Постанова

від 17.11.2023 по справі 166/929/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 166/929/23 Головуючий у 1 інстанції: Лях В. І. Провадження № 22-ц/802/1103/23 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Данилюк В. А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Ратнівська центральна районна лікарня» Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання медичних послуг за апеляційною скаргою позивача Комунального некомерційного підприємства «Ратнівська центральна районна лікарня» Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року Комунальне некомерційне підприємство «Ратнівська центральна районна лікарня» Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що між ним та відповідачкою ОСОБА_1 24 січня 2023 року було укладено договір про надання послуг, за умовами якого вона у цей же день отримала послугу «ведення вагітності в амбулаторних умовах», за що сплатила 786 грн.

Крім того, відповідачка 23 березня 2023 року повторно у позивача отримала послугу «ведення вагітності в амбулаторних умовах», за що сплатила 786 грн.

22 квітня 2023 року відповідачку було госпіталізовано до пологового відділення лікарні, де було надано медичні послуги у вигляді приймання пологів та виписано зі стаціонару 25.04.2023.

При госпіталізації відповідачці було запропоновано зареєструватися в електронній системі НСЗУ в сімейного лікаря, проте вона відмовилася, на що її було проінформовано, що надання послуг буде проведено за її власні кошти.

24 квітня 2023 року позивачем було складено акт № 32 прийому-передачі виконаних робіт медичної допомоги при пологах, який відповідачка відмовилася підписати та сплатити вартість наданої медичної допомоги у розмірі 15137 грн.

Надіслана відповідачці 24 травня 2023 року письмова претензія щодо сплати зазначених коштів також залишилася без виконання.

Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь 15137 грн боргу за актом № 32 прийому-передачі виконаних робіт/послуг від 24.04.2023 та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2023 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідачки ОСОБА_1 від реєстрації в електронній системі охорони здоров`я (акт від 22.04.2023) не є підставою для покладення на неї обов`язку оплати за свій рахунок отриманої медичної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, яка оплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтями 4, 5 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Так, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до положень п.1.1. Статуту КНП «Ратнівська ЦРЛ» Ратнівської селищної ради, затвердженого рішенням Ратнівської селищної ради №10/12 від 10.08.2021, КНП «Ратнівська ЦРЛ» Ратнівської селищної ради є закладом охорони здоров`я, комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Згідно з положеннями п. 3.2. Статуту КНП «Ратнівська ЦРЛ» надає пацієнтам відповідно до законодавства на безоплатній та відплатній основі послуги вторинної/спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги, у тому числі невідкладної медичної реабілітації, необхідної для забезпечення належної профілактики, діагностики і лікування хвороб, травм, отруєнь чи інших розладів здоров`я, медичного контролю за перебігом вагітностей й ведення пологів та післяпологового періоду: організовує надання безоплатних та платних медичних послуг у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з пунктами 5.3. та 5.3.6 Статуту одним з джерел формування коштів підприємства є кошти, отримані від надання платних послуг, отримані згідно чинного законодавства.

Між Національною службою здоров`я України (далі НСЗУ) та КНП «Ратнівська ЦРЛ» було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0858-Е123-Р000.

Основними нормативними документом, що визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості, реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів (включаючи допоміжні засоби) за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій є Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 №2168-УІІІ (далі Закон) та Постанова КМУ №1464 від 27.12.2022 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році».

Згідно з п. 2 ст. 6 Закону пацієнт зобов`язаний надати відповідному надавачу медичних послуг достовірну інформацію та документи, необхідні для отримання медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів.

Відповідно до положень ст. 7 Закону однією із основних функцій Уповноваженого органу (НСЗУ) є отримання та обробка персональних даних та іншої інформації про пацієнтів (у тому числі інформації про стан здоров`я, діагноз, відомостей, одержаних під час медичного обстеження пацієнтів), працівників надавачів медичних послуг, у тому числі фізичних осіб - підприємців, їх підрядників, аптечних закладів, необхідних для здійснення його повноважень, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних» а також забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров`я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між Уповноваженим органом та закладом охорони здоров`я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу та є договором на користь третіх осіб пацієнтів у частині надання їм медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів надавачами медичних послуг (ст.8).

Порядок отримання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій врегульовано ст. 9 Закону. Зокрема, у разі потреби у медичних послугах та лікарських засобах за програмою медичних гарантій пацієнт (його законний представник) звертається до надавача медичних послуг у порядку, встановленому законодавством.

Пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря

шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

У разі неможливості обрання лікаря пацієнт має право звернутися до Уповноваженого органу або його територіальних органів за роз`ясненнями стосовно надавачів медичних послуг, пов`язаних з наданням первинної медичної допомоги, та забезпеченням пацієнту можливості реалізувати його право на вибір лікаря.

Форма декларації та порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Надавач медичних послуг зобов`язаний поінформувати пацієнта про медичні послуги, медичні вироби та лікарські засоби, які пацієнт може отримати в цього надавача за програмою медичних гарантій.

Відповідно до положень ст. 10 Закону надавач медичних послуг отримує оплату згідно з тарифом відповідно до укладеного з ним договору про медичне обслуговування населення.

Постановою КМУ № 1464 від 27.12.2022 затверджено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

унікальний пацієнт пацієнт, який має свій унікальний код (номер) в електронній системі охорони здоров`я.

У ст. 4 Порядку визначено, що Програма медичних гарантій включає пакети медичних послуг, що пов`язані з наданням за принципом екстериторіальності та нейтральності бюджету екстреної, первинної, спеціалізованої та паліативної медичної допомоги, реабілітації у сфері охорони здоров`я, медичної допомоги дітям до 16 років, а також медичної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами.

У ст. 7 Порядку зазначено, що НСЗУ оплачує медичні послуги, що включені до пакетів медичних послуг, наведених у главах 10, 17, 18, 26 розділу II цього Порядку, за пацієнтів, що подали декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі - декларація). Медичні послуги, пов`язані з веденням вагітності пацієнтів та проведенням діалізу в амбулаторних умовах для пацієнтів, які не подали декларацію, оплачуються НСЗУ за пакетом медичних послуг, зазначеним у главі 8 розділу II цього Порядку.

Розділ ІІ Порядку конкретизує Пакети медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках програми медичних гарантій.

Зокрема глава 8 розділу ІІ Порядку обумовлює профілактику, діагностику, спостереження та лікування в амбулаторних умовах. І саме ці медичні послуги оплачуються НСЗУ для пацієнтів, які не подали декларацію.

А медична допомога при пологах обумовлена у главі 6 розділу ІІ Порядку і не включено ці послуги до тих послуг, які оплачуються НСЗУ для пацієнтів, які не подали декларацію.

Оскільки відповідачка не реалізувала своє право на вибір лікаря шляхом подання позивачу, як надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, то на неї не поширюються визначені законодавством програми медичних гарантій при пологах.

КНП «Ратнівська ЦРЛ» на випадок відмови пацієнта від укладення декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу та реєстрації в системі еHеаltn було видано наказ № 19-од від 02.01.2023 «Про порядок надання медичної допомоги пацієнтам, які не зареєстровані в системі еНеаlth» із відповідними додатками до нього (а.с.26-29).

Судом встановлено, що 22.04.2023 відповідачка ОСОБА_1 відмовилася підписати декларацію із сімейним лікарем та надати згоду на одноразове введення інформації в систему еHеаltn з приводу пологів, про що складено відповідний акт, у якому вона підписалася (а.с.13-зворот).

Позивачем надано відповідачці послуги з медичної допомоги при пологах на суму 15137 грн, про що складено відповідний акт № 32 прийому-передачі виконаних робіт/послуг від 24.04.2023, який відповідачка відмовилася підписати (а.с.14, 14-зворот).

Зазначену обставину не заперечила відповідачка і у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу, вважаючи, що має право на безоплатне отримання такої медичної послуги.

Оскільки відповідачка не відноситься до категорії осіб, які мають право на використання державної гарантії щодо безоплатної медичної послуги по пологах, то кошти за надання цієї послуги у розмірі 15137 грн підлягають стягненню із неї на користь позивача.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в позові зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням як позовної заяви, так і апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за їх подання у розмірах відповідно 2684 грн і 4026 грн підлягають відшкодуванню відповідачкою позивачу.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Комунального некомерційного підприємства «Ратнівська центральна районна лікарня» Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області задовольнити.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Ратнівська центральна районна лікарня» Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області 15137 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять сім) грн за надання медичної допомоги при пологах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Ратнівська центральна районна лікарня» Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя

Судді