Рішення

від 06.11.2023 по справі 380/8635/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 рокусправа № 380/8635/23Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/8635/23 за позовом Приватного підприємства «ПРОМРЕСУРСИ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасувати постанову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «Промресурси» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14.04.2023 № 353856.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою відповідача до позивача застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач зазначає, що автомобіль VOLVO НОМЕР_1 , яким нібито було здійснено перевезення вантажу 21.02.2023 року йому не належить. На момент перевезення, вказаного у постанові ні водій, ні транспортний засіб до позивача жодного відношення не мали. Жодного Акту про порушення законодавства «Про автомобільний транспорт» позивач не отримував та будь яких перевезень вказаним транспортним засобом не здійснював 21.02.2023. Хто здійснював перевезення позивачу невідомо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав надав суду додаткові докази та пояснення просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення водія відповідних документів.

Під час перевірки було виявлено порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Повідомлення про розгляд адміністративної справи, яке зареєстроване у електронній системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.03.2023 за № 13312/533/24-23, було направлено на адресу позивача.

Позивач був залежним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді, надати свої пояснення чи зауваження.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила надала суду додаткові докази та пояснення просила в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 01.05.2023 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою судді від 03.07.2023 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

14.04.2023 відповідачем винесено спірну постанову за № 353856, якою до позивача застосовано адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки передбачених законом документів.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення та не враховуються заперечення відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства:

21.02.2023 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №012859 від 20.02.2023 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно із ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки DESOT, номерний знак НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 ;

- товарно транспортну накладну № ХЗБ00002852 від 21.02.2023.

Актом № 337193 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.02.2023, зокрема встановлено, таке:

«Направлення на перевірку 20.02.2023 № 012859.

Під час перевірки виявлено порушення вимога ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Перевозився вантаж, де на момент перевірки були відсутні: протокол перевірки та адаптації тахографа, протоколи перевірки технічного стану на т/з ВС0608Ю, напівпричіп НОМЕР_5 .

У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 цього Закону.

Пояснення водія про причини порушень: відмовився від підпису та пояснень».

Водій транспортного засобу, заперечень щодо визначення позивача перевізником в акті перевірки не висловив.

Сторонами по суті не заперечуються зафіксовані у акті проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Згідно із ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»:

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із абз. 1 п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (надалі - Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах прстяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно із абз. 4 п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 (далі - Інструкція №385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (S94 016). або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 за № 137 затверджено Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (надалі Порядок №137).

Згідно із п. 1 Порядку № 137, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспорті засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно із п. 18 Порядку № 137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4. Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу, коди оцінки невідповідності його технічного стану наведено в додатку 5

Відповідач зазначає, що такі документи, як протокол перевірки та адаптації тахографа, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу є «іншими документами» в контексті ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та повинні бути пред`явлені особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

З матеріалів справи судом встановлені наступні фактичні обставини:

Водієм вище вказаного транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 , на момент спірних правовідносин був ОСОБА_1 .

Вказана особа неодноразово викликалась в судове засідання для допиту у якості свідка, однак зазначений свідок на жодний виклик в судове засідання не прибув.

Позивач категорично заперечує свою причетність до спірного порушення.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 , цей автомобіль на праві власності належить ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 до 28.06.2022 був працівником позивача, однак 29.06.2022 був звільнений за згодою сторін.

В справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 після 29.06.2022 в тому числі на момент спірних правовідносин, перебував у трудових чи інших взаємовідносинах із позивачем.

В справі відсутні належні та допустимі докази про те, що позивач має будь-яке юридичне відношення до складання товарно - транспортної накладної № ХЗБ00002852 від 21.02.2023 та перевезенням згідної неї.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що вищевказане порушення вчинене саме позивачем, враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив помилку при належному встановленні особи порушника, а тому лише з цих підстав позовні вимоги є таким що підлягають задоволенню.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «ПРОМРЕСУРСИ» (79034, Львівська обл., м. Львів, вул. Ярославенка, буд. 41, кв. 3) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасувати постанову, - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №353856 від 14.04.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, проспект Перемоги, 14) на користь Приватного підприємства «ПРОМРЕСУРСИ» (ЄДРПОУ 30538121, 79034, Львівська обл., м. Львів, вул. Ярославенка, буд. 41, кв. 3) 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 14.11.2023 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович