0061 площею 2,26 га, що належали на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №114719 від 14 липня 2003 року;

визнати за нею право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , побудований у 1970 році, матеріал стін глина, покрівля залізо, хлів та господарські будівлі побудовані у 1981 році;

визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Процесуальні дії суду першої інстанції

Суд ухвалою від 1 червня 2023 року залучив ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В решті позову відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 та набула права власності на житловий будинок у встановленому порядку. Наразі вона не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, а тому за нею слід визнати це право в судовому порядку. Оскільки за життя ОСОБА_3 не набув право власності на присадибну ділянку під указаним домоволодінням, то це право не може перейти до ОСОБА_2 у порядку спадкування. За рішенням суду спадщину ОСОБА_3 визнано відумерлою та передано у комунальну власність, після чого Рада здійснила поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення на дві окремі ділянки, які не входять до складу спадщини ОСОБА_3 та не можуть бути успадковані ОСОБА_2 .

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 набула у встановленому законом порядку право власності на спадщину ОСОБА_3 . Після визнання цієї спадщини відумерлою земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва увійшла до складу земель комунальної власності та збереглася, внаслідок чого ОСОБА_2 вправі вимагати її передання в натурі. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки доводам позивачки та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Рада та ОСОБА_1 не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не застосував норми статей 1223, 1264 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та не дотримався приписів статей 81, 89 ЦПК України.

У зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області від 8 липня 2003 року №326/2003-р передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,26 га, розташовану в с. Личівка, Волочиського району, Хмельницької області, та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі цього розпорядження 14 липня 2003 року ОСОБА_3 одержав державний акт серії ХМ №114719 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6820984300:03:015:0061), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №46.

Крім того, згідно книги погосподарського обліку №1 за 1986-1990 роки (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , який побудований у 1970 році, матеріал стін глина, покрівля залізо, хлів та господарські будівлі побудовані у 1981 році.

Цей будинок розміщений на присадибній земельній ділянці комунальної власності площею 0,25 га.

16 вересня 2009 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Шмирківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області Сліпчук Т.І. (зареєстровано в реєстрі за №11), яким земельну ділянку площею 2,26 га, розташовану в с. Личівка, Волочиського району, Хмельницької області, та призначену ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповів ОСОБА_1

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У шестимісячний строк спадкоємці ОСОБА_3 не подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року визнано спадщину після смерті ОСОБА_3 відумерлою та передано земельну ділянку площею 2,26 га, розташовану в с. Личівка, Волочиського району, Хмельницької області, що належала ОСОБА_3 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №114719 від 14 липня 2003 року (кадастровий номер 6820984300:03:015:0061), у комунальну власність територіальної громади в особі Ради.

На підставі цього рішення суду територіальна громада в особі Ради зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на дві земельні ділянки площею 1,13 га кожна (кадастрові номери 6820984300:03:015:0143 та 6820984300:03:016:0106).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14квітня 2022 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 у житловому будинку по АДРЕСА_2 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 травня 2022 року ОСОБА_2 подала приватному нотаріусу Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області КрасовськійН.В. заяву про спадкування майна ОСОБА_3 (спадкова справа №37/2022).

Листом приватного нотаріуса Красовської Н.В. від 25 червня 2022 року №57/01-16 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через відсутність документів щодо права власності спадкодавця на майно та щодо родинних відносин між заявницею і спадкодавцем.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша статті 1258 ЦК України).

В силу статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Із положень частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як передбачено статтею 1277 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємці набувають право на спадщину лише за умови, що вони віднесені законом до спадкоємців померлої особи (за законом або за заповітом) та прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, відносяться до спадкоємців четвертої черги за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк, перебіг якого починається з дня смерті спадкодавця. У цей строк спадкоємець, який не проживав із спадкодавцем, вправі подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо протягом указаного строку спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він є таким, що не прийняв її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що своєчасно прийняв спадщину.

Якщо спадкоємці за заповітом і за законом відсутні чи усунуті, не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, то спадщина визнається відумерлою та переходить у власність місцевої територіальної громади.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Із паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 22-24) слідує, що з 13 травня 2004 року місце проживання позивачки зареєстровано у квартирі АДРЕСА_3 . Водночас у справі відсутні достатні та допустимі докази про те, що ОСОБА_2 проживала з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14квітня 2022 року у справі №686/20082/21 встановлено лише факт постійного проживання позивачки ОСОБА_2 та спадкодавця ОСОБА_3 однією сім`єю на день смерті останнього.

Також матеріали справи не містять доказів про родинні відносини (ступінь спорідненості) між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_2 не довела своєї належності до спадкоємців ОСОБА_3 за законом, у зв`язку з чим її позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Склад спадщини ОСОБА_3 не має правового значення для вирішення спору, а тому суд апеляційної інстанції не входить в обговорення доводів апеляційної скарги з цього питання.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні спору суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства та зробив помилковий висновок про часткову обґрунтованість позовних вимог, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

В позові ОСОБА_2 слід відмовити.

Згідно з частиною четвертою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки має місце неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Ніколова С.В.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 39