Постанова

від 13.11.2023 по справі 753/13024/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 753/13024/22

номер провадження 22-ц/824/5320/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник заявників ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва 09 грудня 2022 року /суддя Гусак О.С./

у справі за позовом акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися в суд з вказаною заявою. В обґрунтування своїх вимог послались на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк» заборгованість у загальному розмірі 1 022 444 грн 77 коп., судовий збір у розмірі 1700 грн, витрати з ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн. Виконавчі листи № 2-1416/10 у вказаній справі видані до вступу рішення в законну силу, а отже, просили визнати їх такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва 09 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , стягувач - акціонерне товариство «Правекс-банк» про визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню залишено без задоволення. /т. 2 а.с. 158-160/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись зі спільною апеляційною скаргою, в якій просили ухвалу суду скасувати, задовольнити вимоги заяви та прийняти рішення яким стягнути з ПАТ КБ «Правекс-банк» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 342 392 грн безпідставно отриманих коштів за виконавчими листами.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянти посилались на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважають, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що на період даних правовідносин діяла стара редакція ЗУ «Про виконавче провадження», а саме стаття 48 Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу який його видав, яка вказувала, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду. Отже, державний виконавець перед тим як здійснювати продаж квартири боржників повинен був пересвідчитись у відсутності апеляційного провадження, яким переглядалось заочне рішення. Апеляційний суд прийняв рішення тільки 10 березня 2016 року, внаслідок чого відкривати виконавче провадження та вчиняти всі виконавчі дії, в тому числі по реалізації майна боржника можливо було виключно і тільки після 10 березня 2016 роки, водночас, квартира продана 11.11.2013 р. Наголошували також і на тому, що стягувачу і державному виконавцю достовірно було відомо про продаж квартири але стягувач приховав те, що гроші від продажу квартири вже надійшли, а державний виконавець, знаючи що частково виконані виконавчі листи, повинен був повернути такі листи без виконання стягувачу. Процесуальною підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема видача виконавчого листа за рішенням суду, яке не набрало законної сили. Також, в даному випадку, виконавчі листи були повторно пред`явлені стягувачем до виконання вже після їх часткового виконання (продаж квартири боржників з прилюдних торгів).

Представник ТОВ «ФК «Гефест» Остащенко О.М. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що 24 березня 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва у цивільній справі № 2-1416/10 ухвалено заочне рішення, 24 листопада 2010 року видано виконавчі листи відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції від 03 грудня 2010 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1416/10, що виданий Дарницьким районним судом м. Києва відносно ОСОБА_4 . Аргументи апелянтів про те, що відкривати виконавче провадження та вчиняти виконавчі дії з реалізації нерухомого майна можливо було тільки після 10 березня 2016 року є помилковими оскільки на момент відкриття виконавчого провадження рішення суду вже набрало законної сили. Згідно із ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) визначено чіткий перелік обов`язків державного виконавця. Даний перелік не містить обов`язку виконавця здійснювати контроль за розглядом апеляційної скарги на рішення суду на підставі якого відкрито виконавче провадження. Крім того, вказувала, що на момент винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 та в даний час рішення суду про стягнення заборгованості не є виконаним в повному обсязі. Отже, державний виконавець діє правомірно.

Головний державний виконавець Шпак О. звернувся з поясненнями, вказуючи хід виконавчого провадження та те, що рішення суду станом на 03.10.2023 р. не виконано, борг не стягнуто.

Представник АТ «Правекс Банк» в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2010 року у справі № 2-1416/10 стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором № 895-002/08Ф від 3 серпня 2008 року у загальному розмірі 1 022 444 грн 77 коп., судовий збір у розмірі 1700 грн та витрати з ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн..

24 листопада 2011 року видано виконавчий лист у вказаній справі.

Як зазначає заявник у заяві виконавчий лист у справі № 2-1416/10 видано до вступу рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2010 року в законну силу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 24 березня 2010 року залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2010 року залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року замінено стягувача акціонерне товариство «Правекс Банк» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033) у справі № 2-1416/10 за позовом акціонерного комерційного банку «Правекс Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування заборгованості за кредитним договором.

Аналізуючи досліджені в ході судового розгляду докази у їх сукупності та кожен зокрема, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про безпідставність доводів заяви.

Так, відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

З досліджених доказів в ході судового розгляду, судом зроблено обґрунтовані висновки, що заявники не довели відсутність обов`язку щодо погашення заборгованості за судовим рішенням, рішення суду першої інстанції залишено без змін судом апеляційної інстанції, тому підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню відсутні.

Доводи апеляційної скарги, щодо видачі виконавчого листа за рішенням суду яке не набрало законної сили, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

24 березня 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва у цивільній справі № 2-1416/10 ухвалено заочне рішення, 24 листопада 2010 року видано виконавчі листи відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції від 03 грудня 2010 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1416/10, що виданий Дарницьким районним судом м. Києва відносно ОСОБА_4 .

На момент відкриття виконавчого провадження рішення суду вже набрало законної сили.

Згідно із ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) визначено чіткий перелік обов`язків державного виконавця. Даний перелік не містить обов`язку виконавця здійснювати контроль за розглядом апеляційної скарги на рішення суду на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Як під час перегляду заочного рішення суду, так і під час його апеляційного оскарження, доказів того, що боржники звертались до виконавця з вимогою про повернення виконавчого документа у зв`язку з оскарженням рішення, не надано.

Рішення набрало законної сили на момент видачі виконавчих листів.

Відповідно до пояснень головного державного виконавця Шпака О., рішення суду станом на 03.10.2023 р. не виконано, борг не стягнуто, отже підстави для задоволення заяви відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва 09 грудня 2022 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва 09 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: