Рішення

від 15.11.2023 по справі 580/7777/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року справа № 580/7777/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» з позовом до Черкаської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби від 17.07.2023 №UA902000/2023/000013/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для коригування митної вартості товарів, оскільки наданими до митного оформлення документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати аналогічних митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Ухвалою суду від 18.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що перевіркою поданих документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтвердженими належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товару відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію. Також зазначено, що відповідно до ч. 10 статті 58 МК України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, є обов`язковими складовими митної вартості і повинні додаватись до ціни товару, чого позивачем не було здійснено. У наданих декларантом документах відсутні відомості щодо здійснення страхування партії оцінюваних товарів або щодо відсутності такого, так само відсутні відомості щодо включення/додавання до ціни товару витрат на страхування, а також витрати понесені покупцем на перевезення вантажу. Таким чином відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 05.05.2023 позивач уклав з компанією EZ1Z ERKIN (Туркменістан) №20, предметом якого є купівля позивачем товару, зокрема: мішки із тканини круглотканної рукавного типу, полотняного переплетіння з пласких поліпропіленових стрічок (ниток), з закритим дном (дно закрито за допомогою поперечних ниткових швів) та відкритою горловиною, без покриття та просочення, а також тканини, виготовлені із стрічкових ниток з поліпропілену завширшки менш як 3 метри

04.07.2023 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) № 23UA902060601661U1, за якою в режимі імпорт задекларовано товари:

- товар № 1 «мішки із тканини круглотканної рукавного типу, полотняного переплетіння з пласких поліпропіленових стрічок (ниток), з закритим дном (дно закрито за допомогою поперечних ниткових швів) та відкритою горловиною, без покриття та просочення», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 1,7272 USD/кг;

- товар № 2 «тканини, виготовлені із стрічкових ниток з поліпропілену завширшки менш як 3 метри», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 0,2803 USD/м2 (2,1561 USD/кг).

Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Поставка вказаних товарів здійснювалась на виконання зовнішньоекономічного договору з компанією «EZIZ ERKIN» HOJALYK JEMGYYETI, Туркменістан.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості на підставі частин 2, 5 статті 54 МК України щодо товарів, заявлених за митною декларацією типу ІМ-40 від 04.07.2023 №23UA902060601661U1 (відмовлена) Черкаською митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі частини третьої статті 53 МК кодексу України, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Станом на 17.07.2023 декларантом додатково було надано Черкаській митниці: лист ТОВ «Екопромтранс» від 04.07.2023 №040723; лист від «EZIZ ERKIN» від 04.07.2023 № 77; копії Swift MUR 3, MUR 4, MUR 6 завірені банком; прайс лист «EZIZ ERKIN» від 01.05.2023; переклад митної декларації Туркменістану №G07218/120623/0009541; договір перевезення між «Предприниматель Сапаров П.Дж.» та «Logitas Logistik» №1/23; лист від «Предприниматель Сапаров П.Дж.» б/н. Також декларантом повідомлено митницю про неможливість надання інших додаткових документів.

За наслідками розгляду вищезазначених документів рішенням Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.07.2023 №UА902000/2023/000012/2 було відмовлено у митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією разом із оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення 17.07.2023 №UA902000/2023/000013/2.

Оскаржуваним рішенням митну вартість товару №1 визначено за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів на рівні 2,7278 дол. США/кг (джерело МД від 15.05.2023 №23UA100180506952U4), а митну вартість товару №2 визначено за резервним методом на рівні 7,1255 дол. США/кг (джерело МД від 17.04.2023 №23UA209170029695U3).

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про коригування митної вартості товару звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм суд приходить до висновку, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості на підставі та відповідно до частин 2,5 статті 54 МК України щодо товарів, заявлених за митною декларацією типу ІМ40 від 04.07.2023 №23UA902060601661U1 (відмовлена) встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

Так, відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Надані декларантом свіфт від 18.05.2023 №MUR 3 та 13.06.2023 №MUR 4 не завірені у встановленому порядку уповноваженим банком, у зв`язку з зазначеним наданий до митного оформлення банківський документ неможливо ідентифікувати як документ що стосується оплати оцінюваного товару.

Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Як встановлено судом, договором від 05.05.2023 №20 передбачено пакування та маркування партії оцінюваного товару, однак у наданому відповідачу інвойсі від 05.05.2023 №T/M-020 та додатку від 05.05.2023 №1 до договору від 05.05.2023 №20 - відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, що позбавляє можливості встановити факт їх врахування у вартості партії оцінюваного товару та правильність заявлення митної вартості товару саме за основним методом за ціною угоди.

Згідно ч. 10 статті 58 МК України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 МК України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Відповідно п. 3.4 договору від 05.05.2023 №20 та інвойсу від 05.05.2023 №T/M 020 зазначено, що товар постачається на умовах FCA місто АШХАБАД (Туркменістан). Термін FCA «Франко перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо названим місцем поставки є площі продавця, поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем.

Згідно наданих документів митного оформлення декларантом вказано місце завантаження партії оцінюваного товару без уточнення, таким чином у митниці відсутні точні відомості, щодо конкретного місця поставки, тим самим не відомо чи були враховані у вартість товару, зазначеній в інвойсі від 05.05.2023 №T/M - 020, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом за ціною угоди витрати, щодо навантаження, вивантаження партії оцінюваних товарів.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Із наданих до митного оформлення документів судом встановлено, що товар постачається на умовах FCA місто АШХАБАД (Туркменістан). Згідно правил інтерпретації термінів Інкотермс, на умовах поставки FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов`язаний нести всі ризики, втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим продавцем у названому місці за заявлених умов поставок партії оцінюваних товарів таким місцем є м. АШХАБАД (Туркменістан).

Згідно ч. 2 статті 53 МК України серед обов`язкових документів, які декларант надає для підтвердження заявленої митної вартості товарів, є страхові документи та документи, що підтверджують вартість страхування (якщо таке здійснювалось) імпортером.

Декларантом не надано Черкаській митниці страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування партії оцінюваних товарів.

Відповідно до наданої до митного оформлення міжнародної товаротранспортної накладної СМR від 12.06.2023 №AA 0069271, перевізником зазначено: «Logitas», «DAMANA LOGISTIKA», для підтвердження заявлених транспортних витрат, до митного оформлення надано рахунок та довідку, які видані «Предприниматель Сапаров П.Дж.», однак декларантом саме до митного органу не було надано договір щодо перевезення вантажу, що свідчило про не підтвердження складової митної вартості витрати понесені покупцем на перевезення вантажу.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості на підставі частин 2, 5 статті 54 МК України щодо товарів, заявлених за митною декларацією типу ІМ-40 від 04.07.2023 №23UA902060601661U1 (відмовлена) Черкаською митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі частини третьої статті 53 МК кодексу України, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

17.07.2023 декларантом додатково було надано Черкаській митниці: лист ТОВ «Екопромтранс» від 04.07.2023 №040723; лист від «EZIZ ERKIN» від 04.07.2023 № 77; копії Swift MUR 3, MUR 4, MUR 6 завірені банком; прайс лист «EZIZ ERKIN» від 01.05.2023; переклад митної декларації Туркменістану №G07218/120623/0009541; договір перевезення між «Предприниматель Сапаров П.Дж.» та «Logitas Logistik» №1/23; лист від «Предприниматель Сапаров П.Дж.» б/н.

За результатом перевірки документів, наданих декларантом станом на 17.07.2023 та їх відомостей, митницею встановлено, що договір перевезення між «Предприниматель Сапаров П.Дж.» та «Logitas Logistik» № 1/23 виконаний іноземною мовою, яка не є офіційною мовою митних союзів та наданий без перекладу, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати зазначені в ньому відомості

Разом з тим, в з/е договорі та специфікації від 05.05.2023 №1 до договору, відсутні відомості про числове значення таких складових вартості як пакування та маркування, їх включення до вартості товару, відсутні відомості щодо конкретного місця поставки на умовах поставки FCA місто Ашхабад (Туркменістан), тим самим не відомо чи були враховані у вартість товару витрати на навантаження, вивантаження партії оцінюваних товарів у зв`язку з її доставкою та перевантаженням з транспорту продавця у транспорт перевізника у визначеному місці поставки. Вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, витрати на навантаження, вивантаження, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 МК України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Надані декларантом листи не змінюють умови з/е договору, у зв`язку з чим у митниці були відсутні об`єктивні, документально підтверджені дані, що піддаються обчисленню про включення та/або додавання до ціни товару у повному обсязі усіх обов`язкових складових митної вартості, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість.

Також наданий декларантом Звіт про оцінку вартості товарів від 21.06.2023 №075 не містить об`єктивні, документально підтверджені дані, що піддаються обчисленню, у зв`язку з чим не підтверджує документально заявлені митниці відомості про митну вартість товарів №1 та №2 саме за ціною договору.

Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару що базується на ціні що фактично сплачена або підлягає сплаті, ним не надано відомостей щодо усіх складових митної вартості, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності, чим порушено норми ч. 2.2 ст. 52; ч. 2. ст. 53; ч. 2, 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України зазначено, що митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у випадку якщо декларантом не подано документи ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, та у разі відсутності у цих документах усіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості. В разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

На виконання вимог ч. 5, 6 ст. 55, ч. 3 ст. 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації під час проведення якої встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 60 МК України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, а вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація тих товарів на ринку.

Судом встановлено, що у Черкаської митниці була наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів щодо оцінюваного товару № 1 на рівні 2,7278 дол. США/кг, які реалізовувались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, на співставних комерційних рівнях, в яких одна і та сама країна походження, ввезено приблизно в тій же кількості, мають однаковий код товару згідно УКТЗЕД, митну вартість яких було визнано митницею за ціною угоди.

Щодо товару №2, то метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не міг бути застосований, так як у Черкаської митниці відсутня інформація щодо експорту подібного (аналогічного) товару, країна походження якого співпадала б з оцінюваним товаром. Крім того, методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваних товару №2, так як у митного органу та у декларанта була відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст.ст. 62,63 МК України.

Разом з цим, у митниці була наявна інформація про вартість товарів з подібними характеристиками щодо оцінюваного товару № 2 (якісними та фізичними характеристиками) - на рівні 7,1255 дол. США/кг, які реалізовувались на експорт в Україну на співставних комерційних рівнях у максимально наближений період до часу до ввезення партії оцінюваних товарів, митну вартість яких було визнано митницею за ціною угоди. Декларанту запропоновано визначити митну вартість товарів № 1 за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів, товару № 2 - за резервним методом, використовуючи наявну у митниці інформацію.

Таким чином, Черкаською митниця правомірно було визначено митну вартість товару № 1 за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів на рівні 2,7278 дол. США/кг, товару № 2 за резервним методом на рівні 7,1255 дол. США/кг, відповідно до положень ст.ст. 60-64 МК України, на підставі документально підтвердженої інформації про вартість подібних товарів та товарів з подібними характеристиками, які реалізовувались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів та яка ґрунтується на раніше визнаних митницею митних вартостях товарів за ціною угоди (джерело інформації: товар №1 - МД від 15.05.2023 № 23UA100180506952U4; товар №2 - МД від 17.04.2023 №23UA209170029695U3).

Суд звертає увагу, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №804/2708/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2023 №UA902000/2023/000013/2.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА