Рішення

від 14.12.2022 по справі 183/3041/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3041/19

№ 2/183/178/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Олена Юріївна, треті особи - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про:

- скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 , на підставі рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Куліш О.Ю., за № 40199076 від 20.03.2018 року з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;

- витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

за участю:

прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом, в інтересах держави, в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, до ОСОБА_1 , державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Олена Юріївна, треті особи - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про скасування рішення державного реєстратора та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що вивченням стану дотримання законодавства у сфері земельних відносин на території Новомосковського району місцевою прокуратурою встановлено, що 15.03.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Державного реєстру право власності на зазначену земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №С-20 від 14.03.2018 року.

Згідно відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 02-11-2824/0/327-18 від 08.08.2018, в автоматизованій системі діловодства «ДОК ПРОФ 2.1» розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №С-20 від 14.03.2018 року відсутнє. Також згідно відповідей Новомосковського відділу Головного управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області №4-0.23-413/110-18 від 07.08.2018 та №10-4-0.6-3126/2-19 від 24.04.2019 площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району, фактично складає 2,6098 га, що підтверджено під час проведення інвентаризації земель у 2013 році. Прокурор наголошує на підробленні документу - розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №С-20 від 14.03.2018 року, що відповідно до вимогст. 393 ЦК Україниє підставою для визнання його незаконним.

На думку прокурора, підлягає скасуванню і рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш О.Ю. № 40199076 від 20.03.2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223284000:03:170:1000, оскільки таке рішення прийняте на підставі підробленого документу.

В зв`язку з наведеним, прокурор просить:

- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 , на підставі рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Куліш О.Ю., за №40199076 від 20.03.2018 року з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сівацький А.М. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач для підтвердження своїх вимог посилається на розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №С-20 від 14.03.2018 року, та вважає його підробленим. Однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки право власності на земельну ділянку площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, виникло у ОСОБА_1 на підставі Рішення Миколаївської сільської ради №7-19 (XXIII) дев`ятнадцятої сесії скликання від 05 березня 2001 року. В рішенні чітко зазначений розподіл земельних часток (паїв) серед власників сертифікатів, що підтверджується витягом з архівного відділу Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 14.03.2018 року №С-20.

Також відповідач у відзиві наполягає на тому, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт підробки документів державним реєстратором Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш О.Ю. при видачі рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за ОСОБА_1 /а.с.95-98/.

У відповіді на відзив в.о. керівника Новомосковської місцевої прокуратури доводи зазначені відповідачем спростовані, та зазначено, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи та суті позову /а.с.104-106/.

13 травня 2019 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В. /т.1 а.с.37/.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року відкрито провадження по цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження /а.с. 38-39/.

Ухвалою суду від 06 вересня 2019 року виправлено описку у даті ухвали про відкриття провадження, з 13 травня 2019 року на 17 травня 2019 року /а.с.69-70/.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року було закрите підготовче провадження справа призначена до розгляду по суті /а.с.119-120/.

16 лютого 2021 року прокурором Новомосковської місцевої прокуратури подано до суду заява про зміну предмету позову та клопотання про поновлення підготовчого провадження у справі, у зв`язку із зміною законодавства /а.с.131-133,143-145/.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року задоволено клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури про поновлення підготовчого провадження /а.с.140-141/.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року залучено в якості третьої особи Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області /а.с.184-185/.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені в заяві, просив суд задовольнити вимоги.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в інтересах якого заявлені вимоги, в судовому засіданні підтримав позов прокурора, просив суд задовольнити вимоги, посилався на те, що спірна земельна ділянку вибула з володіння держави протиправно, на підставі підробленого розпорядження.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сівацький А.М. в судовому засіданні позов не визнав, надавши детальні пояснення, викладені у відповідних процесуальних заявах.

Відповідач - державний реєстратор Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Олена Юріївна в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, відзиву не надала.

Представник третьої особи - Новомосковської районної державної адміністрація Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, надавши клопотання про розгляд справи його без участі /ас.60/.

Представник третьої особи Губиниської сільської ради в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, підстави неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши подані заяви, відзив, відповідь на відзив, пояснення та заперечення, а також докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступних висновків.

Щодо підстав звернення до суду Керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 та ч. 4 ст.56ЦПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальний законом.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що прокурор має право на звернення з відповідним позовом до суду за захистом інтересів держави в сфері земельних відносин.

Органом, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, а саме, розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, на момент виникнення спірних правовідносин, є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Щодо обраного способу захисту інтересів держави.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (частина четверта статті 11 ЦК України). Отже, їхні рішення можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер, про що, зокрема наголошено висновку Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17.

Отже, якщо у результаті прийняття рішення суб`єктом владних повноважень особа набула речове право на земельну ділянку, то вимога про визнання незаконним такого рішення та про його скасування стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права позивача.

Оскільки прокурор оспорює правомірність як оскарженого рішення, так і набуття фізичною особою земельної ділянки, такий спір щодо права власності слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Обставини, встановлені судом.

15.03.2018 року Державним реєстратором Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Оленою Юріївною зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району, за межами населеного пункту, з кадастровим номером 1223284000:03:170:1000, площею 3.0487 га, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, за ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації та виникнення права власності зазначено розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № С-20 від 14.03.2018 року, відповідно до інформаційної довідки № 132763469 від 31.07.2018 року /а.с.17-18/.

Суду надано копію листа Новомосковської РДА № 02-11-2824/327-18 від 08.08.2018 року, в якому зазначено, що розпорядження голови райдержадміністрації від 14.03.2018 року за №С-20 в автоматизованій системі діловодства «ДОК ПРОФ 2.1» відсутнє. Заяви від громадянина ОСОБА_1 про надання земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у вищезазначеній системі діловодства також відсутні /а.с.16/.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі за вих. № 10-4-0.6-3126/2-19 від 24.04.2019 року земельна ділянка, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, має площу 2.6098 га., цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення не змінювалося; кадастровий номер присвоєно за результатами проведення інвентаризації земель у 2013 році /а.с.24/.

З витягу з ЄРДР від 23 серпня 2018 року вбачається, що до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018041500000281 внесені відомості про вчинення кримінальне провадження за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, щодо використання невідомою особою завідомо підробленого документу, а саме розпорядження Новомосковської РДА №С-20 від 14.03.2018 року; оформлення права власності на земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 1223284000:03:170:1000, площею 3.0487 га., розташовану на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району, чим спричинено збитки державі / а.с. 19/.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПКУкраїни суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків. Належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Судне бередо розглядудокази,що нестосуються предметадоказування. Судне бередо увагидокази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставинисправи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування,не можутьпідтверджуватися іншимизасобами доказування. Достовірнимиє докази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи. Достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81ЦПК Українивизначено,що кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підставами звільненнявід доказуваннявідповідно довимог ст.82ЦПК Україниє обставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання.Обставини,які визнаютьсяучасниками справи,зазначаються взаявах посуті справи,поясненнях учасниківсправи,їхніх представників. Обставини,визнані судомзагальновідомими,не потребуютьдоказування. Обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом статті 83 ЦПК України сторони таінші учасникисправи подаютьдокази усправі безпосередньодо суду. Позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Відповідач,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,повинні податисуду доказиразом зподанням відзивуабо письмовихпояснень третьоїособи. Якщодоказ неможе бутиподаний увстановлений закономстрок зоб`єктивних причин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу. Увипадку визнанняповажними причиннеподання учасникомсправи доказіву встановленийзаконом строксуд можевстановити додатковийстрок дляподання вказанихдоказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормою ст.16ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України (частина другастатті 19 Конституції України).

В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка перебувала у державній власності, розташована за межами населеного пункту, мала призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Як зазначалося вище, в позовній заяві прокурор просив суд визнати незаконним рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Куліш О.Ю. за №40199076 від 20.03.2018 та витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

З цього питання суд зазначає наступне, право власності та користування на землю набувається та реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст. 13,14), Земельним кодексомУкраїни (ст.78, 92, 93, 102-1, 116, 122, 123 ЗК України), а також іншими законами, що видаються відповідно до них (Закон України «Про оренду землі», Цивільний кодекс України).

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст.1Земельного кодексуУкраїни (далі - ЗК України), ст.373ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст.13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст.122Земельного кодексуУкраїни центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, означених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Відповідно до ст.41Конституції України та ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначенихКонституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р., державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (далі за текстом - Порядок №1127).

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі, коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, в, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Статтею 16Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (далі за текстом - Закон №1952-1V) передбачено, що при прийнятті заяв у паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копи документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав.

Реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру

Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій (ст. 17 Закону №1952-IV).

Судом встановлено, що Новомосковською місцевою прокуратурою за фактом використання завідомо підробленого документа, а саме розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № С-20 від 14.03.2018 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 42018041500000281.

Проаналізувавши вищевикладене та додані до матеріалів справи докази, суд приходить до переконання, що рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Куліш Олени Юріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 3,0487 га з кадастровим номером 1223284000:03:170:1000 за № 40199076 від 20.03.2018 року, підлягає скасуванню, оскільки таке рішення прийняте на підставі підроблених документів.

Крім того, статтею 116Земельного кодексуУкраїни визначено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 118 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В порушення ст. ст. 116, 118Земельного кодексуУкраїни ОСОБА_1 з відповідною заявою про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував.

Встановлено, що проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки не розроблялася, в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався.

Крім того, рішення відповідного органу щодо передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не приймалося.

За змістом статті 328Цивільного кодексуУкраїни право власності забувається на підставах, не заборонених законом.

Набуття права власності на земельну ділянку без визначеної законом (частиною першою статті 116 ЗК України) підстави є неправомірним.

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2013 року № 6-14нс 13.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що у ОСОБА_1 не виникло прав власності або користування спірною земельною ділянкою.

Також, судом встановлена відсутність внутрішньої волі розпорядника спірної земельної ділянки на передачу її у власність саме ОСОБА_1 .

До правовідносин, що виникли між сторонами, в частині витребування майна, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 152Земельного кодексуУкраїни визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 10 травня 2022 року № 61-14272ск21.

В зв`язку з наведеним, у відповідності до приписів ст. 152 Земельного кодексу України, 387 ЦК України, земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в зв`язку з чим, позовні вимоги прокурора в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат належить вирішити, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Олена Юріївна, треті особи - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 , на підставі рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Новомосковського району Куліш О.Ю., за № 40199076 від 20.03.2018 року.

Припинити речове право ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, площею 3,0487 га, кадастровий номер 1223284000:03:170:1000, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В іншій частині позову виконуючому обов`язки керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 02909939, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р. 35217020000291 в ДКСУ м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати в сумі 3842 гривні (три тисячі вісімсот сорок дві гривні)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

-позивач: Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок 5;

-позивач: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, місцезнаходження: ЄДРПОУ 39835428, 49004, м. Дніпро, пр. Поля, будинок 2;

-відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: державний реєстратор Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Олена Юріївна, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Василівка, вул.Українська, 1;

-третя особа Новомосковська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 04052324, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Шевченко, 7;

-третя особа Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338457, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Губиниха, вул.Шевченко, 16.

Суддя О.В. Сорока.