Постанова

від 15.11.2023 по справі 200/4052/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року справа №200/4052/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В. , Компанієць І.Д. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4052/23 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування пенсії ОСОБА_1 з 16 листопада 2022 року відповідно до ст.8 Закону Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 16 листопада 2022 року; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування додатково 6 років страхового стажу; зобов`язати відповідача додатково зарахувати 6 років страхового стажу відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 16 листопада 2022 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач по справі проти задоволення позову не заперечував, відзиву із заперечення не надавав, що могло бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Також, до позовної заяви в якості письмового доказу надавалось Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі № 200/5204/22, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обчислити страховий стаж з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти рішення про перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , з 16 листопада 2022 року.

Зокрема, обставини протиправного незарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 є обставинами, які були встановлені цим рішенням, отже мають преюдиційне значення для справи, та повторному доказуванню не підлягають.

Суд визнав, що незарахування всіх цих періодів до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 є протиправною бездіяльністю відповідача.

З цього випливає те, що періоди, що визначені в резолютивній частині рішення є періодами, які відносяться до періодів до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1. Зокрема період навчання прирівнюється до роботи, що слідувала після закінчення навчання ( а це електрослюсар підземний 3 розряду з повним підземним робочим днем - посада на підземних роботах), період військової служби прирівнюється або до роботи, що передувала, або яка йшла після закінчення військової служби та є такою, що зараховуються до стажу роботи за пільговою спеціальністю ( а це - електрослюсар підземний 3 розряду з повним підземним робочим днем - посада на підземних роботах).

Отже, всі висновки щодо періодів вже були зроблені судом у справі № 200/5204/22.

Верховний суд у постанові від 02.11.2022 року по справі № 140/6115/21 у пункті 71-72 зробив такий висновок: «Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Повторний перегляд періодів стажу, із наданням інших, протилежних висновків, ніж ті, що вже зроблені в рішенні суду по справі №200/5204/22, що набрало законної сили, є порушенням принципу правової визначеності.

Судом зроблено висновок, що протягом періоду з 01.09.1986 по 06.01.1990 позивач навчався у Красноармійському ПТУ № 38, а з 22.06.1990 по 29.04.1992 перебував на військовій службі., і тому вказані періоди не є періодами на підземних роботах, проте, у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/5402/22 вони визначені як періоди пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.

У зв`язку із цим, вимоги про призначення пенсії за Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці, виходячи із кількості років пільгового стажу на підземних роботах , що в загальній кількості дорівнює повних 16 років, є правомірним.

Окрім того, рішення суду по справі №200/5204/22 перебувало на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень суду ( виконавче провадження № 72436986). Боржник (Відповідач) надіслав державному виконавцю Лист про виконання рішення суду, який долучено до матеріалів справи, в якому зазначено, що проведено перерахунок пенсії з 16.11.2022 із зарахуванням до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 навчання в Красноармійському ПТУ № 38 з 01.09.1986 по 06.01.1990, військової служби з 22.06.1990 по 29.04.1992, а також періодів роботи на підприємствах з 06.02.1990 по 20.06.1990, з 09.11.2011 по 16.12.2011, з 16.06.2012 по 01.07.2012, з 01.07.2014 по 07.07.2014 та 01.08.2014., у зв`язку з чим відповідач (боржник), просить закінчити виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Отже, відповідач прозвітував, що перелічені періоди зарахував до пільгового стажу на підземних роботах.

Таким чином, стаж на підземних роботах за Списком №1 є більшим ніж 16 років, тому станом на 16.11.2022 року, позивач мав право на призначення пенсії у розмірі, визначеному Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці, а також на додаткове зарахування по 1 року згідно абзацу 10 частини 3 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції не врахував, що прирівняння певних періодів до відповідного пільгового стажу, в тому числі на підземних роботах, є проявам соціального захисту населення у випадках, коли особа перебуває в обставинах, які інколи, можуть не залежити від її волі.

Верховним судом у постанові від 30 березня 2020 року справа № 459/245/17 пенсіонеру, що мав 11 років 2 місяці 27 днів пільгового (підземного) стажу роботи за списком № 1 та 6 місяців 24 дні - навчання за спеціальністю в УКК за професіями «гірничий робітник» та «гірничий робітник очисного вибою», суд зарахував додатково час перебування на інвалідності у кількості 3 роки 5 місяців 25 днів до пільгового стажу за Списком №1, та зробивши висновок, що пенсіонер має повних 15 років пільгового стажу на підземних роботах (куди входить в тому числі період навчання за спеціальністю та період перебування на інвалідності) вирішив: - зобов`язати Сокальське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити з 6 грудня 2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням з 7 липня 2004 року по 3 січня 2008 року до загального та пільгового (підземного) стажу роботи за Списком № 1.

Інше тлумачення порядку зарахування пільгового стажу на підземних роботах повністю нівелює державні гарантії, що існують стосовно певних періодів життєвих обставин, коли держава законодавчо дозволяє зарахування певних періодів до пільгового (підземного) стажу.

Таким чином, судом першої інстанції зроблені помилкові висновки щодо того, що стаж у період навчання та військової служби, який визначено як пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі №200/5204/22, не відноситься до стажу на підземних роботах, у зв`язку з чим помилково відмовлено у захисті прав на призначення пенсії у розмірі, що передбачений ст.8 ЗУ Про підвищення престижності шахтарської праці.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

16 листопада 2022 року ОСОБА_1 , через Веб-портал звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 25.11.2022 № 056650006963 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Робота за Списком № 1).

Тривалість стажу: страховий стаж (неповний): 28 років 5 місяців 11 днів, страховий стаж до 01.01.2004 6 років 3 місяці 8 днів; страховий стаж після 01.01.2004 12 років 2 місяці 8 днів; додаткові роки за Списком № 1 10 років 0 місяців 0 днів, у томі числі робота за Списком № 1 10 років 3 місяці 10 днів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі № 200/5204/22, яке набрало законної сили 18.05.2023, позов ОСОБА_1 задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 ОСОБА_1 періодів навчання в Красноармійському ПТУ №38 з 01.09.1986 по 06.01.1990, військової служби з 22.06.1990 по 29.04.1992, а також періодів роботи на підприємствах з 06.02.1990 по 20.06.1990, з 09.11.2011 по 16.12.2011, з 16.06.2012 по 01.07.2012, з 01.07.2014 по 07.07.2014 та 01.08.2014, зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області обчислити страховий стаж з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти рішення про перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , з 16 листопада 2022 року. В інший частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду ГУ ПФУ в Донецькій області 24.05.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Страховий стаж (неповний) 28 років 6 місяців 11 днів, страховий стаж до 01.01.2004 6 років 3 місяці 8 днів; страховий стаж після 01.01.2004 12 років 3 місяці 3 днів; додаткові роки за Списком № 1 10 років 0 місяців 0 днів, у томі числі робота за Списком № 1 16 років 3 місяці 10 днів.

ГУ ПФУ в Донецькій області листом від 12.06.2023 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 19.05.2023 повідомлено , що позивач отримує пенсію за п. 1 ч. 1 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На виконання рішення суду від 20.01.2023 у справі № 200/5204/22 проведено перерахунок пенсії в результаті якого до пільгового стажу по списку № 1 враховано періоди навчання в Красноармійському ПТУ № 38 з 01.09.1986 по 06.01.1990 та військової служби з 22.06.1990 по 29.04.1992, а також періоди роботи на підприємствах з 06.02.1990 по 20.06.1990, з 09.11.2011 по 16.12.2011, з 16.06.2012 по 01.07.2012, з 01.07.2014 по 07.07.2014 та з 01.08.2014.

Згідно з даними електронної пенсійної справи страховий стаж позивача складає 28 років 6 місяців 11 днів, з додатковим зарахуванням 10 років пільгової роботи по Списку № 1.

Пільгова робота по Списку № 1 становить 16 років 12 днів із них: навчання за фахом 3 роки 4 місяці 19 днів; служба в армії 1 рік 10 місяців 9 днів; пільгова робота по Списку № 1 6 місяців 17 днів. Преюдиційно встановлені обставини у рішенні № 200/5204/22.

Відповідно до форми РС-право ОСОБА_1 зараховані до страхового стажу наступні періоди: навчання в професійно-технічному закладі з 01.09.1986 по 06.01.1990; робота з 06.02.1990 по 20.06.1990; військова служба 22.06.1990 по 29.04.1992; робота з 09.11.2011 по 16.12.2011 в ТОВ Донуглепоставка; робота з 16.06.2012 по 01.07.2012 в ТОВ Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008; робота з 02.07.2012 по 20.09.2012 в ТОВ Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2088; робота з 01.07.2014 по 07.07.2014, та 01.08.2014 в Шахтоуправління Покровське.

В трудовій книжці, яка видана 06.01.1990 на ім`я ОСОБА_1 , містяться наступні записи: запис №1 - 01.09.1986; запис №2 - 06.01.1990 - навчання в Красноармійському СПТУ-38 по спеціальності електрослюсар, підземний машиніст підземних установок, диплом від 06.01.1990; Шахтобудівельне управління №12 тресту Красноармійськшахтобуд запис №3 - 06.02.1990 - прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним підземним робочим днем, наказ №80/к від 06.02.1990; запис №4 - 20.06.1990 - звільнений за статтею 36 п.3 КЗпП УРСР (в ОСОБА_2 ), наказ №402/к від 19.06.1990; Товариство з обмеженою відповідальністю Донуглепоставка: запис №16 - 09.11.2011 - прийнятий машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті, наказ №164к від 08.11.2011; запис №№17 - 16.12.2011 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ №185к від 16.12.2011; Відокремлений підрозділ Шахта Центральна Державного підприємства Мирноградвугілля: запис №18 з 23.12.2011 по 04.01.2011 - навчання в навчальному пункті, запис №19 з 05.01.2012 - прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем в шахті, наказ №1/к від 04.01.2012, запис №20 - 14.03.2012 - звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ №20/к від 14.03.2012; Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008: запис №21 - 16.06.2012 - прийнятий машиністом підземних установок 3 розрядку з повним робочим днем в шахті, наказ №163-ок від 16.06.2012, запис №22 - 01.07.2012 - звільнений за статтею 36 п. 5 по переводу КЗпП України, наказ 184/1-к від 01.07.2012; Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2088: запис №23 - 02.07.2012 - прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду по переводу з повним робочим днем в шахті, наказ №1-ок від 02.07.2012, запис №24 - 20.09.2012 - звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ №57-ок від 20.09.2012.

Згідно з дипломом від 06.01.1990 ОСОБА_1 в період з 01.09.1986 по 06.01.1990 пройшов повний курс середнього професійно-технічного училища за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок.

Відповідно до військового квитка, виданого 22.06.1990 ОСОБА_1 проходив військову службу з 22.06.1990 по 20.04.1992.

За даними Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5 спеціальний стаж ОСОБА_1 за періоди: з 09.11.2011 по 16.12.2011 (робота в ТОВ Донуглепоставка код ЄДРПОУ 34500531) облікований за кодом ЗПЗ013А1; січень 2012 року (робота у Відокремлений підрозділ Шахта Центральна Державного підприємства Мирноградвугілля) облікований за кодом ЗПЗ014А1; з 16.06.2012 по 01.07.2012 (робота в ТОВ Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008) облікований за кодом ЗПЗ014А1; з 01.07.2014 по 07.07.2014, та 01.08.2014 рік (робота в Приватному акціонерному товаристві Шахтоуправління Покровське) облікований за кодом ЗПЗ014А2.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пільговий стаж позивача включає в себе не тільки підземну роботу, а й навчання в ПТУ та період проходження строкової військової служби, які не є роботою у шкідливих умовах праці за Списком №1, що підпадає під дію Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, оскільки у ці періоди навчання та проходження строкової військової служби позивач не працював на підземних роботах як то обумовлено ст.ст. 1, 8 Закону № 345-VI. Тобто вказані періоди зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1, однак не можуть бути враховані у цілях нарахування пенсії відповідно до Закону № 345-VI.

Крім того суд зазначив, що рішенням суду у справі № 200/5204/22 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах періоди роботи на підприємствах з 06.02.1990 по 20.06.1990, з 09.11.2011 по 16.12.2011, з 16.06.2012 по 01.07.2012, з 01.07.2014 по 07.07.2014 та 01.08.2014, що складає 6 місяців 17 днів, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 23.05.2023.

Тобто позивач не набув необхідний стаж на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Закон № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється діяЗакону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, щостаттю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.

Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Щодо правомірності дій відповідачів щодо не зарахування періоду навчання та військової служби до пільгового стажу роботи позивача який дає право на врахування цього стажу при призначені пенсії відповідно статей1,8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом Української РСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 року технікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.

Згідноіз пунктом 3 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту» від 04.06.1991 № 1144-ХП із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 18.12.1991 № 1992-ХП, встановлено, що Закон Української РСР «Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.

Пунктами в частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, за вимогами законодавства, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що протягом періоду з 01.09.1986 по 06.01.1990 позивач навчався у Красноармійському ПТУ № 3838 по спеціальності електрослюсар, підземний машиніст підземних установок, а з 22.06.1990 по 29.04.1992 перебував на військовій службі.

На виконання рішення суду від 20.01.2023 у справі № 200/5204/22 проведено перерахунок пенсії в результаті якого до пільгового підземного стажу по списку № 1 враховано зокрема періоди навчання в Красноармійському ПТУ № 38 з 01.09.1986 по 06.01.1990 та військової служби з 22.06.1990 по 29.04.1992.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач до проходження військової служби навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, та після, був прийнятий на роботу за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що дає право зарахування такого періоду до пільгового стажу, зокрема у даному випадку пільговому підземному стажу, який дає право на врахування цього стажу при перерахунку пенсії відповідно статей1,8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Щодо посилання суду на те, що період навчання та військової служби не підлягає зарахуванню до пільгового стажу відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02.09.2008 , суд зазначає, що Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах, зокрема, чоловіки - не менш як 15 років за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 період навчання та військової служби в повному обсязі, тому відсутні правові підстави для неврахування періоду до пільгового стажу на підземних роботах для застосування гарантій пенсійного забезпечення, встановлених нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Подібна правова позиція щодо зарахування періоду навчання до стажу що дає право на проведення розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону Україні Про підвищення престижності шахтарської праці викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року справа №569/15943/16-а, від 26 березня 2020 року справа №226/4/17, від 25 вересня 2019 року справа №226/801/17.

Отже, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.

Суд зазначає, що за умови зарахування періодів навчання та військової служби до пільгового стажу, позивач набуде права на перерахунок пенсії з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI з дня звернення із відповідною заявою.

У частині не доведення відповідачем у цій справі правомірності свого рішення щодо відмови, суд враховує наступне.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування (standards of proof): «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence), «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence) та «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

У справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень щодо відмови фізичній особі у реалізації її права на соціальний захист, гарантованого, зокрема, статтею 46 Конституції України, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16, 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а та 11 лютого 2020 року у справі № 816/502/16, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем та судом першої інстанції неправомірно відмовлено у зарахуванні періоду навчання у Красноармійському ПТУ № 38 з 01.09.1986 по 06.01.1990 та перебування на військовій службі з 22.06.1990 по 29.04.1992 до пільгового стажу роботи, який дає право на врахування цього стажу при перерахунку пенсії відповідно до статей1,8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та відповідно у проведенні розрахунку пенсії відповідно до статті 8 цього Закону.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача додатково зарахувати 6 років страхового стажу відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 16 листопада 2022 року, як вірно зазначено судом першої інстанції, на виконання рішення суду від 20.01.2023 у справі № 200/5204/22 до пільгового стажу по списку № 1 відповідачем враховано зокрема періоди роботи на підприємствах з 06.02.1990 по 20.06.1990, з 09.11.2011 по 16.12.2011, з 16.06.2012 по 01.07.2012, з 01.07.2014 по 07.07.2014 та з 01.08.2014.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29травня 2018року у справі №800/341/17 (9991/944/12)і від 12листопада 2019року у справі №9901/21/19зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов`язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Оскільки суд першої інстанції не вірно дав оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права у даних правовідносинах, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в відповідній частині, з задоволенням позовних вимог в цій частині шляхом:

-визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування до пенсії ОСОБА_1 положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці.

-зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з часу її призначення, з 16 листопада 2022 року, та виплатити йому у зв`язку з цим недоотриману частину.

Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зазначене зумовлює розподіл судових витрат в суді першої та апеляційної інстанції зі сплатою судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4052/23 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4052/23 - скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування пенсії ОСОБА_1 з 16 листопада 2022 року відповідно до ст.8 Закону Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 16 листопада 2022 року.

Ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування до пенсії ОСОБА_1 положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з часу її призначення, з 16 листопада 2022 року, та виплатити йому у зв`язку з цим недоотриману частину.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2147,20 грн.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4052/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 15 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць