Рішення

від 06.11.2023 по справі 727/6656/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/6656/23

Провадження № 2/727/1261/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Журат І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Чернівці впорядку спрощеногопровадження справуза позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний перинатальний центр» про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу посилаючись на те, що з 21.07.2003 року Розпорядженням Чернівецького міського голови за №450-к його призначено на посаду головного лікаря комунального медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок №l» та укладено трудовий договір, термін дії якого в подальшому продовжено на невизначений строк. На підставі Контракту від 02.04.2020 року з Чернівецькою обласною радою (як роботодавцем, Органом управління майном) він призначений на посаду генерального директора «Чернівецький обласний перинатальний центр» на строк з 02.04.2020 року по 01.04.2025 року. 13.03.2023 року Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради № 24-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» призначено проведення службового розслідування відносно нього, як генерального директора, з метою визначення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушенню пов?язаного з корупцією.

За результатами даного службового розслідування складено Акт службового розслідування відносно нього від 11.05.2023 року №2. Комісія рекомендувала голові обласної ради за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади відповідно до п.1 ч.1 ст.41КЗпП України.

Зазначає, що Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради від 15.05.2023 року №59-П його допущено до виконання обов?язків на посаді генерального директора з 16.05.2023 року.

Рішенням 12-ої сесії Чернівецької обласної ради VIII скликання від 16.05.2023 року №117-12/23, згідно п. 1 ч.1 ст.41 К3пП України, враховуючи постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24.01.2023 року у справі №725/7309/22, Закону України «Про запобігання корупції» та Акт №2 від 11.05.2023 року службового розслідування - вирішено звільнити його з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року №51-П його звільнено з 16.05.2023 року з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» за одноразове грубе порушення трудових обов 'язків.

Вважає, що рішення Чернівецької обласної ради від 16.05.2023 року №117-12/23 та розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 16.05.2023 року №51-П незаконними, протиправними та такими, що прямо порушують його трудові права.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.01.2023 року, його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. Згідно постанови суду він, будучи генеральним директором КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» 25.01.2021 року, 18.02.2021 року та 17.03.2021 року, підписуючи накази №31, №50 та №81 «Про підвищення посадових окладів лікарям акушер-гінекологам, анестезіологам за здійснення оперативних втручань» не повідомляв, відповідно до п.2 ч. 1 ст.38 Закону України «Про запобігання корупції» безпосереднього керівника, тобто голову Чернівецької обласної ради або директора Департаменту охорони здоров?я Чернівецької обласної державної адміністрації про наявність у нього реального конфлікту інтересів та в порушення п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою звільнення керівника, що не містять оскаржені рішення та розпорядження від 16.05.2023 року. За своїм змістом розпорядження про звільнення не повинно містити перелік або систему порушень, за які був звільнений керівник, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов?язків.

Крім того, зазначає, що відповідач оскарженими рішеннями притягнув його до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП - за яке судом постановою від 24.01.2023 його вже притягнуто до адміністративної відповідальності. Тобто відповідач в порушення положень Конституції України двічі притягнув його за одне й те ж порушення.

А томупросив визнатинезаконним,протиправним таскасувати рішення12-оїсесії Чернівецькоїобласної радиVIIIскликання від16.05.2023року №117-12/23«Про звільненняз посадигенерального директораКНП «Чернівецькийобласний перинатальнийцентр» ОСОБА_1 »та розпорядження голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року №51-П «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 », поновити його на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» з 16.05.2023 року, стягнути з КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 16.05.2023 року по день винесення рішення з розрахунку 1814,17 грн. одноденної заробітної плати, допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та в частині виплати середнього заробітку за один місяць, стягнути солідарно з Чернівецької обласної ради та КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» на його користь очікувані судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 червня 2023 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представником відповідача Чернівецької обласної ради було подано до суду відзив, в якому останній позов не визнав.

Вказував на те, що підпункт 2 пункту 9 Трудового контракту з ОСОБА_1 містить вказівку про те, що орган управління (Чернівецька обласна рада) має право звільняти генерального директора достроково у разі порушення генеральним директором вимог законодавства та умов цього контракту. В свою чергу, пп.27 п.6 Контракту зобов?язує генерального директора виконувати інші завдання та обов`язки, встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами, що встановлюються нормативно-правовими актами та законодавством. Водночас, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоров?я, затверджений наказом Міністерства охорони здоров?я від 29.03.2002 №117, в частині кваліфікаційних характеристик щодо керівників (генеральних директорів закладу охорони здоров?я) серед їх обов?язків та завдань містить наступний обов?язок керівника: «Вирішує питання щодо фінансово-економічної та господарської діяльності закладу охорони здоров?я в межах наданих йому прав».

Зазначає, що під час проведення службового розслідування комісією було встановлено факти, які свідчать про умисні дії ОСОБА_1 спрямовані на підроблення документів з тією метою, щоб приховати свою бездіяльність перед органом управління та уникнути відповідальності (зокрема встановлено відсутність оригіналів наказів, на які посилається ОСОБА_1 , як на докази врегулювання ним існуючого конфлікту інтересів, а також зафіксовано зникнення журналу реєстрації наказів за 2020 рік, окрім того, відібрано пояснення працівників відповідальних за підготовку, реєстрацію та візування наказів в КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», які ставлять під сумнів ймовірність видачі ОСОБА_1 таких наказів у встановленому законодавством порядку). Зазначені факти закріплені в протоколі №2 засідання комісії з проведення службового розслідування стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 від 10.04.2023, а також підтверджуються відібраними поясненнями працівників KHП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 28.04.2023 року було також надано пояснення і самим ОСОБА_1 , який апелював до того, що начебто ним було повідомлено керівництво обласної ради про існуючий у нього конфлікт інтересів та врегульовано цей конфлікт. Водночас, жодних доказів, які б доводили правдивість пояснень ОСОБА_1 під час розгляду справи Першотравневим районним судом м. Чернівці встановлено не було.

Крім того, вказує, що позивач не врахував, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше. Тому, діями Чернівецької обласної ради в даному випадку положення Конституції України не порушувалися.

Представник позивачав судовомузасіданні позовнівимоги підтрималаповністю зпідстав,зазначених впозовній заявіта увідповіді навідзив. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача Чернівецької обласної ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник відповідача КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в останнє судове засідання КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» не забезпечив явку свого представника, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в суді.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Чернівецька обласна рада 02.04.2020 року, в особі першого заступника голови обласної ради Маковецької І.С., на підставі Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», КЗпП України, постанови КМУ від 21.08.2019 року № 792, рішень 15-ої сесії Чернівецької обласної ради 7- го скликання від 13.09.2017 року № 164-15/17 «Про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, організацій об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області», 36-ї сесії 7- го скликання від 04.02.2020 року № 17-36 «Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області КНП «Міський клінічний пологовий будинок № 1» Чернівецької міської ради», Розпорядження голови обласної ради від 30.03.2020 року № 210 уклала Контракт із позивачем ОСОБА_1 про призначення на посаду генерального директора «Чернівецький обласний перинатальний центр» (а.с. 13-21).

На підставі Контракту від 02.04.2020 року з Чернівецькою обласною радою позивач ОСОБА_1 призначений на посаду генерального директора «Чернівецький обласний перинатальний центр» на строк з 02.04.2020 року по 01.04.2025 року.

Згідно з ст. ст. 3, 4 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 21КЗпП Україниособливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в том числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 792 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та типових форм контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я».

Відповідно до пункту першого Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я цей Порядок визначає механізм укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та застосовується для керівників казенних підприємств, державних установ, комунальних некомерційних підприємств та комунальних установ, крім закладів охорони здоров`я МВС, військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.

Рішенням 15 сесії Чернівецької обласної ради 7 скликання від 13 вересня 2017 року №164-15/17 затверджено Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, організацій - об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.01.2023 року по справі №725/7309/22 (3/725/3830/22) (а.с. 31-35), яка залишена без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 16.02.2023 року (а.с. 42-53), що набрала законної сили 16.02.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції по справі №725/7309/22 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи генеральним директором КНП "Чернівецький обласний пернатальний центр", 25 січня 2021 року, 18 лютого 2021 року, 17 березня 2021 року підписав накази № 31, 50, 81 «Про підвищення посадових окладів лікарям акушер-гінекологам, анестезіологам за здійснення оперативних втручань», яким підвищив посадовий оклад ОСОБА_5 , який є його близькою особою, у максимальному розмірі 40%. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУПАП, оскільки він не повідомив голову Чернівецької обласної ради або директора Департаменту охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час підписання наказів № 31, 50, 81. Крім того, підписуючи вищевказані накази, він прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказів № 31, 50, 81, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУПАП.

13.03.2023 року Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради № 24-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» призначено проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , як генерального директора, з метою визначення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушенню пов?язаного з корупцією. Строк проведення службового розслідування встановлено з 14 березня 2023 року по 13 травня 2023 року включно. На час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень за посадою без збереження заробітної плати (а.с. 22).

За результатами службового розслідування складено Акт службового розслідування відносно ОСОБА_1 від 11.05.2023 року №2.

Комісія рекомендувала голові обласної ради за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади відповідно до п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, а також у зв`язку з встановленням факту можливого підроблення документів, матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 надіслати до відповідних правоохоронних органів (а.с. 24-26).

Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради від 15.05.2023 року №59-П ОСОБА_1 допущено до виконання обов?язків на посаді генерального директора з 16.05.2023 року (а.с 23).

Згідно з висновком Постійної комісії з питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Чернівецької обласної ради від 16.05.2023 року про розгляд, питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», керуючись п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-BP (із змінами), п.1 ч.1 ст.41 Кодексу Законів про працю України, враховуючи постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.01.2023 № 725/7309/22, акт службового розслідування стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», ОСОБА_1 від 11.05.2023 №2, заслухавши інформацію, щодо звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», комісія вирішила погодити звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» за одноразове грубе порушення трудових обов?язків, згідно п.1 ч.1 ст. 41 Кодексу Законів про працю України (а.с. 27).

Рішенням 12-ої сесії Чернівецької обласної ради VIII скликання від 16.05.2023 року №117-12/23, керуючись п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-BP (із змінами), п.1 ч.1 ст.41 Кодексу Законів про працю України, враховуючи постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24.01.2023 року у справі №725/7309/22, Закону України «Про запобігання корупції» та Акт №2 від 11.05.2023 року службового розслідування та висновки постійної комісії з питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 16.05.2023 року, постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей від 16.05.2023 року - вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» за одноразове грубе порушення трудових обов 'язків (підстава: п.1 ч.1 ст. 41 Кодексу Законів про працю України) (а.с. 143).

Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року №51-П ОСОБА_1 звільнено з 16.05.2023 року з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» за одноразове грубе порушення трудових обов 'язків. КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» доручено провести розрахунок з ОСОБА_1 та внести запис до трудової книжки про звільнення. З розпорядженням ОСОБА_1 ознайомився 16.05.2023 року о 17.00 год, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 29).

Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

В силу ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

Так, відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Також встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В Україні принцип «non bis in idem» закріплено в ч. 1 ст. 61 Конституції України: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».

Однак, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач в порушення положень Конституції України, оскаржуваними в даній справі рішеннями притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП - за яке судом постановою від 24.01.2023 вже притягнуто до ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тобто двічі притягнув ОСОБА_1 за одне і те ж порушення. Оскільки, притягнення особи до адміністративної відповідальності не виключає можливості притягнення її й до дисциплінарної відповідальності.

Так, дисциплінарна відповідальність та відповідальність за адміністративні правопорушення належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. Відтак відповідальність за адміністративні правопорушення та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб`єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудовий договір може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 27 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», на підставі п.1ст.41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов`язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

У пункті 22 цієї постанови Пленум Верховного Суду України зазначив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Аналіз вищенаведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України можливе за наявності таких вимог: це рішення застосовується до певних категорій працівників; при застосуванні вказаної статті закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; таке порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

Отже, в порядку застосування дисциплінарного стягнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України можуть бути звільнені керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники за вчинення ними порушення своїх обов`язків, які визначені трудовим договором, посадовою інструкцією, іншим локальним нормативним актом та законодавством про працю. Обов`язковою умовою визнання діянь працівника, як порушення трудових обов`язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідками. Водночас саме роботодавець повинен довести наявність указаних обставин, які дають підстави для звільнення працівника.

Підставою для такого звільнення керівників та їх заступників є вчинення ними грубого порушення трудових обов`язків. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. Водночас порушення керівниками та їх заступниками своїх трудових обов`язків має бути одноразовим, тобто їх протиправна поведінка є обмеженою в часі та вчинена саме разово (одна дія або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих.

Саме до цього зводяться правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 22 серпня 2019 року (справа №309/3460/16-ц), від 6 серпня 2020 року (справа №813/851/16) і від 13 листопада 2019 року (справа №759/9006/18).

Першочергово суду необхідно встановити в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення.

У відзиві на позовну заяву Чернівецька обласна рада посилається на те, що підпункт 2 пункту 9 Трудового контракту з ОСОБА_1 містить вказівку про те, що орган управління (Чернівецька обласна рада) має право звільняти генерального директора достроково у разі порушення генеральним директором вимог законодавства та умов цього контракту. В свою чергу, пп. 27 п.6 Контракту зобов?язує генерального директора виконувати інші завдання та обов`язки, встановлені Єдиними кваліфікаційними вимогами, встановлюються нормативно-правовими актами та законодавством. Зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах конфлікту інтересів пов?язаного з перебуванням сина ( ОСОБА_5 ) в його безпосередньомупідпорядкуванні,повинен бувповідомити проце органуправління пронаявний унього конфліктінтересів іутримуватися відвчинення будь-яких дійв цихумовах.Під час проведення службового розслідування комісією були встановлено факти, які свідчать про умисні дії ОСОБА_1 , спрямовані на підроблення документів з тією метою, щоб приховати свою бездіяльність перед органом управління та уникнути відповідальності (зокрема встановлено відсутність оригіналів наказів, на які посилається ОСОБА_1 ,як надокази врегулюванняним існуючогоконфлікту інтересів,а такожзафіксовано зникненняжурналу реєстраціїнаказів за2020рік.Крім тоговідібрано поясненняпрацівників відповідальнихза підготовку,реєстрацію тавізування наказівв КНП«Чернівецький обласнийперинатальний центр»,які ставлятьпід сумнівймовірність видачі ОСОБА_1 таких наказіву встановленомузаконодавством порядку).Також,зазначено,що 07.04.2021року ОСОБА_1 повідомлено пропідозру увчиненні корупційногокримінальногоправопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 KK України, у Чернівецької обласної ради були усі підстави для того, щоб розцінювати порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, як одноразове грубе порушення трудових обов?язків, наслідком якого й стало його звільнення.

В подальному, у запереченнях Чернівецької обласної ради від 16 серпня 2023 року та в судових засіданнях представник відповідача зазначав, що одноразове грубе порушення трудових обов`язків полягало в тому, що ОСОБА_1 підробив службові документи.

У рішенні 12-ої сесії Чернівецької обласної ради VIII скликання від 16.05.2023 року №117-12/23 «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 » зазначено, що звільнення позивача відбулось: керуючись п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-BP (із змінами), п.1 ч.1 ст.41 Кодексу Законів про працю України, враховуючи постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.01.2023 №725/7309/22, акт службового розслідування стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» Манчуленка Д.Г. від 11.05.2023 № 2 та висновки постійної комісії обласної ради з питань управління об?єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст області від 16.05.2023 року, постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров?я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей від 16.05.2023 року.

В оскаржуваному розпорядженні голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року №51-П зазначено, що звільнення позивача відбулось: керуючись ч.7 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про запобігання корупції», п.1 ч.1 ст.41 Кодексу Законів про працю України, відповідно до Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, організацій суб`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, затвердженого рішенням 15-ї сесії обласної ради VII скликання від 13.09.2017 №164-15/17, рішення 12-ї сесії обласної ради VIIІ скликання від 16.05.2023 №117-12/23 «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 » та враховуючи акт службового розслідування стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 від 11.05.2023 № 2.

Якщо вважати, що посилання на перелічені акти в оскаржуваних документах є підставами для звільнення позивача в розумінні представника відповідача, то слід зазначити наступне.

Підстава для звільнення ОСОБА_1 , на яку посилається представник відповідача Чернівецької обласної ради у відзиві на позов - за порушення пп. 27 п.6 Контракту, яким передбачено, що генеральний директор зобов?язаний виконувати інші завдання та обов`язки, встановлені Єдиними кваліфікаційними вимогами, встановлюються нормативно-правовими актами та законодавством, не зазначена в оскаржуваних документах, тому не може розцінюватись, як одноразове грубе порушення трудових обов`язків, як підстава для звільнення, оформлена оскаржуваними документами.

Притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.01.2023 №725/7309/22 не може розцінюватись судом, як одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Цією постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.01.2021 року, 18.02.2021 року та 17.03.2021 року, підписуючи накази №31, №50 та №81 не повідомляв безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП. З цього можна зробити висновок про відсутність такої вимоги, як одноразовість.

Суд також робить висновок, що акт №2 від 11.05.2023 року службового розслідування щодо ОСОБА_1 (а.с. 24-26) не може бути підставою для звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Комісією із проведення службового розслідування рекомендовано голові Чернівецької обласної ради: за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення; у зв`язку з встановленням факту можливого підроблення документів, матеріали службового розслідування стосовно генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 надіслати до відповідних правоохоронних органів.

Цим актом комісією не було рекомендовано притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за фактом можливого підроблення документів.

Що стосується посилання представника відповідача Чернівецької обласної ради щодо підробки ОСОБА_1 службових документіввідносносамостійного врегулюванняпотенційного конфліктуінтересів слід зазначити наступне.

В матеріалах справи є ксерокопія наказу генерального директора комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний перинатальний центр» № 279 від 30 грудня 2020 року, відповідно до якого повноваження щодо розгляду заяв, винесення та підписання наказів щодо ОСОБА_5 , завідувача пологового відділення з індивідуальними та сімейними пологовими залами і операційними, в КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», покладено на медичного директора ОСОБА_6 , а в разі його відсутності на виконуючого його обов`язки (а.с. 110).

Разом з тим, постановою Чернівецького апеляційного суду від 16.02.2023 року по справі № 725/7309/22 зазначено, що «з відповіді комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний перинатальний центр» № 39 від 19 січня 2023 року вбачається, що наказу № 279 від 30 грудня 2020 року в перинатальному центрі не існує, що ставить під сумнів достовірність його існування».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

В матеріалах справи відсутні докази факту підроблення документів. Єдиним органом, який має право встановлювати вину особи щодо наявності складу адміністративного чи кримінального правопорушення є суд. Тільки після доведення вини особи в суді та ухвалення вироку по кримінальному провадженню або постанови по справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, у власника або уповноваженого ним органу з`являється можливість звільнити працівника за підставами, передбаченими Кодексом законів про працю України. Формулювання «можливе підроблення», зазначене в акті №2 від 11.05.2023 року службового розслідування щодо ОСОБА_1 та «сумнів у достовірності існуваннянаказу № 279 від 30 грудня 2020 року» - не дає підстав суду зробити висновок про порушення позивачем норм законодавства, як підстави для звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, згідно з яким трудовий договір може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків.

Це ж стосується і посилання представника відповідача на існування підозри у вчиненні позивачем корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 KK України.

Важливим елементомзастосування п.1ч.1ст.41 КЗпП України є звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості. Так, і рішення компетентного органу власника підприємства, і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення.

За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений позивач, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі 461/4863/16-ц (провадження № 61-20758 св 18), постанові від 22 січня 2020 року у справі 607/25677/18 (провадження № 61-18430 св 19).

Крім того, постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі 461/4863/16-ц зазначено, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. Суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризуються характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що у оскаржуваних рішенні 12-ої сесії Чернівецької обласної ради VIII скликання від 16.05.2023 року та розпорядженні головиЧернівецької обласноїради БойкоО.С.від 16.05.2023року №51-П про звільнення позивача з посади відсутнє чітке формулювання в чому ж саме полягає грубе одноразове порушення позивачем трудових обов`язків.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Обов`язок доведення правомірності звільнення працівника при оспорюванні такої покладається на роботодавця (постанова Верховного Суду у справі № 273/212/16-ц від 23 січня 2018 року).

Відповідачами Чернівецькою обласною радою та КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 грубого одноразового порушення трудових обов`язків.

Оскільки суд на підставі досліджених доказів та пояснень сторін не може встановити, яке ж саме грубе одноразове порушення трудових обов`язків, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, що слугувало підставою для звільнення позивача, мало місце, як наслідок не може встановити та оцінити протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідками, характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків.

Отже, вирішуючи питання яке саме порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків стало підставою для його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України та чи є таке порушення одноразовим та грубим, суд зазначає, що конкретного факту невиконання ОСОБА_1 обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, у оскаржуваних рішенні та розпорядженні про його звільнення не зазначено, тобто, не вказано за яке конкретне одноразове грубе порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 був звільнений, за яких обставин було вчинено цей проступок, характер такого проступку.

Крім того суд зазначає, що відсутність в оскаржуваних рішенні та розпорядженні про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України вказівки на конкретне порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 свідчить про те, що Чернівецька обласна рада не дотрималась порядку застосування до працівника дисциплінарного стягнення.

Що ж стосується посилань позивача на те, що перед притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності не було витребувано письмове пояснення, то суд зазначає наступне.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі №302/836/17.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до підпункту «л» пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, цей Порядок застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Згідно із абзацом 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою про доходи від 17.05.2023 року КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 за період з 01.02.2021 року по 31.03.2021 року була нарахована заробітня плата в сумі 78009,34 грн. (а.с. 30).

Сторонами в судовому засіданні не заперечувався той факт, що останніми фактично відпрацьованими двома місяцями роботи на посаді генерального директора КНП "Чернівецький обласний перинатальний центр" позивача ОСОБА_1 є місяці, зазначені в довідці про доходи від 17.05.2023 року, за період з 01.02.2021 року по 31.03.2021 року, окільки в подальшому він неодноразово відсторонювався від посади та один раз був звільнений з роботи.

Відповідно до наданої довідки з місця роботи про розмір заробітної плати за два місяці, що передували звільненню з роботи (за лютий та березень 2021 року, період за який працював), заробітна плата нарахована в розмірі 78009,34 грн.

Всього в цьому періоді було 43 робочі дні, одноденна заробітна плата складає 1814,17 грн. (78009,34 грн. : 43 р/дн.)

Отже, суд вважає необхідним стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 17.05.2023 року по 01.11.2023 року, кількість робочих днів за цей період становить 121 робочий день.

Суд вважає, що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу повинен бути розрахований за період з 17.05.2023 року, а не як зазначено в позовній заяві ОСОБА_1 з 16.05.2023 року, оскільки з оскаржуваним розпорядженням голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року № 51-П «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 » він ознайомився 16.05.2023 року о 17.00 год, тобто в кінці робочого дня. Отже, позивач фактично відпрацював 16.05.2023 року, за яке йому повинна бути нарахована заробітна плата, а не сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2023 року по 01.11.2023 року обчислюється шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів (1814,17 грн. х 121 робочий день) та становить 219514,57 грн.

Вказаний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначений без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що необхідно визнати незаконними, протиправними та скасувати рішення 12-ої сесії Чернівецької обласної ради VIII скликання від 16.05.2023 року № 117-12/23 «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 » та розпорядження голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року № 51-П «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на роботу на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» з 16.05.2023 року, стягнути з КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» на його користь в розмірі 219514,57 грн. та допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць, задовольнивши частково позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 43, 61 Конституції України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 21, 41, 147-1, 148, 149, 235 КЗпП України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення 12-ої сесії Чернівецької обласної ради VIII скликання від 16.05.2023 року № 117-12/23 «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 ».

Визнати незаконним, протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної ради Бойко О.С. від 16.05.2023 року № 51-П «Про звільнення з посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на роботу на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» з 16.05.2023 року.

Стягнути з КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» (ЄДРПОУ 05481412, місце знаходження м. Чернівці, вул. Буковинська, 1А) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2023 року по 01.11.2023 року в розмірі 219514 (двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 57 коп. з вирахуванням із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць.

З повним текстом рішення суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 06 листопада 2023 року.

Апеляційна скаргаможе бутиподана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: