Постанова

від 15.11.2023 по справі 640/19585/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Справа № 640/19585/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровського районного суду м. Києва

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва (далі - Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

1) визнати протиправними і незаконними дії адміністрації Відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Позивача № 32832 від 26.09.2022 «Про ознайомлення з матеріалами розгляду процесуальної заяви Позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2а-687311» у порядку ст. 18 Закону України «Про звернення громадян»;

2) визнати протиправними і незаконними дії адміністрації Відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Позивача № 40000 від 11.11.2022 «Про передачу дублікату заяви «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі №2а-6873/11» до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи;

3) зобов`язати Відповідача надати відповідь на заяву Позивача № 32832 від 26.09.2022;

4) зобов`язати Відповідача надати відповідь на заяву Позивача № 40000 від 11.11.2022;

5) зобов`язати Відповідача видати для ознайомлення Позивачу матеріали розгляду процесуальної заяви Позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2а-6873/11» згідно заяви Позивача № 32832 від 26.09.2022 і в порядку ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян»;

6) зобов`язати Відповідача передати дублікат заяви «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/П» до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи для розгляду в судовому порядку, визначеному КАС України згідно звернення Позивача № 40000 від 11.11.2022;

7) стягнути з Відповідача моральну шкоду у сумі 150 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Відповідачем, всупереч вимога Закону України «Про звернення громадян», безпідставно не були розглянуті його заяви від 26.09.2022 і від 11.11.2022 та не надано на них відповіді.

Крім того, Позивач зазначив, що заява від 11.11.2022 про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11 не зареєстрована в ЄСГГС для визначення судді та не розглянута впродовж розумного строку, що спричинило йому моральну шкоду.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано Відповідача передати дублікат заяви «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/П» до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи для розгляду в судовому порядку, визначеному КАС України, згідно звернення Позивача № 40000 від 11.11.22.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач, отримавши заяву Позивача від 11.11.2022, в якій він просив приєднати до матеріалів справи №2а-6873/11 дублікат процесуальної заяви заявника №49648 від 11.08.2020 «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі №2а-6873/11», був зобов`язаний її зареєструвати та передати в порядку, установленому КАС України, для визначення складу суду.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд зазначив, що заява Позивача від 26.09.2022 (про ознайомлення з матеріалами розгляду процесуальної заяви Позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2а- 687311) є процесуальним документом, на яку не надається відповідь, а подання такої заяви надає право Позивачу у порядку ст. 44 КАС України ознайомитися з матеріалами справи. Тому, твердження Позивача щодо не розгляду вказаної заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян» та ненадання відповіді на неї є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства.

Щодо інших позовних вимог суд зазначив, що позовні вимоги про визнання протиправними і незаконними дій адміністрації Відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Позивача № 40000 від 11.11.2022 «Про передачу дублікату заяви «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи та зобов`язання Відповідача надати відповідь на таку заяву не підлягають задоволенню, оскільки судом задоволено позов в частині вимог щодо зобов`язання Відповідача передати заяву «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2а-6873/11» від 11.08.2020 до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи для розгляду в судовому порядку.

Разом з тим суд вказав, що надання відповіді в порядку Закону України «Про звернення громадян» на процесуальні документи чинним законодавством не передбачено.

Також суд дійшов висновку про відсутність правовий підстав для задоволення й інших вимог Позивача, зокрема про стягнення моральної шкоди.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та ухвалити постанову зі стягненням моральної шкоди та наданням правової оцінки свавіллю судової адміністрації Відповідача у сфері управлінської діяльності щодо:

- незаконного розгляду процесуальної заяви №49648 від 11.08.2020 у незаконний спосіб неуповноваженими особами Відповідача за правилами Закону України «Про звернення громадян»;

- письмової відмови Відповідача від передачі завіреного дубліката процесуальної заяви №49648 від 11.08.2020 до ЄСІТС для розгляду у судовому порядку, регламентованому КАС України;

- незабезпечення виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2020 на стадії виконання судових рішень - не передачу зазначених вище процесуальних заяв про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11 упродовж розумного строку (більше 3х років);

- тривалого порушення Відповідачем прав Позивача на доступ до суду на стадії виконання судового рішення по справі № 2а-6873/11 (безпідставне бокування Відповідачем передачі дублікату процесуальної заяви Позивача №49648 від 11.08.2020 згідно заяви Позивача № 40000 від 11.11.2022 до ЄСІТС для розгляду в судовому порядку, регламентованому КАС України).

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог Позивач стверджує, що судом першої інстанції у мотивувальній та резолютивній частині рішення не встановлено правової оцінки незаконному розгляду процесуальної заяви Позивача від 11.08.2020 за правилами Закону України «Про звернення громадян».

Також Апелянт зазначає, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення знову безпідставно не встановив незаконних та протиправних дій Відповідача щодо Позивача в частині відмови виконати свої службові зобов`язання.

На думку Апелянта, що суд проігнорував вимоги чинного законодавства та не застосував закони, які підлягають застосуванню, посилання Позивача, які він вважає доречними, та належні докази.

Висновки суду щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, на переконання Апелянта, є упередженими і суд не дослідив та не врахував відповідні докази.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 та від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала на розгляді справа № 2а-6873/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

29.04.2020 Позивачем отримано 3 виконавчих листи для пред`явлення останніх для виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.07.2020 заяву ОСОБА_1 про переоформлення виконавчих листів задоволено частково: змінено сторону боржника - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Київ на ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві в межах виконання судового рішення по справі № 2-а-6873/11, постановленого 13.09.2012. У частині виправлення помилки у виконавчих листах суд відмовив, оскільки оригінали виконавчих листів, які заявник надав, містили виправлення, що свідчило про їх невідповідність Закону, та втратою.

11.08.2020 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 «Про видачу дублікатів виконавчих листів оформлених належним чином», яка в прохальній частині містила вимогу «надати заявнику дублікати (трьох) втрачених виконавчих листів зобов`язального характеру у справі № 2-а-6873/11, оформлених згідно вимог до виконавчого документу, установленого законом, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2020», яка розглянута судом в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

26.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про ознайомлення з матеріалами розгляду заяви заявника «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі №2а-6873/11», в якій просив надати для ознайомлення матеріали провадження по розгляду його заяви від 11.08.2020, яка була передана до архівного відділу, де зберігаються матеріали по розгляду звернень громадян.

11.11.2022 Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив приєднати до матеріалів справи № 2а-6873/11 дублікат процесуальної заяви заявника № 49648 від 11.08.2020 «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі №2а-6873/11» для розгляду в судовому порядку та сповістити про вжиті заходи заявника.

За результатами розгляду зазначеної заяви Заявнику була надана відповідь від 25.11.2022, яку він отримав 05.12.2022.

У вказаній відповіді Відповідач зазначив, що заява Позивача від 11.08.2020 за вх. № 49648 розглянута, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а тому в суду не має жодних підстав для долучення її до матеріалів адміністративної справи для подальшого розгляду в судовому порядку. Також у відповіді на дану заяву було роз`яснено заявнику, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про видачу дублікату втрачених виконавчих листів, яка відповідатиме вимогам ст. ст. 166, 167 КАС України.

25.01.2023 Дніпровським районним судом міста Києва винесено ухвалу, якою задоволено заяву позивача від 23.01.2023 про видачу дублікату трьох втрачених виконавчих листів по справі № 2а- 6873/11.

9. Позивач, вважаючи протиправними дії адміністрації Відповідача щодо ненадання відповіді на його звернення № 32832 від 26.09.2022 та щодо ненадання відповіді на звернення № 40000 від 11.11.2022, звернувся до суду з цим позовом.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР), Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція № 814).

Щодо позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до абз. 6 статті 5 Закону № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Приписами статті 20 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Статтею 12 Закону № 393/96-ВР регламентовано, що його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2, абз. 3 п. 7, п. 10, п. 11 розділу ІІ Інструкції № 814 реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо).

У пункті 1 Розділу VI «Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху» Положення про АСДС закріплено, що вхідна кореспонденція, у тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами АСДС відповідно до їх функціональних обов`язків та реєструється в АСДС в день її надходження.

Пунктом 1 Інструкції № 814 визначено, що: вхідна кореспонденція - документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду; документ - створена або отримана судом у процесі його діяльності інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігання і передача її у часі й просторі.

Згідно з розділом ІІ Інструкції № 814, визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про АСДС. Після завершення автоматизованого розподілу судові справи передаються судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у загальному реєстрі судових справ або окремо складених реєстрах судових справ на кожного суддю (суддю-доповідача) у порядку, визначеному в суді. Кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, після її реєстрації в АСДС, передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа. Передавання документів здійснюється під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді. Позовні заяви, справи, які надійшли з інших судів, подання, апеляційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, інші передбачені законодавством процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, реєструються в день їх надходження в порядку, установленому розділом II Інструкції.

Відповідно до пункту 5 Розділу I Інструкції № 814 звернення громадян, що не підлягають розгляду відповідно до процесуального законодавства України, розглядаються в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Діловодство за ними ведеться згідно з Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 348.

Пунктом 7 розділу I визначено, що вимоги Інструкції не поширюються на процесуальні документи, порядок оформлення та розсилка яких регламентуються процесуальним законодавством України.

Пунктом 1 розділу II передбачено, що канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Після отримання кореспонденції здійснюється попередній розгляд документів для відокремлення таких, що потребують обов`язкового розгляду керівництвом суду або структурними підрозділами апарату суду.

Пунктом 1 розділу X визначено, що справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:

- прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, - після пред`явлення службового посвідчення;

- адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред`явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);

- учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки (після пред`явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника).

Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов`язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред`явлення службового посвідчення.

Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду. Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.

Згідно з пункту 15.2 розділу VII Перехідних положень КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.

Відповідно до пункту 18.4 розділу VII Перехідних положень КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).

У статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Щодо позовних вимог про визнання протиправними і незаконними дій адміністрації Відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Позивача №32832 від 26.09.2022 «Про ознайомлення з матеріалами розгляду процесуальної заяви Позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2а-687311» у порядку ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» та похідних вимог про зобов`язання вчинити дії (позовні вимоги №№ 1, 3, 5).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що вимоги Позивача, викладені в заяві №32832 від 26.09.2022 передбачають ознайомлення його з відповідними матеріалами, зокрема справи № 2а-6873/11, що здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законодавством та не передбачає надання відповіді в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Більш того, згідно зі ст. 12 вказаного Закону, яка була викладена судом вище, його приписи на такі правовідносини не поширюються, а процесуальним законом не передбачено надання відповіді на вказану заяву.

Водночас Позивач міг скористатися наданим йому процесуальним правом, прибути до суду протягом робочого часу та ознайомитися у відділі архівної роботи з відповідними матеріалами.

З огляду на це, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

12. Щодо позовних вимог про визнання протиправними і незаконними дії адміністрації Відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Позивача №40000 від 11.11.2022 «Про передачу дублікату заяви «Про видачу дублікатів виконавчих листів у справі №2а-6873/11» до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи похідних вимог про зобов`язання вчинити дії (позовні вимоги №№ 2, 4).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що вказана заява Позивача від 11.11.2022 № 40000 була розглянута Відповідачем і за результатами її розгляду Позивачу була надана відповідь від 25.11.2022, яку він отримав 05.12.2022.

Тому, підстави для задоволення відповідних позовних вимог відсутні.

13. Щодо позовних вимог про зобов`язати Відповідача передати дублікат заяви «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/П» до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи для розгляду в судовому порядку, визначеному КАС України згідно звернення Позивача № 40000 від 11.11.2022 (позовна вимога № 6).

Враховуючи вищенаведені правові норми, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідач, отримавши заяву Позивача від 11.11.2022 № 40000, був зобов`язаний її зареєструвати та передати в порядку, установленому КАС України, для визначення складу суду.

Тож, оскільки Відповідач означених дій не вчинив, наведені позовні вимоги підлягають задоволенню.

14. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди (позовна вимога № 7).

Системний аналіз викладених вище правових норм дозволяє стверджувати, що заподіяння особі моральної шкоди входить до предмета доказування у справі і така шкода може бути стягнута судом за наявності відповідних доказів завдання її відповідними діями, бездіяльністю чи рішенням суб`єкта владних повноважень (відповідача). Тобто, повинен простежуватися причинно-наслідковий зв`язок між заявленою позивачем моральною шкодою та конкретними діями іншої сторони.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що Позивачем до суду не надано жодних доказів, які б прямо чи опосередковано підтверджували факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру (завдання моральної шкоди) діями Відповідача, а також доказів, які б підтверджували наявність відповідного причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову.

Водночас, відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тому в жодному випадку не може засновуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених Позивачем вимог про стягнення моральної шкоди.

15. Доводи Апелянта про те, що судом першої інстанції у мотивувальній та резолютивній частині рішення не встановлено правової оцінки незаконному розгляду процесуальної заяви Позивача від 11.08.2020 за правилами Закону України «Про звернення громадян», судова колегія відхиляє, оскільки 05.12.2022 Позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення його позову без розгляду подав оновлену та уточнений позов, в якому вказану вимогу не заявляв.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

16. Доводи Апелянта про те, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення знову безпідставно не встановив незаконних та протиправних дій Відповідача щодо Позивача в частині відмови виконати свої службові зобов`язання, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в мотивувальній частині судового рішення судом першої інстанції наведено відповідне обґрунтування щодо часткового задоволення заявлених Позивачем вимог.

17. Твердження Апелянта про те, що суд проігнорував вимоги чинного законодавства та не застосував закони, які підлягають застосуванню, посилання Позивача, які він вважає доречними, та належні докази, спростовуються матеріалами цієї справи.

18. Доводи Апелянта про те, що висновки суду щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди є упередженими і що суд не дослідив та не врахував відповідні докази, також колегією суддів до уваги не приймаються через їх безпідставність.

19. Окрім наведеного, аналізуючи всі доводи та вимоги апеляції Позивача, судова колегія звертає увагу на те, що деякі вимоги, заявлені Позивачем в його апеляційній скарзі (зокрема, щодо незаконного розгляду процесуальної заяви №49648 від 11.08.2020 у незаконний спосіб неуповноваженими особами Відповідача за правилами Закону України «Про звернення громадян»; письмової відмови Відповідача від передачі завіреного дубліката процесуальної заяви №49648 від 11.08.2020 до ЄСІТС для розгляду у судовому порядку, регламентованому КАС України; незабезпечення виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2020 на стадії виконання судових рішень - не передачу зазначених вище процесуальних заяв про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11 упродовж розумного строку (більше 3х років); тривалого порушення Відповідачем прав Позивача на доступ до суду на стадії виконання судового рішення по справі № 2а-6873/11) не були заявлені ним при зверненні з позовом у цій справі в суді першої інстанції.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

20. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

21. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі частково.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

22. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

23. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року - без змін.

24. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 листопада 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк