Рішення

від 15.11.2023 по справі 380/24473/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 рокусправа № 380/24473/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» до Львівської митниці, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100511/1 від 21.08.2023; визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100513/1 від 21.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (далі ТОВ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ADLER INTERNATIONAL», Польща уклали Контракт №01/02-01 купівлі-продажу, предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS17/08/2023 від 17.08.2023; №FS18/08/2023 від 17.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230088429U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товарів №2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 14, 20 25 за МД №23UA209230088429U6 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 21.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100511/1. Згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS13/08/2023 від 16.08.2023; №FS14/08/2023 від 16.08.2023; №FS15/08/2023 від 16.08.2023; №FS16/08/2023 від 16.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230088360U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товарів №15, 16, 24, 25, 28, 29, 38, 45, 55, 56 за МД №23UA209230088360U5 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 21.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100513/1. Для випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нові митні декларації №23UA209230088808U7 від 22.08.2023 та №23UA209230088810U9 від 22.08.2023 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару. Позивач вказує, що Відповідач не навів доводів, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої ним митної вартості Товарів №2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 14, 20 25 за МД №23UA209230088429U6 та Товарів №15, 16, 24, 25, 28, 29, 38, 45, 55, 56 за МД №23UA209230088360U5. Не вказав також митний орган в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів. Позивач обґрунтовує протиправність рішень про коригування митної вартості тим, що 21.08.2023 декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не можуть братися судом до уваги при вирішенні справи по суті. Стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити, рішення про коригування митної вартості товару від 21 серпня 2023 року №UA209000/2023/100511/1 та від 21 серпня 2023 року №UA209000/2023/100513/1 скасувати.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA209230088429U6 від 21.08.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: «Відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру ОСОБА_1 , що є одним із засновників фірми продавця ADLER INTERNATIONAL Sp. z. o. o. являється одним із засновників ТзОВ «ЦЦЦ Україна». Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про заснування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на цін оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів; Згідно з 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; Страховий поліс стосується страхування машин перевізника, а не вантажу; В деклараціях країни відправлення відсутні числові значення митної вартості товару; Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб; та посередницькі специфікації до рахунків без будь-яких печаток та підписів посадових осіб підприємств». Інших документів не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495- VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 2 від 17.08.2023. №UA209320/2023/087038, де вартість подібного товару становить 13,84 дол. США за кг; Тов. 3 від 29.05.2023. №UA209320/2023/056394, де вартість подібного товару становить 19,76 дол. США за кг; Тов. 4 від 15.08.2023. №UA209320/2023/086459, де вартість подібного товару становить 16,85 дол. США за кг; Тов. 6 від 29.05.2023. №UA209320/2023/056115, де вартість подібного товару становить 15,35 дол. США за кг; Тов. 7 від 08.08.2023. №UA209320/2023/083673, де вартість подібного товару становить 19,90 дол. США за кг; Тов. 8 від 06.06.2023. №UA209320/2023/059585, де вартість подібного товару становить 18,06 дол. США за кг; Тов. 9 від 24.05.2023. №UA209320/2023/054413, де вартість подібного товару становить 17,31 дол. США за кг; Тов. 11 від 11.08.2023. №UA209320/2023/085182, де вартість подібного товару становить 17,73 дол. США за кг; Тов. 14 від 15.08.2023. №UA209320/2023/086459, де вартість подібного товару становить 20,5 дол. США за кг; Тов. 20 від 08.06.2023. №UA209320/2023/060657, де вартість подібного товару становить 18,02 дол. США за кг; Тов. 25 від 04.08.2023. №UA209320/2023/082243, де вартість подібного товару становить 14,42 дол. США за кг. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA209230088360U5 від 21.08.2023. було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: «Відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру ОСОБА_1 , що є одним із засновників фірми продавця ADLER INTERNATIONAL Sp. z. o. o. являється одним із засновників ТзОВ «ЦЦЦ Україна». Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про заснування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на цін оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів; Згідно 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; Страховий поліс стосується страхування машин перевізника, а не вантажу; Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб; та посередницькі специфікації до рахунків без будь-яких печаток та підписів посадових осіб підприємств». Інших документів не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495- VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов. 15 від 17.08.2023. №UA209320/2023/087038, де вартість подібного товару становить 13,84 дол. США за кг; Тов. 16 від 29.05.2023. №UA209320/2023/056394, де вартість подібного товару становить 19,76 дол. США за кг; Тов. 24 від 13.06.2023. №UA209320/2023/062614, де вартість подібного товару становить 16,26 дол. США за кг; Тов. 25 від 25.07.2023. №UA209320/2023/078865, де вартість подібного товару становить 17,76 дол. США за кг; Тов. 28 від 27.06.2023. №UA209320/2023/068164, де вартість подібного товару становить 18,07 дол. США за кг; Тов. 29 від 11.08.2023. №UA209320/2023/085182, де вартість подібного товару становить 17,73 дол. США за кг; Тов. 38 від 28.07.2023. №UA209320/2023/080302, де вартість подібного товару становить 21,12 дол. США за кг; Тов. 45 від 07.08.2023. №UA209320/2023/083226, де вартість подібного товару становить 19,00 дол. США за кг; Тов. 55 від 08.06.2023. №UA209320/2023/060657, де вартість подібного товару становить 18,67 дол. США за кг; Тов. 56 від 31.05.2023. №UA209320/2023/057473, де вартість подібного товару становить 17,68 дол. США за кг. Зазначає, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню. Тому просить суд відмовити в задоволення позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів було знайдено безліч розбіжностей, зокрема відмінність у кількості товару, країні походження, умовах поставки, методі визначення митної вартості товарів, у одному з випадків, посилаючись на одне й те ж джерело відповідач визначив різний рівень митної вартості. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за двома поставками. Більше того, декларантом позивача було надано й додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Так, позивач додає, що ним, при митному оформленні попередніх партій товару у відповідача були наявні випадки оформлення таких же товарів, однак у даному випадку посадова особа митного органу з незрозумілих причин не використовувала ці дані (позивачем такі дані були наведені у позовній заяві). Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (далі ТОВ, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ADLER INTERNATIONAL», Польща уклали Контракт №01/02-01 купівлі-продажу від 01.02.2023 р., предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару.

На виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS17/08/2023 від 17.08.2023; №FS18/08/2023 від 17.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230088429U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230088429U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;

- Рахунки-фактури №FS17/08/2023 від 17.08.2023; №FS18/08/2023 від 17.08.2023;

- Автотранспортна накладна №36/2023UA від 17.08.2023;

- Книжка МДП (TIR carnet) XW.83635609 від 17.08.2023;

- Страховий поліс №12-24.09.22.00018 від 14.03.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU639X81 від 17.08.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. На вимогу митниці декларантом позивача було подано: Посередницькі специфікації №FVT/00388/08/23/EU; №FVT/00389/08/23/EU; прайс-лист від 17/08/23. Як наслідок, за результатами розгляду Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100511/1 від 21.08.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002166. З метою випущення товару у вільний обіг 22.08.2023 декларант подав митну декларацію №23UA209230088808U7, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

На виконання вимог Контракту №01/02-01 від 01.02.2023 згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS13/08/2023 від 16.08.2023; №FS14/08/2023 від 16.08.2023; №FS15/08/2023 від 16.08.2023; №FS16/08/2023 від 16.08.2023 покупець придбав у продавця товар за післяплатою.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230088360U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230088360U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02-01 від 01.02.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1/2023 від 07.02.2023;

- Рахунки-фактури №FS13/08/2023 від 16.08.2023; №FS14/08/2023 від 16.08.2023; №FS15/08/2023 від 16.08.2023; №FS16/08/2023 від 16.08.2023;

- Автотранспортна накладна №35/2023UA від 16.08.2023;

- Книжка МДП (TIR carnet) XС.85492792 від 16.08.2023;

- Страховий поліс №12-24.09.22.00018 від 14.03.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU637Z48 від 16.08.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. На вимогу митниці декларантом позивача було подано: Посередницькі специфікації №FVT/00369/08/23/EU; №FVT/00370/08/23/EU; №FVT/00371/08/23/EU; прайс-лист від 16/08/23. Як наслідок, за результатами розгляду Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100513/1 від 21.08.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002168. З метою випущення товару у вільний обіг 22.08.2023 декларант подав митну декларацію №23UA209230088810U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Відтак, подані декларантом позивача для митного оформлення документи відповідали вимогам ч.2 ст.53 МК України.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами, визначеними в рішеннях про коригування митної вартості. Так, у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100511/1 від 21.08.2023 було зазначено:

- Відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру ОСОБА_1 , що є одним із засновників фірми продавця ADLER INTERNATIONAL Sp. z. o. o. являється одним із засновників ТзОВ «ЦЦЦ Україна». Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про заснування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на цін оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів;

- Згідно 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

- Страховий поліс стосується страхування машин перевізника, а не вантажу;

- В деклараціях країни відправлення відсутні числові значення митної вартості товару.

- Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб;

- Посередницькі специфікації до рахунків без будь-яких печаток та підписів посадових осіб підприємств.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100513/1 від 21.08.2023 було зазначено:

- Відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру ОСОБА_1 , що є одним із засновників фірми продавця ADLER INTERNATIONAL Sp. z. o. o. являється одним із засновників ТзОВ «ЦЦЦ Україна». Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про заснування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на цін оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.

- Згідно 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

- Страховий поліс стосується страхування машин перевізника, а не вантажу;

- Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб;

- Посередницькі специфікації до рахунків без будь-яких печаток та підписів посадових осіб підприємств.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ЦЦЦ Україна» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

-упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

-письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/ або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково на вимогу митного органу. Окрім того, відповідач вимагав надання документів, не передбачених ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, що не відповідає положенням ч.5 ст.53 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, № 815/6827/17 від 29.01.2019 року, № 804/2256/16 від 12.11.2021 року, № 1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд спростовує викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.

Щодо пов`язаності осіб.

Відповідно до вимог ч. 12-14 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, законодавець покладає на митний орган обґрунтування впливу взаємозв`язку між покупцем та продавцем на вартість товару.

З положень статті 58 МК України випливає, що за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 МК України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 58 МК України, та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (ч. 13 статті 58 МК України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку (ч. 15 ст. 58 МК України).

Такої вимоги митним органом до позивача не ставилось.

Відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 МК України), а тому слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Окрім того, доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі Угода). Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч.18 ст.58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Так, п. 2 ст. 1 Угоди визначено, що згідно з підпунктом "а", під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов`язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді. Дані положення відповідають вимогам ч. 12 ст. 58 МК України, згідно якої, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 ст. 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Аналіз ч. 14 ст. 58 МК України свідчить про те, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов`язаності продавця з покупцем.

"Підпункт "а" п.2 та підпункт "b" п.2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт "а" п.2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов`язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв`язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов`язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов`язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну".

Відтак, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 05.12.2019 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

Відповідачем не було зазначено та аргументовано при митному оформленні, що саме вплив пов`язаності продавця з покупцем на ціну товару є причиною відмови. Більше того, відповідно до ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд наголошує, що згідно з статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Ціна договору та наявність знижок за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. При цьому, сторони вільні у визначенні умов договору. Вплив зв`язку покупця з продавцем на ціну товару не може бути обґрунтований лише тим, що іншому або цьому ж покупцю товар продано чи продавався в інший період за більш високою цiною. У протилежному випадку заперечується сама по собі можливість коригування вартості товару у бік зменшення, що не відповідає як самій суті договірних правовідносин так і динамічним умовам, у яких здійснюється фінансово-господарські взаємовідносини сторін (світова економічна ситуація, економічні процеси у країні покупця та постачальника, попит на відповідні товари та вартість сировини і виробництва тощо).

Щодо твердження відповідача про те, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці.

У пункті 5.1 Контракту від 01.02.2023 №01/02-01 зазначено, що ціни продажу Товарів між Продавцем і Покупцем також міститимуть: вартість упаковки, транспортні витрати, витрати на документи, необхідні для експорту товарів, витрати на страхування для транспортування та інші витрати, пов`язані з поставкою Товарів, і маржу Продавця. Зазначений пункт договору узгоджується з умовами поставки СІР та означає те, що у вартості кожного товару вже включені перелічені вище витрати. Щодо питання включення роялті в митну вартість, суд зазначає, що воно регулюється передусім п. 3 п. 10 ст. 58 Митного кодексу України, в якому закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої або підлягаючої сплати за оцінювані товари, додаються роялті і інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів і які покупець повинен платити прямо або побічно як умова продажу оцінюваних товарів якщо вони не включалися в ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті. А згідно контракту такі витрати включені в ціну, яка фактично сплачена.

Це свідчить про те, що умови контракту повністю узгоджені, відповідають товаросупровідним документам та дають змогу обчислити митну вартість.

Щодо страхового полісу.

Позивачем до митного оформлення товару за МД №23UA209230088429U6 від 21.08.2023 та за МД №23UA209230088360U5 від 21.08.2023 надано, зокрема, страховий поліс №12-24.09.23.00018 від 14.03.2023, дійсний з 22.04.2023 року до 21.04.2024, в якому визначено умови страхування, страхова вартість вантажу, що покриваються страховкою.

Відповідно до п. 1.1. даного Страхового полісу предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать чинному законодавству і пов`язані з відшкодуванням збитків, відповідальність за які покладаються на Страхувальника та які виникли під час виконання останнім Договору автомобільного перевезення вантажів, укладеного відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 р. (з доповненнями і змінами включаючи Протокол до Конвенції 1978 р.) або законодавства України у зв`язку із втратою, недостачею, зіпсуттям або пошкодженням вантажу, заподіянням вантажем, що перевозиться, шкоди життю, здоров`ю або майну третіх осіб, а також майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з відшкодуванням понесених ним додаткових витрат щодо розслідування обставин страхового випадку, захисту інтересів Страхувальника у судових органах та витрат на запобігання або зменшення розміру шкоди. Відповідно до п. 2.2. даного Страхового полісу страховими ризиками є відповідальність за вантаж.

Отже, страховим полісом №12-24.09.23.00018 від 14.03.2023 визначено вантажі, які покриваються страховкою, а відтак вищезазначений документ стосується страхування вантажу.

Щодо прайс-листа.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».

Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Більше того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Також судом встановлено, що прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ «ЦЦЦ».

Щодо посередницьких інвойсів.

Суд зазначає, що декларантом до митного оформлення разом із МД №23UA209230088429U6 від 21.08.2023 (на вимогу митниці) не подавались посередницькі інвойси, а подавались специфікації від CCC.EU Sp. z. o. o. до ADLER INTERNATIONAL sp. z. o. o. №FVT/00388/08/23/EU; №FVT/00389/08/23/EU; із МД №23UA209230088360U5 від 21.08.2023 (на вимогу митниці) подавались посередницькі специфікації від CCC.EU Sp. z. o. o. до ADLER INTERNATIONAL sp. z. o. o. №FVT/00369/08/23/EU; №FVT/00370/08/23/EU; №FVT/00371/08/23/EU.

Тобто жодних посередницьких інвойсів, про які відповідач вказує у зауваженнях в оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів, декларантом до митного оформлення не подавалось.

Крім цього, вказані специфікації виставлялись за кордоном, а тому застосування до їх формування вимог, передбачених законодавством України (в тому числі і щодо обов`язкових реквізитів) є неправомірним. Суд також наголошує, що посередницький інвойс не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що підтверджує заявлену митну вартість.

Щодо митної декларації країни відправлення.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100511/1 та №UA209000/2023/100513/1 митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідачем не спростовано, що надані ним митні декларації, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів містять розбіжності, зокрема відмінність у кількості товару, країні походження, умовах поставки, методі визначення митної вартості товарів, у одному з випадків, посилаючись на одне й те ж джерело митний орган визначив різний рівень митної вартості. До того ж, один і той самий товар відповідач в різних рішеннях про коригування митної вартості визначає по-різному, про що свідчать додані до позовної заяви такі рішення, винесені митницею на імпортовані позивачем товари у попередні періоди.

Отже, з вищевказаного вбачається, що скоригована вартість товару за резервним методом є значно вищою мінімальної вартості, що суперечить з п.2 ч.3 ст.64 Митного кодексу України, де митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100511/1 від 21.08.2023 та №UA209000/2023/100513/1 від 21.08.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовані, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, порушують права та законні інтереси позивача, тобто є протиправними, а відтак, підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100511/1 від 21 серпня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100513/1 від 21 серпня 2023 року.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, ЄДРПОУ 38244048) судовий збір в розмірі 2593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович