Постанова

від 23.04.2024 по справі 580/7777/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7777/23 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Кобаля М.І.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» (далі - ТОВ «Екопромтранс», позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби від 17.07.2023 №UA902000/2023/000013/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у митного органу були відсутні жодні підстави для коригування митної вартості товарів, оскільки наданими до митного оформлення документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати аналогічних митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року в задоволенні позову - відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані декларантом свіфт від 18.05.2023 №MUR 3 та 13.06.2023 №MUR 4 не завірені у встановленому порядку уповноваженим банком, у зв`язку з зазначеним наданий до митного оформлення банківський документ неможливо ідентифікувати як документ що стосується оплати оцінюваного товару.

Договором від 05.05.2023 №20 передбачено пакування та маркування партії оцінюваного товару, однак у наданому відповідачу інвойсі від 05.05.2023 №T/M-020 та додатку від 05.05.2023 №1 до договору від 05.05.2023 №20 - відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, що позбавляє можливості встановити факт їх врахування у вартості партії оцінюваного товару та правильність заявлення митної вартості товару саме за основним методом - за ціною угоди.

Крім того, вказано, що згідно наданих документів митного оформлення декларантом вказано місце завантаження партії оцінюваного товару без уточнення, таким чином у митниці відсутні точні відомості, щодо конкретного місця поставки, тим самим не відомо чи були враховані у вартість товару, зазначеній в інвойсі від 05.05.2023 №T/M - 020, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди витрати, щодо навантаження, вивантаження партії оцінюваних товарів.

Декларантом не надано Черкаській митниці страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування партії оцінюваних товарів.

Відповідно до наданої до митного оформлення міжнародної товаротранспортної накладної СМR від 12.06.2023 №AA 0069271, перевізником зазначено: «Logitas», «DAMANA LOGISTIKA», для підтвердження заявлених транспортних витрат, до митного оформлення надано рахунок та довідку, які видані «Предприниматель ОСОБА_1.», однак декларантом саме до митного органу не було надано договір щодо перевезення вантажу, що свідчило про не підтвердження складової митної вартості - витрати понесені покупцем на перевезення вантажу. При цьому за результатом перевірки документів, наданих декларантом станом на 17.07.2023 та їх відомостей, митницею встановлено, що договір перевезення між «Предприниматель ОСОБА_1.» та «Logitas Logistik» № 1/23 виконаний іноземною мовою, яка не є офіційною мовою митних союзів та наданий без перекладу, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати зазначені в ньому відомості

Також, зазначено, що наданий декларантом Звіт про оцінку вартості товарів від 21.06.2023 №075 не містить об`єктивні, документально підтверджені дані, що піддаються обчисленню, у зв`язку з чим не підтверджує документально заявлені митниці відомості про митну вартість товарів №1 та №2 саме за ціною договору.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаргу мотивовано тим, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної Формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

04 березня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить заишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - без знім.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 05.05.2023 позивач уклав з компанією EZ1Z ERKIN (Туркменістан) договір №20, предметом якого є купівля позивачем товару, зокрема: мішки із тканини круглотканної рукавного типу, полотняного переплетіння з пласких поліпропіленових стрічок (ниток), з закритим дном (дно закрито за допомогою поперечних ниткових швів) та відкритою горловиною, без покриття та просочення, а також тканини, виготовлені із стрічкових ниток з поліпропілену завширшки менш як 3 метри

04.07.2023 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) № 23UA902060601661U1, за якою в режимі імпорт задекларовано товари:

- товар № 1 «мішки із тканини круглотканної рукавного типу, полотняного переплетіння з пласких поліпропіленових стрічок (ниток), з закритим дном (дно закрито за допомогою поперечних ниткових швів) та відкритою горловиною, без покриття та просочення», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 1,7272 USD/кг;

- товар № 2 «тканини, виготовлені із стрічкових ниток з поліпропілену завширшки менш як 3 метри», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 0,2803 USD/м2 (2,1561 USD/кг).

Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Поставка вказаних товарів здійснювалась на виконання зовнішньоекономічного договору з компанією «EZIZ ERKIN» HOJALYK JEMGYYETI, Туркменістан.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості на підставі частин 2, 5 статті 54 МК України щодо товарів, заявлених за митною декларацією типу ІМ-40 від 04.07.2023 №23UA902060601661U1 (відмовлена) Черкаською митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі частини третьої статті 53 МК кодексу України, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Станом на 17.07.2023 декларантом додатково було надано Черкаській митниці: лист ТОВ «Екопромтранс» від 04.07.2023 №040723; лист від «EZIZ ERKIN» від 04.07.2023 № 77; копії Swift MUR 3, MUR 4, MUR 6 завірені банком; прайс лист «EZIZ ERKIN» від 01.05.2023; переклад митної декларації Туркменістану №G07218/120623/0009541; договір перевезення між «Предприниматель ОСОБА_1.» та «Logitas Logistik» №1/23; лист від «Предприниматель ОСОБА_1.» б/н. Також декларантом повідомлено митницю про неможливість надання інших додаткових документів.

За наслідками розгляду вищезазначених документів рішенням Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.07.2023 №UА902000/2023/000012/2 було відмовлено у митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією разом із оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення 17.07.2023 №UA902000/2023/000013/2.

Оскаржуваним рішенням митну вартість товару №1 визначено за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів на рівні 2,7278 дол. США/кг (джерело МД від 15.05.2023 №23UA100180506952U4), а митну вартість товару №2 визначено за резервним методом на рівні 7,1255 дол. США/кг (джерело МД від 17.04.2023 №23UA209170029695U3).

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про коригування митної вартості товару звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, поставка товару здійснювалась на виконання зовнішньоекономічного договору № 20 від 05.05.2023 року, укладеного між позивачем - ТОВ «Екопромтранс» та підприємством «EZIZ ERKIN» (Туркменістан), яке є виробником товару.

Під час декларування зазначеного товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості, перелік яких наведено у графі 44 МД.

Зокрема, для підтвердження митної вартості товару позивачем митному органу серед іншого було надано:

- зовнішньоекономічний договір від 05.05.2023 року № 20 з доповненням;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 05.05.2023 року;

- банківські платіжні документи (СВІФТ) від 18.05.2023 року № MUR3 та від 13.06.2023 № MUR4;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг та довідку про вартість перевезення товару від 29.05.2023;

- висновок спеціалізованої організації про вартісні характеристики товару від 21.05.2023 року № 075;

- договір про перевезення від 29.05.2023 № 07/23;

- прайс-лист виробника;

- копію експортної декларації країни відправлення від 05.07.2023 року № G07218/120623/0009541.

07.07.2023 року відповідач за наслідками розгляду поданих документів надав позивачеві електронне повідомлення від 04.07.2023 року з запитом про надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 12.07.2023 року позивачем надано додаткові документи та відповідні пояснення щодо неможливості надати інші документи. Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару було надано:

- платіжні документи (СВІФТ) про оплату за товар від 18.05.2023 року № MUR3 та від

13.06.2023 № MUR4, завірені у встановленому порядку;

- платіжний документ (СВІФТ) про оплату за транспортно-експедиційні послуги від

22.06.2023 року № MUR6, завірений у встановленому порядку;

- лист відправника від 04.07.2023 року № 77;

- лист одержувача від 04.07.2023 року № 040723;

- прайс-лист виробника за період від 01.05 по 31.05.2023 року;

- переклад митної декларації країни виробника від 05.07.2023 року № G07218/120623/0009541;

- договір на перевезення товару від 10.06.2023 року № 1/23; лист від перевізника від 12.07.2023 року.

17.07.2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA902000/2023/000013/2, яким митну вартість товару № 1 визначено за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів на рівні 2,7278 дол. СІЛА за кг., товару № 2 за резервним методом на рівні 7,1255 дол. США за кг. Відповідно до положень статтей 60-64 Митного кодексу України. При цьому джерелом інформації наведено: за товаром 1 - МД від 15.05.2023 року № 23UA100180506952U4; за товаром 2 - МД від 17.04.2023 року № 23UA209170029695U3.

21.07.2023 року позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД №23иА902060601805Ш.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом не враховано, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної Формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як наслідок, колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у ньому зазначено лише номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України.

При винесенні рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій митного органу. Подібний висновок судом обґрунтовано тим, що у Черкаської митниці була наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів щодо оцінюваного товару № 1 на рівні 2,7278 дол. США/кг, які реалізовувались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, на співставних комерційних рівнях, в яких одна і та сама країна походження, ввезено приблизно в тій же кількості, мають однаковий код товару згідно УКТЗЕД, митну вартість яких було визнано митницею за ціною угоди. Щодо товару №2, то метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не міг бути застосований, так як у Черкаської митниці відсутня інформація щодо експорту подібного (аналогічного) товару, країна походження якого співпадала б з оцінюваним товаром. Крім того, методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваних товару №2, так як у митного органу та у декларанта була відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст.ст. 62,63 МК України. Разом з цим, у митниці була наявна інформація про вартість товарів з подібними характеристиками щодо оцінюваного товару № 2 (якісними та фізичними характеристиками) - на рівні 7,1255 дол. США/кг, які реалізовувались на експорт в Україну на співставних комерційних рівнях у максимально наближений період до часу до ввезення партії оцінюваних товарів, митну вартість яких було визнано митницею за ціною угоди. Декларанту запропоновано визначити митну вартість товарів № 1 за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів, товару № 2 - за резервним методом, використовуючи наявну у митниці інформацію.

Однак, колегія суддів вважає, що поза увагою суду окрім надання позивачем повного та достовірного пакету документів залишилась та обставина, що товар поставлявся виробником товару на підставі прямого зовнішньоекономічного контракту. Недостовірність поданих документів відповідачем не доведено. Відсутність інформації щодо експорту подібного (аналогічного) товару № 2 Митним кодексом не перебачено у якості підставі для незастосування основного методу визначення митної вартості.

Залишено поза увагою суду також ту обставину, що в оскаржуваному рішенні митниці про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митним органом не наведено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Крім того, у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі 420/4820/19 Верховний Суд вказав, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій позивачем, не може утворювати підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Отже, митна вартість товару була підтверджена позивачем достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об`єктивних даних, колегія суддів вважає неправомірними висновки відповідача, за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів, про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог ч.ч. 4, 5 статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Екопромтранс» до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби від 17.07.2023 №UA902000/2023/000013/2 про коригування митної вартості товарів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: М.І. Кобаль

Є.І. Мєзєнцев